Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥ види компрес≥в ви знаЇте?




–ќ«ƒ≤Ћ 12

‘≤«»„Ќ»… ≤ —“ј“≈¬»… –ќ«¬»“ќ  ѕ≤ƒЋ≤“ ≤¬

як ви вже знаЇте, стан здоров'€ людини залежить в≥д того, €к вона використовуЇ своЇ дозв≥лл€ дл€ збереженн€ та зм≥цненн€ здоров'€. ѕорушенн€ стану здоров'€ у д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в часто виникають через надм≥рн≥ навантаженн€ орган≥зму, що перевищують в≥ков≥ можливост≥. Ќедосипанн€, надм≥рн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€, численн≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ можуть ви€витис€ поштовхом дл€ розвитку т≥Їњ чи ≥ншоњ хвороби. “ому кожному необх≥дно знати, €к розвиваЇтьс€ орган≥зм, особливо у пер≥од статевого дозр≥ванн€. ” п≥дручниках з анатом≥њ докладно йдетьс€ про будову важливих орган≥в ≥ њх розвиток. ћи ж зосередимо увагу на окремих анатом≥чних ≥ ф≥з≥олог≥чних процесах, що в≥дбуваютьс€ саме у цей пер≥од.

І 40. јнатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ особливост≥ п≥дл≥ткового пер≥оду

ѕ≥дл≥тковий в≥к Ч це перех≥дний пер≥од в≥д дитинства до дорослого стану, що характеризуЇтьс€ психо-емоц≥йною та соц≥альною незр≥л≥стю д≥вчини чи юнака.

” п≥дл≥тковому пер≥од≥ в≥дбуваЇтьс€ посилений р≥ст ≥ розвиток ус≥х орган≥в ≥ систем, що зумовлено д≥€льн≥стю залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ Ч статевих, щитовидноњ, г≥поф≥зу тощо. —кладн≥ процеси в≥дбуваютьс€ ≥ у центральн≥й нервов≥й систем≥, внутр≥шн≥х структурах головного мозку. «б≥льшуЇтьс€ об'Їм грудноњ кл≥тки, серц€, упов≥льнюЇтьс€ пульс. ¬≥дбуваЇтьс€ пом≥тне накопиченн€ м'€зовоњ маси, остаточно формуЇтьс€ скелет. —л≥д пам'€тати, що надм≥рне навантаженн€ на скелет у пер≥од його формуванн€ може призвести до розвитку плоскостопост≥, викривленн€ хребта. ¬≥дм≥чаЇтьс€ нест≥йк≥сть орган≥зму до температурних коливань, оск≥льки через процеси, що в≥дбуваютьс€ в орган≥зм≥, пристосувальн≥ реакц≥њ недосконал≥. «начн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ в органах чутт€, особливо у складн≥й оптичн≥й систем≥ Ч оц≥. “ому важливо виконувати вс≥ рекомендац≥њ л≥кар≥в ≥ педагог≥в щодо г≥г≥Їни зору.

Ќе менш важливий ≥ психолог≥чний аспект п≥дл≥ткового пер≥оду. –озвиток псих≥ки п≥дл≥тка характеризуЇтьс€ п≥двищеною емоц≥йн≥стю. ¬≥дчуваючи ф≥зичн≥ зм≥ни, п≥дл≥ток намагаЇтьс€ поводитис€, €к доросла людина, ви€вл€Ї надм≥рну активн≥сть ≥ невиправдану самовпевнен≥сть. ќб'Їктивно в≥н потребуЇ п≥дтримки дорослих, але не визнаЇ цього, що часто спричин€Ї конфл≥кти у с≥м'њ. ” п≥дл≥тковому в≥ц≥ загострюЇтьс€ потреба у дружб≥, ор≥Їнтац≥€ на погл€ди колективу, компан≥њ, збер≥гаЇтьс€ в≥ра в ≥деал. ¬раховуючи те, що оточенн€ п≥дл≥тка у б≥льшост≥ випадк≥в не спри€Ї створенню псих≥чного комфорту, в≥н опин€Їтьс€ у стан≥ п≥двищеноњ нервовоњ напруги, що може бути не т≥льки причиною виникненн€ конфл≥кт≥в, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинноњ, травноњ, ендокринноњ систем. ” зв'€зку з цим в останн≥й час багато говор€ть про необх≥дн≥сть виробленн€ вм≥нн€ керувати своњми емоц≥€ми ≥ почутт€ми. –екомендац≥њ щодо цього дають досв≥дчен≥ психологи й педагоги. ќсь де€к≥ з них:

Х потр≥бно виховувати витримку, стримувати негативн≥ емоц≥њ, €к≥ виникають дуже часто. —л≥д навчитис€ анал≥зувати ситуац≥ю Ч чим вона спричинена, до чого веде ≥ що залежить в≥д вас дл€ њњ усп≥шного розв'€занн€. ѕрактика доводить, що безвих≥дних ситуац≥й не буваЇ;

Х не давайте виходу негативним емоц≥€м, не виплескуйте њх на оточуючих. «найд≥ть власний спос≥б зн€тт€ стресу, наприклад, гумористичним п≥дходом до проблеми, бес≥дою з близькою людиною;

Х не можна зд≥йснювати ≥мпульсивних ≥ необдуманих вчинк≥в Ч це може т≥льки пог≥ршити ситуац≥ю;

Х традиц≥йним способом психотерап≥њ Ї письмове ф≥ксуванн€ своњх проблем. ¬еденн€ щоденник≥в, де ч≥тко формулюютьс€ проблеми, Ч дуже ефективний зас≥б њх розв'€занн€, особливо, €кщо вказувати можлив≥ шл€хи розв'€занн€;

Х ф≥зичне навантаженн€ у будь-€ких випадках зн≥маЇ стрес, оск≥льки п≥д час нього розщеплюЇтьс€ адренал≥н, €кий ≥ в≥дпов≥даЇ за збуджений стан;

Х будьте об'Їктивн≥ в оц≥нц≥ вчинк≥в ≥нших людей. „аст≥ше ставте на њх м≥сце себе, подумайте, €к би вчинили ви;

Х намагайтес€ завжди бути у гарному настроњ Ч це запорука усп≥ху ≥ доброго здоров'€.

¬край важливо дотримуватись певного режиму дн€, враховувати те, що працездатн≥сть зм≥нюЇтьс€ прот€гом доби, тижн€, м≥с€ц€ в≥дпов≥дно до б≥олог≥чних ритм≥в орган≥зму. ¬≥домо, що на початку уроку, тижн€, навчальноњ чверт≥ працездатн≥сть дещо знижена, але поступово в≥дбуваЇтьс€ вих≥д на оптимальний р≥вень. Ќа другому, третьому уроках, в середин≥ тижн€ чи чверт≥ працездатн≥сть максимальна ≥ поступово йде на спад наприк≥нц≥ навчального пер≥оду. Ќе сл≥д перевантажувати орган≥зм без крайньоњ потреби. Ќавчанн€ з кожним роком займаЇ дедал≥ б≥льше часу, тому важливо рац≥онально складати розпор€док зан€ть. «вичайно, складанн€ розкладу зан€ть у школ≥ в≥дбуваЇтьс€ без участ≥ учн≥в, однак, виконуючи домашнЇ завданн€, ви повинн≥ навчитис€ правильно планувати роботу зг≥дно з г≥г≥Їн≥чними рекомендац≥€ми. “ут допоможе Їдине правило, в≥доме вам ще з першого класу: чим активн≥ша прац€ на уроц≥ Ч тим менше часу йде на п≥дготовку домашнього завданн€.

