Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


” поданих нижче реченн€х виправте помилки

ѕлан

1. Ќауковий стиль: критер≥њ його виокремленн€, стильов≥ ознаки.

2. ѕ≥дстил≥ наукового стилю (загальна характеристика).

3. —пециф≥ка вживанн€ в науковому стил≥ лексико-фразеолог≥чних одиниць.

4. “ерм≥н €к зм≥стове €дро мови профес≥йного сп≥лкуванн€:

Ј терм≥н, його ознаки;

Ј класиф≥кац≥њ терм≥н≥в (за сферою використанн€, за походженн€м; за структурою);

Ј терм≥н ≥ профес≥онал≥зм, терм≥н ≥ номенклатурна назва.

Ћ≥тература

1. ћацько Ћ.≤.  ультура украњнськоњ фаховоњ мови / Ћ.≤ ћацько, Ћ.¬. равець. Ц  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2007. Ц 360 с. Ц —. 65 Ц81.

2.ќнуфр≥Їнко √. —. Ќауковий стиль украњнськоњ мови: Ќавч. пос≥б. Ц  .: ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2006. Ц 312 с.

3. —еменог ќ.ћ.  ультура науковоњ украњнськоњ мови / ќ.ћ.—еменог.Ц2-ге вид., стереотип. Ц ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2012. Ц 216 с. Ц—. 3Ц37.

4. Ўевчук —.¬. ”крањнська мова за профес≥йним спр€муванн€м: п≥дручник / —.¬.Ўевчук, ≤.¬. лименко. Ц  .: јлерта, 2012. Ц 696 с. Ц —.510 -524.

5. Ќовий рос≥йсько-украњнський пол≥техн≥чний словник=Ќовый русско-украинский политехнический словарь: 100000 терм≥н≥в ≥ терм≥н≥в-словосполучень / ћ. «убков (уклад.). Ц ’.: √риф, 2005. Ц 952с.

ѕрактична частина

1.«аповн≥ть таблицю Ђѕ≥дстил≥ й жанри наукового стилюї, дайте визначенн€ кожному з наведених приклад≥в жанру.

 
 
Ќауковий стиль

 


ѕ≥дстил≥ наукового стилю

 
 

 


∆анри наукового стилю

 

 

2. ¬изначте п≥дстиль кожного ≥з запропонованих наукових висловлень. —вою думку обірунтуйте.

ј —усп≥льство, розвиваючись, виробл€Ї правила мовноњ повед≥нки, обовТ€зков≥ дл€ вс≥х член≥в, тобто формуЇ мовний етикет.

ћовний етикет Ц система ст≥йких мовних формул, рекомендованих сусп≥льством дл€ встановленн€ мовленнЇвого контакту сп≥врозмовник≥в, п≥дтриманн€ сп≥лкуванн€ у виразн≥й тональност≥ в≥дпов≥дно до њх соц≥альних ролей ≥ рольових позиц≥й стосовно один одного в оф≥ц≥йн≥й ≥ неоф≥ц≥йн≥й обставин≥.

ѕравила мовного етикету становл€ть особливу групу стереотипних,ст≥йких форм сп≥лкуванн€, що реал≥зовуютьс€ переважно в одиниц€х лексичного (ƒ€кую, ƒобридень), фразеолог≥чного (Ќ≥ пуху н≥ пера) ≥ частково морфолог≥чного р≥вн≥в (вживанн€ займенникових ≥ д≥Їсл≥вних форм пошанноњ множини, наприклад: ¬и чар≥вн≥; Ѕабус€ стомилис€) та ≥н. («а Ћ.≤. ћацько).

Ѕ ƒосл≥джений матер≥ал, за умов Ђпроекц≥њ д≥ахрон≥чних процес≥в на синхронну площинуї, засв≥дчуЇ, що засоби звертанн€ в р≥зних, до того ж географ≥чно й генеалог≥чно в≥ддалених мовах, досить часто майже одночасно проходили сп≥льн≥ етапи у своЇму розвитку, а б≥льш≥сть зазначених €вищ у р≥зн≥ часи була певною м≥рою притаманна переважн≥й б≥льшост≥ мов. ÷е Ї п≥дтвердженн€м сучасноњ концепц≥њ, зг≥дно з €кою в розвитку мов спостер≥гаютьс€ ≥нтеграц≥йн≥ процеси, що повТ€зуютьс€ з на€вн≥стю певних мовних союз≥в або сп≥льнот (¬.ѕ. ѕономаренко).

¬ ‘ормуванн€ науковоњ мови в ”крањн≥ в≥дбувалос€ за неспри€тливих умов, тому системи терм≥н≥в певних галузей не розвивалис€ природно. “ак, умови бездержавност≥ ”крањни унеможливлювали становленн€ науково-техн≥чноњ, природничоњ, гуман≥тарноњ та мистецькоњ системи терм≥н≥в.

«ац≥кавленн€ науковою мовою в ”крањн≥ зростало в часи нац≥онального в≥дродженн€, коли послаблювалис€ заборони та пересл≥дуванн€ ≥ украњнська мова мала можлив≥сть розкривати св≥й потенц≥ал (≤нтернет-ресурси).

3. «Т€суйте, у €ких словосполученн€х слово криза вжито в пр€мому значенн≥, а в €кому Ц у переносному.

≈колог≥чна криза, душевна криза, б≥ржова криза, валютна криза, ≥дейна криза, ф≥нансова криза, ур€дова криза, економ≥чна криза, промислова криза, паливна криза.

► „и можна вважати подан≥ словосполученн€ терм≥нами? ƒо €ких наукових галузей вони належать?

4. « поданими словами за зразком утвор≥ть ≥ запиш≥ть терм≥ни-словоспо-лученн€. «Т€суйте њхню наукову спр€мован≥сть.

« р а з о к. јнал≥з Ц спектральний анал≥з (ф≥з.).

–≥вень, функц≥€, реченн€, система, д≥€льн≥сть, орган, розвиток.

► « вид≥леним словом склад≥ть ≥ запиш≥ть терм≥ни-словосполученн€ так, щоб вони стосувалис€ б≥олог≥њ, еколог≥њ, пол≥толог≥њ, економ≥ки, правознавства.

5. Ќавед≥ть приклади фахових терм≥н≥в, €к≥ в≥дпов≥дають характеристикам:

ј «агальнонауковий терм≥н, однокомпонентний, запозичений.

