Інтенсивне навчання іноземної мови

Поняття "інтенсивне навчання" пов'язане передусім з двома іменами - болгарського вченого, лікаря-психотерапевта за фахом Георгія Лозанова та російського методиста професора Галини Олександрівни Китайгородської.

Віра в успіх кожного, доброзичливість як основа взаємин між викладачем та учнями, між самими учнями; авторитет викладача та його творча роль; високо вмотивована навчальна діяльність, яка спрямована на опанування змісту навчання, - все це стимулює і забезпечує розкриття резервів особистості тих, хто навчається. Багаторічні теоретичні та експериментальні дослідження Г.О.Китайгородської та її колег завершилися створенням методу активізації можливостей особистості і колективу (далі - метод активізації).

Принципи методу активізації Як відомо, метод зумовлюється системою принципів. Сформульовано п'ять основних принципів методу активізації: 1) принцип особистісного спілкування; 2) особистісно-рольовий принцип; 3) принцип концентрованої організації навчального матеріалу і навчального процесу; 4) принцип колективної взаємодії; 5) принцип поліфункціональності вправ.

Особистість функціонує і формується у процесі постійних взаємовідносин з іншими людьми у праці, навчанні та спілкуванні. Спілкування служить одним з головних механізмів цих взаємовідносин і є одним із джерел розвитку особистості.

В основі принципу особистісного спілкування лежить положення про злиття процесів спілкування і навчання, нерозривність навчально-пізнавальної І діяльності учнів та діяльності спілкування. Весь навчально-виховний процес організований як процес неформального різнопланового особистісного спілкування вчителя з учнями та учнів між собою. Тому успіх навчальної діяльності багато в чому залежить від особистісних характеристик тих, хто навчається, рівня їх знань, їх взаємовідносин один з одним та з учителем. В інтенсивному навчанні цей фактор забезпечується створенням атмосфери трудової активності, емоційного співпереживання, урахуванням особистісних якостей та психічних особливостей тих, хто навчається.

Принцип колективної взаємодії визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією, що сприяє розширенню знань, вдосконаленню навичок та вмінь кожного учня; між учасниками спілкування створюються оптимальні взаємодії і формуються характерні для колективу взаємовідносини, а умовою успіху кожного є успіх інших членів колективу.

В умовах групової взаємодії створюється спільний фонд інформації, до якого кожний з учасників-партнерів вкладає свою частку і яким користуються всі разом. Форми сумісної колективної діяльності, а також форми поведінки, що їх демонструє вчитель - створення атмосфери доброзичливості, уважне ставлення до партнерів по спілкуванню, взаємодопомога - створюють оптимальні умови для активізації потенціальних можливостей кожного учня.

Поетапна реалізація моделі інтенсивного навчання. Побудова моделі інтенсивного навчання іншомовного спілкування відбувається згідно з усіма принципами методу активізації, що були розглянуті, а її реалізація здійснюється поетапно.

Перший етап - це подача нового навчального матеріалу циклу занять ("мікроциклу" за термінологією Г.О.Китайгородської), другий- тренування у спілкуванні, третій- практика у спілкуванні.

Визначальною рисою усіх вправ в інтенсивному навчанні є їх вмотивований характер. По суті це комунікативна або комунікативно-рольова мотивація, тобто учень знає не лише, що він має робити, але й заради чого він щось говорить, слухає, читає, пише. Некомунікативні вправи використовуються лише у вигляді мовних ігор, де мотивом діяльності учня є сама участь у грі.

Тема 9. Шляхи інтенсифікації навчального процесу з іноземної мови:

1. Завдання та зміст інтенсифікації навчання.

2. Застосування вправ з використанням рольової гри.

3. Позакласна робота:

- застосування вправ з використанням рольової гри;

- цілі, завдання, форми і зміст позакласної роботи з іноземної мови;

- роль позакласної роботи з ІМ у підвищенні мотивації учнів до вивчення предмета «Іноземна мова»;

- види і форми позакласної роботи з іноземної мови в школах різного ступеня, її завдання та зміст;

- методика проведення різних форм та видів позакласної роботи.

1. Тенденції технічного прогресу суспільства вимагають невідкладного рішення проблеми випереджаючого розвитку системи освіти на основі інформаційних технологій (ІТ). Інформатизація припускає зміну змісту, методів і організаційних форм освіти. Включення сучасних ІТ в навчальний процес створює можливості підвищення якості освіти. Для цього, в першу чергу, необхідно підготувати викладачів: доля технологічних інновацій у вузі безпосередньо залежить від становлення до них педагога, оскільки особа вчителя і його світоглядні установки і є змістом освіти.