Ќев≥д'Їмним компонентом здоров'€ Ї рац≥ональне харчуванн€. Ќаше харчуванн€ Ч це не т≥льки б≥олог≥чна, а й соц≥альна, нав≥ть пол≥тична проблема, €ку намагаютьс€ вир≥шити на кожному зас≥данн≥ сес≥њ ¬ќ«. Ќа формуванн€ характеру харчуванн€ кожноњ людини впливаЇ багато фактор≥в, серед €ких основними Ї:

Х ф≥з≥олог≥чн≥ Ч р≥ст ≥ розвиток орган≥зму, ступ≥нь руховоњ активност≥ тощо;

Х психолог≥чн≥ Ч особистий смак, родинн≥ традиц≥њ, вплив друз≥в;

Х соц≥ально-економ≥чн≥ Ч р≥вень розвитку крањни, бюджет крањни, регул€ц≥€ поставок продукт≥в харчуванн€ на державний ринок, технолог≥€ приготуванн€ продукт≥в;

Х культурно-≥сторичн≥ Ч харчуванн€ ≥ рел≥г≥€, нац≥ональна кухн€;

Х географ≥чно-еколог≥чн≥ Ч кл≥мат, традиц≥йн≥ с≥льськогосподарськ≥ культури, методи њх вирощуванн€.

як бачимо, фактори, що визначають характер харчуванн€ людини, досить р≥зноман≥тн≥. “ому надзвичайно важливо з дитинства виробити звичку до продукт≥в, необх≥дних дл€ нормального розвитку орган≥зму.

Ќезважаючи на соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ нац≥ональн≥ особливост≥ харчуванн€, у р≥зних крањнах ≥снують Їдин≥ критер≥њ рац≥онального харчуванн€, €к≥ передбачають його повноц≥нн≥сть, збалансован≥сть, р≥зноман≥тн≥сть.

ќрган≥зм п≥дл≥тка особливо чутливо реагуЇ на зм≥ни у характер≥ харчуванн€, оск≥льки потребуЇ матер≥алу дл€ побудови. “ому у п≥дл≥тковому в≥ц≥ неприпустим≥ модн≥ д≥Їти, що виключають т≥ чи ≥нш≥ продукти (це стосуЇтьс€ переважно д≥вчат), вегетар≥анство, вт≥ленн€ ≥нших ≥дей щодо харчуванн€. —амост≥йний виб≥р д≥Їт або додержанн€ рекомендац≥й далеких в≥д медицини ≥ безпосередньо д≥Їтолог≥њ людей можуть спричинити незворотне порушенн€ обм≥ну речовин, травноњ, ендокринноњ, статевоњ систем, в≥дставанн€ у розвитку. —л≥д пам'€тати, що квал≥ф≥ковано п≥д≥брати д≥Їту може т≥льки л≥кар, до €кого треба звертатис€ €к у випадку захворюванн€, так ≥ за порадами щодо збереженн€ здоров'€.

ћожна в≥ддавати перевагу тим чи ≥ншим продуктам (овочам, фруктам), але не варто забувати, що щодн€ сл≥д вживати необх≥дну к≥льк≥сть жир≥в, вуглевод≥в, б≥лк≥в. –екомендуЇтьс€ 25 % добовоњ калор≥йност≥ њж≥ забезпечувати п≥д час сн≥данку, 35Ч40 % Ч об≥ду, 10Ч15 % Ч м≥ж об≥дом ≥ вечерею, решту Ч за вечерею. ” першу половину дн€ краще вживати б≥льше б≥лкових продукт≥в, у другу в≥ддавати перевагу овочам. ќб≥дати чи вечер€ти потр≥бно не п≥зн≥ше, н≥ж за 2 год до сну. ≤нтервали м≥ж прийманн€ми њж≥ мають становити 3Ч4,5 год. Ќорми вживанн€ основних поживних речовин наведен≥ у таблиц≥ 5.

“аблиц€ 5. Ќорми вживанн€ основних поживних речовин у п≥дл≥тковому пер≥од≥
  Ѕ≥лки ∆ири ¬углеводи
—тать (г/день) (г/день) (г/день)
  “варинн≥ ”сього –ослинн≥ ”сього  
ёнаки          
ƒ≥вчата          

ѕроблемою св≥тового масштабу Ї також зниженн€ вживанн€ натуральноњ в≥там≥нноњ сировини. √оловною причиною ав≥там≥ноз≥в Ї недостатнЇ вживанн€ овоч≥в ≥ фрукт≥в, але ц€ причина не Ї Їдиною. ќстанн≥м часом зб≥льшилос€ вживанн€ раф≥нованих (очищених) продукт≥в, широко застосовуютьс€ нов≥ технолог≥њ обробки продукт≥в, що розраховуютьс€ на тривале збер≥ганн€. ј це також спричин€Ї р≥зке пад≥нн€ вм≥сту в≥там≥н≥в у них.

Ќестача в≥там≥н≥в в орган≥зм≥ знижуЇ ф≥зичну ≥ розумову активн≥сть, зменшуЇ оп≥рн≥сть орган≥зму простудним, утруднюЇ л≥куванн€ ≥нших захворювань, веде до розвитку серцево-судинних ≥ ракових захворювань, затримуЇ процес статевого дозр≥ванн€ Ч важливий пер≥од житт€ людини.

І 41. —татевий розвиток та пер≥оди житт€ ж≥нки

’оч б≥олог≥чна здатн≥сть до д≥тонародженн€ у д≥вчат формуЇтьс€ з початком менструац≥й, ≥стинна статева зр≥л≥сть настаЇ значно п≥зн≥ше Ч приблизно в 17Ч20 рок≥в. ёнаки ж стають статевозр≥лими у 20Ч25 рок≥в. Ѕ≥олог≥чна здатн≥сть до народженн€ дитини маЇ доповнюватис€ психолог≥чною ≥ соц≥альною готовн≥стю. ћолодим люд€м необх≥дн≥ певн≥ знанн€ щодо поводженн€ з дитиною, забезпеченн€ умов дл€ њњ оптимального ф≥зичного та духовного розвитку. „олов≥к, скаж≥мо, не т≥льки започатковуЇ ваг≥тн≥сть у ж≥нки, а й мусить спри€ти виношуванню дитини, њњ розвитку ≥ вихованню п≥сл јле все ж таки головна роль належить ж≥нц≥. —аме в≥д њњ здоров'€ залежить стан здоров'€ майбутньоњ дитини. ≤снуЇ спец≥альна наука Ч г≥неколог≥€. ÷€ назва у переклад≥ з грецькоњ означаЇ Ч Ђнаука про ж≥нкуї. ѕон€тт€ Ђг≥неколог≥€ї включаЇ не т≥льки л≥карську спец≥альн≥сть, що стосуЇтьс€ хвороб ж≥ночих статевих орган≥в, а й весь комплекс б≥олог≥њ, ембр≥олог≥њ, ф≥з≥олог≥њ ж≥нки €к у пер≥од ваг≥тност≥, так ≥ поза ним.

