1. Сторони підтверджують свої обов’язки, що є результатом їхніх зобов’язань в рамках Генеральної угоди про торгівлю послугами 1994 року (далі – ГАТС) стосовно в’їзду та тимчасового перебування постачальників договірних послуг.
2. Для кожного сектора, перерахованого нижче, кожна Сторона дозволяє надання послуг на своїй території постачальниками договірних послуг іншої Сторони, відповідно до умов, визначених у пункті 3 цієї статті та у Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо постачальників договірних послуг та незалежних фахівців:
a) Юридичні послуги
b) Бухгалтерський облік та бухгалтерські послуги
c) Консультаційні послуги щодо оподаткування
d) Послуги у сфері архітектури, містобудування та парково-ландшафтної архітектури
e) Інженерні послуги, послуги з комплексного проектування
f) Комп’ютерні послуги та пов’язані з ними послуги
g) Послуги з наукових досліджень та розвитку
h) Реклама
i) Послуги з управлінського консультування
j) Послуги, пов’язані з управлінським консультуванням
k) Послуги з технічних випробувань та аналізу
l) Пов’язані наукові послуги та послуги з технічного консультування
m) Технічне обслуговування та ремонт обладнання в рамках договору щодо післяпродажного або післяорендного обслуговування
n) Послуги з перекладу
o) Роботи з дослідження місцевості
p) Екологічні послуги
q) Послуги туристичних агентства та туроператорів
r) Розважальні послуги
3. Зобов’язання, прийняті Сторонами, повинні відповідати таким умовам:
(a) Фізичні особи повинні бути залучені до надання послуг на тимчасовій основі як працівники юридичної особи, яка підписала договір на надання послуг на термін, що не перевищує 12 місяців;
(b) Фізичні особи, що в’їжджають на територію іншої Сторони, повинні пропонувати такі послуги як працівники юридичної особи, які надавали ці послуги щонайменше рік до моменту подання заявки на в’їзд до іншої Сторони. Крім того, фізичні особи на момент подачі заявки на в’їзд до іншої Сторони повинні мати професійний досвід у сфері діяльності, яка є предметом контракту, не менше трьох років[26];
(c) Фізичні особи, що в’їжджають до іншої Сторони, повинні мати:
(i) диплом про вищу освіту або кваліфікацію, що підтверджують знання належного рівня[27]; та
(ii) професійну кваліфікацію, там де це вимагається для здійснення діяльності відповідно до законів, підзаконних актів та правових вимог Сторони де надаються послуги.
(d) Фізична особа не повинна отримувати винагороду за надання послуг на території іншої Сторони, за винятком винагороди, що виплачується юридичною особою, яка є роботодавцем фізичної особи;
(e) В’їзд та тимчасове перебування фізичних осіб на території Сторони повинно загалом становити не більше 6 місяців або, у випадку Люксембурга, 25 тижнів у будь-який дванадцятимісячний період або протягом дії контракту, в залежності від того, який з цих періодів коротший;
(f) Доступ, наданий відповідно до положень цієї статті стосується лише діяльності з надання послуг, яка є предметом договору, і не надає право користуватися професійним званням Сторони, де послуга надається;
(g) Кількість осіб, на яку поширюється договір на надання послуг, не повинна перевищувати кількість, необхідну для виконання договору, відповідно до вимог, встановлених у законах, підзаконних актах та інших правових вимогах Сторони, де послуга надається;
(h) Іншим вибірковим обмеженням, у тому числі стосовно кількості фізичних осіб у формі перевірок економічних потреб, встановленим у Додатках ХVI-С та ХVI-F до цієї Угоди щодо постачальників договірних послуг та незалежних фахівців.