Ѕ ¬узькоспец≥альний терм≥н, двокомпонентний, кор≥нний.

¬ ¬узькоспец≥альний терм≥н, однокомпонентний, запозичений.

ћ≥жгалузевий терм≥н, однокомпонентний, кор≥нний.

ƒ «агальнонауковий терм≥н, двокомпонентний, запозичений.

 

6. ѕереклад≥ть украњнською мовою терм≥нолог≥чн≥ сполуки та мовн≥ кл≥ше, що належать до галуз≥ вашоњ п≥дготовки.

 ультура та мистецтво: усваиваемое движение, анализируемый факт, неизгладимое впечатление, неисс€каема€ энерги€, неопровержима€ истина, неотразима€ сила искусства, неотразимое впечатление, неотразимый голос, существующий пор€док, перьевой рисунок, обесцвечивающее средство, устранимый недостаток, волнующий тембр,созидающее искусство.

 

7. –озмежуйте номенклатурн≥ назви, терм≥ни ≥ профес≥онал≥зми.

ƒиференц≥ал, планета, (планета) ћарс, суд, озеро, (озеро) „ад, господарський суд, зн€ти касу, валюта, долар, плат≥жка, смерека, рап´орт, маркетинг, джип, ≥дентиф≥кац≥€, “”Ц124, клава, ≥конопис, тональн≥сть, клав≥шник, синтез, еколог≥€, екзерсис,  онституц≥йний —уд ”крањни.

“ема. ћорфолог≥чн≥ норми в мов≥ наукового тексту

ѕлан

1. ќсобливост≥ пон€тт€ Ђморфолог≥чн≥ нормиї.

2. ”живанн€ зак≥нчень ≥менник≥в чолов≥чого роду ≤≤ в≥дм≥ни в родовому в≥дм≥нку однини.

3. —тупен≥ пор≥вн€нн€ прикметник≥в ≥ присл≥вник≥в.

4. «вТ€зок ≥менник≥в ≥з числ≥вниками в мов≥ наукового тексту.

Ћ≥тература

1. ћацько Ћ. ≤.  ультура украњнськоњ фаховоњ мови: навч.пос≥б. / Ћ. ≤. ћацько, Ћ. ¬.  равець. Ц  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2007. Ц 360 с.

2. ћацюк «. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: навчальний пос≥бник / «. ћацюк, Ќ. —танкевич. Ц 2-е вид. Ц  .:  аравела, 2008. Ц 352 с.

3. ”крањнський правопис / ЌјЌ ”крањни, ≤н-т мовознав. ≥м. ќ. ќ. ѕотебн≥, ≤н-т укр. мови; ред. ™. ≤. ћазн≥ченко [та ≥н.]. Ц  .: Ќаукова думка, 2010. Ц 287 с.

4. Ўевчук —.¬. ”крањнське д≥лове мовленн€: п≥дручник / —. ¬. Ўевчук. Ц  .: јр≥й, 2009. Ц 574 с.

ѕрактична частина

1. ѕоставте подан≥ слова у форм≥ родового в≥дм≥нка. «апиш≥ть њх у дв≥ колонки.

≤менники з зак≥нченн€м -а, -€ ≤менники з зак≥нченн€м -у, -ю
диплома прогресу
Е Е

ƒиплом, прогрес, персонал, спец≥ал≥ст, р≥к, колектив, елемент, ресурс, менеджер, анал≥з, в≥дб≥р, кл≥Їнт, дес€ток, комплекс, склад, зм≥ст, процес, Ћондон, прац≥вник, проект, в≥дд≥л, план, спос≥б, в≥второк, компонент, метод, долар, партнер, квартал, ≥нженер, реЇстр, кер≥вник, банк, масштаб, тип, контроль, баланс, тиждень, спос≥б, каталог, курс, бюджет, поверх.

2. ѕерепиш≥ть подан≥ словосполученн€, розкриваючи дужки, наприклад: розм≥р прибутк(а/у) Ц розм≥р прибутку.

‘ункц≥€ менеджмент(а/у); етапи розвитк(а/у); д≥€льн≥сть склад(а/у) орган≥зац≥њ; потребуЇ анал≥з(а/у); формуванн€ комплекс(а/у); обс€г каталог(а/у); в≥дб≥р персонал(а/у); виконанн€ г≥мн(а/у) компан≥њ; описанн€ метод(а/у) управл≥нн€; визначенн€ зм≥ст(а/у); формуванн€ механ≥зм(а/у); система маркетинг(а/у); анал≥з ринк(а/у) прац≥; майно власник(а/у); функц≥€ контрол(€/ю); на€вн≥сть фактор(а/у); розвиток профсп≥лкового рух(а/у); укладанн€ договор(а/у).

3. ѕоставте подан≥ слова у кличному в≥дм≥нку.

ƒиректор ¬олошин ѕетро —ерг≥йович; пан президент; колега ћар≥€ —тепан≥вна; секретар –имма ќлександр≥вна; студент √еннад≥й —тепанюк; доброд≥й ≤лл€ ¬олодимирович; академ≥к Ѕагал≥й ƒмитро ≤ванович; слухач Ўироков; викладач Ћюбов ¬≥ктор≥вна; пан≥ Ќатал€; допов≥дач ≤гор ¬асильович; лаборант ѕавло ‘едорович.

4. ¬≥дредагуйте подан≥ словосполученн€.

—амим найближчим часом; по найб≥льш приваблив≥шим ц≥нам; менш корисн≥ший; за самими оптим≥стичними прогнозами; найб≥льш найспри€тлив≥ш≥ умови; у найменш активн≥шому пер≥од≥; €кнайб≥льш сучасний; б≥льш детальн≥ший; щонайменш виразний; самий виг≥дний проект; найб≥льш ц≥кав≥ш≥ результати.

 

5. ”твор≥ть просту й складену форми вищого та найвищого ступен≥в пор≥вн€нн€ до поданих прикметник≥в, запиш≥ть њх.

Ѕлискавичний, багатий, високий, т€жкий, традиц≥йний, дотепний, вузький, дорогий, гарний, товстий, щирий, ледачий, уважний.

6. ”згодьте ≥менники з числ≥вниками. —клад≥ть з 5-ма поданими словосполученн€ми реченн€, записавши числ≥вники л≥терами.

