1. Україна може застосовувати захисні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів походженням[4] зі Сторони ЄС, які класифікуються за товарною позицією 8703 (тут і далі – товар), як це визначено у статті 45 цієї Угоди, згідно з положеннями цієї Частини, якщо виконані усі наступні умови:
(a) якщо в результаті зниження або скасування мита відповідно до цієї Угоди кількість товару, який імпортується на територію України, значно збільшилась в абсолютній кількості або відносно національного виробництва та за таких умов національній промисловості, що виробляє подібний товар, було завдано значної шкоди;
(b) якщо сукупний обсяг (в штуках)[5] імпорту товару впродовж будь-якого року досягає граничного обсягу, визначеного у Графіку, включеному до Додатку ІІ до цієї Угоди; та
(c) якщо сукупний обсяг імпорту товару в Україну (в штуках)[6] впродовж останнього 12-місячного періоду, який закінчується не раніше ніж за місяць до того, як Україна запросить ЄС на консультації згідно з положеннями пункту 5 цієї статті, перевищить граничний обсяг, зазначений у Графіку України у Додатку ІІ до цієї Угоди всіх первинних реєстрацій[7] легкових автомобілів в Україні за той самий період.
2. Мито, яке запроваджується згідно з положеннями пункту 1 цієї статті, не повинно перевищувати меншого з мит, які застосовуються в рамках режиму найбільшого сприяння в день, що передує даті набрання Угодою чинності, або ставки ввізного мита, встановленого у Графіку України у Додатку ІІ до цієї Угоди. Ввізне мито може бути застосовано лише до імпорту протягом строку до закінчення цього року, як це визначено у Додатку ІІ до цієї Угоди.
3. Незалежно від положень пункту 2 цієї статті мито, яке застосовується Україною згідно з пунктом 1 цієї статті, встановлюється відповідно до Графіку України, включеного до Додатку ІІ до цієї Угоди.
4. Будь-які поставки товарів, що є предметом для стягнення додаткового збору, які знаходились у дорозі відповідно до договору, укладеного до дати запровадження додаткового збору згідно із пунктами 1–3 цієї статті, не мають бути предметом для стягнення додаткового збору. Однак обсяг таких поставок буде зараховано до граничного обсягу імпорту даного товару на наступний рік з метою дотримання умов, викладених у пункті 1 цієї статті на цей рік.
5. Україна застосовуватиме захисні заходи на засадах прозорості. З цією метою Україна має якнайшвидше повідомляти Сторону ЄС у письмовій формі стосовно наміру застосувати такі заходи та надавати всю релевантну інформацію, зокрема обсяги (у кількісних одиницях) імпорту товару, а також загальні обсяги (у кількісних одиницях) імпорту легкових автомобілів з будь-якого напряму та кількості первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні за період часу, зазначений у пункті 1 цієї статті. Україна має запросити Сторону ЄС на консультації стосовно застосування заходів якомога скоріше для обговорення наданої інформації. Ніякі заходи не застосовуються впродовж 30 днів з дати запрошення на консультації.
6. Україна може застосувати захисні заходи тільки після проведення її компетентними органами розслідування відповідно до статей 3 та 4(2)(с) Угоди про захисні заходи, і з цією метою статті 3 та 4(2)(с) Угоди про захисні заходи включено до цієї Угоди та є її невід’ємною частиною, mutatis mutandis. Таке розслідування повинно довести, що внаслідок скорочення розміру мита або його скасування відповідно до цієї Угоди, товар імпортується на територію України у таких зростаючих обсягах (в абсолютних величинах або стосовно національного виробництва) та за таких умов заподіює значну шкоду національному товаровиробнику, що виробляє подібний товар.
7. Україна має негайно письмово повідомити Стороні ЄС про початок розслідування, зазначеного в пункті 6 цієї статті.
8. Впродовж розслідування Україна повинна слідувати вимогам статті 4(2)(а) і (b) Угоди про захисні заходи і з цією метою статтю 4(2)(а) і (b) Угоди про захисні заходи включено до цієї Угоди та вона є її невід’ємною частиною, mutatis mutandis.
9. Відповідні фактори, пов’язані зі шкодою визначеною у статті 4(2)(а) Угоди про захисні заходи, повинні бути відстежені впродовж не менш ніж трьох послідовних 12-ти місячних періодів, тобто не менше трьох років у цілому.
10. У ході розслідування також мають бути оцінені всі відомі фактори, крім пільгового імпорту, здійсненого відповідно до цієї Угоди, які також можуть бути причиною заподіяння шкоди національній промисловості. Збільшення імпорту товару походженням зі Сторони ЄС не повинно розглядатися як результат скасування або скорочення мита, якщо імпорт з інших джерел також аналогічно збільшився в порівнянні з попередніми періодами.
11. Україна має письмово інформувати Сторону ЄС та усі заінтересовані сторони про результати та обґрунтовані висновки розслідування заздалегідь до початку консультацій, згаданих у пункті 5 цієї статті, з метою аналізу інформації, що випливає з розслідування та обміну думками про запропоновані заходи протягом консультації.
12. Україна має гарантувати, що статистична інформація стосовно легкових автомобілів, яка використовується як підстава для запровадження захисних заходів, є достовірною, адекватною та загальнодоступною на періодичній основі. Україна має без затримки надавати щомісячну статистичну інформацію щодо загальних обсягів (у кількісних одиницях) імпорту товару, загальних обсягів (в кількісних одиницях) імпорту легкових автомобілів з будь-яких джерел та щодо первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні.
13. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, протягом перехідного періоду положення пунктів 1(а), 6–11 цієї статті не застосовуються.
14. Україна не застосовуватиме захисні заходи відповідно до цієї Частини впродовж першого року. Україна не застосовуватиме та не зберігатиме в силі будь-які захисні заходи відповідно до цієї Частини або не проводитиме будь-яких розслідувань з цією метою після 15-го року.
15. Імплементація та реалізація положень цієї статті може бути предметом обговорення та перегляду у рамках Комітету з питань торгівлі.
