Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 4. јнатом≥€, в≥кова ф≥з≥олог≥€ ≥ г≥г≥Їна дихальноњ системи




Ћекц≥€ 9

«ј√јЋ№Ќј Ѕ”ƒќ¬ј “ј ‘”Ќ ÷≤ѓ ƒ»’јЋ№Ќќѓ —»—“≈ћ»

 

ѕлан

1. Ѕ≥олог≥чне значенн€ диханн€.

2. Ѕудова орган≥в диханн€.

3. ƒихальн≥ рухи.

4. Ћегенев≥ обСЇми.∆иттЇва Їмн≥сть леген≥в.

 

ќсновн≥ пон€тт€: диханн€, газообм≥н, органи диханн€, дихальний цикл, дихальн≥ рухи, легенев≥ обСЇми, життЇва Їмн≥сть леген≥в.

 

«наченн€ диханн€

ƒиханн€ Ч це сукупн≥сть процес≥в, у результат≥ €ких в≥дбуваЇтьс€ використанн€ орган≥змом кисню ≥ вид≥ленн€ вуглекислого газу. ƒиханн€ включаЇ так≥ процеси: а) обм≥н пов≥тр€ м≥ж зовн≥шн≥м середовищем ≥ альвеолами легень (легенева вентил€ц≥€); б) обм≥н газ≥в м≥ж альвеол€рним пов≥тр€м ≥ кровТю (дифуз≥€ газ≥в у леген€х); в) транспорт газ≥в кровТю; г) газообм≥н м≥ж кровТю, тканинами ≥ кл≥тинами; д) використанн€ кисню кл≥тинами ≥ вид≥ленн€ ними вуглекислого газу (тканинне або кл≥тинне диханн€).

 р≥м газообм≥ну, диханн€ Ї важливим фактором теплорегул€ц≥њ. Ћеген≥ виконують функц≥ю вид≥ленн€, оск≥льки через них виводитьс€ вуглекислий газ, ам≥ак ≥ де€к≥ летк≥ сполуки.

ѕ≥д час в≥дхаркуванн€ разом ≥з слизом видал€ютьс€ продукти обм≥ну: сечовина, сечова кислота, сол≥ м≥неральних речовин, частинки пилу ≥ м≥кроорган≥зми.

ћайже вс≥ складн≥ перетворенн€ речовин в орган≥зм≥ в≥дбуваютьс€ з обовТ€зковою участю кисню. Ѕез кисню неможливий обм≥н речовин, ≥ дл€ збереженн€ житт€ необх≥дне пост≥йне надходженн€ кисню.

ƒиханн€, €к ≥ кровооб≥г, надзвичайно важливе дл€ забезпеченн€ гомеостазу орган≥зму. ѕорушенн€ диханн€ призводить не т≥льки до зм≥ни газового складу внутр≥шнього середовища орган≥зму, а й до глибоких зм≥н у вс≥х реакц≥€х обм≥ну, в ус≥х процесах життЇд≥€льност≥.

 

Ѕудова орган≥в диханн€

ƒо орган≥в диханн€ вход€ть пов≥тропров≥дн≥ шл€хи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахе€, бронхи) та леген≥.

ƒихальна система починаЇтьс€ носовою порожниною, €ка д≥литьс€ хр€щовою перегородкою на дв≥ половинки, кожна з €ких ще под≥л€Їтьс€ носовими раковинами на нижн≥й, середн≥й ≥ верхн≥й носов≥ ходи. ” перш≥ дн≥ житт€ у д≥тей диханн€ через н≥с утруднене. Ќосов≥ ходи у д≥тей вужч≥, н≥ж у дорослих, ≥ формуютьс€ до 14 Ц 15 рок≥в.

