Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодолог≥€ наукового п≥знанн€. ѕ≥д методолог≥Їю розум≥ють вченн€, науку про методи наукового п≥знанн€ та перетворенн€ д≥йсност≥, це один з аспект≥в гносеолог≥њ




ѕ≥д методолог≥Їю розум≥ють вченн€, науку про методи наукового п≥знанн€ та перетворенн€ д≥йсност≥, це один з аспект≥в гносеолог≥њ, €кий розробл€Їтьс€ таким п≥д- розд≥лом, €к лог≥ка та методолог≥€ науки. ќдн≥Їю з найб≥льш актуальних проблем сучасного етапу розвит≠ку науки Ї питанн€ про необх≥дн≥сть вид≥ленн€ пор€д з емп≥ричним та теоретичним р≥вн€ми наукового п≥знан≠н€ ще одного в≥дносно самост≥йного р≥вн€ Ч метатеоретичного, €кий Ї передумовою самоњ теоретичноњ д≥€ль≠ност≥ в науц≥

” сучасн≥й ф≥лософи так≥ спроби зустр≥чаютьс€ в методолог≥чних концепц≥€х “  уна та ≤ Ћакатоса “  ун вводить пон€тт€ "парадигма ", €ке ф≥ксуЇ ≥снуванн€ особливого типу знанн€, що не виконуЇ безпосередньо по€снювальноњ функц≥њ, а Ї умовою певного виду теоретич но≥ д≥€льност≥ з по€сненн€ та систематизац≥њ емп≥рично го матер≥алу јналог≥чний смисл маЇ також пон€тт€ "досл≥дницька програма", €ке вводить у методолог≥ю науки ≤ Ћакатос ≥ €ке Ї своЇр≥дним метатеоретичним утворенн€м, що м≥стить наб≥р вих≥дних ≥дей та методолог≥чних установок, на €к≥ спираЇтьс€ наукове п≥знанн€ на тому чи ≥ншому етап≥ розвитку сусп≥льства

¬еликого поширенн€ дл€ визначенн€ метатеоретичноњ та науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥ набуло пон€т≠т€ "стиль мисленн€ ", €ке за зм≥стом близьке до пон€тт€ "парадигма" ѕ≥д стилем мисленн€ розум≥ють певний ≥сторично конкретний тип мисленн€, €кий, будучи за≠гальним дл€ даноњ епохи, ст≥йко ви€вл€Їтьс€ у розвитку основних наукових напр€мк≥в та обумовлюЇ де€к≥ стан≠дартн≥ у€вленн€ в метамовних контекстах ус≥х фунда≠ментальних теор≥й свого часу  онкурентами пон€тт€ "стиль мисленн€" в сучасн≥й теор≥њ п≥знанн€ дл€ ф≥ксац≥њ метатеоретичного р≥вн€ наукового досл≥дженн€ Ї пон€тт€ "картина св≥ту", "власн≥ ≥ ф≥лософськ≥ основи науки", "теоретичний базис наукового п≥знанн€", "умови п≥знанн€" тощо

„им в≥др≥зн€Їтьс€ теоретичний р≥вень наукового п≥знанн€ в≥д метатеоретичного? якщо теоретичний р≥вень включаЇ в себе сукупн≥сть п≥знавальних процес≥в, спр€≠мованих на висуванн€, розвиток та обгрунтуванн€ тео≠ретичних г≥потез, а також тих процес≥в мисленн€, в €ких реал≥зуютьс€ основн≥ п≥знавальн≥ функц≥њ наукових те≠ор≥й (опис, по€сненн€, передбаченн€), то на метатеоре-тичному р≥вн≥ на основ≥ певних ф≥лософських устано≠вок, узагальненн€ результат≥в теоретичноњ д≥€льност≥ та самоњ практики наукового п≥знанн€ ф≥ксуютьс€ за≠гальн≥ передумови теоретичноњ д≥€льност≥ якщо ос≠новним елементом теоретичного знанн€ Ї закон, в≥доб≠раженн€ необх≥дних та суттЇвих зв'€зк≥в м≥ж €вищами, то метатеоретичне знанн€ формулюЇтьс€ у вигл€д≥ прин≠цип≥в, у €ких стверджуЇтьс€ дещо уже про саму теор≥ю ≥ практику теоретичноњ д≥€льност≥

