102. Диспозиція ч. 1 ст. 186 КК України такого змісту: “Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) –” є:
a) простою;
б) описовою;
в) відсилочною;
г) бланкетною.
103. Згідно з реальним принципом дії закону про кримінальну відповідальність у просторі іноземці або особи без громадянства підлягають відповідальності в Україні, якщо вони вчинили наступні за ступенем тяжкості злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України:
а) усі, які передбачені КК України;
б) тяжкі або особливо тяжкі;
в) лише особливо тяжкі;
г) середньої тяжкості, тяжкі або особливо тяжкі.
104. На час вчинення злочину згідно з санкцією відповідної статті КК України передбачалося наступне покарання: “ обмеження волі на строк від двох до п’яти років ”. Під час розгляду кримінальної справи санкцію цієї норми було змінено на “ обмеження волі на строк від одного до п’яти років ”. А на момент винесення обвинувального вироку суду санкцією статті передбачалося покарання у виді “обмеження волі на строк від двох до чотирьох років ”. В яких межах суд повинен призначити кримінальне покарання?
а) обмеження волі на строк від двох до п’яти років;
б) обмеження волі на строк від одного до п’яти років;
в) обмеження волі на строк від одного до чотирьох років;
г) обмеження волі на строк від двох до чотирьох років.
105. Що розуміється під суб’єктивним ставленням у вину в кримінальному праві?
а) підстава кримінальної відповідальності;
б) кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди;
в) наявність у діянні ознак складу конкретного злочину;
г) кримінальна відповідальність лише за наявності вини.
106. Якщо при офіційному оприлюдненні закону про кримінальну відповідальність не визначений день набуття ним чинності, то такий закон набуває чинності:
a) з дня його офіційного оприлюднення;
б) через десять днів з дня його офіційного оприлюднення;
в) з 1-го числа наступного місяця;
г) з дня, який буде додатково вказаний законодавцем.
107. Тлумачення, що полягає в з’ясуванні змісту кримінально-правової норми шляхом етимологічного або синтаксичного аналізу її тексту, а також дослідженні значення і змісту слів, термінів, понять, що застосовуються в законі про кримінальну відповідальність, називається:
а) систематичним; в) буквальним;
б) граматичним; г) історичним.
108. Назвіть, до якого з видів належить диспозиція ч. 1 ст. 196 КК України: “Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження”:
а) проста;
б) описова;
в) бланкетна;
г) відсилочна;
д) змішана.
109. Закон про кримінальну відповідальність, який має зворотну дію в часі, поширюється:
a) тільки на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності і ще не засуджені судами;
б) тільки на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності і або ще не засуджені судами, або вже засуджені і відбувають покарання;
в) на всіх осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість;
г) на всіх осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, а також осіб, судимість яких вже погашена чи знята.
110. Тлумачення, яке має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення більш вузьке за словесне вираження, називається:
а) науковим;
б) буквальним;
в) обмежувальним;
г) поширювальним.
111. Вкажіть, до якого з видів належить диспозиція ч. 1 ст. 115 КК України: “Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині”:
а) проста; г) відсилочна;
б) описова; д) змішана.
в) бланкетна;
112. Якщо громадянин України, який вчинив злочин за її межами, за цей злочин зазнав кримінального покарання за межами України, то після повернення в Україну він за цей же злочин:
a) притягується до кримінальної відповідальності на загальних засадах;
б) притягується до кримінальної відповідальності, однак до призначеного йому покарання зараховується розмір (строк) покарання, відбутого за межами України;
в) може бути притягнутий до кримінальної відповідальності тільки на підставі міжнародного договору України з тією країною, де був вчинений злочин;
