Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒов≥рч≥ меж≥ оц≥нок результат≥в спостережень ≥ вим≥рюванн€ њх середньоквадратичних в≥дхилень




 

ќтриман≥ розрахунков≥ сп≥вв≥дношенн€ оц≥нок результат≥в спостереженн€ ≥ вим≥≠рюванн€ њх середньоквадратичних в≥дхилень, €к це випливаЇ з (1.1Ч1.7), в силу обмеженого числа спостережень Ї випадковими величинами. “ому необх≥дно щоразу при њх обчисленн≥ вир≥шувати й ≥ншу задачу, повТ€зану з≥ ступенем дов≥ри до отриманих оц≥нок. ўоб дати у€вленн€ про точн≥сть ≥ над≥йн≥сть оц≥нок, в математичн≥й статистиц≥ користуютьс€ так званими дов≥рчими ≥нтервалами. ƒов≥рч≥ ≥нтервали дозвол€ють судити про верхн≥ ≥ нижн≥ меж≥ випадкових оц≥нок, що накриваютьс€ заданою ймов≥рн≥стю похибки вим≥ру т≥Їњ або ≥ншоњ оц≥нки.

ƒов≥рч≥ ≥нтервали результат≥в спостереженн€ ≥ вим≥р≥в можна записати €к

 

(1.8)

 

де  , t - де€к≥ коеф≥ц≥Їнти, що залежать в≥д вигл€ду функц≥њ розпод≥лу (щ≥льност≥ ймов≥рност≥).  оеф≥ц≥Їнт   дл€ р≥зних ймов≥рностей визначаЇтьс€ з табл.1.  оеф≥ц≥Їнт t дл€ результату вим≥ру залежить в≥д числа вим≥р≥в ≥ визначаЇтьс€ за розпод≥лом —тьюдента.ƒов≥рч≥ ≥нтервали середньоквадратичних в≥дхилень результат≥в спостереженн€ ≥ вим≥р≥в представл€ютьс€ у вигл€д≥:

 

(1.9)

 

ƒл€ р≥зних значень ймов≥рност≥ – ≥ к≥лькост≥ спостережень n по x2- розпод≥лу розраховуютьс€ коеф≥ц≥Їнти  1 ≥  2

 

¬и€вленн€ ≥ виключенн€ грубих похибок

 

Ќа€вн≥сть грубих похибок ≥стотно спотворюЇ €к результат вим≥ру, так ≥ його дов≥рч≥ ≥нтервали.

ѕитанн€ про те. чи м≥стить результат даного спостереженн€ грубу похибку чи н≥, може бути вир≥шений шл€хом визначенн€ меж ≥нтервалу, за меж≥ €кого ймов≥рн≥сть виходу дуже мала.

÷≥ меж≥ дл€ нормально-розпод≥лених результат≥в спостережень визначаютьс€ за формулою

 

(1.10)

де  г по задан≥й ймов≥рност≥ – ≥ в≥дом≥й к≥лькост≥ спостережень n. якщо дл€ сумн≥вного результату спостереженн€ (що р≥зко вид≥л€Їтьс€), обчислене за даними досл≥д≥в значенн€ випадкового в≥дхиленн€ буде значним, то даний результат можна розгл€дати €к такий, що маЇ грубу похибку ≥ його варто в≥дкинути. ѕот≥м повторити обробку результат≥в спостережень, що залишилис€. якщо ж дл€ заданоњ ймов≥рност≥

 

(1.11)

то даний результат спостереженн€ Ї насл≥дком статистичного розкиду ≥ немаЇ п≥дстав вважати його таким, що маЇ грубу похибку

.

ћашина пост≥йного струму

–уховий режим електричноњ машини пол€гаЇ в перетворенн≥ електромагн≥тноњ енерг≥њ в обертаючий момент.

¬ дан≥й робот≥ використовуЇтьс€ двигун пост≥йного струму (ƒѕ—), €кий включено за схемою з паралельним збудженн€м (рис. 1.1), швидк≥сть €кого вим≥рюЇтьс€.