—учасна ф≥з≥олог≥€ на основ≥ б≥олог≥чних особливостей розр≥зн€Ї так≥ пер≥оди у житт≥ ж≥нки.

1. ѕер≥од дитинства. ÷ей пер≥од триваЇ в≥д народженн€ до початку пер≥оду статевого дозр≥ванн€, тобто приблизно до 10 рок≥в. ¬≥домо, що Їдиною ознакою, за €кою можна в≥др≥знити хлопчика в≥д д≥вчинки в≥дразу п≥сл€ народженн€, Ї будова зовн≥шн≥х статевих орган≥в, ≥ впродовж тривалого пер≥оду д≥вчинка ≥ хлопчик мало чим в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного за будовою т≥ла.

2. ѕер≥од статевого дозр≥ванн€ Ч в≥д 10 до 16 рок≥в. ” цьому в≥ц≥ д≥вчинка, €к правило, переган€Ї хлопчика у рост≥, що зумовлено розвитком б≥льш довгого живота. Ўирина плечей у чолов≥ка б≥льша, н≥ж у ж≥нки, а ширина стегон менша. ∆≥нка маЇ в≥дносно б≥льший об'Їм голови, к≥ст€н≥ вирости на обличч≥ менш виражен≥, нижн€ щелепа менша, н≥ж у чолов≥ка. ¬есь скелет ж≥нки розвинутий слабше, так само ≥ м'€зи. ¬с≥ ц≥ ознаки набуваютьс€ у пер≥од статевого дозр≥ванн€ ≥ називаютьс€ вторинними статевими ознаками. ” м≥ру наближенн€ до пер≥оду статевоњ зр≥лост≥ вторинн≥ статев≥ ознаки стають €скрав≥ше вираженими. ќсобливо це стосуЇтьс€ розвитку п≥дшк≥рного жиру, €кий у ж≥нок розвинутий краще ≥ дос€гаЇ 28 % маси т≥ла. ¬≥н надаЇ ж≥ночому т≥лу округл≥шоњ форми. Ўк≥ра д≥вчини св≥тл≥ша, н≥ж шк≥ра юнак≥в. ¬олосист≥сть лобка у ж≥нок ≥ чолов≥к≥в маЇ р≥зну форму: у ж≥нок Ч форму трикутника, у чолов≥к≥в Ч ромба. ’арактерною особлив≥стю чолов≥к≥в Ї р≥ст волосс€ на обличч≥ у вигл€д≥ вус≥в ≥ бороди, у ж≥нок же краще розвинуте волосс€ на голов≥, €ке починаЇ випадати значно п≥зн≥ше, н≥ж у чолов≥к≥в. Ќайб≥льш пом≥тною ознакою Ї розвиток грудних залоз, €к≥ у ж≥нок займають прост≥р м≥ж 3 ≥ 6 ребрами. ¬≥дм≥нним Ї також тембр голосу: у ж≥нок в≥н вищий приблизно на октаву у нижн≥х ≥ на дв≥ октави у верхн≥х тонах.

3. ѕер≥од статевоњ зр≥лост≥. “ривал≥сть цього пер≥оду приблизно 30Ч35 рок≥в. Ќай€скрав≥шою ознакою настанн€ статевоњ зр≥лост≥ Ї по€ва перших менструац≥й. ¬ наш≥й кл≥матичн≥й зон≥ вони з'€вл€ютьс€ у д≥вчат в≥ком 12Ч14 рок≥в. ћенструац≥њ у д≥вчаток 10 рок≥в вважаютьс€ передчасними, а в д≥вчат п≥сл€ 20 рок≥в Ч зап≥зн≥лими. «вичайно пер≥од статевоњ зр≥лост≥ Ї найактивн≥шим у статевому житт≥ ж≥нки.

€ народженн€.

4,  л≥мактеричний пер≥од. ѕор≥вн€но короткий пер≥од, €кий триваЇ 1Ч3 роки. ѕ≥д час його переб≥гу ж≥нка за загальними ф≥з≥олог≥чними законом≥рност€ми ц≥л≥сного орган≥зму вступаЇ у нову фазу житт€ Ч фазу ф≥з≥олог≥чноњ стерильност≥ ≥ поступового згасанн€ менструальноњ функц≥њ. «а нормальних умов цей пер≥од н≥ в €кому раз≥ не призводить до стар≥нн€ орган≥зму. як захисний процес в≥н спри€Ї збереженню статевого пот€гу ≥ здоров'€ на тривалий час. јтроф≥€ статевих орган≥в не в≥дбуваЇтьс€, оск≥льки орган≥зм м≥стить ще достатню к≥льк≥сть статевих гормон≥в. ќднак сл≥д зазначити, що кл≥макс може бути у двох формах: ф≥з≥олог≥чн≥й ≥ патолог≥чн≥й. ‘≥з≥олог≥чний кл≥макс в≥дбуваЇтьс€ непом≥тно, шл€хом поступового припиненн€ м≥с€чних без будь-€ких хворобливих про€в≥в. ѕатолог≥чний кл≥макс може в≥дбуватис€ важко, супроводжуватис€ кровотечами, порушенн€ми обм≥ну речовин, псих≥чними розладами, пог≥ршанн€м пам'€т≥. Ѕувають так зван≥ Ђкл≥мактеричн≥ припливиї Ч короткочасне почервон≥нн€ обличч€, п≥дсилене потовид≥ленн€, нудота. ѕатолог≥чний кл≥макс часто ускладнюЇтьс€ г≥пертон≥чною хворобою, стенокард≥Їю ≥ потребуЇ л≥куванн€ гормональними препаратами.

∆≥нкам у кл≥мактеричному пер≥од≥ корисн≥ волог≥ обтиранн€ т≥ла, повноц≥нний в≥дпочинок на св≥жому пов≥тр≥, здорове харчуванн€. Ќайчаст≥ше кл≥макс наступаЇ у в≥ц≥ 45 рок≥в.

5. ћенопауза. ÷им терм≥ном визначають пер≥од в≥д повного припиненн€ менструальноњ функц≥њ ≥ перех≥д до старост≥. ћенопауза характеризуЇтьс€ по€вою пом≥тних загальних зм≥н в орган≥зм≥, зниженн€м статевого пот€гу, розладами д≥€льност≥ ендокринних залоз тощо. √оловн≥ зм≥ни в статев≥й систем≥ ви€вл€ютьс€ в атроф≥њ матки ≥ грудних залоз. ‘ункц≥€ €Їчник≥в згасаЇ поступово. —аме цим по€снюютьс€ випадки ваг≥тност≥ у в≥ц≥ 55Ч60 рок≥в.

ѕереб≥г розгл€нутих пер≥од≥в житт€ ж≥нки в≥дбуваЇтьс€ неоднаково, оск≥льки кожн≥й ж≥нц≥ притаманн≥ ≥ндив≥дуальн≥ риси, що визначають здатн≥сть реагувати на р≥зн≥ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ впливи, оп≥рн≥сть орган≥зму тощо.

¬иконанн€ функц≥њ д≥тонародженн€ пов'€зане з багатьма процесами ≥ нерозривною взаЇмод≥Їю вс≥х систем орган≥зму. ќсобливо м≥цний цей зв'€зок м≥ж г≥поф≥зом, €Їчниками, маткою ≥ плодом.

