Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ ф≥з≥олог≥њ, њњ завдань




Ћекц≥€ є1. ‘≥з≥олог≥€ €к наука. ќсновн≥ принципи регул€ц≥њ ф≥з≥олог≥чних функц≥й

≤. ‘≥з≥олог≥€ €к наука. «авданн€ ф≥з≥олог≥њ. ≈ксперимент

¬изначенн€ ф≥з≥олог≥њ, њњ завдань

‘≥з≥олог≥€ (гр. physis Ц природа, logos- вченн€) - наука про функц≥њ та процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ в орган≥зм≥, системах, органах, тканинах, кл≥тинах, що його складають, та механ≥зми њх регул€ц≥њ, що забезпечують життЇд≥€льн≥сть людини ≥ тварин у њх взаЇмод≥њ з довк≥лл€м.

‘ункц≥€ - специф≥чна д≥€льн≥сть систем або орган≥в, спр€мована на дос€гненн€ пристосувального результату (функц≥€ травноњ системи - моторна, секреторна, всмоктувальна; системи кровооб≥гу - рух кров≥ по судинах; системи диханн€ - забезпеченн€ постачанн€ орган≥зму киснем ≥ виведенн€ —ќ2 з нього; нейрону - утворенн€ збудженн€ та гальмуванн€).÷€ д≥€льн≥сть характеризуЇтьс€ к≥льк≥сними та €к≥сними показниками, €к≥ мають меж≥. «а цими межами властивост≥ системи порушуютьс€ або вона руйнуЇтьс€.

ѕроцес - посл≥довна зм≥на €вищ або стан≥в при розвитку €коњ-небудь д≥њ або сукупн≥сть посл≥довних д≥й, скерованих на дос€гненн€ певного результату. —истема - сукупн≥сть орган≥в або тканин, €к≥ забезпечують виконанн€ одн≥Їњ функц≥њ. —истеми волод≥ють такою властив≥стю, €к над≥йн≥сть б≥олог≥чних систем, тобто здатн≥стю кл≥тин, орган≥в, систем орган≥зму виконувати специф≥чн≥ функц≥њ, забезпечуючи характерн≥ дл€ них величини прот€гом певного часу. √оловною ознакою над≥йност≥ систем Ї безв≥дмовне виконанн€ роботи. ќрган≥зм забезпечуЇ свою над≥йн≥сть р≥зними способами: 1) посиленн€м регенеративних процес≥в, €к≥ в≥дновлюють кл≥тини, що загинули; 2) на€вн≥стю парних орган≥в, €к≥ дублюють одну функц≥ю; 3) на€вн≥стю кл≥тин ≥ кап≥л€р≥в у працюючому ≥ непрацюючому станах (при зб≥льшенн≥ функц≥њ можуть бути зад≥€н≥ непрацююч≥ структури та функц≥њ); 4) використанн€м охоронного гальмуванн€; 5) дос€гненн€м одного ≥ того ж результату р≥зними повед≥нковими д≥€ми.

ќбТЇктом науки ф≥з≥олог≥њ Ї живий орган≥зм, складов≥ частини €кого взаЇмод≥ють не механ≥чно.

«авданн€ми ф≥з≥олог≥њ €к науки Ї:

1. ¬ивчити механ≥зми зд≥йсненн€ функц≥й живого орган≥зму, њх звТ€зок м≥ж собою, њх регул€ц≥ю та пристосуванн€ до довк≥лл€, њх роль в еволюц≥йному та ≥ндив≥дуальному розвитку.

2. «д≥йснити системний п≥дх≥д дл€ досл≥дженн€ орган≥зму та вс≥х його елемент≥в.

3. ¬и€снити та досл≥дити причини, умови та характер порушень ф≥з≥олог≥чних механ≥зм≥в п≥д час хвороби.

4. ¬изначити шл€хи ≥ методи впливу на орган≥зм, за допомогою €ких можна в≥дновити здоровТ€.

5. «найти шл€хи збереженн€ здоровТ€ з метою продовженн€ тривалост≥ житт€, ефективного зд≥йсненн€ р≥зних вид≥в д≥€льност≥ в≥д моменту зачатт€ до старост≥.