«алучити 545 (учасник); виступили 4 (професор); сплатити податки на суму 8690 (гривн€); оголосити под€ку 21 (студент); бракуЇ 136 (словник); група з 78 (турист); зустр≥лис€ з 450 (роб≥тник); придбали 1280 (прим≥рник); розм≥стити 842 (спортсмен); використати 5928 (бюлетень); зустр≥тис€ з 2536 (виборець); подолати 968 (к≥лометр); подарувати делегатам 3890 (книжка); придбати 62 (журнал); обмежитис€ 120 (виступ); в≥дшукати 275 (експонат); прив≥татис€ з 752 (учень); в≥дшкодувати 5680 (гривн€); не вистачаЇ 301 (прим≥рник); пос≥€ти на 430 (гектар).

” поданих нижче реченн€х виправте помилки.

÷е питанн€ треба узгодити з двадц€тю трьомами депутатами. «а минувший р≥к компан≥€ побудувала житло дл€ одна тис€ча в≥с≥мсот девТ€носто в≥с≥м с≥мей. Ќаша б≥бл≥отека смогла купити дв≥ст≥ три нових словник≥в. ” кратчайш≥ сроки необх≥дно знайти помешканн€ дл€ ш≥стсот пТ€ти дес€ти с≥ми делегат≥в. «а два роки навчанн€ студенти мають вивчити майже ш≥сть с половиною тис€ч≥в нових сл≥в. ¬олонтери подарували книжки пТ€тсот сорокам д≥т€м. «а ц≥ товари ф≥рма маЇ сплатити не менше чотирьох тис€ч триста пТ€тидес€ти гривн≥в. ƒокладчики зачитали ш≥стьнадц€ть допов≥д≥в. ћ≥сцева влада забеспечила компТютерами сто в≥с≥мсот шк≥л.

8. ¬≥дредагуйте подан≥ словосполученн€ з прийменником ѕќ.

ѕлан по загот≥вл≥; по техн≥чним причинам; по за€вках мешканц≥в будинку; по вс≥х правилах; по наших п≥драхунках; заходи по дальшому пол≥пшенню роботи; департамент по боротьб≥ з корупц≥Їю; конференц≥€ по проблем≥; по понед≥лкам; жити по вулиц≥ ≤вана ‘ранка.

“ема. ќрфоеп≥чн≥, орфограф≥чн≥ й лексичн≥ норми в мов≥ наукового тексту

ѕлан

1. ќсобливост≥ пон€тт€ Ђорфоеп≥чн≥ нормиї.

2. ќрфограф≥чн≥ норми украњнськоњ мови.

3. Ћексичн≥ норми в мов≥ наукового тексту.

Ћ≥тература

1. ћацько Ћ. ≤.  ультура украњнськоњ фаховоњ мови: навч.пос≥б. / Ћ. ≤. ћацько, Ћ. ¬.  равець. Ц  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2007. Ц 360 с.

2. ћацюк «. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: навчальний пос≥бник / «. ћацюк, Ќ. —танкевич. Ц 2-е вид. Ц  .:  аравела, 2008. Ц 352 с.

3. ”крањнський правопис / ЌјЌ ”крањни, ≤н-т мовознав. ≥м. ќ. ќ. ѕотебн≥, ≤н-т укр. мови; ред. ™. ≤. ћазн≥ченко [та ≥н.]. Ц  .: Ќаукова думка, 2010. Ц 287 с.

4. Ўевчук —.¬. ”крањнське д≥лове мовленн€: п≥дручник / —. ¬. Ўевчук. Ц  .: јр≥й, 2009. Ц 574 с.

ѕрактична частина

«авданн€ 1. «апиш≥ть слова, визнач≥ть наголос.

„отирнадц€ть, помилка, роблю, читанн€, кул≥нар≥€, стол€р, батьк≥вський, алфав≥т, к≥лометр, одинадц€ть, бюлетень, олень, ненависть, металург≥€, разом, завжди, симетр≥€, ринковий, фаховий, текстовий.

«авданн€ 2. ¬иправ≥ть помилки, унасл≥док €ких в≥дбуваЇтьс€ порушенн€ милозвучност≥ украњнськоњ мови. « чим вони повТ€зан≥?

1. јнал≥з наукових досл≥джень з теор≥њ й методики профес≥йноњ осв≥ти засв≥дчив, що ≥снуЇ необхiднiсть в формуванн≥ ум≥нн€ дизайнера розробл€ти ≥ обірунтовувати вар≥анти кольорограф≥чних р≥шень.

2. ќсоблив≥стю украњнського портрету €вл€Їтьс€ те, що в≥н, при ус≥й своњй життЇвост≥, збер≥гав звТ€зок з ≥конописом. јле ≥снували портрети, що не мали н≥€ких рел≥г≥йних атрибут≥в, й вони, звичайно, виконувались посмертно. ѓх часто ставили ближче св€тих м≥сць в церкв≥, каплиц≥, ≥ ≥нколи њх вм≥щували у ≥кони, щоб забезпечити неб≥жчиков≥ заступництво св€тих праведник≥в. Ѕачимо там теж й запорожц≥в з знаменами, козацький герб з в≥йськовою козацькою арматурою, намет, й все це мало символ≥зувати «апорозьку —≥ч.

«авданн€ 3. ѕерепиш≥ть слова, знайд≥ть ≥ виправ≥ть помилки. ѕо€сн≥ть причину помилок.

„орнов≥ла, кросовки, торг≥вельний, “ерноп≥л€, ћаксим  ривонос, курень, пап≥ру, јнтон, «апорожська —≥ч.

«авданн€ 4. ѕерепиш≥ть реченн€, розкриваючи дужки та вставл€ючи пропущен≥ л≥тери й пункторгами.

1. јудитор бухгалтер(рев≥зор) що маЇ спец≥альн≥ повноваженЕ€ в≥д дЕржавних орган≥в на перев≥рку стану ф≥нансово(господарсЕкоњ) д≥€льност≥ Екц≥онерних кЕмпан≥й. 2. ћ≥жнародний ринок сЕстема м≥жнародних торгЕвельно(еконЕм≥чних) ≥ крЕдитно(фЕнансових) в≥дносин м≥ж нЕц≥ональними гЕсподарствами. 3. ≤нфрЕструктура сукупн≥сть допом≥жних галузей використовуваних ус≥ма або б≥льш≥стю грЕмад€н та п≥дпрЕЇмств крањни ((авто)маг≥страл≥, мости, транспортн≥ сЕстеми, (водо)постЕчанн€, (електро)енерг≥€, фЕнансове й банк≥всЕке обслуговуванЕ€).

