Мета: ознайомитися з основними поняттями і категоріями, що діють у роботі системи моніторингу меліорованих земель; сформувати поняття про організацію роботи системи цього моніторингу.
Хід роботи
Актуалізація та корекція знань студентів:
І. Дайте правильні відповіді на запитання чи закінчіть речення, фразу:
1. Меліоративний моніторинг здійснюється з метою........
2. Структура меліоративного моніторингу включає...... блоки (кількість).
3. Усі види еколого-меліоративного моніторингу є складовими.
4. Оцінювання просторово-часової мінливості параметрів геологічного середовища – це питання такого виду моніторингу:
5. Узагальнюють інформацію і формують бази даних на такому рівні моніторингу:....
6. Ефективність еколого-меліоративного моніторингу залежить від... вибору і обґрунтування....
7.Природними ознаками для виокремлення еталонних систем є:.
8. Еталонні системи обирають як за.... факторами, так і за....
9. Основними таксономічними одиницями у виборі еталонних систем є:....
10. Основою грунтово-меліоративних досліджень на еталонних об’єктах є проведення....
11. Основні грунтові розрізи – глибина....
12. Прикопки - глибиною....
13. Для уточнення меж поширення різних типів грунтів закладають....
14. Загальне екологічне обмеження складає відхилення у.... %.
15. При оцінюванні стану зрошуваних земель виділяють... (кількість) категорій стану.
16. Прогнозування стану зрошуваних і прилеглих земель виконують на основі...
17. Природно зумовлена здатність геологічного середовища протистояти дії зрошення – це....
ІІ. Виконайте завдання:
1.Меліоративний моніторинг – це система ___________________________________________
_______________________________________________.
2.Основними завданнями меліоративного моніторингу є:
а)______________
_______________________________________________;
б) ______________
_______________________________________________;
в) ______________
_______________________________________________;
г) ______________
_______________________________________________;
д) ______________
_______________.
3.Еколого-меліоративний моніторинг - _____________________________________________
_______________________________________________.
4. Заповніть схему:
5.Заповніть схему:
6.Екологічне обмеження - _________________________________________________________
________________________________________________
7.Екологічну оцінку осушуваних земель зумовлює відхилення від прийнятої за основу системи даних:
а) сприятливий стан – відхилення ___________________________________________________
б) ______________
в)______________.
8.Еколого-меліоративна стійкість землі - ____________________________________________
_______________________________________________.
ІІІ. Обгрунтуйте й поясніть:
1. Визначте сутність поняття “меліоративний моніторинг”.
2. Які завдання меліоративного моніторингу є основними?
3. За якими критеріями обирають еталонну систему?
4. Які критерії є основними при оцінюванні осушуваних та зрошуваних територій та прилеглих до них земель?
IV. Виконайте завдання:
Визначити еколого-меліоративний стан зрошуваних земель
Теоретичні відомості
З метою оцінювання і прогнозування змін, що відбуваються на зрошуваних і прилеглих до них територіях, необхідно запроваджувати еколого-меліоративний моніторинг.
Кількісне оцінювання еколого-меліоративного стану земель (загального стану геологічного середовища, що зазнало впливу меліорації) на певний момент часу проводять за комплексом гідрогеологічних, інженерно-геологічних і ґрунтово-меліоративних показників, а також показників забруднення ґрунтів і вод (ґрунтових, підземних, дренажно-скидних).
Для оцінювання прийнято шкалу - геометричну прогресію, що розширюється відповідно до погіршення еколого-меліоративного стану зрошуваних і прилеглих до них земель. За критеріями оцінювання обов’язкових показників виділяють п’ять категорій стану: добрий (0,2 бала); задовільний (1,0 бал); задовільний із загрозою погіршення (5,0 балів); незадовільний (25,0 балів); дуже незадовільний (125,0 балів).
Сумарну оцінку еколого-меліоративного стану зрошуваних і прилеглих до них земель виконують окремо за групами показників за середнім балом Бс, який розраховують за формулою:
де п - число показників, за якими виконують оцінку; т - порядковий номер категорії еколого-меліоративного стану т - 1, 2, 3, 4, 5; Бі, т , - бал і-го показника у категорії т (0,2-125,0 балів).
