Знати дати

Хотинська війна

1620—1621 років — війна султанської Туреччини проти Польщі, яка завершилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти турецько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою турків

 

Куруківська угода;

1625 року — угода, укладена коронним польним гетьманом Станіславом Конєцпольським і козацькою делегацією на чолі з кошовим отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком 27 жовтня (5 листопада) 1625 року в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера (неподалік сучасного міста Кременчука) під час повстання Марка Жмайла.

 

морські походи козаків,

Запоро́зьке коза́цтво під час морськи́х похо́дів завдавало превентивних ударів супротивникові, чим значною мірою послаблювало агресивні дії Османської імперії не тільки проти України, а й інших європейських країн. Наслідком морських походів козацтва було і визволення великої кількості невільників із турецько-татарської неволі. Козаки дуже ретельно готувалися до морських походів. Окрім зброї та військових припасів, запорожці запасалися одягом і харчами, сухарями, копченим м’ясом, крупами. Категорично заборонялося брати алкогольні напої, а за порушення цього закону винного карали смертю - п’яницю викидали за борт.

 

«криваве зобов'язання»

Повстання 1638 р. очолив запорізький гетьман Я. Острянин (Остряниця). Під його знамена стало 20 тис. повстанців, яких підтримали реєстрові та донські козаки. Повстання розгорнулося на Лівобережній Україні. Після битви під містечком Жовни на Сулі повстанці відступили у межі Московської держави. Обравши гетьманом козацького війська полковника Д. Гуню, повстанці отаборилися біля р. Старець (притока Сули). Після двомісячної облоги табору польськими військами почалися переговори. Козаки присягнули не піднімати повстань і коритися владі Речі Посполитої. Ця присяга дістала назву «криваве зобов'язання».

 

Розкрити сутність документа:

«Ординація Війська Запорозького»

постанова сейму Королівства Польщі, видана у лютому (березні) 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана.

 

Пункти для заспокоєння руського народу».

державно-політичний акт, виданий королем Владиславом IV Вазою і затверджений сеймом у січні 1633, що узаконював існування православної церкви в Україні.

 

Знати дати

Заснування Києво-Могилянського колегіуму – 1632р

Виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської влади - 1625р

Повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) - 1630р

Зруйнування Козацької фортеці Іваном Сулимою – 1635р

Козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні – 1637-1638рр

Прийняття «Ординації Війська Запорозького» - 1638р

узяття козаками на чолі з П.Сагайдачним фортеці Кафа – 1616р

похід козаків на чолі з П.Сагайдачним на Москву – 1617-1618рр

Хотинська війна – 1620-1621

 

 

Відкриті питання

Причини козацьких повстань:

· посилення кріпосницького та національного

· зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств

· намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтв

 

Наслідки козацьких повстань:

- поширення ідей національного визволення серед укр. населення.

- набуття досвіду визвольної боротьби.

- наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва.