Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.
До другої групи належать прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m,f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а,е.
До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів. Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на -ĭ: ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.
Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:
а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)
Числа | Singulāris | Plurālis | |||
Рід | m | f | n | m, f | n |
Відмінки | |||||
Nom. | аcer | аcr-is | аcr-e | аcr-es | аcr-ia |
Gen. | аcr-is | acr-is | acr-is | acr-ium | acr-ium |
Dat. | аcr-і | acr-і | acr-і | acr-ĭbus | acr-ĭbus |
Acc. | аcr-em | acr-em | acr-e | acr-es | acr-ia |
Abl. | аcr-і | acr-і | acr-і | acr-ĭbus | acr-ĭbus |
Voc. | аcer | аcr-is | аcr-e | аcr-es | аcr-ia |
б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)
Числа | Singulāris | Plurālis | |||
Рід | m, f | n | m, f | n | |
Відмінки | |||||
Nom. | brev-is | brev-e | brev-es | brev-ia | |
Gen. | brev-is | brev-is | brev-ium | brev-ium | |
Dat. | brev-і | brev-і | brev-ĭbus | brev-ĭbus | |
Acc. | brev-em | brev-e | brev-es | brev-ia | |
Abl. | brev-і | brev-і | brev-ĭbus | brev-ĭbus | |
Voc. | brev-is | brev-e | brev-es | brev-ia | |
в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)
Числа | Singulāris | Plurālis | ||
Рід | m, f | n | m, f | n |
Відмінки | ||||
Nom. | ingens | ingens | ingent-es | ingent-ia |
Gen. | ingent-is | ingent-is | ingent-ium | ingent-ium |
Dat. | ingent-і | ingent-і | ingent-ĭbus | ingent-ĭbus |
Acc. | ingent-em | ingens | ingent-es | ingent-ia |
Abl. | ingent-і | ingent-і | ingent-ĭbus | ingent-ĭbus |
Voc. | ingens | ingens | ingent-es | ingent-ia |
Із прикметників третьої відміни найпродуктивнішими для європейських мов є прикметники з двома родовими закінченнями на ‑ālis, -ĭlis, ‑bĭlis, -āris.
Наприклад:
criminālis, e – кримінальний, а, е | morālis, e – моральний, а, е |
fatālis, e – фатальний, а, е | naturālis, e – натуральний, а, е |
formālis, e – формальний, а, е | nominālis, e – номінальний, а, е |
fundamentālis, e – фундаментальний, а, е | originālis, e – ориґінальний, а, е |
generālis, e – ґенеральний, а, е | personālis, e – персональний, а, е |
geniālis, e – ґеніальний, а, е | rationālis, e – раціональний, а, е |
intellectuālis, e – інтелектуальний, а, е | mobĭlis, e – рухомий, а, е |
legālis, e – леґальний, а, е | stabĭlis, e – постійний, а, е |
liberālis, e – ліберальний, а, е | populāris, e – народний, а, е |
locālis, e – локальний, а, е | disciplināris, e – дисциплінарний, а, е |
manuālis, e – мануальний, а, е | regulāris, e – реґулярний, а, е |
memoriālis, e – меморіальний, а, е | civīlis, e – цивільний, а, е |
1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:
ІІ. De mari
Magna est pulchritūdo maris, magna utilĭtas. Aqua maris salsa est. Multa flumĭna in maria influunt. Rupes litŏrum maris saepe altae sunt. In mari multae plantae crescunt et mira animalia vivunt. Ităque poētae non recte mare infecundum appellant. Natūra marium varia est: alia maria calĭda, alia frigĭda sunt. Inter Eurōpam et Afrĭcam est mare Internum. Multa maria Graecis et Romānis ignōta sunt. Deus flumĭnum et marium est Neptūnus.
Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
1. Salus popŭli suprēma lex est. – Благо народу – найвищий закон. Ціцерон «Про закони», ІІІ, 3, 8: Illis salus popŭli suprēma lex esto – Найвищим законом для них нехай буде благо народу.
2. Dura lex, sed lex. – Суворий закон, але – закон.
3. Repetitio mater studiōrum est. – Повторення – мати навчання.
4. Consuetūdo est altĕra natūra. – Звичка – друга природа.
5. Amīcus Plato, sed magis amīca ver ĭ tas est. – Платон мені друг, але істина дорожча. 6. Amīci fures tempŏris sunt. – Друзі – викрадачі часу.
7. Quot capĭta, tot sententiae (sensus). – Скільки голів, стільки думок.
8. O tempŏra, o mores! – О часи, о звичаї! Ціцерон, «Промова проти Катіліни», І, 1.
9. Ab imo pectŏre. – Від щирого серця.
10. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина. Формула практичної моралі, головні засади житейської філософії Горація (65-8 рр. до н.е.), які відображені в «Оді», ІІ «До Ліцінія Мурени», 10, 9-10:
11. Alma mater. – Мати-годувальниця.
12. Sancta simplicĭtas. – Свята простота.
13. Ultĭma ratio regum. – Останній доказ королів.
14. Ars longa, vita brevis est. – Мистецтво вічне, життя коротке.
15. Mens sana in corpŏre sano. – Здорова думка – в здоровому тілі. Ювенал (60-127) «Сатири», Х, 356: Órandúm (e)st ut sít mens sán(a) in córpore sáno. – Треба просити, щоб у здоровому тілі був здоровий дух.