ѕ≥д "картиною св≥ту" тут розум≥ють сукупн≥сть за≠гальних у€влень про структуру того чи ≥ншого фраг≠мента об'Їктивноњ реальност≥, що вивчаЇтьс€ даною на≠укою ≥ лежить в основ≥ теоретичноњ д≥€льност≥ в дан≥й науц≥ ¬ пон€тт≥ "стиль мисленн€" ф≥ксуЇтьс€ сукупн≥сть у€влень про саму структуру п≥знавальноњ д≥€льност≥, про способи описуванн€ та по€сненн€ €вищ

ѕ≥д пон€тт€м "архетип теоретичного мисленн€" розум≥ють сукупн≥сть принцип≥в, €к≥ на конкретному ≥сторичному етап≥ розвитку науки задають певний спос≥б теоретичноњ д≥€льност≥ дл€ по€сненн€ €вищ, визначають виб≥р засоб≥в ц≥Їњ д≥€льност≥, в≥дб≥р та прийн€тт€ њњ к≥нцевих результат≥в, а також зада≠ють певне баченн€ св≥ту, спос≥б його в≥дображенн€ в науковому п≥знанн≥, що в Їдност≥ визначаЇ ≥ певний тип теоретичного мисленн€, ≥ сукупн≥сть допустимих заход≥в теоретичноњ д≥€льност≥. ѕроте в≥н не детерм≥нуЇ теоре≠тичну д≥€льн≥сть однозначно, а залишаЇ м≥сце ≥ дл€ твор≠чоњ свободи теоретичного мисленн€.

‘ормуванн€ та функц≥онуванн€ архетипного знан≠н€ т≥сно пов'€зане з ф≥лософськими погл€дами певноњ ≥сторичноњ епохи. —аме в ф≥лософ≥њ зароджуютьс€ вих≥дн≥ ≥дењ, визначальн≥ риси конкретноњ науковоњ кар≠тини св≥ту та система гносеолог≥чних методолог≥чних установок науки. јрхетип теоретичного мисленн€ Ї ≥сто≠ричним утворенн€м ≥ не лише включаЇ в себе результа≠ти науково-теоретичноњ д≥€льност≥, а й ф≥ксуЇ результа≠ти розвитку вс≥х форм духовно-практичного освоЇнн€ св≥ту, €к≥ теоретично в≥дображаютьс€ в ф≥лософ≥њ. ¬ цьому план≥ сл≥д п≥дкреслити, що так само €к архетип теоретичного мисленн€ Ї передумовою теоретичноњ д≥€ль≠ност≥ в науц≥, ≥ ф≥лософ≥€ Ї фундаментом формуванн€ самого архетипу теоретичного мисленн€.

ѕон€тт€, ≥дењ, принципи архетипного знанн€ пост≥йно Ї об'Їктом ф≥лософськоњ рефлекс≥њ. Ќа архетипному р≥вн≥ наука п≥знаЇ сама себе, своњ лог≥чн≥, методолог≥чн≥ та гносеолог≥чн≥ основи. —аме через вплив на форму≠ванн€ архетипу теоретичного мисленн€ ф≥лософ≥€ спри€Ї формуванню категор≥ального ладу конкретно-наукового мисленн€.

‘≥лософ≥€ не може втручатис€ в конкретний процес д≥€льност≥ вченого на емп≥ричному та теоретичному р≥вн€х наукового п≥знанн€, проте вона значною м≥рою впливаЇ на виб≥р та ≥нтерпретац≥ю базисних принцип≥в архетипного р≥вн€ знанн€, €к≥ залежать в≥д пан≥вних у дану ≥сторичну епоху ф≥лософських установок. ¬ той же час архетип наукового мисленн€ Ї фокусом впливу конкретно-наукового п≥знанн€ на ф≥лософ≥ю, що спри€Ї розвитку зм≥сту категор≥й самоњ ф≥лософ≥њ, оск≥льки в структурних елементах архетипного знанн€ ф≥ксуютьс€ узагальнен≥ у€вленн€ про структуру бутт€ та науко≠вого п≥знанн€.