6. Ќауково обірунтувати шл€хи дотриманн€ здорового способу житт€.

7. –озробити основу дл€ науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ у сучасному виробництв≥, р≥зних режим≥в ≥ндив≥дуальних тренувань у спорт≥, альп≥н≥зм≥, в екстремальних умовах (у космос≥, в пустел≥ тощо).

ќтже, ф≥з≥олог≥€ Ї теоретичною основою медицини ≥ Ї нев≥дд≥льною в≥д нењ, хоча вивчаЇ життЇд≥€льн≥сть орган≥зму в норм≥. «авд€ки ф≥з≥олог≥чним методам оц≥нюЇтьс€ важк≥сть захворюванн€ по ступен≥ функц≥ональних порушень, тобто за величиною в≥дхиленн€ в≥д норми р€ду ф≥з≥олог≥чних функц≥й.

Ќорма - це меж≥, при €ких жива система функц≥онуЇ оптимально (найефективн≥ше). ѓњ можна у€вл€ти €к середню чи середньостатистичну величину, €ка характеризуЇ сукупн≥сть под≥й, €вищ, процес≥в, €к загальноприйн€те правило, вз≥рець.

‘≥з≥олог≥чна норма - це б≥олог≥чна оптимальн≥сть життЇд≥€льност≥. Ќормальний орган≥зм - оптимально функц≥онуюча система. ѕ≥д оптимальним функц≥онуванн€м живоњ системи треба розум≥ти найб≥льш узгоджене та ефективне зд≥йсненн€ вс≥х њњ процес≥в, кращий ≥з можливих стан≥в ц≥Їњ системи.

ћехан≥зм - спос≥б регулюванн€ процесу або функц≥њ. ” ф≥з≥олог≥њ ≥снують м≥сцев≥ механ≥зми (розт€гненн€ судин при п≥двищенн≥ артер≥ального тиску), гуморальн≥ (вплив гормон≥в на функц≥њ та процеси), нервовий (посиленн€ або послабленн€ процес≥в при збудженн≥ чи гальмуванн≥ активност≥ нейрон≥в), центральний нервовий (посиланн€ команд з центральноњ нервовоњ системи).

–еакц≥€ - зм≥ни (посиленн€ або послабленн€) д≥€льност≥ орган≥зму або його частин у в≥дпов≥дь на зовн≥шнЇ або внутр≥шнЇ подразненн€. –еакц≥њ можуть бути простими (скороченн€ м'€з≥в, вид≥ленн€ секрету) або складними (добуванн€ њж≥). ¬они можуть бути пасивними (виникати в результат≥ зовн≥шн≥х механ≥чних зусиль) або активними (у вигл€д≥ скерованоњ д≥њ, €ка зд≥йснюЇтьс€ внасл≥док нервових та гуморальних вплив≥в або п≥д контролем св≥домост≥ та вол≥).

ѕодразненн€ - д≥€ на живу тканину зовн≥шн≥х або внутр≥шн≥х подразник≥в. „им сильн≥ший подразник, тим, до певноњ меж≥, б≥льша в≥дпов≥дь тканини; чим тривал≥ше подразненн€, тим, до певноњ меж≥, б≥льша в≥дпов≥дь тканини.

ѕодразники - фактори зовн≥шнього або внутр≥шнього середовища або њх зм≥ни, що справл€ють на органи ≥ тканини впливи, €к≥ про€вл€ютьс€ у зм≥н≥ активност≥ цих орган≥в ≥ тканин. «а ф≥зичною природою подразники можуть бути: механ≥чними, електричними, температурними, звуковими, оптичними ≥ т. п. ѕодразники за силою д≥њ можуть бути: п≥дпороговими (в≥дпов≥дь не виникаЇ, але зм≥нюютьс€ властивост≥ тканин); пороговими (найменшоњ сили, €кий викликаЇ м≥н≥мальну реакц≥ю-в≥дпов≥дь), максимальними (при зб≥льшенн≥ сили подразника ефект не зм≥нюЇтьс€), надсильними (д≥€ такого подразника може викликати руйн≥вний або больовий ефект чи неадекватн≥ реакц≥њ).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1506 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1241 - | 1231 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.