З кожного змістового модуля

 

Самостійна робота студента є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни, її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Самостійна робота над навчальною дисципліною для студентів може включати:

· опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

· підготовка до виступу на семінарському занятті;

· підготовка до проведення практичних робіт;

· переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

· розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт;

· виконання домашніх завдань;

· підготовка до проведення контрольних заходів (складання змістових модулів, модульного контролю).

Самостійна робота є важливим елементом всієї системи підготовки у вищому навчальному закладі і сприяє кращому засвоєнню та ефективному опануванню навчального матеріалу. До самостійної роботи належать такі види робіт, які студенти виконують під час підготовки до всіх аудиторних занять, у процесі підготовки індивідуальних завдань, навчально-пошукової або науково-дослідної діяльності. Це не залежить від того, здійснюється робота за умов консультування викладачем, або без його участі; поза розкладом, або за розкладом, що регламентує самостійну підготовку.

Самостійна робота студентів є основною формою оволодіння знаннями у вільний від аудиторних занять час.

З дисципліни «Політологія » рекомендуються такі види самостійної роботи:

- самостійне вивчення й поглиблене опрацювання певних розділів дисципліни та окремих питань;

- вивчення матеріалу лекцій за конспектами, підручниками і спеціальною літературою;

- підготовка до семінарських занять;

- виконання індивідуальних завдань;

- виконання творчих завдань;

- підготовка до контрольних робіт та модульного тестування;

- написання рефератів;

- підготовка доповідей на студентські наукові конференції.

Дисціпліна «Політологія » покликана сформувати навички самостійного і неупередженого вивчення впливу подій в економіці та політиці на суспільне життя; вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і висловлювати свою думку про ті чи інші соціально-політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону.

Оберіть з наведеного нижче списку зручний для Вас посібник (підручник), ознайомтеся із його змістом, продивіться усі теми. Більш уважно прочитайте розділи, де безпосередньо йдеться про теми, внесені до програми курсу. Намагайтеся фіксувати ключові слова і словосполучення, через посередництво яких Ви будете розкривати тему. Скажімо, неможливо розповісти про стосунки у суспільно-політичній сфері, не використовуючи і не розуміючи таких понять, як “виборча кампанія”, “політична підтримка”, “електоральні переваги” та ін.

Продивіться питання, які виносяться на академічний контроль. Спробуйте відповісти на них, не звертаючись до посібника або записів.

У разі, якщо у Вас виникають запитання, на які Ви не знаходите (не знайшли) відповіді – зверніться за консультацією до викладача кафедри соціології управління.

У підготовці до модульного контролю (і в цілому для кращого опанування курсу) рекомендується звернутися до додаткової літератури. Це, зокрема, стосується періодичної печаті (газети, журнали). Не обминіть увагою такі відомі видання, як часописи “Бизнес”, “Комментарии:”, “Зеркало недели” и т.д..

Вивчення курсу ставить на меті сформувати стійкий інтерес до проявів громадського життя, проблем ставлення суспільства до економічної та соціальної політики; сприяти Вашому свідомому самовизначенню як суб’єкта власного життя. Не уникайте можливості викласти власну думку, своє бачення тієї чи іншої складної проблеми, - адже політологія пропонує тільки певне (і багато в чому обмежене) бачення соціального світу і ставлення до нього. Навіть якщо Ви свідомо намагаєтесь уникнути публічності, це краще зробити із знанням справи.

Курс політології покликаний сформувати інтерес до сфери політичного, навички самостійного і неупередженого вивчення політичного життя, вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і виражати свою думку про ті чи інші політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону. Можна порадити перш за все звернути увагу на невеликий за обсягом, але змістовний словник-довідник С.Г.Рябова “Політологія: Словник термінів і понять” (К.: Тандем, 1996), або більш нове і доповнене видання цієї ж роботи (К., Видавничий дім «КМ Академія», 2001).

a. У мережі Інтернет у вільному доступі знаходиться підручник Шляхтун П.П. «Політологія» (теорія і історія політичної науки): Підручник.-3-тє вид., стер. – К.:Либідь,2005.-576 с.,

до якого слід звернутися, якщо треба більш докладно зрозуміти те чи інше слово з лексикону політики. Радимо також звернути увагу на глосарій, вміщений наприкінці книги «Основи демократії» (К., 2002). Книга також наявна у бібліотеці ДонДУУ та у мережі Інтернет.

Політологічний словник розміщений також у навчально-методичному посібнику “Политология”(ДонДУУ, 2006).

Слід мати на увазі, що досить прості і усім знайомі слова в рамках політичної науки набувають чіткого змісту, який треба правильно розуміти (скажімо, “влада”, “політика”, “цінність”,). Не покладайтеся на свою спроможність усе пояснити “своїми словами”, - їх, як правило, не вистачає.

Зверніть увагу на взаємозв’язок понять між собою, на їхню взаємну залежність.

Спробуйте окреслити коло найбільш фундаментальних понять політичної науки (скажімо, 15 – 20), із допомогою яких можна описати і в основному пояснити (наскільки це буде можливо) соціально – політичну реальність..Складіть таблицю “Основні етапи розвитку політичної думки” (діячі, напрямки наукової теорії, основні праці, внесок у становлення і розвиток політичної думки).