| Сіруватий | Стан погоди, атмосферні явища | Характерні ознаки |
| Ясно | Немає хмар або окремі хмари закривають не більше 2/10 неба; сонце не закрите | |
| Змінна хмарність | Хмари закривають менше 8/10 неба; сонце час від часу закривається хмарами | |
| Імла | Помутніння повітря за рахунок зважених часток пилу, диму, гару. Повітря має синюватий відтінок | |
| Серпанок | Слабке помутніння атмосфери за рахунок перенасичення повітря вологою. Повітря має сіруватий відтінок; горизонтальна видимість більша за 1 км | |
| Дощ, Мряка | Опади у вигляді дрібних крапель; їх падіння на землю непомітне для ока | |
| Пилова буря | Погіршення видимості на великій території через пил, піднятий сильним вітром | |
| Сніг | Опади у вигляді крижаних кристалів | |
| Туман | Помутніння атмосфери при горизонтальній видимості меншій за 1 км | |
| Похмуро | Небо вкрите хмарами на 8/10 і більше. Сонце не просвічує |
Підстилаючу поверхню в радіусі до 100 м від місця спостереження визначають як суха запилена, суха не запилена, волога, мокра, зелена трава, пожовкла трава, сніг.
Вимірювання швидкості і напрямку вітру. Повітряні маси в атмосфері весь час перебувають у русі, створюючи вітер - рух потоку повітря в горизонтальному напрямку. Виникає він унаслідок нерівномірного розподілу температури і тиску на земній поверхні. Вітер характеризується швидкістю і напрямком, які більшою або меншою мірою коливаються. Ці коливання називають поривчастістю вітру. При швидкостях 5-8 м/с вітер вважають помірним, понад 14 м/с - сильним; 20-30 м/с - штормом, понад 30 м/с - ураганом; різке короткочасне посилення вітру до 20 м/с - шквалом, повне безвітря - штилем.
Зміни швидкості й напрямку вітру фіксують за допомогою метеорологічної станції М-49 та спеціальних метеорологічних приладів (вітромірів, анемометрів, флюгерів, вимпелів та ін.).
Швидкість (м/с) і напрямок (градуси, румби) вітру вимірюють на початку, усередині і наприкінці терміну спостережень. Щоразу реєструють по десять значень показників приладу через 10 с, затративши на кожний відлік параметра, що вимірюється, 100 с. Потім визначається середнє значення відліку (10 вимірювань кожного відліку підсумовують і ділять на 10). Після цього підсумовують середні значення трьох відліків і ділять на 3. Отриманий паказник засвідчує середню швидкість вітру і його середній напрямок у період проведення спостережень (тривалістю 20хв.).
Швидкість вітру вимірюють вітроміром або ручним анемометром. Їх та інші метеорологічні і пробовідбірні прилади, пристрої закріплюють на тринозі на висоті 2 м від землі. Для визначення швидкості вітру анемометри включають на 10 хв. Початкові й кінцеві значення записують у журнал спостережень КЗА-1. Різницю відліків ділять на 600 і за графіком або таблицею, що додається до приладу, визначають швидкість вітру з точністю до 0,1 м/с (при використанні таблиць така точність досягається за допомогою методу інтерполяції). Напрямок вітру визначають протягом 2 хв. по 16 румбах - напрямках до точок видимого горизонту.
Вимірювання вологості і температури повітря. Вологість повітря (вміст в повітрі водяної пари) є важливою характеристикою погоди і клімату. Її вимірюють гігрометрами і психрометрами, температуру - термометрами.
Перед проведенням вимірювань аспіраційний психрометр горизонтально підвішують на триногу на висоті 1,5м від землі подалі від будь-яких поверхонь (стіна, дерево, огорожа і т. п.). Підготовлений до спостережень психрометр потрібно винести з приміщення взимку за З0 хв., а влітку - за 15 хв. до початку спостережень.
