Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬несок  ињвськоњ –ус≥ у розвиток св≥товоњ культури




 

 ињвська –усь, освоњвши кращ≥ дос€гненн€ народ≥в сх≥дних словТ€н, прот€гом ’≤ Ц ’≤≤ ст. вибудувала самобутню ≥ високу культуру, €ка пос≥ла визначне м≥сце серед культур крањн ™вропи та јз≥њ.

„исленн≥ археолог≥чн≥ знах≥дки та писемн≥ джерела св≥дчать про самобутн≥сть культури  ињвськоњ –ус≥ й спростовують твердженн€ окремих науковц≥в про ≥ноземн≥ впливи на нењ, €к≥ особливо були попул€рними серед учених у ’≤’ ≥ на початку ’’ ст.

¬исокий осв≥тн≥й р≥вень киЇворусич≥в п≥дтверджуЇтьс€ великою к≥льк≥стю писемних памТ€ток та напис≥в на пр€слиц€х, холодн≥й зброњ, берест€них грамотах, а також граф≥т≥ (написи на ст≥нах) у —оф≥њ  ињвськ≥й та Ќовгородськ≥й. «а ¬олодимира та ярослава працювали школи. Ќародилас€ й утвердилас€ любов до книги, утворюютьс€ майстерн≥ дл€ переписуванн€ та оздобленн€ книги. ¬иникають б≥бл≥отеки.  ињвськ≥ кн€з≥ були високоосв≥ченими людьми Ц Укниголюбц€миФ. “ак, ярослав ћудрий, за св≥дченн€м л≥тописц€, Упочита€ часто в день ≥ в нощиФ, був палким прихильником книги.

Ќа основ≥ багатоњ фольклорноњ традиц≥њ розвиваЇтьс€ ориг≥нальне письменство (художн€ л≥тература, повчанн€, ораторська проза, л≥тописи, аг≥ограф≥€). –азом ≥з народом ≥ в народ≥ жили обр€дова усна творч≥сть, казки, ≥сторичн≥ перекази, легенди, л≥ричн≥ п≥сн≥, присл≥вТ€, приказки, загадки та ≥н. ћайже у первозданному вигл€д≥ до нас д≥йшли висок≥ вз≥рц≥ обр€довоњ поез≥њ Ц кол€дки й щедр≥вки.

Ўироко побутувала в  ињвськ≥й –ус≥ перекладна л≥тература: ф≥лософськ≥ й богословськ≥ трактати, апокрифи, романи ≥ пов≥ст≥, ≥сторичн≥ хрон≥ки та вибране з них, так зван≥ ≤зборники. ¬они ≥стотно розширювали кругоз≥р та св≥тосприйн€тт€ давньоруського читача.

≤з прийн€тт€м христи€нства вит≥сн€Їтьс€ традиц≥йна деревТ€на арх≥тектура, на зм≥ну њй починаЇ розвиватис€ мурована, в≥зант≥йського типу, €ка частково вв≥брала в себе традиц≥њ буд≥вничих –ус≥. ≤з камТ€ним зодчеством приходить на  ињвську –усь монументальний живопис Ц фрески та мозањки, зТ€вл€Їтьс€ ≥конопис.

¬исокого р≥вн€ розвитку дос€гло декоративно-ужиткове мистецтво. ¬ироби майстр≥в  ињвськоњ –ус≥ були попул€рними не т≥льки на батьк≥вщин≥, а й за њњ межами. ÷е переважно вироби ≥з золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, д≥адеми, браслети, ф≥були, персн≥ тощо.

ѕроцеси феодальноњ роздробленост≥ та нашест€ монголо-татар спричинили занепад ƒавньоруськоњ держави. ѕроте њњ традиц≥њ продовжили ≥снувати в ≥нших державних формах ≥ створили родючий ірунт, на €кому п≥зн≥ше постали р≥зноман≥тн≥ у своњх про€вах та самобутн≥ за характером культури украњнського, рос≥йського й б≥лоруського народ≥в.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. –озкрийте роль христи€н≥зац≥њ –ус≥ дл€ њњ подальшого культурного розвитку.

2. як сприймали русич≥ процес христи€н≥зац≥њ?

3. —характеризуйте основн≥ жанри давньоруськоњ ориг≥нальноњ л≥тератури.

4. Ќазв≥ть три основн≥ види загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в, що ≥снували на –ус≥ у ’ Ц ’≤≤ ст.

5. який новий вид арх≥тектури зТ€вивс€ на –ус≥ п≥сл€ прийн€тт€ христи€нства?

6. Ќазв≥ть види образотворчого мистецтва  ињвськоњ –ус≥.

7. як≥ види декоративно-ужиткового мистецтва набули високого р≥вн€ розвитку ≥ поширенн€ на –ус≥?

8. як називаЇтьс€ мистецтво написанн€ та оформленн€ (декоруванн€) книги?

9. яку споруду вважають шедевром камТ€ного культового буд≥вництва першоњ половини XI ст.?

10. як≥ види музичного мистецтва можна вид≥лити за час≥в  ињвськоњ –ус≥?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 806 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1456 - | 1384 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.