—т≥нки порожнини носа вкрит≥ слизовою оболонкою з миготливим еп≥тел≥Їм, в≥йки €кого затримують ≥ вивод€ть слиз ≥ м≥кроорган≥зми, €к≥ ос≥дають на слиз оболонки. —лизова, оболонка маЇ густу с≥тку кровоносних судин ≥ кап≥л€р≥в.  ров, що тече по цих судинах, з≥гр≥ваЇ або охолоджуЇ пов≥тр€, €ке вдихаЇ людина. —лизова оболонка носовоњ порожнини м≥стить рецептори, €к≥ сприймають запахи ≥ обумовлюють нюх.

ѕорожнина носа сполучаЇтьс€ з порожнинами, €к≥ знаход€тьс€ в к≥стках черепа: гайморовою, лобною, клиновидними пазухами. ѕов≥тр€, €ке надходить у леген≥ через носову порожнину, очищаЇтьс€, з≥гр≥ваЇтьс€ ≥ знешкоджуЇтьс€. ÷е не в≥дбуваЇтьс€ при диханн≥ через ротову порожнину. Ќосова порожнина ззаду через отвори Ч хоани сполучаЇтьс€ з носоглоткою. ” слизов≥ носовоњ порожнини Ї лейкоцити, €к≥ виход€ть на поверхню слизовоњ оболонки з кровоносних судин. «авд€ки фагоцитарн≥й здатност≥, лейкоцити знищують м≥кроорган≥зми, що потрапл€ють у носову порожнину з вдихуваним пов≥тр€м. «губно д≥Ї на м≥кроорган≥зми на€вна в склад≥ слизу речовина Ч л≥зоцим.

ƒихальн≥ шл€хи у д≥тей значно вужч≥, н≥ж у дорослих. ÷е спри€Ї легшому проникненню ≥нфекц≥њ в орган≥зм дитини. ѕ≥д час запальних процес≥в у нос≥ слизова оболонка набухаЇ, внасл≥док чого утворюЇтьс€ або ж ≥ зовс≥м стаЇ неможливим диханн€ через н≥с, тому д≥ти змушен≥ дихати через рот. ј це спри€Ї охолодженню дихальних шл€х≥в аж до легень ≥ проникненню у них м≥кроорган≥зм≥в та частинок пилу.

Ќосоглотка Ч верхн€ частина глотки. √лотка Ч мТ€зова трубка, в €ку в≥дкриваЇтьс€ порожнина носа, рота ≥ гортан≥. ” носоглотку в≥дкриваютьс€ слухов≥ трубки, €к≥ сполучають порожнину глотки з порожниною середнього вуха.

Ќосоглотка у д≥тей широка ≥ коротка, слухова труба знаходитьс€ низько. «ахворюванн€ верхн≥х дихальних шл€х≥в нер≥дко ускладнюЇтьс€ запаленн€м середнього вуха, бо ≥нфекц≥€ легко проникаЇ в середнЇ вухо.

” 4 Ц 10 р≥чних д≥тей утворюЇтьс€ так зван≥ аденоњдн≥ розрощенн€, тобто розрощенн€ л≥мфатичноњ тканини у д≥л€нц≥ глотки, а також у нос≥.  р≥м того, аденоњдн≥ розрощенн€ можуть негативно впливати на загальний стан здоровТ€ ≥ на працездатн≥сть д≥тей.

≤з носоглотки пов≥тр€ попадаЇ в ротоглотку, а пот≥м у гортань.

–ис. 50. √ортань, трахе€ та бронхи: 1 - щитопод≥бний хр€щ; 2 - перснепод≥бний хр€щ; 3 - хр€щ≥ трахењ; 4 - стравох≥д; 5 - роздвоЇнн€ трахењ; 6 - головний л≥вий бронх; 7 - л≥ва легенева артер≥€; 8 - частков≥ бронхи; 9 - грудна частина аорти; 10 - права легенева артер≥€; 11 - головний правий бронх.  
√ортань Ч розташована у передн≥й частин≥ шињ ≥ зовн≥ њњ частину видно €к п≥двищенн€, €ке називаЇтьс€ кадиком (рис.50). —келет гортан≥ утворений к≥лькома хр€щами, сполученими м≥ж собою суглобами, звТ€зками, мТ€зами. Ќайб≥льший з них Ч щитопод≥бний хр€щ. «верху вх≥д у гортань покриваЇтьс€ надгортанником, €кий перешкоджаЇ надходженню њж≥ в гортань ≥ дихальн≥ шл€хи.