яЇчники мають мигдалепод≥бну форму ≥ прикр≥плен≥ до ст≥нки черевноњ порожнини. ¬они виконують дв≥ функц≥њ: утворюють ж≥ноч≥ гамети ≥ секретують статев≥ гормони. ѕоруч з кожним €Їчником розташован≥ отвори фаллоп≥Ївих труб Ч м'€зових орган≥в довжиною 12 см, €кими ж≥ноч≥ гамети потрапл€ють у матку. ќтв≥р фаллоп≥Ївоњ труби зак≥нчуЇтьс€ бахромою, €ка наближаЇтьс€ до €Їчника в пер≥од овул€ц≥њ. ѕотрапл€нн€ ж≥ночих гамет у матку в≥дбуваЇтьс€ завд€ки перистальтичним рухам м'€зових ст≥нок цих труб.

ћатка €вл€Ї собою товстост≥нний м≥шок, довжиною приблизно 7,5 см ≥ завширшки 5 см. ” пер≥од ваг≥тност≥ матка здатна зб≥льшуватис€ у розм≥рах у 500 раз, тобто зб≥льшувати об'Їм в≥д 10 см3 до 5000 см3. Ќижн≥м входом у матку служить њњ шийка, €ка з'ЇднуЇ матку з п≥хвою. ѕ≥хва може мати р≥зну довжину, €ка залежить в≥д конституц≥йних особливостей ж≥нки. ¬х≥д у п≥хву, де поруч розташовуютьс€ отв≥р сечовипускного каналу ≥ кл≥тор, прикритий двома парами шк≥рних складок Ч великими ≥ малими статевими губами, що утворюють вульву. ¬ ст≥нках вульви розташовуютьс€ так зван≥ бартол≥н≥Їв≥ залози, €к≥ вид≥л€ють слиз п≥д час статевого збудженн€ дл€ полегшенн€ статевого акту.  л≥тор Ч це невелике, здатне до ерекц≥њ утворенн€, €ке маЇ численн≥ нервов≥ зак≥нченн€ ≥ у багатьох випадках в≥дпов≥даЇ за оргазм у ж≥нки.

” д≥вчат вх≥д у п≥хву додатково прикритий д≥вочою пл≥вою, €ка маЇ бар'Їрну функц≥ю ≥ запоб≥гаЇ проникненню хвороботворних м≥кроорган≥зм≥в у статеву систему у пер≥од статевого дозр≥ванн€. ¬она може бути р≥зноњ форми (с≥тчастоњ, к≥льчастоњ, нап≥вм≥с€цевоњ тощо) ≥ часто збер≥гаЇтьс€ п≥сл€ статевого акту. ¬≥дом≥ випадки, коли д≥воча пл≥ва збер≥галас€ нав≥ть п≥сл€ полог≥в.

якщо у чолов≥к≥в утворенн€ ≥ вид≥ленн€ гамет Ч процес безперервний, то у ж≥нок в≥н цикл≥чний, повторюЇтьс€ кожн≥ 26Ч28 дн≥в ≥ пов'€заний з перебудовою ус≥Їњ репродуктивноњ системи. ÷ей процес маЇ назву менструального циклу (див. схему 7). ”мовно його можна под≥лити на два окремих цикли: овар≥альнийматковий.

” дорослоњ ж≥нки овар≥альний цикл починаЇтьс€ з розвитку к≥лькох первинних фол≥кул≥в (фол≥кул€рна фаза), один з €ких росте, а ≥нш≥ гинуть. ” цей час г≥поф≥з активно продукуЇ фол≥кулостимулювальний гормон. —аме у фол≥кул≥ ≥ формуЇтьс€ майбутн€ €йцекл≥тина.  р≥м продукц≥њ фол≥кул≥в Ч ж≥ночих гамет Ч €Їчники утворюють специф≥чн≥ гормони Ч естрогени, р≥вень €ких у кров≥ дос€гаЇ максимуму за три дн≥ до овул€ц≥њ.

ќвул€ц≥€ Ч процес виходу €йцекл≥тини з фол≥кула, €ка згодом потрапл€Ї у фаллоп≥Їву трубу ≥ починаЇ рухатис€ у напр€мку до матки. —аме починаючи з цього моменту можливе запл≥дненн€ €йцекл≥тини.  ожного м≥с€ц€ вив≥льнюЇтьс€ т≥льки одна €йцекл≥тина, тобто €Їчники продукують фол≥кули по черз≥.

  • Ќаступним етапом Ї лютеальна фаза, коли фол≥кул, з €кого щойно вийшла €йцекл≥тина, перетворюЇтьс€ на так зване жовте т≥ло Ч своЇр≥дну тимчасову залозу, €ка продукуЇ
— х е м а 7. ќсновн≥ фази менструального циклу

ќдночасно з цим в≥дбуваЇтьс€ ≥ матковий цикл, €кий починаЇтьс€ з прол≥феративноњ фази, тобто потовщенн€ ст≥нки матки, €ке в≥дбуваЇтьс€ п≥д контролем естроген≥в. “риваЇ вона весь пер≥од в≥д утворенн€ фол≥кулу до утворенн€ жовтого т≥ла. «а ц≥Їю фазою наступаЇ секреторна фаза, €ка характеризуЇтьс€ тим, що матка спроможна ≥мплантувати в себе запл≥днену €йцекл≥тину. “риваЇ ц€ фаза до руйнуванн€ жовтого т≥ла. “рет€ ≥ останн€ фаза маткового циклу Ч менструальна Ч Ї в≥дторгненн€м еп≥тел≥ального шару матки. ѕеред менструальною фазою кровооб≥г в еп≥тел≥њ упов≥льнюЇтьс€ внасл≥док звуженн€ судин, що його живл€ть. ÷е пов'€зано з р≥зким пад≥нн€м р≥вн€ прогестерону в кров≥ п≥сл€ руйнуванн€ жовтого т≥ла. Ќедостатн≥й кровооб≥г призводить до загибел≥ кл≥тин еп≥тел≥ю. ѕот≥м звуженн€ судин зм≥нюЇтьс€ њх р≥зким розширенн€м. ѕ≥д д≥Їю п≥дсиленого кровотоку еп≥тел≥й в≥дриваЇтьс€ ≥ його рештки винос€тьс€ через п≥хву.

Ќадзвичайно важливо п≥д час менструац≥й додержувати спец≥ального г≥г≥Їн≥чного режиму, оск≥льки в цей пер≥од оп≥р орган≥зму найслабший. ’вороботворн≥ м≥кроорган≥зми можуть потрапити у статев≥ шл€хи ≥ спричинити запаленн€. якщо п≥д час менструац≥й лежати чи сид≥ти на холодн≥й поверхн≥ (наприклад, на сир≥й земл≥), можна застудити €Їчники. ќзнакою цього захворюванн€ Ї пост≥йний чи пер≥одичний т€гнучий б≥ль у нижн≥й частин≥ живота, що може в≥ддаватис€ у поперек.  упанн€ у холодн≥й вод≥ та переохолодженн€ орган≥зму на пов≥тр≥ може призвести до запаленн€ слизовоњ оболонки матки Ч ендометриту, €кий про€вл€Їтьс€ пер≥одичними кровотечами з нењ ≥ може призвести до безпл≥дд€.