«авданн€ 5. –озшифруйте загальноприйн€т≥ скороченн€.

Ѕ-ка, г-во, гол., заг., ≥н-т, кол., л-ра, осн., пн., р., рр., с., табл., тис., т., тов., ≥ т.≥н., акад., вид., гр., див., о., обл., доц., ≥м., ≥ под., ст., проф.

«авданн€ 6. ƒо сл≥в ≥ншомовного походженн€ добер≥ть украњнськ≥ слова-синон≥ми.

 апела, тр≥умф, ≥рреальний, барикада, контур, реформа, брутто, нетто, коректив, л≥брето, мул€ж, пейзаж, шофер, ≥нтелектуальний, бухгалтер≥€, компл≥мент, конструкц≥€, ≥нфекц≥йний, блокада.

«авданн€ 7. «ам≥н≥ть слова-русизми на нормативн≥ слова украњнськоњ мови.

“олковий фах≥вець, здавати ≥спит, заповнити проб≥ли в знанн€х, готувати штамповщик≥в, рощотна в≥дом≥сть, с≥тка п≥дприЇмств, культурне м≥роприЇмство, поставити п≥дстаканник, державна казна, вищий учбовий заклад, мало≥мущ≥ громад€ни, сл≥дуюче питанн€.

«авданн€ 8. «апиш≥ть 15 терм≥н≥в вашого фаху. ѕо€сн≥ть њх значенн€ та правопис.

“ема. —интаксичн≥ норми наукового стилю. ќсобливост≥ наукового тексту й профес≥йного наукового викладу думки.

ѕлан

1. —интаксичн≥ норми наукового стилю:

¾ пр€мий та зворотний пор€док сл≥в у реченн≥;

¾ складн≥ випадки керуванн€ в наукових текстах;

¾ однор≥дн≥ члени реченн€, специф≥ка њхнього використанн€;

¾ звТ€зок координац≥њ м≥ж п≥дметом ≥ присудком;

¾ складноп≥др€дн≥ реченн€, њхн≥ типи в науковому стил≥.

2. ќсобливост≥ наукового тексту й профес≥йного наукового викладу думки.

Ћ≥тература

1. ¬олкотруб √. …. —тил≥стика д≥ловоњ мови: навч. пос≥б. [“екст] / √. …. ¬олкотруб. Ц  .: ћј”ѕ, 2002. Ц 208 с. Ц Ѕ≥бл≥огр.: —. 87-98, 118-131, 203Ц204.

2. «убков ћ. √. —учасна украњнська д≥лова мова [“екст] / ћ. √. «убков. Ц 3 -тЇ вид., випр. Ц ’.: —ѕƒ ‘ќ —п≥вак “. ., 2006. Ц —. 32-47, 75-290.

3. ћацюк 3. ќ. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: навч. пос≥б. [“екст] / 3. ќ. ћацюк, Ќ. ≤. —танкевич. Ц 2-е вид. Ц  .:  аравела, 2009. Ц —. 165-249.

4. ћацько Ћ. ≤. —тил≥стика украњнськоњ мови: п≥дручник [“екст] / Ћ. ≤. ћацько, ќ. ћ. —идоренко, ќ. ћ. ћацько; за ред. проф. Ћ. ≤. ћацько. Ц  .: ¬ища школа, 2003. Ц —. 256-263.

5. ћозговий ¬. ≤. ”крањнська мова у профес≥йному сп≥лкуванн≥. ћодульний курс: навч. пос≥б. [“екст] / ¬. ≤. ћозговий. Ц ¬ид. 3-Ї, переробл. та доп. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2008. Ц —. 54-55, 86-99, 111-117, 170-173, 260-263.

6. ”крањнська мова за профес≥йним спр€муванн€м: ѕрактикум: навч. пос≥б. [“екст] / “. ¬. —имоненко, √. ¬. „орновол, Ќ. ѕ. –уденко. Ч  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2010. Ч —. 51-55.

ѕрактична частина

1. ”крањнська мова за профес≥йним спр€муванн€м: ѕрактикум: навч. пос≥б. / “. ¬. —имоненко, √. ¬. „орновол, Ќ. ѕ. –уденко. Ч  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2010. Ч —. 51-55 (вправи 2, 5, 6, 8).

 

2. «апиш≥ть реченн€, обираючи правильний вар≥ант ≥з дужок.

1. ѕрем≥ювати –омашк≥ну Ќ≥ну ћихайл≥вну, учител€-методиста, (¬≥дм≥нника, ¬≥дм≥нницю) осв≥ти ”крањни. 2. («аступник, «аступниц€) м≥н≥стра  овалевська ƒ.¬. (прив≥тала, прив≥тав) з≥ св€том ус≥х (осв≥т€н, прац≥вник≥в галуз≥ осв≥ти). 3. ѕ≥д час виступу наголошено на високих показниках усп≥шност≥ (студента, студентки) ќ. ѕономарьовоњ. 4. (Ўановна, Ўановно) пан≥ (ќльга, ќльго)!

 

3. «редагуйте подан≥ слова, словосполученн€ й реченн€, в≥дтворюван≥ в текстах. ѕрокоментуйте характер допущених помилок.

ј. ¬ибачаюсь, виступаючий з докладом, головнокомандуючий, об'€ва, виписка з протоколу, у даний час, по€снююча записка, командировочне посв≥дченн€, подача документа, документ включаЇ важн≥ в≥домост≥, у зв≥т≥ зустр≥чаютьс€ прорахунки, предоставл€Їтьс€ право позачерговоњ постановки телефону, з наступаючим св€том!, поштовий €щик.

Ѕ. 1. ѕрезидентом приноситьс€ така прис€га: Ђя, (≥мТ€ та пр≥звище), волею народу обраний ѕрезидентом ”крањни, заступаючи на цей високий пост, урочисто прис€гаю на в≥рн≥сть ”крањн≥...ї

2. ƒл€ зТ€суванн€ под≥бноњ ситуац≥њ потр≥бне б≥льш ширше розум≥нн€ сут≥ проблеми.

3. ѕорушенн€ вимоги закону про всеб≥чне, повне й об'Їктивне досл≥дженн€ обставин справи Ї одн≥Їю ≥з самих поширених п≥дстав дл€ зм≥ни або скасуванн€ судових р≥шень.

4. ” систем≥ принцип≥в крим≥нального процесу б≥льш доц≥льн≥ше спершу вид≥л€ти конституц≥йн≥ принципи.

5. ѕроцесуальна форма Ї найважлив≥шою процесуальною гарант≥Їю правильного порушенн€ крим≥нальних справ.

6. ѕане ќлександр! ћи запрошуЇмо ¬ас на св€ткуванн€ юв≥лею нашоњ орган≥зац≥њЕ

7. ” конференц≥њ братимуть участь знан≥ науковц≥ нашоњ р≥дноњ крањни.

 

4. ѕереклад≥ть рос≥йськ≥ вирази украњнською мовою, ≥з трьома склад≥ть реченн€ в≥дпов≥дно до ¬ашого фаху, визначаючи тип реченн€.

Ќа прот€жении шести дней, до п€тидес€ти лет, перед семьюдес€тью студентами, около трехсот лет, с шестьюстами гражданами, на п€тистах километрах, дев€ностовосьмимиллиардный бюджет, миллионам жителей планеты, не хватает тыс€чи рублей, выслать восьмидес€ти адресатам, не хватает тридцать человек.

 

5. «апиш≥ть, з €кими поданими прийменниками можуть поЇднуватис€ наведен≥ ≥менники.

Ќестача ’вороба ѕрац€ ƒорученн€ —лужбов≥ справи ѕропозиц≥€ ѕоверненн€ Ќ≥ц≥атива «ак≥нченн€ –≥шенн€ зг≥дно з за п≥сл€ по через у звТ€зку з завд€ки у

6. «редагуйте реченн€, правильний вар≥ант запиш≥ть у зошит.

1). «авод, виробл€ючий ран≥ше воЇнну техн≥ку, поступово перепроф≥льовуЇтьс€ на виготовленн€ товар≥в широкого вжитку. 2). –ег≥страц≥€ учасник≥в ол≥мп≥ади проводитьс€ з девТ€ти до одинадц€ти годин. 3). «начна к≥льк≥сть учених вз€ла активну участь у секц≥йних зас≥данн€х. ѓх ви€вилос€ багато. 4). ѕочинаючи збори, у мене спочатку була невпевнен≥сть у њхн≥й необх≥дност≥. 5). ‘армацевтична галузь у будь-€к≥й цив≥л≥зован≥й крањн≥ входить до пТ€т≥рки самих прибуткових. 6). ÷е порушенн€ було б≥льш серйозним, чим попереднЇ. 7). Ѕ≥льш≥сть студент≥в нашоњ групи гарно вчатьс€. 8). ” резолюц≥њ висловлен≥ висновки ≥ побажанн€, €к≥ ми повинн≥ врахувати у своњй подальш≥й робот≥. 9). Ќаш ун≥верситет ≥ професорсько-викладацький склад дос€гли значних усп≥х≥в у робот≥. 10). ћи повинн≥ прагнути до вдосконаленн€ ≥ повного опануванн€ методами. 11). Ќаша кер≥вник ћар≥€ Ћозова першою прив≥тала мене з призначенн€м на нову посаду. 12). ƒепутат подолав п€тидес€тив≥дсотковий барТЇр. 13). ƒефекти на банкнотах Ц це коли зм≥щен≥ граф≥чн≥ зображенн€, в≥дсутн≥ граф≥чн≥ зображенн€, номери, захисна стр≥чка, неправильно розм≥щений вод€ний знак та ≥н. 14). ”же минули к≥лька м≥с€ц≥в в≥д початку зан€ть.

“ема. ќформлюванн€ результат≥в науковоњ д≥€льност≥

ѕлан

1. ѕервинн≥ науков≥ жанри (монограф≥€, дисертац≥€, дипломн≥, маг≥стерськ≥ роботи, наукова статт€ та ≥н.).

2. ¬торинн≥ науков≥ жанри (конспект, реферат, анотац≥€, реценз≥€, тези, резюме та ≥н.).

Ћ≥тература

1. ћацько Ћ.≤.  ультура украњнськоњ фаховоњ мови / Ћ.≤.ћацько, Ћ.¬. равець. Ц  .: јкадем≥€, 2007. Ц 360 с.

2. ћацюк «. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: Ќавч. пос≥б. / «. ћацюк, Ќ. —танкевич Ц  .:  аравела, 2005. Ц 352 с.

3. —еминог ќ.ћ.  ультура науковоњ украњнськоњ мови / ќ.ћ.—еминог. Ц  .: ¬÷ "јкадем≥€", 2010. Ц —. 20 - 25, —. 71-75.

ѕрактична частина

1. ¬изначте за структурними ознаками вид науковоњ роботи.

1. “итульна стор≥нка, план, текст, список використаноњ л≥тератури.

2. Ќазва, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.

3. ¬ступ, основна частина, завершальна частина.

4. Ќазва, преамбула, основн≥ положенн€, завершальн≥ положенн€.

2. ѕрочитайте, склад≥ть ≥ запиш≥ть тези цього тексту. ¬изначте стиль ≥ п≥дстиль тексту.

¬ода Ї основою всього живого. ѕрим≥ром, наш орган≥зм складаЇтьс€ з води на 70-80% в≥д своЇњ маси. якщо без њж≥ людина може пожити понад м≥с€ць, то без питва загине через к≥лька дн≥в.

93,96% ус≥х запас≥в ус≥х запас≥в г≥дросфери становить солоний св≥товий океан. ≤ лише тр≥шки б≥льше €к 6% - пр≥сна вода. ≤з них 4,12% - п≥д землею. ¬оди в надрах в 3500 раз≥в б≥льше, н≥ж у вс≥х р≥чках св≥ту! —аме тому п≥дземн≥ родовища вважаютьс€ стратег≥чно важливими джерелами води на планет≥.

ќсновин критер≥Їм питноњ води практично в усьому св≥т≥ Ї лише њњ х≥м≥чний склад. “радиц≥йн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ анал≥зи дають змогу визначити на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть шк≥дливих дл€ людини х≥м≥чних сполук. ≤з цього погл€ду вода вже досить вивчена, ≥ тут важко сказати щось нове. јле вода Ц це набагато складн≥ша субстанц≥€, щось ун≥кальне, що маЇ енерг≥ю, ≥нформац≥йну пам'€ть та ≥нш≥ властивост≥, котр≥ важко розгадати.