 

 

–ис.50. √ортань, трахе€ та бронхи: 1 - щитопод≥бний хр€щ; 2 - перснепод≥бний хр€щ; 3 - хр€щ≥ трахењ; 4 - стравох≥д; 5 - роздвоЇнн€ трахењ; 6 - головний л≥вий бронх; 7 - л≥ва легенева артер≥€; 8 - частков≥ бронхи; 9 - грудна частина аорти; 10 - права легенева артер≥€; 11 - головний правий бронх.
ѕорожнина гортан≥ вкрита слизовою оболонкою з миготливим еп≥тел≥Їм, €ка утворюЇ дв≥ пари складок, що затул€ють вх≥д у гортань п≥д час ковтанн€. Ќижн€ пара складок вкриваЇ голосов≥ звТ€зки, прост≥р м≥ж €кими називаЇтьс€ голосовою щ≥линою. ѕ≥д час звичайного диханн€ голосов≥ звТ€зки розслаблен≥ ≥ щ≥лина м≥ж ними звужуЇтьс€. ¬идихуване пов≥тр€, проход€чи через вузьку щ≥лину, примушуЇ коливатис€ голосов≥ звТ€зки Ч виникаЇ звук. ¬≥д ступен€ нат€гу голосових звТ€зок залежить висота тону ≥ при нат€гнутих звТ€зках звук вищий, при розслабленн≥ Ч нижчий.  р≥м голосових звС€зок у звукоутворенн≥ беруть участь €зик, губи, щоки, порожнина носа, резонатори (глотка та порожнина рота). ” чолов≥к≥в голосов≥ звТ€зки довш≥, чим по€снюЇтьс€ б≥льш низький голос.

√ортань у д≥тей коротша, вужча ≥ най≥нтенсивн≥ше росте в 1 Ц 3 роки житт€ ≥ в пер≥од статевого дозр≥ванн€.

” 12 Ц 14 рок≥в у хлопчик≥в починаЇ рости кадик на м≥сц≥ сполученн€ пластинок щитопод≥бного хр€ща. ѕройшовши гортань, пов≥тр€ попадаЇ в трахею.

“рахе€ Ч нижн≥й в≥дд≥л гортан≥ довжиною 10 Ц 13 см, усередин≥ вона вкрита слизовою оболонкою (рис.50). “рахе€ складаЇтьс€ ≥з 16 Ц 20 неповних хр€щових к≥лець, зТЇднаних м≥ж собою звТ€зками. «адн€ ст≥нка трахењ перетинчаста, в н≥й Ї гладеньк≥ мТ€зов≥ волокна, ≥ вона прил€гаЇ до стравоходу, що створюЇ спри€тлив≥ умови дл€ проходженн€ њж≥ по ньому.

Ќа р≥вн≥ 4 Ц 5 грудних хребц≥в трахе€ под≥л€Їтьс€ на правий ≥ л≥вий бронхи, €к≥ Ї головними (рис.50). ¬они вход€ть у ворота в≥дпов≥дноњ леген≥, де розпод≥л€ютьс€ на частков≥ бронхи. „астков≥ бронхи в леген€х розгалужуютьс€ на др≥бн≥ш≥ сегментарн≥ бронхи, €к≥, в свою чергу, дихотом≥чно (кожний на два) розд≥л€ютьс€ (до 18-го пор€дку) до часточкових бронх≥в (д≥аметр до 1 мм) ≥ зак≥нчуютьс€ к≥нцевими бронх≥олами (0,3-0,5 мм в д≥аметр≥). ¬с€ система розгалуженн€ бронх≥в, починаючи в≥д головних ≥ зак≥нчуючи к≥нцевими бронх≥олами, називаЇтьс€ бронх≥альним деревом.