ѕ≥д час менструац≥й не можна робити н≥чого, що може призвести до кровотеч≥, тобто виконувати важк≥ ф≥зичн≥ вправи, зд≥йснювати тривал≥ прогул€нки на велосипед≥ тощо. “акож не рекомендуЇтьс€ вживати гостру та пр€ну њжу. ќднак не сл≥д проводити перш≥ дн≥ менструац≥й лежачи у л≥жку Ч це може порушити нормальний кровооб≥г у статевих органах. Ќеобх≥дно в≥дм≥чати за календарем дату початку ≥ зак≥нченн€ менструац≥й. “аким чином можна завчасно передбачити етапи циклу ≥ в≥дпов≥дно спланувати роботу ≥ навчанн€, завчасно п≥дготуватис€.

ѕ≥д час менструац≥й користуютьс€ г≥г≥Їн≥чними прокладками, €к≥ м≥н€ють у м≥ру промоканн€. ѕ≥дмиватис€ сл≥д 3Ч4 рази на добу проточною теплою водою. √ар€ча або холодна вода може зат€гнути пер≥од менструац≥њ. Ўк≥ру навколо статевих орган≥в витирають промокальними, а не розтиральними рухами, оск≥льки останн≥ спри€ють утворенню подразненн€ ≥ проникненню м≥кроб≥в. ” раз≥ виникненн€ подразненн€ слизовоњ оболонки статевих орган≥в дл€ п≥дмиванн€ використовують наст≥й ромашки чи м≥цний чай. ћило повинно мати нейтральну реакц≥ю ≥ не сушити шк≥ру. ѕриймати ванну не можна, але рекомендуЇтьс€ теплий душ.

ѕрот€гом всього свого житт€ ж≥нка утворюЇ приблизно 500 €йцекл≥тин ≥ з менструальними вид≥ленн€ми втрачаЇ близько 28 л кров≥.

ƒл€ запоб≥ганн€ ваг≥тност≥ користуютьс€ спец≥альними контрацептивними засобами, €к≥ под≥л€ютьс€ на чолов≥ч≥ ≥ ж≥ноч≥. ∆≥ноч≥ контрацептивн≥ засоби р≥зноман≥тн≥ ≥ розр≥зн€ютьс€ за характером д≥њ ≥ методом використанн€ (див. схему 8).

„олов≥ча контрацепц≥€ представлена т≥льки одним засобом Ч презервативами. Ќа ринку ”крањни Ї презервативи 39 визнаних марок, що в≥дпов≥дають Ївропейським стандартам. ќсновними з ж≥ночих контрацептивних засоб≥в Ї:

Х сперм≥циди Ч ваг≥нальн≥ таблетки, св≥чки або креми. ¬они м≥ст€ть речовини, що вбивають сперматозоњди, ≥ ввод€тьс€ у п≥хву перед статевим актом. ƒ≥ють прот€гом 4Ч24 год;

Х д≥афрагмиковпачки, €к≥ м≥цно прил€гають до шийки матки ≥ Ї механ≥чною перешкодою дл€ руху сперматозоњд≥в;

— х е м а 8. ћетоди контрацепц≥њ

Х вим≥рюванн€ температури Ч поширений ≥ найб≥льш безпечний шл€х контрацепц≥њ. ” такий спос≥б можна визначити день овул€ц≥њ ≥ встановити терм≥н, прот€гом €кого неможливо заваг≥тн≥ти. “емпературу вим≥рюють у пр€м≥й кишц≥ вранц≥;

Х метод ќг≥но, що так само Ї ф≥з≥олог≥чним методом, пол€гаЇ у в≥дмов≥ в≥д статевих в≥дносин з 11 по 18 день менструального циклу;

Х внутр≥шньоматков≥ сп≥рал≥, котр≥ виготовл€ютьс€ з пластмаси ≥ мають м≥дне покритт€. “ака сп≥раль пригн≥чуЇ активн≥сть сперматозоњд≥в. ¬водитьс€ на 2Ч3 роки.

Х гормональн≥ таблетки Ї суто х≥м≥чним методом. ¬они пригн≥чують д≥€льн≥сть ж≥ночих статевих гормон≥в, що в де€ких випадках Ї небезпечним дл€ здоров'€. ѕро застосуванн€ тих чи ≥нших контрацептивних засоб≥в сл≥д обов'€зково консультуватис€ у л≥кар€-г≥неколога.

І 42. ¬аг≥тн≥сть ≥ пологи

¬нутр≥шнЇ запл≥дненн€ Ї важливою частиною репродуктивноњ функц≥њ людини. ¬оно полегшуЇтьс€ завд€ки чолов≥чому статевому органу Ч пен≥су, €кий вводитьс€ у п≥хву ≥ вносить чолов≥ч≥ гамети у статев≥ шл€хи ж≥нки. ”творенн€ чолов≥чих гамет в≥дбуваЇтьс€ п≥д контролем гормону тестостерону, €кий, до реч≥, в≥дпов≥даЇ ≥ за по€ву вторинних статевих ознак у чолов≥к≥в. —л≥д згадати, що утворенн€ сперм≥њв в≥дбуваЇтьс€ за пост≥йноњ температури, тому у чолов≥к≥в, €к≥ приймають дуже гар€ч≥ ванни чи нос€ть т≥сн≥ труси, може поступово розвинутис€ безпл≥дд€. ѕ≥д час статевого збудженн€ активуЇтьс€ парасимпатична нервова система, п≥д впливом €коњ в≥дбуваЇтьс€ розширенн€ артер≥й ≥ звуженн€ вен в еректальн≥й тканин≥ статевого члена, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс€ його ерекц≥€. ” такому стан≥ п≥д час статевого акту в≥дбуваЇтьс€ подразненн€ чутливих нервових зак≥нчень, внасл≥док цього скорочуютьс€ м'€зи с≥м'€вив≥дного протоку й ≥нших орган≥в. –езультатом Ї е€кул€ц≥€ Ч виштовхуванн€ с≥м'€ноњ р≥дини.

„олов≥ча сперма маЇ лужну реакц≥ю ≥ м≥стить слиз, фруктозу, в≥там≥н —, лимонну кислоту, простагландини й ≥нш≥ ферменти, €к≥ п≥двищують рЌ середовища у п≥хв≥, €ке звичайно становить 6Ч6,5, що Ї оптимальним дл€ руху сперм≥њв п≥сл€ е€кул€ц≥њ.  ≥льк≥сть сперми, €к правило, не перевищуЇ 3 мл, з €ких т≥льки 10 % припадаЇ на сперм≥њ. Ќезважаючи на такий низький в≥дсоток, 1 мл сперми м≥стить 108 сперм≥њв. —перма виливаЇтьс€ глибоко у п≥хву поблизу шийки матки. як показують досл≥дженн€, сперм≥њ проход€ть шл€х в≥д п≥хви до верхнього к≥нц€ фаллоп≥Ївих труб за 5 хв. ” ж≥ночих статевих шл€хах сперм≥њ збер≥гають життЇд≥€льн≥сть прот€гом 24Ч72 год, але рухлив≥ вони т≥льки перш≥ 12Ч24 год.  р≥м того, сперм≥й здатний запл≥днити €йцекл≥тину т≥льки п≥сл€ того, €к проведе у статевих шл€хах ж≥нки к≥лька годин. ѕ≥сл€ запл≥дненн€ €йцекл≥тина (зигота) просуваЇтьс€ у матку, одночасно зазнаючи под≥лу. ѕотрапивши у матку, вона прот€гом двох дн≥в залишаЇтьс€ в њњ порожнин≥ ≥ т≥льки п≥сл€ цього занурюЇтьс€ в ст≥нку матки. ÷ей процес називаЇтьс€ ≥мплантац≥Їю, ≥ власне з цього починаЇтьс€ пер≥од ваг≥тност≥.

