Східні слов’яни у давнину. Київська Русь та її історичне значення. Галицько-волинська держава

План

 

1. Східні слов’яни та їх перші державні утворення. Антський союз племен.

2. Утворення та основні етапи розвитку Київської Русі. Давньоруська держава в період роздрібненості.

3. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця та правонаступниця Київської Русі.

 

Основні поняття: етногенез, венеди, анти, готи, гуни, авари (обри), склавини, поляни, древляни, сіверяни, дуліби, тиверці, уличі, білі хорвати, Куявія, Славія, Артанія, зарубинецька культура, черняхівська культура, автохтон, протодержава, віче, полюддя, християнство, «шлюбна» дипломатія, централізована монархія, феодальна олігархія, боярська опозиція, консолідація, Золота Орда, намісники-баскаки.

 

Література: [2]; [3]; [7]; [8]; [11]; [12]; [13];[ 36]; [61].

 

Методичні рекомендації

 

Розпочинаючи перше питання, варто мати на увазі, що в історичній науці однією з центральних є проблема походження народу (етногенезу).

Розкажіть про найбільш поширені теорії походження слов’янства в сучасній історичній літературі.

У яких ранніх писемних джерелах містяться перші згадки про ранньослов’янські племена? Особливо зверніть увагу на твори античних авторів I–II ст. римського історика і географа Плінія Старшого, римського історика Корнелія Тацита, грецького астронома і географа Клавдія Птолемея. Які давні автори вже вживали етнонім «слов’яни»?

Які теоретичні висновки сучасної науки дозволяють нам визначити прабатьківщину слов’ян? Важливо пам’ятати, що вирішальну роль у формуванні українського етносу відіграли міграційні процеси ІІ–VІІ ст. Рекомендуємо також назвати археологічні культури, які становлять археологічну відповідність слов’янам.

Розглядаючи різні концепції етногенезу слов’янства, слід пам’ятати, що пошук остаточної відповіді на цю проблему далеко не закінчено. Проте більшість сучасних істориків дотримуються думки, що протослов’янські землеробсько-скотарські племена в кінці III та II ст. до н. е. розселилися на просторах між р. Дніпром на сході, Карпатами на південному заході, р. Одером на заході, Балтійським морем на півночі.

Одним із перших відомих політичних об’єднань слов’ян був Антський племінний союз (кінець IV–VII ст.) Візантійський історик Йордан писав, що плем’я антів походять від одного кореня, мешкають на території від Дністра до Дніпра. Визначте територію, яку заселяли анти. Що становило основу їхнього господарського життя? Зупиніться на особливостях суспільно-політичного устрою антів.

Держава антів проіснувала близько трьох століть. Зверніть увагу на інтенсивність слов’янської експансії в цей період, адже анти проникли на Балкани, Верхній Дніпро, Дінець та Дон. Чому розпався Антський племінний союз?

Вам необхідно дослідити процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів.

Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ-ІХ ст. Якими були соціально-економічні відносини східних слов’ян у цю добу? Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з наукового обґрунтування основних передумов виникнення давньослов’янської ранньофеодальної держави – Київська Русь.

Рекомендуємо звернути увагу на основні теорії походження Київської Русі. Проаналізуйте їх і зробіть свої висновки.

Далі слід визначити основні етапи розвитку Київської Русі і дати розгорнуту характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що з другої половини ІХ й до кінця Х ст. ­– це часи найбільшої експансії Київської Русі, виходу її на міжнародну арену, спроби вписатися в геополітичний простір, недостатньої консолідації держави, слабкої великокнязівської влади, не чіткої організації та централізації.

Під час висвітлення цього періоду особливу увагу слід приділити реформам княгині Ольги та їх значенню для зміцнення центральної князівської влади та подальшого розвитку держави.

Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Київської Русі (кінець Х – середина ХІ ст.), необхідно зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Особливу увагу доцільно приділити з’ясуванню причин прийняття християнства за візантійським взірцем та його значимості для подальшого розвитку Київської Русі.

