Ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності людини з метою оптимізації знарядь, умов і самого процесу праці. Об'єктом вивчення є наступні ланки ергономічної системи: людина – знаряддя праці – виробниче середовище.
Методи ергономічних досліджень, з одного боку, повинні бути направлені на вивчення психофізіологічних навантажень на людину в умовах виробництва і розробку вимог до конструювання технічних пристроїв, які витікають з особливостей людського організму. З іншого боку, ергономіка вивчає особливості конструкцій машин, пультів управління, виробничих процесів, алгоритмів з урахуванням психофізіологічних особливостей людини. І у тому, і в іншому випадку визначається можливість оптимальної узгодженості взаємодії ергономічної системи в цілому. Все це обумовлює використання загальноприйнятих гігієнічних, фізіологічних і психологічних методів досліджень. Окрім цього, ергономіка має в своєму розпорядженні специфічні методи дослідження, серед яких найбільш поширеними є метод антропометричного дослідження, визначення кількості, швидкості і траєкторій робочих рухів, оцінка робочої пози, робочих місць і процесів інформаційної взаємодії.
Антропометричне дослідження. Налічується близько 300 різних антропометричних показників, які характеризують анатомічні розміри тіла людини. З урахуванням антропометричних даних конструюють виробниче устаткування, пульти управління, робочі меблі. З цією метою лабораторією ергономіки Московського НИИГТ і ПЗ АМН СРСР розроблений стандарт на антропометричні показники, в якому передбачається 28 антропометричних показників для тулуба, 6 – для кисті, 10 – для голови (всього 44 показники) [36]. Величини цих показників приведені в табл. 12.
Для проведення антропометричного дослідження і вимірювання лінійних і кутових розмірів робочої пози, устаткування і меблів використовують антропометр Мартіна, кутоміри, ростоміри, сантиметрові лінійки і стрічки.
Методи оцінки робочої пози і організації робочого місця. При оцінці робочої пози і організації робочого місця необхідно керуватися ГОСТ 12.2.032–78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги» [37] ГОСТ 12.2.033–78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги» [38].
Крім того, розроблені Гости за системою стандартів безпеки праці на певні види виробничого устаткування (верстати металообробні, машини ручні електричні, устаткування технологічне для легкої, деревообробної, поліграфічної промисловості і інших виробництв).
Таблиця 12