” перш≥ дн≥ ваг≥тност≥ обм≥н речовинами м≥ж зародком, €кий перебуваЇ у зародковому м≥шку зануреним у амн≥отичну р≥дину, ≥ материнським орган≥змом зд≥йснюЇтьс€ за допомогою спец≥альних ворсинок, €кими вкритий зародковий м≥шок. јле в м≥ру росту плоду функц≥ю обм≥ну речовинами приймаЇ на себе плацента. ѕлацента Ч тимчасовий орган, утворений кл≥тинами двох орган≥зм≥в Ч матер≥ ≥ плоду. ¬она €вл€Ї собою дископод≥бне утворенн€, що Ї головною структурою, €ка забезпечуЇ обм≥н речовин м≥ж двома орган≥змами. ѕлацента зв'€зана ≥з зародком за допомогою пуповини, що €вл€Ї собою м≥цний т€ж, всередин≥ €кого проход€ть кровоносн≥ та ≥нш≥ судини.

ѕлодом називають зародок з початку третього м≥с€ц€ ваг≥тност≥; €к правило, ваг≥тн≥сть триваЇ 40 тижн≥в, п≥сл€ чого в≥дбуваютьс€ пологи. Ќа дванадц€тому тижн≥ у плоду вже сформован≥ вс≥ органи, решту часу в≥н росте. «а сучасними у€вленн€ми, сигналом дл€ початку полог≥в Ї так званий Ђфетальний стресї, €кий створюЇтьс€ в результат≥ ≥мунолог≥чного в≥дторгненн€ зр≥лого плоду материнським орган≥змом. ≤ в цьому процес≥ важливу роль в≥д≥граЇ гормон окситоцин, €кий вид≥л€Їтьс€ г≥поф≥зом ≥ спричин€Ї хвилепод≥бне скороченн€ мускулатури матки. “аке скороченн€ називають Ђпологовими переймамиї. ¬оно супроводжуЇтьс€ розширенн€м шийки матки, розривом зародкового м≥шка, вит≥канн€м амн≥отичноњ р≥дини.

ѕологи в≥дбуваютьс€ у три стад≥њ.

I. —короченн€ матки поширюЇтьс€ зверху донизу, поступово п≥дсилюючись ≥ проштовхуючи дитину кр≥зь шийку матки. ѕри цьому шийка матки розширюЇтьс€, а перерви м≥ж скороченн€ми стають меншими. ѕерша стад≥€ завершуЇтьс€, коли шийка матки набуваЇ розм≥ру голови дитини.

II. √олова ≥ т≥ло дитини проход€ть кр≥зь п≥хву, ≥ дитина з'€вл€Їтьс€ на св≥т. ѕуповину перев'€зують у двох м≥сц€х ≥ перер≥зають м≥ж цими м≥сц€ми. ѕри цьому дитина повн≥стю втрачаЇ ф≥з≥олог≥чний зв'€зок з мат≥р'ю ≥ починаЇ самост≥йно дихати.

III. ѕрот€гом наступноњ години матка зазнаЇ р≥зкого скороченн€, плацента в≥докремлюЇтьс€ ≥ виходить кр≥зь п≥хву.  рововтрата п≥д час полог≥в у середньому не перевищуЇ 350 мл.

«б≥льшенн€ п≥д час ваг≥тност≥ молочних залоз пов'€зане з розвитком њх секреторних д≥л€нок, однак вид≥ленн€ молока не в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док пригн≥ченн€ процесу лактогенезу (утворенн€ молока) прогестероном, €кий м≥ститьс€ у кров≥. ѕ≥сл€ полог≥в р≥вень прогестерону знижуЇтьс€ ≥ починаЇтьс€ лактац≥€ Ч процес вид≥ленн€ молока. ∆≥ноче молоко м≥стить жир, лактозу, р≥зн≥ б≥лки, €к≥ добре засвоюютьс€ орган≥змом немовл€ти. ќдного материнського молока достатньо дл€ того, щоб дитина щоденно добирала маси 25Ч30 г. ¬≥дразу ж п≥сл€ полог≥в грудн≥ молочн≥ залози вид≥л€ють р≥дину жовтуватого кольору Ч молозиво. ” ньому мало жиру ≥ багато б≥лк≥в. ¬важаЇтьс€, що разом з молозивом орган≥зм дитини одержуЇ в≥д матер≥ антит≥ла.

” матер≥в, €к≥ годують немовл€т (особливо п≥сл€ перших полог≥в), часто трапл€Їтьс€ захворюванн€ молочноњ залози Ч мастит. ќзнаками його Ї п≥двищенн€ температури т≥ла, ≥нколи до 39 ∞—, головний б≥ль, затверд≥нн€ залози, њњ почервон≥нн€ ≥ зб≥льшенн€ в об'Їм≥. ” цьому випадку необх≥дна негайна консультац≥€ л≥кар€. ћолочн≥й залоз≥ надають п≥двищеного положенн€, н≥ в €кому раз≥ не можна здавлювати њњ бюстгальтером. ƒобре накласти компрес з гор≥лкою. Ќародна медицина рекомендуЇ компрес з евкал≥птовою ол≥Їю.

ќск≥льки процеси обм≥ну речовин п≥д час переб≥гу ваг≥тност≥ повн≥стю зм≥нюютьс€, необх≥дний особливий режим дл€ майбутньоњ матер≥. ” перш≥ три м≥с€ц≥ ваг≥тност≥ зародок особливо чутливий до д≥њ неспри€тливих фактор≥в. “ак, плацента прот€гом дев'€ти м≥с€ц≥в усп≥шно створюЇ бар'Їр дл€ антит≥л матер≥ ≥ дитини, але нездатна затримувати р≥зн≥ х≥м≥чн≥ речовини, €кими можуть бути ≥ л≥ки. ¬живанн€ л≥к≥в, особливо антиб≥отик≥в, шк≥дливо впливаЇ на пл≥д. Ќебезпечн≥ й ≥нфекц≥йн≥ хвороби, на €к≥ може захвор≥ти мати.

∆итт€ ж≥нки п≥д час ваг≥тност≥ повинне бути спок≥йним. Ќе припускаЇтьс€ виконанн€ важкоњ ф≥зичноњ роботи, швидке ход≥нн€, б≥г. якщо ваг≥тн≥сть проходить нормально, л≥кар рекомендуЇ спец≥альн≥ ф≥зкультурн≥ вправи. —л≥д пам'€тати, що стрибок, нав≥ть з невеликоњ висоти, може спричинити перериванн€ ваг≥тност≥, викликати кровотечу.

