Конституція України (1996)

Конституція — Основний Закон держави, політичний, нормативно-правовий акт, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.

Конституційний процес в Україні як процес підготовки нової Конституції України розпочався з прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).

ЕТАПИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Дата	Подія
І етап — 1990-1993 рр.
Жовтень 1990 р.	Утворення Конституційної комісії
Червень 1991 р.	Схвалення Верховною Радою концепції нової Конституції України
Липень 1992 р	Винесення на всенародне обговорення офіційного проекту Конституції України
Жовтень 1993 р.	Подано доопрацьований проект Конституції України
II етап — 1994-1996 рр.
Листопад 1994 р.	Утворення нової Конституційної комісії (на чолі з Л. Кучмою і 0. Морозом)

Дата	Подія
8 червня 1995 р	Прийняття Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України
20 березня 1996 р	Проект нової Конституції України передано Верховній Раді України
28 червня 1996 р.	V сесія Верховної Ради України прийняла Конституцію України

Основні положення Конституції України

Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює її шляхом референдуму або виборів, до Верховної Ради й органів місцевого самоврядування.

Україна — президентсько-парламентська республіка, у якій державна влада розподіляється на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу, судову.

Вищий законодавчий орган — Верховна Рада України, яка обирається на 4 роки у складі 450 народних депутатів.

Систему виконавчої влади складають Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації в областях та районах.

Україна — унітарна республіка (тобто 'її територія цілісна й неподільна, в Україні діє єдине законодавство, єдина судова система).

Державною мовою є українська.

Гарантія демократичних прав і свобод усім громадянам.

Закріплення різноманітних форм власності.

Принцип мирного і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами.

ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ КІНЦЯ 1990-Х — ПОЧАТКУ 2000-Х РР.

Дата	Подія
Березень 1998 р.	Вибори до Верховної Ради Уперше відбувались за змішаною (мажоритарно- пропорційною) системою: половину депутатів обирали за одномандатними округами, іншу половину — за списками кандидатів від політичних партій або блоків на основі пропорційного представництва. Необхідний 4 % бар'єр подолали 8 партій: КПУ — 24,65 %, Народний Рух України — 9,4 %, виборчий блок СПУ та СелПУ — 8,6 %, Партія зелених — 5,4 %, НДП — 5 %, Всеукраїнське об'єднання «Громада» — 4,7 %, ПСПУ — 4 %, СДПУ — 4 %. Перевагу в парламенті дістали ліві партії. Жодна з політичних сил не отримала достатньої кількості голосів для створення парламентської більшості. Кожному із політичних таборів бракувало внутрішньої єдності
Жовтень 1999 р.	Президентські вибори 1999 р. Зареєстровано 13 кандидатів на посаду Президента. Відбулося два тури виборів: у першому перемогли Л. Кучма та П. Симоненко, у другому — остаточну перемогу здобув Л. Кучма (56,25 %)
16 квітня 2000 р.	Всеукраїнський референдум Винесено питання: недовіра Верховній Раді; скасування депутатської недоторканості; скорочення кількості депутатів до 3000 осіб; формування двопалатного парламенту; прийняття Конституції на Всеукраїнському референдумі; право Президента на розпуск Верховної Ради, якщо протягом місяця в ній не сформувалася парламентська більшість. Більшість громадян України підтримали нововведення, але вони так і не були втілені в життя
28 листопада 2000 р.	Початок «касетного скандалу» у зв'язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе, який писав критичні статті на адресу Президента та його оточення. Загострення політичної ситуації
31 березня 2002 р.	Чергові вибори до Верховної Ради: блок «Наша Україна» на чолі з В. Ющенком (23,57 %), КПУ (19,98 %), блок «За єдину Україну!» (11,77 %), БЮТ па чолі з Ю. Тимошенко (7,26 %), СПУ (6,87 %), СДПУ(о) (6,27 %), за мажоритарними округами перемогли переважно проурядові депутати. Вибори засвідчили поразку лівих партій. Створена пропре- зидентська парламентська більшість довго не протрималася за відсутності спільних ідеологічних засад. Опозиція також ще не була готова створити власну більшість
6 березня 2003 р.	Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України», у результаті якого відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів
2004 р.	Політична реформа. Обрання депутатів за партійними списками. Розподіл парламенту на 2 палати. Формування коаліційного уряду парламентською більшістю, яка відповідає за його роботу. Надання Президентові права розпускати парламент у разі нестворення у визначені строки більшості, неспроможності більшості сформувати уряд, неухвалення державного бюджету на наступний рік Перетворення України з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську (парламент призначає прем'єр-міністра і затверджує склад уряду. Президент призначає міністрів оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, з питань надзвичайних ситуацій та інших — тобто чітко розмежовуються сфери відповідальності). Розмежування в часі виборів до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, Президента, але впродовж одного року та на один термін — 5 років. Визнання результатів всеукраїнського референдуму (прямої волі народу) без затвердження будь-яким органом влади
2004 р.	Вибори Президента України. 26 кандидатів на посаду Президента, жорстка боротьба між ними. Вибори тривали впродовж трьох турів. Iтур — 31 жовтня 2004 р. Переможці В. Ющенко (39,26%)іВ. Янукович (39,11%) IIтур — 21 листопада 2004 р. Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем В. Януковича. Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді України й вивела на площу Незалежності в Києві своїх прибічників (ці події отримали назву «помаранчева революція»). Зважаючи на напружену ситуацію в країні та наявні матеріали про порушення під час голосування, Верховний Суд виніс рішення про переголосування II туру президентських виборів. 8 грудня Верховна Рада прийняла пакет документів (містив зміни до Закону «Про вибори Президента України», політичну реформу, яка повинна була набрати чинності з вересня 2005 р. або січня 2006 р., інші домовленості); переобрання ЦВК, яку очолив Я. Давидович. IIIтур — 26 грудня 2004 р. Результати: В. Ющенко (51,99%), В. Янукович (44,21 %). Президентом України проголошено В. Ющенка, інавгурація якого відбулася 23 січня 2005 р.
2006 р.	Вибори до Верховної Ради Відбувалися за партійними списками. Взяло участь 45 політичних партій та блоків. Результати виборів: Партія регіонів (32,14 %), БЮТ (22,29 %), блок «Наша Україна» (13,95 %), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%)
30 вересня 2007 р.	Позачергові вибори до Верховної Ради Відбулися за пропорційною системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3 % від числа виборців, що взяли участь у голосуванні. Результати: Партія регіонів — 34,35 %, блок Юлії Тим- ошенко — 30,71 %, блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 14,15 %, КПУ — 5,39 %, «Блок Литвина» — 3,96 %
2010 р.	Вибори Президента України Iтур — 17 січня 2010 р. Всього 18 кандидатів. Результати: В. Янукович — 37,32 %, Ю. Тимошенко — 25,05 % IIтур — 7 лютого 2010 р. Результати: В. Янукович — 48,95 %, Ю. Тимошенко — 45,47 %. Президентом України обрано В. Януковича
30 вересня 2010 р.	Рішення Конституційного суду про відміну Політичної реформи 2004 р.