Постанова Президії Верховної Ради України “Про поширення акту амністії на осіб, засуджених військовими трибуналами” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 51, ст. 750

 

 

У зв'язку з проголошенням незалежності України, підпорядкуванням Верховній Раді України дислокованих на її території військових формувань та утворенням Міністерства оборони України Президія Верховної Рада України п о с т а н о в л я є:

 

Поширити дію Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про амністію з нагоди річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України" на осіб, засуджених військовими трибуналами на території України.

 

 

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

 

м. Київ, 21 жовтня 1991 року

N 1672-XII

 

 

Постанова Президії Верховної Ради України “Про застосування на території України Закону СРСР "Про амністію військовослужбовців, які ухилились від військової служби" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 15, ст. 196.

 

Президія Верховної Ради України п о с т а н о в л я є:

 

1. Поширити дію Закону СРСР "Про амністію військовослужбовців, які ухилились від військової служби" на осіб, які вчинили відповідні злочини на території України.

 

2. Встановити, що до військовослужбовців, які вчинили злочини, перелічені у статті 1 зазначеного Закону СРСР, і не з'явились до місця служби, амністія застосовується у випадку, якщо вони не пізніше одного місяця після прийняття цієї Постанови з'являться для дальшого проходження військової служби у найближчі органи військового управління, в органи внутрішніх справ або у військові частини, де вони проходили дійсну військову службу.

 

3. Доручити Міністерству внутрішніх справ України, Верховному Суду України разом з відповідними військовими органами забезпечити виконання на території України Закону СРСР "Про амністію військовослужбовців, які ухилились від військової служби" протягом грудня 1991 - січня 1992 року.

 

 

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

 

м. Київ, 20 грудня 1991 року

N 2016-XII

 

Постанова Верховної Ради України “Про звільнення від покарання осіб, засуджених за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 23, ст.341.

 

 

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

1. Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" громадяни України можуть проходити альтернативну службу замість військової, коли релігійні переконання перешкоджають їм проходити військову службу, звільнити від відбуття покарання осіб, засуджених судами України до прийняття цього Закону за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями (частини перша і друга статті 72 Кримінального кодексу Української РСР із зняттям з них судимості.

Закрити кримінальні справи, порушені за зазначеними вище підставами, які розслідуються органами дізнання та попереднього слідства або знаходяться у провадженні судів.

 

2. Виконання цієї Постанови покласти на:

органи, що відають виконанням вироків щодо осіб, які відбувають покарання;

органи дізнання і попереднього слідства - у справах, які розслідують ці органи;

суди:

щодо осіб, справи яких знаходяться в провадженні судів і не розглянуті по суті, а також якщо справи розглянуті, але вироки не набрали законної сили;

щодо засуджених, виконання вироків яким відстрочено у випадках, передбачених законом, і умовно засуджених згідно з статтею 45 Кримінального кодексу Української РСР;

щодо осіб, умовно-достроково звільнених від покарання.

 

3. Якщо особу засуджено за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями в сукупності з іншими злочинами, вона підлягає звільненню від покарання, призначеного за статтею 72 Кримінального кодексу Української РСР, судом, який постановив вирок. В разі, коли остаточне покарання, призначене за сукупністю злочинів, є таким самим або менш суворим, ніж призначене за відповідною частиною статті 72 Кримінального кодексу Української РСР, засуджена особа підлягає звільненню від покарання органом, що виконує покарання.

 

4. Постанови про звільнення від покарання зазначених у статті 1 цієї Постанови осіб або закриття щодо них кримінальної справи, винесені начальниками виправно-трудових колоній, спецкомендатур чи органами дізнання і попереднього слідства, органами внутрішніх справ, затверджуються прокурором.

 

5. Матеріали на осіб, звільнених від відбуття покарання відповідно до цієї Постанови, надсилаються органами або посадовими особами, які її виконують, до комісій у справах альтернативної служби за місцем проживання звільнених осіб для вирішення питання про проходження ними альтернативної служби. Тривалість проходження альтернативної служби в цих випадках відповідно зменшується на строк відбутого покарання.

 

 

Голова Верховної Ради України І. ПЛЮЩ

 

м.Київ, 11 березня 1992 року

N 2192-XII