ѓжа ваг≥тноњ ж≥нки повинна легко засвоюватис€, бути висококалор≥йною. Ќе можна перењдати та вживати продукти, що можуть викликати брод≥нн€ у кишечнику. « њж≥ повн≥стю виключаютьс€ шоколад, цитрусов≥ (кр≥м лимон≥в), гостр≥ ≥ пр€н≥ страви. ќд€г ваг≥тноњ маЇ бути в≥льним, не стримувати рух≥в ≥ не здавлювати €ку-небудь частину т≥ла. Ќе можна носити взутт€ на високих п≥дборах, оск≥льки воно п≥дсилюЇ напруженн€ м'€з≥в черевного преса ≥ знижуЇ ст≥йк≥сть т≥ла. ќсобливо ретельно треба сл≥дкувати за чистотою т≥ла. ўоденно сл≥д приймати теплий душ. ¬анни не рекомендуютьс€. ¬зимку, особливо на перших м≥с€ц€х ваг≥тност≥, варто у м≥ру можливост≥ обмежувати сп≥лкуванн€ з ≥ншими людьми, щоб уникнути зараженн€ грипом й ≥ншими в≥русними захворюванн€ми. «а ваг≥тною ж≥нкою ≥ мат≥р'ю-годувальницею зд≥йснюЇтьс€ пост≥йний медичний контроль з боку ж≥ночих консультац≥й за м≥сцем проживанн€.

І 43. ƒопомога п≥д час полог≥в

Ќер≥дко пологи можуть настати передчасно. Ѕувають випадки, коли поблизу немаЇ досв≥дченого акушера. ÷ей процес припинити чи упов≥льнити неможливо, тому сл≥д волод≥ти де€кими знанн€ми щодо поданн€ допомоги пород≥лл≥.

ѕ≥д час першого етапу, €кий триваЇ близько 14 год у раз≥ перших полог≥в ≥ дещо менше п≥д час повторних, м'€зи матки скорочуютьс€ спочатку кожн≥ п≥вгодини, пот≥м част≥ше. ” перерв≥ м≥ж переймами сл≥д зробити необх≥дн≥ приготуванн€. ѕо-перше, треба приготувати м≥сце дл€ дитини. ƒл€ цього потр≥бн≥ дв≥ ковдри чи велик≥ рушники. ќдну сл≥д покласти у л≥жечко, чистий €щик чи картонну коробку. ќск≥льки гол≥вка немовл€ти велика пор≥вн€но з т≥льцем, подушка не потр≥бна. ћ≥сце дл€ ж≥нки застел€ють пл≥вкою, на €ку кладуть простирадло або рушник.

ѕ≥д рукою сл≥д мати чист≥ ножиц≥ ≥ два шматки мотузки 20Ч30 см завдовжки. ÷≥ реч≥ треба прокип'€тити, загорнути у чисту марлю ≥ не торкатис€ њх руками доти, доки вони не знадобл€тьс€. ¬ерхню частину т≥ла ж≥нки вкривають простирадлом, складеним утроЇ. –етельно вимийте руки ≥ збер≥гайте максимально можливу чистоту.

ћ≥ж переймами можна дати ж≥нц≥ води чи молока. √одувати не рекомендуЇтьс€. ¬се одно п≥д час полог≥в травна система в≥дключаЇтьс€, ≥ њжа не засвоюЇтьс€. ѕ≥д час перейм порекомендуйте пород≥лл≥ дихати глибше, диханн€ не затримувати. якщо ж≥нка скаржитьс€ на поколюванн€ у пальц€х (це, €к правило, в≥дбуваЇтьс€ при перенасиченн≥ киснем), склад≥ть долон≥ човником ≥ приклад≥ть до њњ рота ≥ носа, щоб вона вдихала пов≥тр€, €ке видихаЇ, ≥ це в≥дчутт€ пройде. ѕ≥д час першого етапу полог≥в ж≥нка повинна розслабитис€, п≥д час другого, коли перейми в≥дбуваютьс€ кожн≥ 2Ч3 хв Ч напружуватис€ з ус≥х сил, обхопивши себе за ноги п≥д кол≥нами.

як правило, немовл€ виходить гол≥вкою вперед, ≥ ви можете побачити њњ п≥д час одного ≥з скорочень матки. ќднак гол≥вка може знову сховатис€. ” цьому немаЇ н≥чого небезпечного. √олови дитини торкатис€ не можна. —каж≥ть ж≥нц≥, щоб вона перестала напружуватис€ ≥ дихала частими, короткими вдихами Ч дитина не буде виштовхуватис€ надто активно.  оли з'€вл€тьс€ плеч≥ немовл€ти, решта т≥ла вийде без опору. “≥ло дитини сл≥д п≥дтримувати одн≥Їю рукою.  оли воно повн≥стю вийде, треба очистити рот в≥д слизу чистою серветкою. ѕот≥м необх≥дно перев'€зати пуповину двома заготовленими мотузками у двох м≥сц€х на в≥дстан≥ 20 см в≥д т≥ла матер≥ ≥ перер≥зати м≥ж ними. ” дитини к≥нець пуповини сл≥д обгорнути бинтом.

„ерез де€кий час (5Ч15 хв п≥сл€ полог≥в) перейми в≥дновлюютьс€ Ч в≥дбуваЇтьс€ в≥дторгненн€ плаценти. ÷ей процес може тривати в≥д 5 до 20 хв. «а пуповину н≥ в €кому раз≥ не можна т€гти Ч плацента вийде сама. Ѕажано плаценту зберегти у €к≥йсь посудин≥, щоб пот≥м показати л≥карю. ћат≥р треба вимити, ≥, €кщо це можливо, зм≥нити њй б≥лизну. ѕоклад≥ть дитину у л≥жечко на б≥к, щоб ротик остаточно вив≥льнивс€ в≥д слизу, але п≥д голову н≥чого не п≥дкладайте. “ак буде забезпечений оптимальний приплив кров≥ до мозку.

ѕ≥д час полог≥в можлив≥ ускладненн€. Ќаприклад, коли дитина виходить н≥жками вперед. “ак≥ пологи важч≥. ” цьому випадку сл≥д п≥дтримувати т≥ло дитини, але не т€гти.  оли вийдуть плеч≥, можна злегка п≥дт€гти немовл€. ≤нколи дитина може з'€витис€ на св≥т з пуповиною, обмотаною навколо шињ. ” цьому випадку сл≥д п≥дсунути п≥д нењ палець ≥ зн€ти њњ з шињ через голову. ѕ≥сл€ полог≥в немовл€ починаЇ дихати вже через к≥лька секунд, нав≥ть з ще не перер≥заною пуповиною. якщо п≥сл€ очищенн€ рота дитини вона не дихаЇ, сл≥д зробити штучне диханн€ методом Ђз рота в ротї.

≤нколи трапл€Їтьс€, що п≥сл€ полог≥в не виходить плацента, €ка €вл€Ї собою довол≥ товстий диск масою до 400 г. якщо вона не виходить або виходить т≥льки наполовину, Ї загроза внутр≥шньоњ кровотеч≥, €ку може зупинити т≥льки спец≥ал≥ст. ќтже, приготуйте пузир з льодом ≥ доклад≥ть ус≥х зусиль дл€ транспортуванн€ ж≥нки до медичного пункту.

І 44. –озлади статевоњ функц≥њ

—карги ж≥нок на розлади статевоњ функц≥њ спостер≥гаютьс€ досить часто. —тавленн€ л≥кар€ до таких хворих маЇ бути надзвичайно обачним ≥ тактовним. –озлади статевоњ функц≥њ ж≥нок можуть спричин€тис€ такими факторами.