Висвітлюючи добу політичної роздробленості Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.) розкажіть про зміни, що відбулися в суспільно-політичному та економічному житті держави (зміни форми правління Київської Русі, стрімкий розвиток феодалізму, економічне зміцнення земельної знаті, відцентрові тенденції та ін.).

Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі з огляду на внутрішні та зовнішні фактори.

Варто пам’ятати, що з другої половини ХІІ ст. Київ втрачає своє значення центру руських земель, розпочинається новий період в історії Руської землі – існування самостійних удільних князівств. Єдина Київська держава перетворюється на конфедерацію руських князівств. Це було зумовлено не тільки економічним та військово-політичним посилення удільного боярства та удільних князівств, а й наростанням суперництва між новими економічними центрами, подальшим етнічним розвитком земель, розвитком народностей у різних частинах держави, а також міграцією населення з південно-західної Русі до Володимирської землі.

Окремо зупиніться на політичному устрої Київської Русі, що була ранньофеодальною державою з монархічною формою правління. Необхідно відзначити, що впродовж ІХ–ХІІ ст. влада зазнала певних трансформацій. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави.

Проаналізуйте соціально-класову структуру Київської Русі (ієрархічну структуру панівного класу, диференціацію серед феодально-залежного населення).

Зверніть увагу на спроби князів відновити цілісність та велич держави. Саме цьому мали сприяти княжі з’їзди та політика Володимира Мономаха. За право володіти Києвом та мати титул великого князя Київського час віл часу вступали в боротьбу князі ростово-суздальські, галицькі, смоленські, чернігівські, переяславські та інші, яких вабили перспективи встановлення їхньої влади над усією територією Київської Русі.

Зазначимо, що Київська земля так і не стала окремим незалежним князівством аж до монгольського нашестя 40-х рр. ХІІІ ст. Інші князівства мали свої особливості. Зокрема, у Новгороді та Пскові утворилися боярські республіки, у Володимиро-Суздальській землі взяла гору міцна князівська влада, в Галицько-Волинському князівстві великий вплив мало боярство.

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське та ін. Могутнім суперником Галицького об’єднання було Чернігівське князівство, яке протистояло планам володимиро-суздальських і смоленських князів установити у Південній Русі свою гегемонію.

Розгляньте причини, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича).

Охарактеризуйте внутрішню політику Романа Мстиславича, важливою складовою якої було придушення боярської сваволі.

Варто зауважити, що князювання Романа в Галичі було складним і швидкоплинним (1199-1205 рр.), адже він сполучив близькі природно й економічно, проте політично й соціально контрастні землі. Доцільно звернути увагу на те, що у Галичині через малоліття князів Данила і Василька на деякий час «вокняжився» боярин Володислав Кормильчич. Це єдиний випадок в історії Русі, коли князівський престол посіла особа, яка не належала до роду Рюриковичів. Чому подібне стало можливим саме в Галицькій землі?

Охарактеризуйте державну діяльність князя Данила Галицького.

Розкажіть про особливості політичного життя Галицько-Волинського князівства. Зупиніться на боротьбі Данила Романовича проти татарських поневолювачів. Зверніть увагу на об’єктивні причини розпаду держави Романовичів (вона залишилася не достатньо згуртованою, соціально-господарський стан різних її земель був неоднаковим).

Слід також враховувати, що одним із вирішальних чинників розпаду держави Романовичів стало наростання феодальної роздробленості у Східній Європі. Ці процеси не обминули жодної давньоруської землі у ХІІІ ст.

Важливо пам’ятати, що безперервні війни між руськими князями та західними сусідами зруйнували квітучу Галицьку землю, якою вона була за Данила Романовича.

Відповідь доцільно завершити аналізом тих політичних інтриг і комбінацій, які зумовили захоплення Галицько-Волинських земель Литвою та Польщею.

 

Семінарське заняття