ѕров≥дною рисою ≥ тенденц≥Їю сучасного етапу роз≠витку наукового п≥знанн€ Ї його гуман≥зац≥€. ћаЇтьс€ на уваз≥ не лише гуман≥стична переор≥Їнтац≥€ викорис≠танн€ наукових дос€гнень, а насамперед перебудова ме≠тодолог≥чних основ науки, стилю мисленн€, архетипу на≠укового п≥знанн€. ќдним з головних завдань гуман≥зац≥њ наукового п≥знанн€ Ї формуванн€ нового гуман≥стично≠го стилю мисленн€. —аме в≥н Ї сполучною ланкою м≥ж основними методолог≥чними принципами наукового п≥знанн€ ≥ загальними ≥де€ми, €к≥ виражають сутн≥сть того чи ≥ншого св≥тогл€ду, що Ї в ньому найважлив≥шим ≥ самоц≥нним. —еред найважлив≥ших ≥дей, що визнача≠ють методолог≥чн≥ основи гуман≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ сучас≠ного наукового п≥знанн€, вид≥л€ють два основоположен≠н€: по-перше, ≥дею культури €к м≥ри розвитку людини; по-друге, ≥дею Їдиноњ науки про людину. ‘ункц≥ональ≠но-ц≥нн≥сна переор≥Їнтац≥€ наукового пошуку в дус≥ Їдиноњ науки €к науки про людину передбачаЇ таку €к≥сну зм≥ну в науц≥, коли њњ предметний зм≥ст буде пр€мо зор≥Їнтова≠ним на гуман≥стичн≥ ц≥нност≥. Ќаука робить лише перш≥ кроки в цьому напр€мку. јле вже тепер нам≥чаютьс€ глибинн≥ ≥нтегративн≥ процеси, зумовлен≥ взаЇмними стру≠мами м≥ж природознавством та сусп≥льними ≥ гуман≥тар≠ними науками на шл€ху њхньоњ взаЇмноњ гуман≥зац≥њ, контцентрац≥њ уваги навколо проблеми людини €к найвищоњ ц≥нност≥. √уман≥стичний стиль мисленн€ передбачаЇ в≥дродженн€ на новому витку д≥алектичноњ сп≥рал≥ роз≠витку класичноњ ≥дењ Їдност≥ ≤стини, ƒобра та  раси €к основи та кв≥нтесенц≥њ духовноњ культури в ц≥лому ≥ нау≠кового п≥знанн€ €к њњ складовоњ частини зокрема.

 онтрольн≥ запитанн€

” чому пол€гаЇ специф≥ка донаукового, стих≥йно емп≥ричного п≥знанн€3

як≥ характерн≥ риси наукового п≥знанн€?

як≥ основн≥ форми ≥ р≥вн≥ наукового п≥знанн€ ≥ чим вони в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою? „им зм≥стовно в≥др≥зн€ютьс€ пон€тт€ "чуттЇво сенситивне" та "рац≥ональне" в≥д пон€ть "емп≥ричне" та "теоретичне'?

як≥ загальнонауков≥ методи застосовуютьс€ €к на емп≥ричному, так ≥ на теоретичному р≥вн€х наукового п≥знанн€?

ўо таке методолог≥€ наукового п≥знанн€, њњ пред≠мет та функц≥њ?

який р≥вень, окр≥м емп≥ричного та теоретичного, вид≥л€Їтьс€ сучасною методолог≥Їю наукового п≥знанн€?

–озкрийте зм≥ст пон€ть "парадигма", "досл≥дницька програма", "картина св≥ту", "стиль мисленн€", "архетип наукового мисленн€"

9 „и в≥др≥зн€Їтьс€ теоретичний р≥вень наукового п≥знанн€ в≥д метатеоретичного?

10 ” чому пол€гаЇ Їдн≥сть, в≥дм≥нн≥сть та взаЇмозв'€зок ф≥лософи ≥ методолог≥њ науки?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 604 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1213 - | 1152 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.