Інтегральне (підсумкове) оцінювання еколого-меліоративного стану наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Інтегральна оцінка еколого-меліоративного стану
| Оцінка окремого показника стану, бали | Середній бал, Бс,. | Еколого-меліоративний стан (якісна характеристика категорії) |
| 0,2 | До 0,4 | Добрий |
| 1,0 | 0,4-2,0 | Задовільний |
| 6,0 | 2,0-10,0 | Задовільний з загрозою погіршення |
| 25,0 | 10,0-30,0 | Незадовільний |
| 126,0 | Понад 30,0 | Дуже незадовільний |
Еколого-меліоративний стан зрошуваних і прилеглих до них земель оцінюють щороку з метою отримання поточної і оперативної інформації, необхідної для ведення обліку меліоративного стану земель і еколого-меліоративного моніторингу. За результатами оцінювання розробляють заходи для запобігання розвитку негативних явищ на зрошуваних і прилеглих до них землях.
Прогнозування еколого-меліоративного стану зрошуваних і прилеглих до них земель виконують на основі оцінювання потенційної і фактичної стійкості земель.
Еколого-меліоративна стійкість землі - здатність геологічного середовища протистояти впливу зрошувальних меліорацій, враховуючи рівень техногенного навантаження.
Потенційною еколого-меліоративною стійкістю земель вважають природно зумовлену здатність геологічного середовища протистояти дії зрошення. Вона характеризує максимально можливі зміни, що виникають під дією агротехнічного навантаження без запобіжних або природоохоронних заходів. Цю стійкість визначають на початку ведення моніторингу зрошуваних і прилеглих до них земель на основі оцінювання показників еколого-меліоративного стану.
Залежно від результатів оцінювання виокремлюють чотири категорії стійкості земель: стійкі (1,0 бал), умовно нестійкі (5,0 балів), нестійкі (25,0 балів), дуже нестійкі (125,0 балів). До першої категорії відносять землі з середнім балом стійкості менше 2; до другої – 2-10; до третьої – 10-30, до четвертої - понад 30 балів.
Фактична еколого-меліоративна стійкість земель вказує на ступінь трансформації геологічного середовища під впливом техногенних чинників на певний момент часу. її оцінюють за показниками, що характеризують еколого-меліоративний стан земель і його зміни у часі з урахуванням рівня техногенного навантаження. За результатами оцінювання виокремлюють п’ять категорій фактичної еколого-меліоративної стійкості: стійкі (0,2 бала), умовно стійкі (1,0 бал), умовно нестійкі (5,0 балів), нестійкі (25,0 балів) і дуже нестійкі (125,0 балів). До І категорії відносять землі, де за розрахунками середній бал Бс не перевищує 0,4 бала; до II - 0,4- 2,0; Ш - 2,0-5,0; IV - 5,0-10,0; V - понад 10,0 балів. Оцінювання фактичної еколого-меліоративної стійкості земель залежно від їх еколого-меліоративного стану та техногенного навантаження виконують щороку, за умови, що Бс > 2,0 балів і один раз на 4-5 років при Бс ≤ 2,0.
Прогнозування еколого-меліоративного стану земель в умовах зрошення здійснюють шляхом зіставлення потенційної і фактичної еколого-меліоративної стійкості земель на різні періоди часу з урахуванням рівні техногенного навантаження на територію.
Завдання
Визначити еколого-меліоративний стан зрошуваної території за показниками:
А) Б1= 0,2; Б2= 0,8; Б3= 100;
Б) Б1= 2; Б2= 0,5; Б3=10,0; Б4=5;
Контрольні запитання
1.Які завдання меліоративного моніторингу є основними?
2.Як виявляється антропогенний вплив меліорацій на природні комплекси?
3.За якими критеріями обирають еталонну систему?
4.За якими критеріями оцінюють екологічний стан осушуваних територій?
5.Які критерії є основними при оцінюванні екологічного стану зрошуваних територій?
6.Який стан осушуваних територій при відхиленні більше 30%?
