Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕ≥олог≥чне значенн€ залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ




¬ орган≥зм≥ людини Ї слинн≥, шлунков≥, сальн≥, потов≥ залози, секрети €ких вид≥л€ютьс€ спец≥альними протоками у порожнини т≥ла (в ротову порожнину, шлунок, кишечник) або в зовн≥шнЇ середовище. “ак≥ залози називаютьс€ залозами зовн≥шньоњ секрец≥њ.

ќднак в орган≥зм≥ Ї й так≥ залози, €к≥ не мають вив≥дних проток, а сформован≥ у них б≥олог≥чно активн≥ речовини - гормони (в≥д грец. hormao - збуджую) - вид≥л€ють у кров. “ак≥ залози називаютьс€ залозами внутр≥шньоњ секрец≥њ, або ендокринними залозами (в≥д грец. endon - внутр≥шн≥й, сrino - вид≥л€ю). ƒо ендокринних залоз належать: щитопод≥бна, прищитопод≥бн≥, зобна або вилочкова, г≥поф≥з, шишкопод≥бне т≥ло (еп≥ф≥з), наднирков≥ залози, п≥дшлункова та статев≥ залози (рис.66).

 

 


ѕ≥дшлункова ≥ статев≥ залози Ї зм≥шаними залозами, бо частина њхн≥х кл≥тин виконуЇ зовн≥шньосекреторну функц≥ю, ≥нша частина Ч внутр≥шньосекреторну.

≈ндокринн≥ залози невелик≥ за розм≥рами, мають малу масу, багат≥ на кровоносн≥ судини.  ров приносить до них необх≥дний буд≥вельний матер≥ал ≥ забираЇ х≥м≥чно активн≥ речовини (гормони). √ормони (в≥д грец. hormao - збуджую) Ч специф≥чн≥, ф≥з≥олог≥чно активн≥ речовини, €к≥ виробл€ютьс€ залозами внутр≥шньоњ секрец≥њ. –озм≥р молекул гормон≥в пор≥вн€но невеликий. ÷е забезпечуЇ њхнЇ проникненн€ через ст≥нки кап≥л€р≥в ≥з кровТ€ного русла в тканини. √ормони пор≥вн€но швидко руйнуютьс€ тканинами, тому дл€ забезпеченн€ тривалоњ д≥њ вони повинн≥ пост≥йно вид≥л€тис€ в кров. “≥льки в цьому випадку можливе п≥дтриманн€ пост≥йноњ концентрац≥њ гормон≥в у кров≥.

√ормонам властива в≥дносна видова специф≥чн≥сть, що маЇ велике значенн€, бо даЇ змогу нестачу того чи ≥ншого гормону в орган≥зм≥ людини компенсувати введенн€м гормональних препарат≥в.

«а х≥м≥чною будовою де€к≥ гормони належать до пол≥пептид≥в Ч ≥нсул≥н ≥ б≥льш≥сть гормон≥в г≥поф≥за. √ормони щитопод≥бноњ залози Ч тироксин ≥ трийодтирон≥н, а також адренал≥н ≥ норадренал≥н, €к≥ виробл€ютьс€ в мозковому шар≥ надниркових залоз, Ї пох≥дними ам≥нокислот. √ормони кори надниркових ≥ статевих залоз за своЇю природою Ї стероњдами.

√ормони впливають на обм≥н речовин, регулюють кл≥тинну проникн≥сть, спри€ють проникненню продукт≥в обм≥ну речовин через кл≥тинн≥ мембрани. √ормони впливають на диханн€, кровооб≥г, травленн€, вид≥ленн€, р≥ст ≥ диференц≥юванн€ тканин, з гормонами повТ€зана функц≥€ розмноженн€.

¬важають, що гормони справл€ють вплив на орган≥зм шл€хом активац≥њ або пригн≥ченн€ ферментних систем, через зм≥ну проникност≥ кл≥тинних мембран ≥ шл€хом стимул€ц≥њ генетичних процес≥в у €др≥ кл≥тин. ћожливо, гормони, приЇднуючись до фермент≥в, зм≥нюють њхню структуру, а це впливаЇ на швидк≥сть ферментативних реакц≥й. ѕроте, майже вс≥м гормонам властива д≥€ через генетичний апарат кл≥тини. ™ дан≥ про участь гормон≥в у синтез≥ нуклењнових кислот.

”с€ д≥€льн≥сть ендокринних залоз регулюЇтьс€ нервовою системою. ѕри порушенн€х д≥€льност≥ ендокринних залоз виникають р≥зн≥ захворюванн€: посиленн€ д≥€льност≥ залози Ч г≥перфункц≥€ (в≥д грец. hyper - над), коли утворюЇтьс€ ≥ вид≥л€Їтьс€ в кров надм≥рна к≥льк≥сть гормону, ≥ послабленн€ д≥€льност≥ залози Ч г≥пофункц≥€ (в≥д грец. hypо - п≥д, пониженн€), коли утворюЇтьс€ ≥ вид≥л€Їтьс€ в кров мало гормону.

”же в процес≥ ембр≥онального розвитку функц≥онують де€к≥ ендокринн≥ залози, впливаючи на формуванн€ плода (вилочкова залоза, шишкопод≥бне т≥ло, ≥нсул€рний апарат п≥дшлунковоњ залози, корковий шар надниркових залоз).

¬≥д року до 6 Ц 7 рок≥в особливо впливають на орган≥зм гормони щитопод≥бноњ залози, шишкопод≥бного т≥ла ≥ вилочковоњ залози. Ќа к≥нець цього пер≥оду посилюЇтьс€ активн≥сть передньоњ частини г≥поф≥за, гормони €коњ Ї головним фактором, що визначаЇ л≥н≥йний р≥ст д≥тей аж до пер≥оду статевого дозр≥ванн€.

¬≥д 7 до 15 Ц 16 рок≥в посилюЇтьс€ функц≥€ г≥поф≥за, виразно ви€вл€Їтьс€ д≥€льн≥сть статевих залоз, в≥дбуваютьс€ складн≥ нейрогормональн≥ зрушенн€: знижуЇтьс€ гальм≥вний вплив еп≥ф≥за на п≥дзг≥рТ€, посилюЇтьс€ секрец≥€ гонадотропних гормон≥в г≥поф≥за, в кров≥ наднирник≥в починають посилено виробл€тис€ андрогени, €к≥ зумовлюють по€ву вторинних статевих ознак.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 799 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1515 - | 1302 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.