1. Ќеможлив≥сть статевого житт€ внасл≥док €ких-небудь перешкод у статевих шл€хах. ƒо ц≥Їњ групи належать ж≥нки з вродженими пороками статевих орган≥в.

2. Ќеможлив≥сть статевого житт€ внасл≥док спазму в област≥ входу у п≥хву. “ак, при намаганн€х зд≥йснити статевий акт в≥дбуваЇтьс€ тон≥чне скороченн€ ≥ судома м'€з≥в п≥хви ≥ стегон, що супроводжуЇтьс€ болем. ÷е захворюванн€ психогенного характеру ≥ зустр≥чаЇтьс€ у астен≥чних ж≥нок у молодому в≥ц≥ або у л≥тн≥х ж≥нок, €к≥ ран≥ше не жили статевим житт€м.

3. —татева холодн≥сть чи в≥дсутн≥сть задоволенн€ зустр≥чаЇтьс€ нер≥дко у ж≥нок з недорозвинен≥стю статевого апарату, п≥сл€ перенесенн€ т€жких ≥нфекц≥йних захворювань, п≥сл€ аборт≥в.

4. Ѕ≥ль п≥д час статевого акту. «устр≥чаЇтьс€ у ж≥нок, €к≥ мають запальн≥ процеси у п≥хв≥, шийц≥ матки, пухлини придатк≥в тощо.

јномал≥њ менструального циклу

јномал≥њ менструального циклу досить р≥зноман≥тн≥. ѓх можна под≥лити на так≥ групи:

Х повна в≥дсутн≥сть менструац≥й (аменоре€);

Х мал≥ ≥ нечаст≥ менструац≥њ (г≥поменоре€);

Х надм≥рн≥ менструац≥њ (цикл≥чн≥ кровотеч≥);

Х нерегул€рн≥ менструац≥њ (ацикл≥чн≥ кровотеч≥);

Х сильний б≥ль п≥д час менструац≥њ (альгоменоре€);

Х сильний б≥ль, що в≥ддаЇ в ≥нш≥ органи (дисменоре€).

јменоре€ Ч (в≥дсутн≥сть м≥с€чних) може бути первинною ≥ вторинною, тобто повна в≥дсутн≥сть менструац≥й з пер≥оду статевого дозр≥ванн€ ≥ припиненн€ менструац≥й, що були, на де€кий час чи назавжди. «а ет≥олог≥Їю розр≥зн€ють ф≥з≥олог≥чну аменорею, €ка спостер≥гаЇтьс€ до настанн€ статевоњ зр≥лост≥, п≥д час ваг≥тност≥ тощо, штучну аменорею, €ка спричинена внасл≥док х≥рург≥чного видаленн€ €Їчник≥в або систематичним вприскуванн€м розчину йоду з метою запоб≥ганн€ ваг≥тност≥, ≥ патолог≥чну аменорею. ѕатолог≥чна аменоре€ нер≥дко спостер≥гаЇтьс€ п≥сл€ важких ≥нфекц≥йних захворювань, хрон≥чних виснажуючих захворювань (туберкульоз, мал€р≥€), хрон≥чних ≥нтоксикац≥й ртуттю, свинцем, наркотичними речовинами. јменоре€ Ч частий супутник ендокринних захворювань €Їчник≥в, наднирник≥в, п≥дшлунковоњ та щитовидноњ залоз.

јменоре€ ≥ г≥поменоре€ л≥куютьс€ за допомогою д≥Їто- ≥ гормонотерап≥њ. ѕоказане л≥куванн€ на курортах ≥ в санатор≥€х г≥неколог≥чного проф≥лю. Ћ≥куванн€ д≥Їтою передбачаЇ високо€к≥сне ≥ калор≥йне харчуванн€, додатково збагачене на в≥там≥ни — ≥ ¬. –екомендуЇтьс€ загальнозм≥цнювальний режим Ч в≥дпочинок на св≥жому пов≥тр≥, зан€тт€ спортом. √ормонотерап≥€ призначаЇтьс€ л≥карем за певною схемою з огл€ду на фази менструального циклу. “ак, у перш≥ 15Ч20 дн≥в призначають препарати фолл≥кул≥н, синестрол, а в наступн≥ дн≥ Ч препарати гормону жовтого т≥ла (прогестерон).

ƒисменоре€альгоменоре€ про€вл€ютьс€ €к загальна слабк≥сть, розбит≥сть, головний б≥ль, б≥ль у д≥л€нц≥ статевих орган≥в. Ќер≥дко б≥ль маЇ переймопод≥бний характер, в≥ддаЇ у стегна. Ѕ≥ль у живот≥ може спостер≥гатис€ за к≥лька дн≥в до початку м≥с€чних ≥ продовжуватис€ п≥сл€ њх припиненн€. « багатьох причин виникненн€ болю можна вид≥лити: 1) механ≥чний б≥ль Ч по€снюЇтьс€ переповненн€м кров'ю матки за њњ малого об'Їму, вузькост≥ шийки, внасл≥док чого утруднюЇтьс€ в≥дт≥к кров≥; 2) конституц≥йний б≥ль Ч спостер≥гаЇтьс€ при астен≥чн≥й конституц≥њ т≥ла (так≥ ж≥нки мають слабкий розвиток м'€з≥в, високий зр≥ст, бл≥де забарвленн€ шк≥ри, довг≥ к≥нц≥вки ≥ шию, вузьку грудну кл≥тку); 3) ендокринний б≥ль Ч розвиваЇтьс€ у раз≥ недостатнього продукуванн€ гормон≥в жовтого т≥ла та де€ких ≥нших причин.

ѕ≥д час л≥куванн€ дисменорењ л≥кар, €к правило, призначаЇ гормональн≥ препарати, але ≥снуЇ р€д вправ, котр≥ можуть набагато зменшити менструальн≥ бол≥. “ак, прокидаючись вранц≥ у л≥жку, ж≥нц≥ не сл≥д негайно вставати, варто трохи полежати ≥ пот≥м виконати к≥лька простих вправ. «≥гнути ноги у кол≥нах ≥ прит€гнути њх до грудей. “рохи з≥гнувши спину, погойдатис€ назад Ч вперед хвилину чи дв≥. ѕот≥м розпр€митис€ ≥ ще полежати к≥лька хвилин. ƒал≥ перевернутис€ на жив≥т, вз€тис€ руками за гом≥лки б≥л€ суглоба ≥, вигнувши спину, так само хвилину-дв≥ покачатис€. “ак≥ вправи покращують кровооб≥г, спри€ють п≥дтриманню тонусу матки ≥ можуть зменшити менструальн≥ бол≥.

 ровотеч≥ з≥ статевих орган≥в також дуже розповсюджене €вище. ¬они можуть пов'€зуватись з менструальним циклом (цикл≥чн≥) чи бути такими, за €ких цикл не збер≥гаЇтьс€ (ацикл≥чн≥ Ч найнебезпечн≥ш≥). Ќайчаст≥ше кровотеч≥ бувають з матки. √оловною причиною њх Ї запальн≥ процеси в статевих органах, пов'€зан≥ з ≥нфекц≥йними захворюванн€ми, перериванн€м ваг≥тност≥ (абортом), неправильним застосуванн€м контрацептив≥в тощо. ¬ ус≥х випадках по€ви кровотеч≥ сл≥д негайно звертатис€ до л≥кар€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 617 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1871 - | 1485 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.05 с.