” новонароджених трахе€ приблизно 4 см, у 14 Ц 15 рок≥в Ч приблизно 7 см. ” д≥тей трахе€ ≥ бронхи розвиваютьс€ поступово. ¬они ростуть, в основному, паралельно з ростом тулуба. ѕросв≥т трахей ≥ бронх≥в у д≥тей значно вужчий, н≥ж у дорослих, хр€щ≥ њх ще не зм≥цн≥ли. ћТ€зов≥ еластичн≥ волокна розвинен≥ слабо. —лизова оболонка, що вистилаЇ трахею ≥ бронхи, дуже н≥жна ≥ багата на кровоносн≥ судини. “ому трахе€ ≥ бронхи у д≥тей легше ушкоджуютьс€, н≥ж у дорослих.

Ѕронх≥оли зак≥нчуютьс€ альвеол€рними ходами, на ст≥нках €ких Ї пухирц≥ - альвеоли, €к≥ вкрит≥ густою с≥ткою кровоносних кап≥л€р≥в, де в≥дбуваЇтьс€ газообм≥н. ” леген€х дорослоњ людини нараховуЇтьс€ 300 Ц 700 млн. альвеол, з загальною площею поверхн≥ 60 Ц 120 м2. “ака величезна поверхн€ забезпечуЇ велику швидк≥сть газообм≥ну в леген€х. Ћеген≥ розташован≥ в грудн≥й порожнин≥, по боках серц€ (рис.51).

 


” простор≥ м≥ж леген€ми, €кий називаЇтьс€ середост≥нн€м, розм≥щен≥ трахе€, стравох≥д, зобна залоза, серце, велик≥ судини, л≥мфатичн≥ вузли ≥ де€к≥ нерви.

ѕрава ≥ л≥ва леген€ неоднаков≥ €к за розм≥рами, так ≥ формою. ѕрава леген€ складаЇтьс€ з трьох часток, л≥ва Ц з двох. Ќа внутр≥шн≥й поверхн≥ легень знаход€тьс€ ворота легень, через €к≥ проход€ть бронхи, нерви, легенев≥ артер≥њ, вени, л≥мфатичн≥ судини.  ожна леген€ вкрита серозною оболонкою, €ка називаЇтьс€ плеврою. ” плеври Ї два листки (в≥сцеральний ≥ пар≥Їтальний). ќдин щ≥льно зр≥сс€ з леген€ми, другий прир≥с до грудноњ кл≥тки. ћ≥ж листками Ї щ≥лина, заповнена серозною р≥диною. ÷€ р≥дина зволожуЇ поверхн≥ плеври, обернен≥ одна до одноњ, ≥ цим зменшуЇ терт€ м≥ж ними п≥д час дихальних рух≥в. ѕов≥тр€ в щ≥лин≥ плеври немаЇ, тиск - негативний - нижчий атмосферного на 6-9 мм рт.ст. (0,8-1,2 кѕа). “иск в середин≥ леген≥в дор≥внюЇ атмосферному, що забезпечуЇ нормальну функц≥ю леген≥в: вони не в≥дход€ть в≥д ст≥нок грудноњ кл≥тки при вдиху ≥ розт€гуютьс€ при зб≥льшенн≥ обСЇму грудноњ кл≥тки. Ќегативний внутр≥шньоплевральний тиск спри€Ї зб≥льшенню дихальноњ поверхн≥ леген≥в при вдиху, поверненню кров≥ до серц€ ≥, таким чином, покращенню кровооб≥гу та л≥мфов≥дтоку.