Вимірювання психрометром проводять протягом 20 хв. тричі: на 10-й, на 12-й і на 14-й хвилинах. За 4 хв. до першого вимірювання вмикають вентилятор психрометра. Після першого вимірювання необхідно знову увімкнути вентилятор. Перед тим (взимку за 30 хв., влітку за 4 хв. до початку спостережень) правий резервуар термометра, обгорнений батистом, змочують дистильованою водою. Для цього беруть гумову грушу з піпеткою, заздалегідь наповнену дистильованою водою, легким її стисканням встановлюють рівень води в піпетці не вище ніж 1 см від її кінчика, і втримують його, закріпивши затискач на трубочці між піпеткою і грушею. Після цього кінчик піпетки вводять повністю у внутрішню трубку захисту правого термометра і змочують батист у його резервуарі. Через деякий час знімають затискач і прибирають надлишки води з внутрішньої трубки. Після цього піпетку прибирають. До значень температури, які показані сухим (лівим) і змоченим (правим) термометрами, вносять поправки з доданого до кожного термометра перевірочного свідоцтва, знаходять середні значення і записують в книгу спостережень. За показниками сухого термометра визначають температуру повітря. За даними психрометричних таблиць розраховують значення абсолютної і відносної вологості повітря. Для визначення відносної вологості повітря за показниками психрометра можна використати психрометричний графік, особливо якщо не потрібне значення абсолютної вологості. Під час спостережень узимку необхідно зважати на наявність на батисті переохолодженої води або льоду.
Для зміни батисту (не рідше одного разу на 10 діб) відкручують трубку захисту правого резервуара термометра, виймають металевий екран, знімають з резервуара термометра старий батист, обмивають резервуар термометра дистильованою водою. Змочують новий шматочок батисту і щільно, без складок, обгортають ним резервуар термометра, але так, щоб вище резервуара було 3-4 мм батисту, а подвійний його шар покривав не більше 1/4 поверхні резервуара. Батист прив’язують ниткою спочатку вгорі, а потім внизу. Знизу батист відрізають, щоб він спускався нижче резервуара термометра не більше ніж на 2-3 мм.
Вимірювання атмосферного тиску. Вимірюють атмосферний гідростатичний тиск (тиск, що діє на предмети, які знаходяться в атмосфері, та на земну поверхню) за допомогою барометра в паскалях (Па). За нормальний атмосферний тиск прийнято 1013,25 гПа (760 мм рт.ст.). Приземний атмосферний тиск змінюється у просторі та у часі. Особливо сильні зміни спостерігаються при виникненні антициклонів - розвитку і руйнуванні повільно рухомих областей високого тиску і циклонів - відносно величезних вихорів зі зниженим тиском, що швидко переміщуються. Сезонні і добові зміни атмосферного тиску пов’язані з добовими змінами температури.
Тиск атмосферного повітря на мережі спостережень і контролю забруднення атмосферного повітря вимірюють за допомогою спеціального барометра моделі МД-49-А. Для уникнення помилок внаслідок тертя перед кожним відліком по шкалі необхідно вмикати вібратор на 5-10 хв.; а внаслідок паралакса (видимої зміни положення предмета в результаті переміщення ока спостерігача) - відлік здійснювати в момент повного поєднання в одній площині показника стрілки і його відображення на дзеркальній поверхні до кільця шкали. Точність відліку становить до ±270гПа. У кожний вимір за барометром повинні бути введені додаткові (шкалова і температурна) поправки з паспорта приладу.
Хід роботи
1. Відповідно обраного об’єкту спостереження охарактеризувати димовий факел (табл..1) і стан погоди (табл..2).
2. Виміряти швидкість і напрям вітру за допомогою анемометра та флюгера.
3. Виміряти вологість та температуру повітря за допомогою аспіраційного психрометра та термометра.
4. Здійснити заміри атмосферного тиску повітря.
5. Дані вимірювань записати у таблицю 3:
Таблиця 3
| Показники | Шифр | Характеристика |
| Досліджуване джерело | - | |
| Димовий факел | ||
| Стан погоди | ||
| Підстилаюча поверхня | - | |
| Швидкість вітру, напрям вітру | ||
| Вологість повітря | ||
| Температура | ||
| Тиск |
Контрольні запитання
1. В чому суть вимірювання метеорологічних чинників при відборі проб повітря?
2. Як ведуться спостереження за димовим факелом?
3. Як правильно визначити швидкість і напрям вітру?
4. Які прилади призначені для вимірювання вологості повітря? Розкрийте методику вимірювання вологості повітря.