 

 

ѕри паралельному збудженн≥ ланцюги €кор€ ≥ ≥ндуктора не залежать один в≥д одного, що даЇ можлив≥сть регулювати струм в них незалежно, за допомогою окремих реостат≥в. ѕри пуску двигуна з паралельним збудженн€м, пусковий струм може перевищувати ном≥нальний у дес€тки раз≥в. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що при нерухомому €кор≥ струм дор≥внюЇ ≤я = U≈Ќ /Rя - а ном≥нальний ≤я: ≤€н = (U≈Ќ Ц ≈i)/Rя, де U≈Ќ - напруга мереж≥, Rя,- оп≥р €к≥рноњ обмотки, ≈i - ≈–— в обмотках €кор€. “ому часто при пуску двигун≥в ≥з паралельним збудженн€м використовують додатков≥ опори в ланцюз≥ €кор€.

ƒжерело, що в процес≥ своЇњ роботи не зм≥нюЇ величину напруги, називаЇтьс€ джерелом збудженн€, а те що зм≥нюЇ - джерелом керуванн€.

 

’≥д роботи

 

3.1. ¬становити органи керуванн€ цифровим тахометром у вих≥дне положенн€. ¬ключи≠ти кабель живленн€ приладу в мережу напругою 220¬ ≥ частотою 50√ц. ѕри цьому повинне засв≥титис€ табло блоку ≥ндикац≥њ. ѕ≥сл€

вмиканн€ приладу вс≥ покази блоку ≥ндикац≥њ, що встановилис€, повинн≥-бути автоматично обнулен≥ через 2с.

3.2. ѕодати напругу живленн€ на випробуваний обТЇкт (ƒѕ— з незалежним збудженн€м, кутова швидк≥сть обертанн€ €кого буде вим≥рюватис€) в межах (0..,27)¬.

 

«.«. «аф≥ксувати напругу керуванн€ ≥ зн€ти покази цифрового тахометра дл€ 30 вим≥р≥в швидкост≥. ќтриман≥ результати занести до табл.1. ѕровести обробку багаторазових вим≥р≥в кутовоњ швидкост≥ обертанн€ ƒѕ— зг≥дно до описаноњ вище методики.

3.4. 3робити висновки по робот≥.

 

N п/п –езультат спостережень (Ni, об/хв) ¬ипадков≥ в≥дхиленн€ ∆Ni, (об/хв) ¬ипадков≥ в≥дхиленн€ в квадрат≥ ∆Ni^2, (об/хв)^2 ѕрим≥тка
    -9,433 88,981  
    63,567 4040,763  
    61,567 3790,495  
    33,567 1126,743  
    28,567 816,073  
    23,567 555,403  
    -16,433 270,043  
    -9,433 88,981  
    -44,433 1974,291  
    -62,433 3897,879  
    -62,433 3897,879  
    -85,433 7298,797 ¬иходить за меж≥
    -58,433 3414,415  
    -44,433 1974,291  
    -8,433 71,115  
    -21,433 459,373  
    -28,433 808,435  
    -22,433 503,239  
    -25,433 646,837  
20   23,567 555,403  
    33,567 1126,743  
    -4,433 19,651  
    -27,433 752,569  
    3,567 12,723  
    24,567 603,537  
    21,567 465,135  
    37,567 1411,279  
    77,567 6016,639  
    61,567 3790,459  
    36,567 1337,145  
  529,433 0,01 51815,651  

 

 

“аблиц€ 1

 

в≥дхиленн€ результату вим≥рюванн€ в≥д математичного оч≥куванн€ 7,718 об/хв

 

1. ƒов≥рчий ≥нтервал результат≥в спостереженн€

 

444,895 об/хв нижн€ границ€

 

613,971 об/хв верхн€ границ€

 

2. √раниц≥ грубоњ похибки

 

