Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥сна реакц≥€ на перманганат-≥он. –еакц≥€ з г≥дроген пероксидом (перекисом водню) в кислому середовищ≥




” проб≥рку внести 1 мл розчину кал≥й перманганату, додати 2Ц3 крапл≥ розчину сульфатноњ кислоти та 5 крапель розчину г≥дроген пероксиду з масовою часткою Ќ2ќ2 10%. —постер≥гаЇтьс€ знебарвленн€ розчину кал≥й перманганату.

Cкласти р≥вн€нн€ реакц≥њ за схемою:

 ћn7+ќ4 + Ќ2SO4 + H2O2 g Mn2+SO4 + O2 + K2SO4 + H2O.

б) реакц≥њ комплексоутворенн€:

як≥сна реакц≥€ на —u2+

” проб≥рку внести 1 мл розчину сол≥  упруму (≤≤) й таку ж к≥льк≥сть розчину кал≥й гексац≥аноферату (≤≤) (жовтоњ кровТ€ноњ сол≥ Ц  4 [Fe(CN)6]).

 

—постер≥гаЇтьс€ утворенн€ червоно - бурого осаду купрум гексац≥аноферату (≤≤):

2CuSO4 +  4 [Fe(CN)6]) = Cu2[Fe(CN)6] i + 2K2SO4;

2Cu2+ + [Fe(CN)6]4- = Cu2[Fe(CN)6] i.

ѕерев≥рити розчинн≥сть осаду в сильних м≥неральних кислотах та лугах. Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й розчиненн€ осаду в кислотах ≥ лугах. «робити висновок про умови в≥дкритт€ кат≥ону  упруму (≤≤) в вигл€д≥ купрум (≤≤) гексац≥аноферату.

ќформленн€ протоколу лабораторноњ роботи

«аписати в зошит необх≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й та висновки до кожного з досл≥д≥в.

ћатер≥али дл€ самоконтролю

1. ¬казати, чи Ї  арбон органогеном, €кий утворюЇ структурн≥ компоненти живоњ кл≥тини:

а) Ї органогеном; б) не Ї органогеном; в) частково Ї органогеном.

 

2. ¬ибрати електронну конф≥гурац≥ю атома ћагн≥ю:

а) 1s22s22p63s2; б) 1s22s22p6; в) 1s22s22p63s1; г) 1s22s22p73s1.

 

3. ¬казати характерний ступ≥нь окисненн€ дл€ s - елемент≥в ≤≤ - ј групи в сполуках:

а) +2; б) Ц 2; в) +3; г) +1.

 

4. ¬казати, чому валентн≥сть ќксигену, €к правило, дор≥внюЇ двом:

а) тому, що ќксиген менш електронегативний, н≥ж ‘луор;

б) тому, що атом ќксигену не маЇ d - п≥др≥вн≥в;

в) тому, що ќксиген про€вл€Ї неметал≥чн≥ властивост≥;

г) тому, що дл€ завершенн€ зовн≥шнього енергетичного р≥вн€ його атому не вистачаЇ двох електрон≥в.

 

5. ¬казати, €к≥ ≥они р - елемент≥в V - A групи беруть участь у ф≥з≥олог≥чних процесах орган≥зму людини:

а) NO2-; б) H2PO4Ц; в) SbO+; г) As3+.

ѕравильн≥ в≥дпов≥д≥

1. ѕравильна в≥дпов≥дь а).

ќсоблива роль  арбону обумовлена властивост€ми його атома. «вТ€зки в його сполуках завжди ковалентн≥. јтоми  арбону в одн≥й ≥ т≥й же сполуц≥ здатн≥ виконувати роль акцептора й донора електрон≥в. « б≥ох≥м≥чноњ точки зору дуже важливим Ї те, що вс≥ х≥м≥чн≥ звТ€зки, €к≥ утворюЇ  арбон, досить м≥цн≥ й одночасно здатн≥ легко розриватис€ (лаб≥льн≥ звТ€зки) в б≥ох≥м≥чних реакц≥€х.

 

2. ѕравильна в≥дпов≥дь а).

 

3. ѕравильна в≥дпов≥дь а).

” нормальному стан≥ в атом≥в ≤≤ - ј групи немаЇ неспарених електрон≥в. јле

при переход≥ атома в збуджений стан один ≥з зовн≥шн≥х s - електрон≥в

перем≥щуЇтьс€ на р - п≥др≥вень ≥ зТ€вл€ютьс€ два неспарених електрони, що й

визначаЇ характерний дл€ цих елемент≥в ступ≥нь окисненн€ +2 у њх сполуках.

 

4. ѕравильна в≥дпов≥дь б).

јтом ќксигену в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д атом≥в ≥нших елемент≥в п≥дгрупи в≥дсутн≥стю d - п≥др≥вн€ на зовн≥шньому енергетичному р≥вн≥. «б≥льшенн€ к≥лькост≥ неспарених електрон≥в можливе т≥льки шл€хом переходу одного з електрон≥в на наступний енергетичний р≥вень. јле такий перех≥д вимагаЇ дуже великоњ затрати енерг≥њ, €ка не компенсуЇтьс€ енерг≥Їю, що вид≥л€Їтьс€ при утворенн≥ нових звТ€зк≥в. “ому за рахунок неспарених електрон≥в атом ќксигену може утворювати не б≥льше двох ковалентних звТ€зк≥в. ” —ульфуру та ≥нших елемент≥в п≥дгрупи число неспарених електрон≥в у атом≥ може бути зб≥льшене шл€хом переходу s - ≥ p - електрон≥в на d - п≥др≥вень зовн≥шнього шару. “ому ц≥ елементи про€вл€ють валентн≥сть, що дор≥внюЇ не т≥льки двом, а також ≥ 4 та 6.

5. ѕравильна в≥дпов≥дь б).

ƒиг≥дрогенфосфат - ≥они Ќ2–ќ4- Ї складовою частиною фосфатноњ буферноњ системи кров≥, сеч≥, м≥жкл≥тинноњ р≥дини.

—писок рекомендованоњ л≥тератури

 

1.  алибабчук ¬.ј., √рищенко Ћ.»., √алинска€ ¬.»., √ождзинский —.ћ., ќвс€нникова “.ј., —амарский ¬.ј. ћедицинска€ хими€. Ц  иев: ћедицина, 2008. Ц 400с.

2. ћороз ј.—., Ћуцевич ƒ.ƒ., яворська Ћ.ѕ. ћедична х≥м≥€. Ц ¬≥нниц€: Ќова книга, 2006. Ц 775с.

3. ’ухр€нский ¬.√., ÷ыганенко ј.я., ѕавленко Ќ.¬. ’ими€ биогенных элементов: ”чеб. пособие. ̶ 2 - е изд., перераб. и доп. ̶  .: ¬ища шк., 1990. ̶ 207с.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2011 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1628 - | 1315 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.