16. Quod licet Iovi, non licet bovi. – Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.
17. Lege artis. – За законом мистецтва.
18. Panem et circenses! – Хліба і видовищ!
19. Urbi et orbi. – Місту (тобто Риму) і світові (формула благословення Папи Римського католицькому світу).
аbundo, āvi, ātum, āre (+Abl.) – мати в достатку
accipio, cepi, ceptum, ĕre –отримувати
adolesco, olēvi (olui), ultum, ĕre – підростати, рости
aedifĭco, āvi, ātum, āre – будувати, споруджувати
aër, aëris, m – повітря
ala, ae, f – крило
Alba Longa, ae, f – Альба Лонга, найдавніше місто в Лації на південний схід від Рима
almus, a, um – годувальний, а, е
alter, ĕra, ĕrum – інший, а, е, один, а, е із двох
amoenĭtas, ātis, f – краса
Amulius, ii, m – Амулій, брат Нумітора
anĭmal, ālis, n – тварина
aperio, perui, pertum, īre – відкривати
apex, apĭcis, m – вершина
appello, āvi, ātum, āre – називати
ars, artis, f – мистецтво
arvum, i, n – нива, поле
aureus, a, um – золотий, а, е
auris, is, f – вухо, слух
avis, is, f – птах
avŏlo, āvi, ātum, āre – відлітати
avus, i, m – дід
betŭla, ae, f – береза
bos, bovis, m, f – віл, бик
brevis, e – короткий, а, е
caelestis, e – небесний, а, е
calĭdus, a, um – теплий, а, е
canto, āvi, ātum, āre – співати
capra, ae, f – коза
caput, ĭtis, n – голова, столиця
carmen, ĭnis, n – вірш, пісня
cerāsus, i, f – вишня
circenses, ium, m – видовище
civis, is, m, f – громадянин
civĭtas, ātis, f – держава
commūnis, e – спільний, а, е
condĭtor, ōris, m – засновник
condo, dĭdi, dĭtum, ĕre – засновувати
consuetūdo, ĭnis, f – звичка
contineo, tinui, tentum, ēre – містити, тримати
corpus, ŏris, n – тіло, корпус
cresco, crevi, cretum, ĕre – рости
delectatio, ōnis, f – насолода, задоволення
deleo, ēvi, ētum, ēre – руйнувати
demergo, mersi, mersum, ĕre – опускати, встромлювати, топити
discordia, ae, f – незгода
edŭco, āvi, ātum, āre – виховувати
extrēmus, a, um – крайній, я, є
fabŭla, ae, f –байка, легенда
fagus, i, f – бук
fames, is, f – голод
fertĭlis, e – урожайний, а, е
fio, factus sum, ĕri – ставатися, бувати
firmo, āvi, ātum, āre – зміцнювати
floreo, ui, –, ēre – цвісти
flumen, ĭnis, n – ріка
fons, fontis, m – джерело
frater, tris, m – брат
fraxĭnus, i, f – ясен
frigĭdus, a, um – холодний, а, е
fur, furis, m – злодій
generālis, e – основний, а, е
genus, ĕris, n – рід, вид
grandis, e – великий, а, е
gravis, e – важкий, а, е
haedus, i, m – козел
hiems, hiĕmis, f – зима
homo, ĭnis, m – людина
honorātus, a, um – поважний, а, е, шанований, а, е
honōro, āvi, ātum, āre – вшановувати, поважати
ibi – там
ideo – тому, з тієї причини
ignōtus, a, um – невідомий, а, е
impigre – невтомно
imus, a, um –внутрішній, я, є, найнижчий, а, е
infecundus, a, um – неврожайний, а, е
influo, fluxi, fluxum, ĕre – впадати, вливатися
invenio, veni, ventum, īre – знаходити
iubeo, iussi, iussum, ēre – наказувати, веліти
labor, ōris, m – праця, труд
laetus, a, um – щасливий, а, е, родючий, а, е
Latium, ii, n – Лацій, область поміж Тірренським морем, Етрурією та Кампанією
leo, ōnis, m – лев
lex, legis, f – закон
licet, licuit, ēre – дозволено, можна
litus, ŏris, n – берег моря
lupa, ae, f – вовчиця
magis – більше
malus, i, f – яблуня
maneo, mansi, mansum, ēre – залишатися
mare, is, n – море
mater, tris, f – мати
mediocrĭtas, ātis, f – середина
mens, mentis, f – думка, розум
minister, tri, m – слуга
mirus, a, um – дивний, а, е
mons, montis, m – гора
monumentum, i, n – пам’ятник
mos, moris, m – звичай
narro, āvi, ātum, āre – розповідати
nepos, ōtis, m – онук, нащадок
Neptūnus, i, m – Нептун, бог моря
nix, nivis, f – сніг
nomen, ĭnis, n – назва, ім’я
non modo…, sed etiam – не тільки..., а й
novus, a, um – новий, а, е
nullus, a, um – ніякий, а, е, жодний, а, е
os, oris, n – уста, рот
ovis, is, f – вівця
panis, is, m – хліб
pareo, ui, ĭtum, ēre (+Dat) – підкорятися
paro, āvi, ātum, āre – готувати
parvŭlus, a, um – маленький, а, е, крихітний, а, е
pulchritūdo, ĭnis, f – краса
ripa, ae, f – берег
rupes, is, f – скеля, скала
salsus, a, um – солоний, а, е