Для впорядкування бюджетного процесу особливо в частині планування та виконання видаткової частини бюджетів усіх рівнів, передусім необхідно удосконалити державний фінансовий контроль, що здійснюється як на рівні держави, так і на рівні відповідних регіонів. Однак чинний нині інститут фінансового контролю не може повною мірою запобігти розбазарюванню бюджетних коштів, зловживанням та маніпуляціям із фінансовими і матеріальними ресурсами держави та окремих регіонів, а, отже, сприяти оптимізації бюджетного процесу та поступальному розвитку соціально-економічних відносин Незважаючи на посилення окремих етапів фінансового контролю, слід констатувати, що кількість фінансових порушень з року в рік не зменшується. Результати діяльності Державна фінінспекції свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому. Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну фінінспекцію. Однак, у своїй діяльності органи Державної фінінспекції стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Так, однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій. До цих органів належать: Державна фінінспекція, Рахункова палата, органи державної податкової служби, Державної казначейської служби України, фінансові управління при Державних адміністраціях, контролюючі підрозділи Пенсійного фонду тощо. Для вирішення цієї групи проблем доцільно провести низку заходів, серед яких: по-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них; по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей; по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державної казначейської служби України, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій. Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Нині фінансовий контроль з боку органів державної контрольно-ревізійної служби носить каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживань у фінансово-бюджетній сфері. З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити. Доцільно було б залучати органи ДКСУдо здійснення попереднього контролю на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, або уповноважити фінансові органи та органи ДКСУ здійснювати крім поточного ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ та організацій. У здійсненні своїх контрольних функцій перед органами ДКСУ постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціальне важливі цілі вкрай необхідним є встановлення систематичного обміну інформацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно комп'ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними письмовими запитами. Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках Державної казначейської служби України, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам ДКСУ проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні 2-3 роки. Це дозволило б визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок Державної казначейської служби України, доцільно використовувати вищестоящим та групувати й узагальнювати їх на рівні Державної фінінспекції. Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних ЕОМ. Для цього потрібно: по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного процесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку; по-друге, на економічних навчаннях в контрольно-ревізійних відділах набиратись практичних навиків роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами. Важливими є також кадрові питання органів ДКСУ, де у зв'язку з економією бюджетних коштів спостерігається неукомплектованість ревізійного апарату, неналежне матеріальне стимулювання працівників ДКСУ, що призводить до надмірного перевантаження контролерів-ревізорів, підвищення плинності кадрів. Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процесс.Також не рідко постає проблема щодо неналежного забезпечення схоронності коштів в касі в/ч, через застарілі засоби захисту які не важко обминути. Ми вважаємо що є доцільним та необхідним вдосконалити систему захисту коштів що зберігаються в касі в/ч з залученням сучасних систем захисту та іноземного досвіду.
При реформуванні фінансової служби ЗСУ хочу звернути увагу на негативний досвід проведення такої реформи в Міністерстві Оборони Російської Федерації та звернути увагу на основні проблемні питання які виникли в них при проведенні та впровадженні цієї реформи задля попередження їх повторення в нашій державі.
У Міністерстві оборони Російської Федерації ліквідована Фінансова інспекція, яка була центральним органом військового управління Збройних Сил РФ, займала центральне місце у внутрішньовідомчому фінансовому контролі і призначалася для реалізації функцій Міністра оборони з організації контролю за фінансовою та господарською діяльністю в Міністерстві оборони РФ. Функції з контролю покладені на Міністра оборони Бюджетним кодексом РФ як на головного розпорядника коштів федерального бюджету, що виділяються Міністерству оборони. Законність і дисципліна у використанні коштів федерального бюджету, виділених на оборонні потреби, є істотним чинником, що впливає на боєздатність Збройних Сил РФ. Відомчий контроль формувався в Міністерстві оборони десятиліттями, вибудовувалася організаційно-штатна структура, підбирався найбільш відповідальна та сумлінна інспекторський склад, удосконалювалася контрольно-ревізійна робота. Контроль Фінансової інспекції Міністерства оборони РФ безпосередньо пов'язаний з процесом управління, здійснюваним центральним апаратом Міністерства оборони РФ. Фінансова інспекція Міністерства оборони була наділена повноваженнями, необхідними для здійснення контрольної функції у Збройних Силах РФ. Ліквідацією Фінансової інспекції знищений контроль в Міністерстві оборони Російської Федерації. У сформованій системі в Міністерстві оборони потрібно, принаймні, не послаблення контрольних функцій, не кажучи вже про ліквідацію контрольного органу та звільнення досвідчених фахівців, а посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів, що виділяються Міністерству оборони. Заступник Генерального прокурора Російської Федерації - Головний військовий прокурор С.Н.Фрідінскій на спільному засіданні колегій Міністерства оборони РФ і Головної військової прокуратури у своєму виступі вказував про необхідність серйозного коригування діяльності відомчого контрольно-ревізійного апарату із застосуванням стимулювання ревізорів залежно від результатів перевірок, що вплинуло б надалі на принципи роботи всієї системи державного контролю.
Висновок:
Дослідження функцій військових фінансів дають підстави зробити висновок, що кінцевою метою військових фінансів – як системи економічних відносин з приводу формування, розподілу і використання грошових коштів є забезпечення оборони країни, специфічного доленосного суспільного блага. Військові фінанси є дієвим структуроутворюючим елементом економіки збройних Сил, що формуються та функціонують на основі бюджетних коштів. Існує досить розгалужена система економічних зв'язків з приводу їх використання. Для розв’язання проблем формування та використання бюджетних фінансів слід посилити фінансовий контроль; надати права командирам військових частин самостійно приймати рішення щодо виплати грошового забезпечення офіцерському складу; припинити видачу премій у військових частинах та військових навчальних закладах, які за результатами перевірок отримали незадовільні оцінки; покращити стан економічної роботи у військах; здійснювати режим економії; звернути увагу на перегляд штатів і штатних розписів; скоротити посади, без яких можна обійтися.Для розв’язання проблем формування та використання позабюджетних фінансів слід внести зміни до порядку визначення позабюджетних коштів цільового призначення Міністерства оборони України; посилити стимулювання особистого складу військових частин щодо активізації господарської діяльності у Збройних Силах України.Для розв’язання проблем формування та використання фінансів виробничого сектору Міністерства оборони України створити умови для більшої господарської самостійності військових підприємств в одержанні коштів; підвищувати контроль за стимулюванням праці.Зроблені висновки свідчать про те, що результати дослідження мають теоретичне і практичне значення і будуть сприяти раціональному та ефективному використанню коштів, що функціонують у Збройних Силах України.