Ћеген≥ у д≥тей розвинен≥ ще недостатньо, альвеоли мал≥, слабо розвинена в них еластична тканина.  ровонаповненн€ легень у д≥тей п≥двищене. ƒо 3 рок≥в у д≥тей посилено ростуть леген≥, к≥льк≥сть альвеол до 8 рок≥в дос€гаЇ к≥лькост≥ альвеол дорослоњ людини. ” в≥ц≥ в≥д 3 до 7 рок≥в темпи росту знижуютьс€. ѕ≥сл€ 12 рок≥в енерг≥йно ростуть альвеоли. ќбТЇм легень до 12 рок≥в зб≥льшуЇтьс€ в 10 раз≥в, пор≥вн€но з обТЇмом леген≥в новонародженого, а до к≥нц€ статевого дозр≥ванн€ Ч у 20 раз≥в.

3. ƒихальн≥ рухи

–ис. 52. —хема дихального циклу: «л≥ва - вдих; справа - вдих.
ƒихальний цикл складаЇтьс€ з двох фаз: вдиху ≥ видиху (рис.52). «авд€ки актам вдиху ≥ видиху, €к≥ зд≥йснюютьс€ ритм≥чно, в≥дбуваЇтьс€ обм≥н газ≥в м≥ж атмосферним пов≥тр€м ≥ альвеол€рним, €ке м≥ститьс€ в легеневих м≥хурц€х. јктивна роль в акт≥ вдиху належить дихальним мТ€зам.

ѕ≥д час вдиху в≥дбуваЇтьс€ зб≥льшенн€ грудноњ кл≥тки, завд€ки опусканню д≥афрагми ≥ п≥дн≥манню ребер. ƒ≥афрагма Ч утв≥р, що в≥дмежовуЇ грудну порожнину в≥д черевноњ, маЇ вигл€д поперечно-розм≥щеноњ куполопод≥бноњ мТ€зово-сухожильноњ пластинки, крањ €коњ прикр≥плен≥ до ст≥нок грудноњ кл≥тки. ќпусканн€ д≥афрагми зд≥йснюЇтьс€ за рахунок скороченн€ смугастих мТ€зових волокон. –ебра п≥д час вдиху п≥дн≥маютьс€ догори, передн≥ми к≥нц€ми в≥дсувають груднину вперед, що супроводжуЇтьс€ зб≥льшенн€м грудноњ порожнини ≥ завд€ки скороченню зовн≥шн≥х м≥жреберних мТ€з≥в, €к≥ прикр≥плюютьс€ косо в≥д ребра до ребра.

” процес≥ вдиху беруть участь м≥жхр€щов≥ мТ€зи трахењ, бронх≥в. √либокий вдих викликаЇтьс€ одночасним скороченн€м м≥жреберних мТ€з≥в, д≥афрагми, мТ€з≥в грудей ≥ плечового по€са. ѕри цьому переборюЇтьс€ р€д перепон: еластична т€га легень, оп≥р реберних хр€щ≥в, маса грудноњ кл≥тки, що п≥дн≥маЇтьс€ вгору, оп≥р черевних нутрощ≥в та ст≥нок живота.