Питання до екзамену
1. Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля.
2. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки.
3. Моніторинг як система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів.
4. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля.
5. Організація спостережень за станом природного середовища.
6. Принципи класифікації систем моніторингу.
7. Екологічний моніторинг і його завдання.
8. Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні і прогнозуванні глобального стану біосфери.
9. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС).
10. Кліматичний моніторинг і його завдання.
11. Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища.
12. Моніторинг навколишнього природного середовища в межах України.
13. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря.
14. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосфери.
15. Види постів спостережень за забрудненням атмосфери.
16. Програми і терміни спостережень за забрудненням атмосферного повітря.
17. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб.
18. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень.
19. Сучасний стан поверхневих вод. Джерела і види їх забруднення.
20. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу вод.
21. Принципи організації спостережень і контролювання якості поверхневих вод. Пункти спостережень, контрольні створи.
22. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками у моніторингу поверхневих вод.
23. Методи і терміни відбору проб при моніторингу вод.
24. Гідробіологічні спостереження. Основні гідробіологічні показники якості води. Гідробіологічні спостереження за якістю води і донними відкладеннями.
25. Прилади і системи контролювання забруднення водного середовища.
26. Оцінювання і прогнозування якості води. ЛОШ. Категорії і класи води.
27. Джерела і види забруднення океану.
28. Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин.
29. Завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану.
30. Організація спостережень за станом вод морів і океанів.
31. Сучасний стан грунтового покриву Землі і антропогенний вплив на нього.
32. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у грунті.
33. Наукові і організаційні засади створення грунтового моніторингу
34. Критерії оцінювання і види грунтового моніторингу.
35. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення грунту.
36. Особливості організації спостереження і контролювання забруднення грунтів пестицидами.
37. Організація моніторингу забруднення грунтів важкими металами
38. Джерела радіоактивного забруднення довкілля.
39. Методи радіаційного контролю: радіометричні та радіохімічні.
40. Біомоніторинг та його завдання.
41. Визначення кількості та місць розташування стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря
42. Визначення кількості та місць розташування маршрутних постів спостережень за станом атмосферного повітря
43. Визначення кількості та місць розташування пересувних постів спостережень за станом атмосферного повітря.
44. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря. Загальна характеристика і їх роль у організації моніторингу атмосфери.
45. Спостереження за димовим факелом і станом погоди при відборі проб повітря.
46. Вимірювання швидкості і напряму вітру при відборі проб повітря. Поясніть значення здійснюваних вимірювань для визначення якості атмосферного повітря.
47. Вимірювання вологості і температури при відборі проб повітря. Поясніть значення здійснюваних вимірювань для визначення якості атмосферного повітря.
48. Вимірювання атмосферного тиску при відборі проб повітря. Поясніть значення здійснюваних вимірювань для визначення якості атмосферного повітря.
49. Визначення категорій пунктів спостереження та розміщення контрольних створів при організації моніторингу поверхневих вод.
50. Визначення програм спостережень при організації моніторингу поверхневих вод.
51. Оцінювання якості води для різних потреб водокористування при організації моніторингу поверхневих вод.
52. Визначення площі забруднення грунтів.
53. Організація спостережень за рівнем хімічного забруднення грунту при закладенні стаціонарних площадок.
54. Організація спостережень за рівнем хімічного забруднення грунту біля автомагістралей і доріг.
55. Оцінювання якості води за органолептичними показниками.
56. Визначення прозорості води.
57. Визначення забруднення місцевості відходами.
58. Визначення кількості побутових відходів.
59. Способи відбору проб повітря.
60. Прилади і методика відбору проб грунту.
Для нотаток
Навчально-методичне видання
Лазебна Ольга М иколаївна, доцент кафедри екології,
канд..пед.наук, доцент.
“Моніторинг навколишнього середовища”
Практикум
Підписано до друку 30.03.2009 р. Формат 60 х 84/16. Папір офсетний.
Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,8.
Наклад 100. Зам.№5
НПУ ім.М.П.Драгоманова
Вул. Пирогова 9, к. 203, м.Київ
Тел.: 234-94-36
