Методи та засоби по запобіганню враження

людини електричним струмом:

1. Забезпечення недоступності неізольованих струмовідних частин. Щоб виключити можливість дотику або небезпечного наближення до ізольованих струмоведучих частин, необхідно забезпечити їх недосяжність за допомогою огороджень, блокувань та розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці. Огородження застосовують як суцільні, так і сітчаті (сітка 25х25 мм). Суцільні огородження у вигляді кожухів та кришок використовують в електроустаткуванні напругою до 1000 В. Огородження споруджуються у вигляді кришок, дверцят або дверей, що зачиняються на замок або забезпечені блокуванням.

Важливу роль у забезпеченні недосяжності дотику до струмоведучих частин відіграє блокування. Воно призначене для захисту від помилкових дій персоналу та від проникнення в небезпечні зони. Блокування забезпечує зняття напруги з струмоведучих частин електроустаткування при проникненні до них без зняття напруги.

2.Ізоляція струмоведучих частин. Покриття струмоведучих частин або відокремлення їх від інших частин прошарком діелектрика забезпечує протікання струму по потрібному шляху та безпечну експлуатацію електрообладнання. В електроустановах застосовуються такі види ізоляції: робоча, допоміжна, подвійна та посилена. Робоча – це ізоляція струмоведучих частин, що забезпечує нормальну роботу електроустановки і захист від ураження електричним струмом. Допоміжною називають ізоляцію, що передбачається доповненою до робочої для захисту від ураження електричним струмом у випадках її пошкодження. Подвійна ізоляція складається із робочої і допоміжної ізоляції. Посилена – це покращена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту, як подвійна.

3. Попереджувальні сигналізація, знаки та написи є пасивними засобами захисту, які не усувають небезпеки ураження, а лише інформують про її наявність (світлова сигналізація: лампочки, світло діоди; звукова: зумери, дзвінки, сирени).

4. Використання малих напруг. Мала напруга – номінальна напруга змінного струму не більше 42 В, використовується з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом.

Найбільший ступінь безпеки досягаєтся при напрузі 6-12 В, так як при такій напрузі струм, що проходить через людину, не перевищує 1-1,5 мА. В приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливонебезпечних, де опір тіла людини може бути значно знижений, струм що проходить через тіло людини, може в декілька разів перевищувати ці величини. Однак, навіть якщо прийняти опір тіла людини R_люд = 1000 Ом, то при напрузі 12 В струм не перевищує величину, довгочасно припустиму при випадковому дотику – 1-2 мА.

Джерелом малої напруги може бути батарея гальванічних елементів, акумулятор, перетворювач частоти, понижуючий трансформатор, що працюють на напругах 12, 24, 42 В.

5. Електричний розділ мережі. Розгалужена мережа великої довжини має значну ємність та невеликий активний опір ізоляції відносно землі. Тому однофазний дотик в мережі навіть з ізольованою нейтраллю є, безумовно, небезпечнимм.

Якщо єдину, сильно розгалужену мережу з великою ємністю та малим опором ізоляції розділити на ряд невеликих мереж такої ж напруги, які будуть мати незначну ємність та високий опір ізоляції, небезпека ураження різко знижується. Як правило, електричний розділ мереж здійснюється шляхом підключення окремих електроприймачів через розподільний трансформатор, що живиться від основної розгалуженої мережі.

Для розділу мереж можуть застосовуватися не тільки трансформатори, а й перетворювачі частоти та випрямляючі установки, які повинні зв`язуватися з мережею живлення тільки через розділяючий трансформатор.

6. Захисне заземлення. Захисне заземлення – це навмисне електричне з`єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустановок–корпусів та оболонок, конструкцій, огороджень та ін., які можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Основна мета захисного заземлення полягає в тому, щоб знизити до безпечної величини напругу відносно землі, яка виникає на неструмоведучих металевих частинах електроустановок при пошкодженні ізоляції або відповідному з`єданні з струмоведучими частинами. Безпека забезпечуєтся шляхом заземлення корпуса заземлювача, що має малий опір і малий коефіцієнт напруги дотику.

При включенні людини в схему опори тіла людини і заземлювача паралельні. Тому переважна частина струму замкнення на землю пройде через заземлювач (r_з = 4 Ом) і тільки незначна частина – крізь тіло людини (опір тіла людини навіть в найгірших умовах R_люд = 1000 Ом). В цьому суть захистного заземлення.

Об`єкти, що підлягають заземленню, приєднують до заземлюючої магістралі за допомогою окремого заземлюючого провідника. Не дозволяється послідовне з`єднання заземлюючих провідників від декількох одиниць обладнання, так як у випадку порушення цілості з`єднання незаземленими можуть опинитися зразу декілька електроустановок. Опір заземлюючого пристрою дорівнює сумі опорів розтікання струму із заземлювачів в землю та опору заземлюючих провідників.

7. Захисне занулення. Зануленням називається навмисне електричне з`єднання з нульовим захистним провідником металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.

Фізична сутність занулення полягає в тому, що завдяки навмисно виконаному за допомогою нульового захистного провідника металевому зв`язку корпусів обладнання з глухозаземленою нейтралю джерела живлення, любе замкнення на корпус перетворюється в однофазне коротке замкнення з наступним автоматичним відключенням аварійної ділянки від мережі апаратами захисту (запобіжники, автоматичні вимикачі та ін.). Крім того ще до спрацьовування захисту струм короткого замкнення викликає перерозподіл напруги в мережі, що приводить до зниження напруги корпусу відносно землі. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику та обмежує час, на протязі якого людина, що торкнулася корпусу, може попасти під дію напруги.

8. Захисне відключення. Захистним відключенням називається система, яка забезпечує швидке автоматичне відключення аварійної ділянки мережі, при замиканні на корпус, при знижені опору ізоляції відносно землі і у випадку безпосереднього контакту людини, яка стоїть на землі, до струмової частини електроустановки, яка знаходиться під напругою.

9. Організаційно-технічні заходи при забезпеченні електробезпеки:

- до обслуговування електричного устаткування чи виробництва в цех ремонтно–монтажних робіт допускаються особи, психічно і фізично здорові, які не мають вад і захворювань, що заважають безпечному виконанню робіт.

- особи, які приймаються на роботу по обслуговуванню електричного устаткування повинні підлягати медичному огляду у відповідності із вказівками Мінздоров’я України. Медичний огляд переглядається раз в 24 місяці.

- до роботи при обслуговуванні електроустаткування допускаються особи не молодші 18 років, які мають технічну кваліфікаційну групу відповідно виконуємій роботі, пройти навчання безпечним методам робіт на робочому місці під безпосереднім керівництвом досвідченої особи і перевірку знань кваліфікаційною комісією, бути практично навченим прийомам (навикам) визволення потерпілих від дії електричного струму, навикам штучного дихання, правилам надання першої допомоги.

- організаційними заходами, забезпечуючими безпеку при виконанні робіт в діючих електроустановках, є оформлення роботи нарядом чи розпорядження, дозвіл до роботи, нагляд під час роботи, оформлення перерви в роботі, перевід на другі робочі місця і закінчення роботи.

- під час обслуговування, а також ремонту електроустановок використовувати металеві драбини забороняється. Підмостки і драбини, що застосовують для ремонтних робіт, повинні бути міцними і надійними. Драбини, які встановлюють на гладкій поверхні, повинні мати в основі підбиту гуму, а ті, що встановлюють на землі - гострі металеві наконечники. Зв’язані драбини використовувати забороняється.