‘еномен ≥нформац≥йних властивостей води поки що маловивчений. ќдними з перших на нього звернули увагу €понськ≥ ф≥зики. ѕ≥д час експерименту президент ток≥йського ун≥верситету ћасару ≈мато заморозив краплини води та, роздивл€ючись њх п≥д потужним м≥кроскопом, ви€вив: њхн€ молекул€рна структура по-р≥зному реагуЇ на зовн≥шню ≥нформац≥ю. ѕрим≥ром, €кщо в≥дтворювати класичну музику, кристали набувають правильноњ симетричноњ форми, а п≥сл€ "прослуховуванн€" року - розташовуютьс€ в хаотичному пор€дку. ¬ода неоднаково реагуЇ також на р≥зноман≥тн≥ слова, звуки ≥ нав≥ть думки. ¬≥дом≥ також випадки, коли п≥ддосл≥дн≥ тварини гинули, випивши воду, котра певний час сто€ла в ц≥лком герметичн≥й посудин≥ поруч ≥з отрутою. ≤ншими словами, вода Ц це не просто речовина, а жива матер≥€, здатна "насичуватис€" ≥нформац≥Їю ≥ пот≥м "транслювати" њњ навколишньому св≥ту. ¬≥д такоњ г≥потези просто голова йде обертом. ќсь, виходить, чому хрест ≥ молитва св€щеника перетворюють звичайну воду на св€ту, передаючи њй позитивний зар€д. ќсь чому вода з п≥дземних джерел, захищена в≥д негативноњ ≥нформац≥њ товщами пор≥д, маЇ ун≥кальн≥ корисн≥ властивост≥, а водопров≥дна, пост≥йно контактуючи з джерелами забруднень, близька за своЇю структурою до "мертвоњ води" («а ƒ. ќлеговим).

3. ѕроанал≥зуйте анотац≥њ до книг. яка з них Ї неповною? „ому?

ј.  ультура слова: ћовностил≥стичн≥ поради Ц книжка, присв€чена чистот≥ украњнськоњ мови. јвтор: ѕономар≥в ќлександр ƒанилович.

” пос≥бнику додаютьс€ поради щодо вибору сл≥в, вимовних, наголосових та морфолог≥чних вар≥ант≥в, синтаксичних конструкц≥й дл€ найкращого висловленн€ думки в р≥зних стил€х украњнськоњ л≥тературноњ мови. –екомендац≥њ автора ірунтуютьс€ на мовному досв≥д≥ украњнського народу, в≥дбитому в творах класичного та сучасного письменства.

Ѕ.  оваль ј.ѕ. —початку було —лово:  рилат≥ вислови б≥бл≥йного походженн€ в украњнськ≥й мов≥. Ц  .: Ћиб≥дь, 2001. Ц 312 с.

 рилат≥ вислови в цьому виданн≥ подаютьс€ не в алфав≥тному пор€дку, а в так≥й посл≥довност≥, у €к≥й вони вжит≥ у Ѕ≥бл≥њ, так що читач матиме змогу у€вити, €к побудовано Ѕ≥бл≥ю, €ким Ї зм≥ст ≥ стиль викладу кожноњ частини. ” висловах ф≥ксуютьс€ зм≥ни у зм≥ст≥ й форм≥, €к≥ в≥дбулис€ за час њх ≥снуванн€ в украњнськ≥й мов≥; ус≥ на€вн≥ значенн€ вислов≥в ≥люструютьс€ цитатами з твор≥в украњнських письменник≥в.

ƒл€ широкого кола читач≥в, не байдужих до мовного багатства.

4. ѕо€сн≥ть, у €к≥й частин≥ вступу курсовоњ (дипломноњ, маг≥стерськоњ) роботи можна використати подан≥ слова, словосполученн€ та реченн€:

а) розробити, обірунтувати, зТ€сувати, визначити, установити, ви€вити, проанал≥зувати, описати, простежити, показати, охарактеризувати, уточнити;

б) до цього часу не була (не стала) предметом спец≥ального досл≥дженн€; немаЇ спец≥альних праць;певне коло питань ще не знайшло належного висв≥тленн€; залишаЇтьс€ низка нерозвТ€заних питань; недостатн≥й р≥вень опрацюванн€ проблеми; дос≥ немаЇ узагальненоњ прац≥; вивчалис€ лише окрем≥ питанн€; потребуЇ глибокого й детального розгл€ду.

5. ¬иконайте тестов≥ завданн€, даючи стисле по€сненн€.

≤. ƒо наукових звань належить:

1) молодий вчений;

2) доктор ф≥лолог≥чних наук;

3) маг≥стр;

4 професор;

5) зав≥дувач кафедри.

≤≤. ќсновний спос≥б розм≥щенн€ л≥тератури в списку використаних джерел:

1) хронолог≥чний;

2) алфав≥тний;

3) тематичний;

4) спочатку заруб≥жн≥ джерела, пот≥м Ц вс≥ ≥нш≥;

5) спочатку книги, пот≥м газети.

≤≤≤. ќсобу, €ка складаЇ реферат, називають:

1) рефератом;

2) референтом;

3) референтистом;

4) рефреном.

≤V. ќсновне призначенн€ дов≥дковоњ анотац≥њ:

1) подати ≥нформац≥ю про документ;

2) полегшити пошук необх≥дних джерел;

3) уточнити т≥ вих≥дн≥ дан≥, що в≥дсутн≥ в б≥бл≥ограф≥чному опис≥;

4) дати рекомендац≥ю читачев≥.

V.  омп≥л€ц≥€ передбачаЇ:

1) привласненн€ чужих ≥дей;

2) запозиченн€ допов≥д≥;

3) включенн€ чужого тексту у власну монограф≥ю;

4) реферуванн€ ≥нших текст≥в;

5) створенн€ автореферату на п≥дстав≥ чужоњ дисертац≥њ.

“ема. —татт€ €к самост≥йний науковий тв≥р.

–еценз≥€, в≥дгук €к критичне осмисленн€ науковоњ прац≥

ѕлан

1. ѕон€тт€ про статтю: сутн≥сть науковоњ статт≥ €к р≥зновиду науковоњ апробац≥њ; класиф≥кац≥њ статей (за зм≥стом, за к≥льк≥стю автор≥в, за галузевим призначенн€м, за способом розкритт€ теми; функц≥њ статей).

2. —труктура статт≥.

3. ≈тапи п≥дготовки статт≥.

4. ќформленн€ статт≥.