ћ≥ж грудною ст≥нкою ≥ поверхнею легень (м≥ж пар≥Їтальним ≥ в≥сцеральним листками плеври) лежить щ≥лина з негативним тиском. ѕлевральна щ≥лина закрита герметично, тому п≥д час розширенн€ грудноњ кл≥тки сл≥дом за њњ ст≥нками ≥дуть ≥ леген≥, €к≥ завд€ки еластичност≥ њх тканини легко розт€гуютьс€. ¬ розт€гнутих леген€х тиск пов≥тр€ падаЇ нижче в≥д атмосферного. √рудна порожнина герметично закрита ≥ з навколишн≥м середовищем сполучаЇтьс€ т≥льки через дихальн≥ шл€хи. “ому при на€вност≥ р≥зниц≥ тиску м≥ж атмосферним ≥ легеневим пов≥тр€м зовн≥шнЇ пов≥тр€ заходить у леген≥, тобто в≥дбуваЇтьс€ вдих.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ вдиху мТ€зи розслабл€ютьс€ ≥ грудна кл≥тка повертаЇтьс€ до вих≥дного положенн€ (видих). —пок≥йний видих в≥дбуваЇтьс€ пасивно, без участ≥ мТ€з≥в. ” глибокому видиху беруть участь мТ€зи живота, внутр≥шн≥ м≥жреберн≥ та ≥нш≥ мТ€зи.  оли розслабл€ютьс€ мТ€зи д≥афрагми, купол њњ п≥д тиском черевних орган≥в п≥дн≥маЇтьс€ ≥ стаЇ опукл≥шим, що зменшуЇ грудну порожнину у вертикальному напр€м≥. «меншенн€ розм≥р≥в грудноњ порожнини приводить до зменшенн€ обТЇму легень, до зб≥льшенн€ тиску в леген€х, внасл≥док чого частина пов≥тр€ виходить з легень назовн≥, поки тиск пов≥тр€ в леген€х не зр≥вн€Їтьс€ з атмосферним.

” людини у диханн≥ можуть брати участь або мТ€зи д≥афрагми, або м≥жреберн≥ мТ€зи. ” випадку переважанн€ участ≥ м≥жреберних мТ€з≥в кажуть про грудний тип диханн€, €кщо переважають д≥афрагмальн≥ мТ€зи, то таке диханн€ називаЇтьс€ черевним.

” новонароджених переважаЇ д≥афрагмальне диханн€ з незначною участю м≥жреберних мТ€з≥в. ƒ≥афрагмальний тип диханн€ збер≥гаЇтьс€ до другоњ половини першого року житт€. ¬ м≥ру розвитку м≥жреберних мТ€з≥в ≥ росту дитини грудна кл≥тка опускаЇтьс€ вниз ≥ ребра набирають косого положенн€. ƒиханн€ немовл€т стаЇ грудочеревним ≥з перевагою д≥афрагмального.

” в≥ц≥ в≥д 3 до 7 рок≥в у звТ€зку з розвитком плечового по€са все б≥льше починаЇ переважати грудний тип диханн€ ≥ до 7 рок≥в в≥н стаЇ виражений. ” 7 Ц 8 рок≥в починаютьс€ статев≥ в≥дм≥нност≥ в тип≥ диханн€: у хлопчик≥в переважаЇ черевний тип диханн€, у д≥вчаток Ч грудний.

ƒоросла людина робить приблизно 15 Ц 17 дихальних рух≥в за хвилину ≥ за один вдих вдихаЇ приблизно 500 мл пов≥тр€. —п≥вв≥дношенн€ частоти диханн€ ≥ серцевих скорочень дор≥внюЇ 1:4 - 1:5. ѕри мТ€зов≥й робот≥ диханн€ зб≥льшуЇтьс€ в 2 Ц 3 рази. ѕри захворюванн€х частота та глибина диханн€ зм≥нюютьс€.

ѕри глибокому диханн≥ альвеол€рне пов≥тр€ вентилюЇтьс€ на 80 Ц 90%, що забезпечуЇ б≥льшу дифуз≥ю газ≥в. ѕри неглибокому Ч б≥льша частина вдихуваного пов≥тр€ залишаЇтьс€ в мертвому простор≥ Ч носоглотц≥, ротов≥й порожнин≥, трахењ, бронхах.

ƒиханн€ новонародженоњ дитини 48 Ц 63 дихальних рух≥в за хвилину, часте, поверхове. ” д≥тей першого року при неспанн≥ Ч 50 Ц 60, п≥д час сну 35 Ц 40, у д≥тей 4 Ц 6 рок≥в Ч 23 Ц 26 цикл≥в за хвилину, у д≥тей шк≥льного в≥ку 18 Ц 20 раз≥в за хвилину.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 626 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1350 - | 1297 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.