117,93 об/хв

 

3. ƒов≥рчий ≥нтервал результату вим≥рюванн€

 

513,688 об/хв нижн€ границ€

545,178 об/хв верхн€ границ€

 

 

4. ƒов≥рчий ≥нтервал середньоквадратичного в≥дхиленн€ результату спортесежень

 

33,815 об/хв нижн€ границ€

54,950 об/хв верхн€ границ€

 

5. ƒов≥рчий ≥нтервал середньквадратичного в≥дхиленн€ результату спостепеженн€

 

6,174 об/хв нижн€ границ€

10,033 об/хв верхн€ границ€

 

n = (529,433 84,538) об/хв

 

¬исновок:

 

¬ лабораторн≥й робот≥ ми навчились практичних навик≥в по оц≥нц≥ випадкових ≥ грубих похибок при вим≥рюванн≥ кутовоњ швидкост≥ обертанн€ двигуна пост≥йного струму.

 

4.  онтрольн≥ питанн€

4.1. ѕричини виникненн€ випадкових та грубих похибок при вим≥рах кутовоњ швидкост≥ обертанн€ двигуна.

ѕричинами виникненн€ похибок в даному випадку можуть бути: округленн€ результат≥в вим≥рюванн€; недосконал≥сть «¬“; на€вн≥сть перешкоджаючих елемент≥в у склад≥ сигналу; вплив зовн≥шн≥х пол≥в, в≥брац≥й ≥ т. д.

4.2. ѕо€снити, що таке результат спостереженн€ ≥ результат вим≥рюванн€. „им вони в≥др≥зн€ютьс€?

–езультат спостереженн€ - це т≥ значенн€ ф≥зичноњ величини, €к≥ ми отримуЇм внасл≥док проведенн€ досл≥ду. –езультат вим≥рюванн€ Ц це т≥ значенн€ ф≥зичноњ величини, €к≥ ми отримуЇм п≥сл€ перев≥рки на точн≥сть результат≥в спостереженн€.

4.3. ƒл€ чого потр≥бн≥ багаторазов≥ вим≥ри?

Ѕагаторазов≥ вим≥ри дозвол€ють максимально наблизити д≥йсне значенн€ ф≥зичноњ величини до ≥стинного значенн€.
≤стинне значенн€ ‘¬ Ц це значенн€ величини, €ке ≥деально в≥дображало б повну властив≥сть обТЇкта.

ƒ≥йсне значенн€ ‘¬ Ц це значенн€ ‘¬ знайдене експериментальним шл€хом та наст≥льки наближене до ≥стинного значенн€, що його можна використовувати зам≥сть ≥стинного дл€ конкретноњ мети.

4.4 ƒати визначенн€, що таке систематична, випадкова та груба похибка.

—истематична похибка Ч складова загальноњ похибки вим≥рюванн€, €ка залишаЇтьс€ пост≥йною або законом≥рно зм≥нюЇтьс€ п≥д час повторних вим≥рювань одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж величини.

¬ипадкова похибка Ч складова загальноњ похибки вим≥рюванн€, €ка зм≥нюЇтьс€ випадковим чином (€к за знаком, так ≥ за величиною) п≥д час повторних вим≥рювань одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж величини.

√руба похибка Ч це похибка вим≥рюванн€, €ка ≥стотно перевищуЇ спод≥вану за даних умов вим≥рюванн€ похибку.

4.5.ўо таке дов≥рч≥ ≥нтервали? ƒл€ чого вони використовуютьс€?

ƒов≥рчий ≥нтервал Ч ≥нтервал, у межах €кого з заданою дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю можна чекати значенн€ оц≥нюваноњ (шуканоњ) випадковоњ величини. «астосовуЇтьс€ дл€ б≥льш повноњ оц≥нки точност≥ в пор≥вн€нн≥ з точковою оц≥нкою.

 

 
 

 

 


- 1

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 732 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1333 - | 1180 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.