5. ѕон€тт€ про реценз≥ю та в≥дгук €к критичне осмисленн€ певноњ науковоњ прац≥: сп≥льн≥ та в≥дм≥нн≥ характеристики, призначенн€, структура, рекв≥зити.

6. Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис використаних джерел: основн≥ вимоги.

Ћ≥тература

1. ¬асенко Ћ.ј. ‘ахова украњнська мова: навч. пос≥б. / Ћ.ј. ¬асенко, ¬.¬. ƒуб≥чинський, ќ.ћ.  римець. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2008. Ц 272 с.

2. √риценко “.Ѕ. ”крањнська мов≥а за профес≥йним спр€муванн€м: навч. пос≥б. / “.Ѕ. √риценкоЦ  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2010. Ц 624 с.

3. —еменог ќ.ћ..  ультура науковоњ украњнськоњ мови: навч. пос≥б. / ќ.ћ.—еменог Ц  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2010. Ц 216 с.

4. ћацюк «. ”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€: навч. пос≥б. Ц [3-Ї вид.] / «. ћацюк, Ќ. —танкевич Ц  .:  аравела, 2010. Ц 352 с.

5. Ўевчук —. ”крањнське д≥лове мовленн€: п≥дручник. Ц [¬ид.3-Ї, доп. ≥ перероб.] / Ўевчук —.Ц  .: јт≥ка, 2007. Ц 592 с.

ѕрактична робота

1. ƒобер≥ть наукову статтю за фахом (бажано у фаховому журнал≥), схарактеризуйте њњ за зм≥стом, за к≥льк≥стю автор≥в, за галузевим призначенн€м, за способом розкритт€ теми.

ќпиш≥ть њњ структуру.

2. Ќапиш≥ть наукову статтю з вашого фаху.

ѕрактична частина

1. ¬изначте, €к≥ вар≥анти конструкц≥й правильн≥. «апиш≥ть њх.

ѕон€тт€ зарахован≥ науковц€ми доЕ / науковц≥ зараховують пон€тт€ доЕ; дов≥дков≥ виданн€ по€снюють терм≥н / дов≥дков≥ виданн€ подають терм≥н; проанал≥зовано сучасний стан / проанал≥зований сучасний стан / проанал≥зовано д≥ючий стан; словник ф≥ксуЇ слово / словник анал≥зуЇ слово / у словнику анал≥зовано слово / у словников≥ анал≥зовано слово; €вище квал≥ф≥ковано мовознавцем €кЕ/ €вище квал≥ф≥ковано €кЕ / мовознавець квал≥ф≥куЇ €вище €кЕ; автори прац≥ витлумачують пон€тт€ / прац€ витлумачуЇ пон€тт€ / у прац≥ витлумачено пон€тт€ / пон€тт€ витлумачене авторами прац≥; на п≥дстав≥ теоретико-емп≥ричних досл≥джень анал≥зуютьс€ системи / на п≥дстав≥ теоретико-емп≥ричних досл≥джень проанал≥зовано системи / системи проанал≥зован≥ на п≥дстав≥ теоретико-емп≥ричних досл≥джень; особлива увага прид≥л€Їтьс€ / особливу увагу прид≥лено; нами зазначено / у робот≥ визначено.

2. ќформ≥ть записки науковц≥в у звТ€зн≥ тексти, використовуючи непр€ме цитуванн€.

Ћ.¬. ўерба [ўерба, с. 100-101]: слово Ц частина реченн€, €ку ми можемо, не зм≥нюючи значенн€, вживати самост≥йно, тобто у вигл€д≥ окремого реченн€.

Ћ. Ѕлумф≥льд [Ѕлумфильд, с. 23]: слово Ц м≥н≥мальна в≥льна форма; форма, €ка маЇ здатн≥сть вимовл€тис€ окремо ≥ €ку не можна под≥лити на частини, компоненти, здатн≥ вживатис€ у висловленн≥ окремо.

ќ.≤. —мирницький [—мирницкий, с. 105]: слово Ц лексична одиниц€, характер €коњ визначуваний синтаксично.

3. ¬иправте допущен≥ помилки в оформленн≥ б≥бл≥ограф≥чних опис≥в. «апиш≥ть виправлений вар≥ант.

1. ¬ерстюк ¬. ‘. ѕол≥тична боротьба за владу в украњнськ≥й народн≥й республ≥ц≥ в перш≥ м≥с€ц≥ њњ проголошенн€ / ¬. ‘. ¬ерстюк / ”кр. ≥стор. журнал, 2008, є 1 (478) (с≥чень-лютий). Ц —. 4-31.

2. Ќа остров≥  оса “узла з≥брано близько двохсот тонн нафтопродукт≥в у сум≥ш≥ з п≥ском ≥ водорост€ми [≈лектрон. ресурс] // Ќац≥ональна рад≥окомпан≥€ ”крањни: оф≥ц≥йний сайт. Ц 2007. Ц 24 лист.

3. «ав≥рюха Ћ. ј. ќволод≥нн€ особист≥стю засадами толерантност≥ у студентському середовищ≥ / Ћ. ј. «ав≥рюха // јктуальн≥ проблеми навчанн€ та вихованн€ людей з особливими потребами: «б. наук. пр. / ¬≥дкритий м≥жнар. ун‑т розвитку людини Д”крањнаФ; ≤н-т вищоњ осв≥ти јѕЌ ”крањни; ≤н-т спец≥альноњ педагог≥ки јѕЌ ”крањни. Ц  .: ”н-т Д”крањнаФ, 2004.

4. —кл€ренко —. ƒ. —в€тослав / —. ƒ. —кл€ренко. Ц ’., 2008. Ц —. 205.

5. ѕерестюк ћ. ќ., ћаринець ¬. ¬. “еор≥€ р≥вн€нь математичноњ ф≥зики [“екст]: п≥дручник / ћ. ќ. ѕерестюк, ¬. ¬. ћаринець. Ц  .: Ћиб≥дь, 2006. Ц 423 с.

4. ¬иконайте б≥бл≥ограф≥чний опис джерел, користуючись поданими нижче титульними стор≥нками й дов≥дками.

—ловники украњни —. ≤. √ќЋќ¬јў”      ќ–‘ќ√–ј‘≤„Ќ»… —Ћќ¬Ќ»  — ЋјƒЌ»’ —Ћ≤¬ ” –јѓЌ—№ ќѓ ћќ¬»   ѕонад 23 000 сл≥в      »ѓ¬ Ќј” ќ¬ј ƒ”ћ ј 2008

 

ƒов≥дка: загальна к≥льк≥сть стор≥нок Ц 287.

ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤Ќј” » ” –јѓЌ» ќƒ≈—№ ј Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќј ё–»ƒ»„Ќј ј јƒ≈ћ≤я     ј “”јЋ№Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ƒ≈–∆ј¬» ≤ ѕ–ј¬ј «б≥рник наукових праць ¬ипуск 52   ќдеса Ђёридична л≥тератураї

ƒов≥дка: редкол.: —.¬.  ≥валов (голов. ред.) та ≥н.; в≥дп. за вип. ё.ћ. ќборотов; використано статтю ќ.ќ. “ерз≥ Ђ≤нтеграц≥йний процес: засади правового регулюванн€ї (с. 305-309).

“ема. ѕроблеми редагуванн€ наукових текст≥в

ѕлан

1. ѕереклад ≥ перекладанн€. ¬имоги до наукового перекладу.

2. Ћексичн≥ труднощ≥ перекладанн€.

3. ќсобливост≥ вживанн€ д≥Їприкметник≥в в украњнськомовних текстах.

4. ѕереклад украњнською рос≥йських конструкц≥й з прийменниками по, при, дл€.

Ћ≥тература

1. ¬ласенко Ћ.ј. ‘ахова украњнська мова: Ќавч. пос≥б. / Ћ.ј. ¬ласенко, ¬.¬. ƒуб≥чинський, ќ.ћ.  римець Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2008. Ц —. 101-118.

2. ”крањнська д≥лова ≥ фахова мова: практичний пос≥бник на щодень / «а ред. ћ. ƒ. √≥нзбурга. Ц 2-ге вид., випр. ≥ доп. Ц  .: Ђ‘≥рма Ђ≤Ќ ќ—ї, ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2007. Ц 672 с.

ѕрактична частина

1. ƒайте переклад багатозначного рос≥йського слова Ђобластьї украњнською мовою. —клад≥ть з украњнськими в≥дпов≥дниками реченн€.

2. Ќапиш≥ть украњнськ≥ в≥дпов≥дники рос≥йських конструкц≥й.

ѕо всем правилам; по всему видно; по выполнении задани€; по данным; по диагонали; по докладу; по жалобе; по закону; по идее; по количеству опытов; по имеющимс€ сведени€м; по имени; по определенным периодам; по отношению к; по принадлежности; судить по публикаци€м; по размеру; по следующему графику; по результатам видно; по теме дискутировать; различатьс€ по теме; по целым дн€м; при всех моих усили€х; при анализе событий; не при каких услови€х; при аварии; при нажатии; при обсуждении; при подписании договора; при температуре 100 ∞ —; €щик дл€ писем; сосуд дл€ воды; клавиатура дл€ компьютера.

 

3. ¬иправте, де необх≥дно, помилки. «апиш≥ть правильн≥ конструкц≥њ.

ќбобщати питанн€; р€дом з ≥ншими; пров≥рка документ≥в; при допомоз≥; одобрити р≥шенн€; п≥дн≥мати питанн€; по ≥н≥ц≥атив≥; не дивл€чись на обставини; здавати екзамен, нанести шкоду; н≥€кий кл≥Їнт не пов≥рить, що; масса ц≥кавих питань; накопиченн€ знань; напоминати про зустр≥ч; грошов≥ засоби; даЇ себе знати; нести втрати; в заключенн€ скажу; займати участок; другим разом буде краще в≥дложити зас≥данн€; в≥дпов≥дати по бажанню; поњхав по призначенню; позорити коллектив; прошлого року в травн≥ м≥с€ц≥; проводити м≥роприЇмства; приносити збитки; все €краз наоборот.

 

4. —пиш≥ть науков≥ твердженн€, зам≥нивши вид≥лен≥ сполученн€ сл≥в д≥Їприкметниками. ƒосл≥д≥ть, чи в ус≥х реченн€х це можливо зробити. ќбірунтуйте свою в≥дпов≥дь.

1. ѕоверхн€, що утворюЇтьс€ обертанн€м дуги ланцюговоњ л≥н≥њ, маЇ найменшу площу. 2.  ол≥неарними називаютьс€ вектори, що розташовуютьс€ на одн≥й пр€м≥й або паралельних пр€мих. 3. ѕри складан≥ в≥дпов≥дного диференц≥ального р≥вн€нн€ необх≥дно врахувати фактори, €к≥ перешкоджають росту попул€ц≥њ, зокрема конкурентну боротьбу, що розгортаЇтьс€ м≥ж особинами попул€ц≥њ. 4. Ќайпрост≥ший магн≥тний компас складаЇтьс€ з магн≥тноњ стр≥лки, €ка обертаЇтьс€ в≥льно на в≥стр≥, що закр≥плюЇтьс€ в центр≥ круга, €кий под≥лений на градуси. 5.  ут визначають €к частину площини, що обмежуЇтьс€ двома промен€ми, €к≥ виход€ть ≥з сп≥льноњ точки. 6. “ором називаЇтьс€ т≥ло, €ке обмежуЇтьс€ ц≥Їю поверхнею.

 

5. ѕереклад≥ть текст украњнською мовою.

Ќаука Ч это непрерывный поиск, столкновение мне≠нии, научных идей. ¬ажно, чтобы это не превращалось в столкновение личностей, а тем более Ч научньњх коллек-тивов. »наче под видом развити€ науки, принципиальной борьбы мнений начинаетс€ утонченное сведение личных счетов, ориентаци€ исследователей не на истину, а на межличностные отношени€. ¬се это разъедает науку как ржавчина железо, снижает эффективность научного потенциала, создает конфликтные ситуации, негативно сказывающиес€ на научной де€тельности, психическом здоровье людей. ѕричем развитый в интеллектуальном отношении человек оперирует и более утонченными средствами, приемами нарушени€ профессиональной этики. ѕоэтому требовательность к самому себе, к коллегам, профессиональна€ этика в научно-педагогических коллективах должны быть самого высокого уровн€ (¬. ƒавыдов, ѕ. ќбразцов).



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
—писок використаноњ та рекомендованоњ л≥тератури. 1. јбрамсон ћ.Ћ. ќт ƒанте к јльберти | ѕраво орендного землекористуванн€. 1 страница
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3210 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1616 - | 1378 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.145 с.