Існування у педагогічної творчості суперечностей між індивідуальним характером праці викладача і типовою системою його підготовки, припускає пошук нових форм організації навчального процесу. Навчання може бути ефективним за умови створення оптимальної професійно-орієнтованої методики, яка реалізується за рахунок відповідного підбору (створення) програмного забезпечення і спеціально розробленого дидактичного матеріалу. При цьому необхідно надавати студентам можливість для самореалізації, враховуючи їх особливості та інтереси.

Вивчення іноземних мов (ІМ) у сучасному університеті є одним з пріоритетних напрямів у підготовці фахівців практично в усіх областях знань. Процес інтеграції у міжнародний єдиний освітній простір вимагає знання ІМ на високому рівні в поєднанні з володінням новими ІТ. При цьому стиль навчання трансформується, у зв'язку з чим, першорядного значення набуває не стільки знання сукупності фактів, скільки уміння здобувати, переробляти і використовувати інформацію. Таким чином, задача полягає у тому, що потрібно не просто засвоювати знання, а уміти їх творчо застосовувати для отримання нового знання. Дане положення справедливе відносно підготовки майбутніх перекладачів і викладачів-лінгвістів.

Майбутній викладач ІМ повинен не тільки досконало оволодіти цією мовою, але і педагогічною майстерністю. Особливу увагу в підготовці викладачів ІМ необхідно звертати на педагогічний потенціал певної ІТ. Сучасні ІТ при вивченні ІМ дозволяють забезпечити:

- інтенсифікацію процесу придбання лексико-граматичних знань (комп'ютерні вправи і лінгвістичні ігри);

- розвиток продуктивних мовних умінь і навичок розуміння мови на слух (програми мультимедіа);

- поповнення словарного запасу (електронні версії словників та інших довідкових видань);

- навички двостороннього перекладу (системи машинного перекладу - СМП);

- перевірку орфографії, граматики і стилю в тексті перекладу (СМП);

- контроль якості засвоєння матеріалу теоретичних курсів (програми тестування);

- можливість індивідуалізувати процес навчання мові за рахунок використання інтерактивних комп'ютерних середовищ (програми вивчення ІМ).

Найвища ефективність застосування ІТ у мовній підготовці досягається при їх комплексному використанні.

Не дивлячись на вищезгадані можливості комп'ютерних технологій, реально в навчальному процесі вони не використовуються. Одна з причин цього - у методиці викладання ІМ, що застосовується, і в підготовленості педагогів. Уведення нової методики спричиняє перегляд програми і зміну ролі викладача. Часто педагоги не готові до таких змін або через консерватизм, або через недостатню професійну підготовку, адже нові ІТ пред'являють серйозніші вимоги до їх рівня компетенції. Отже, фахівців, здатних якісно навчати володінню ІМ, застосовуючи нові ІТ, необхідно спеціально готувати.

У існуючих методиках навчання ІМ основна увага приділяється не осмисленню студентами відмінностей у мовній свідомості, а заучуванню граматичних форм і лексичного змісту слів. Тому їм властиві такі недоліки, як обмеження у можливості педагогічної імпровізації і педагогічної творчості, труднощі з їх корегуванням при оновленні суті та змісту, низький рівень проблемності навчання. Комп'ютер же дає можливість індивідуалізації процесу вивчення ІМ: той, хто навчається, може зупинитися, подумати, виправити помилку.

У той же час, застосування комп'ютера у процесі формування педагогічних умінь має позитивний вплив лише у тому випадку, коли компютер включений в особистісно-орієнтовану, гуманістичну модель навчання, в якій формування педагогічних умінь виступає не метою, а засобом розвитку особистості майбутнього вчителя. Викладач тоді виступає у ролі організатора і керівника самостійної роботи студентів. Він створює умови для реалізації пізнавальної діяльності студентів, мобілізуючи і стимулюючи її, корекгує і надає допомогу, оцінює результати. Іншими словами, викладач у навчальному процесі виконує управлінські функції, а не виступає як джерело інформації. Адже навчання - це не передача готових знань, а організація учбово-пізнавальних дій студентів.

Звичайно, не можна використовувати комп'ютер постійно, оскільки є безліч інших завдань, вирішити які можна лише при безпосередньому спілкуванні. Але і недооцінювати роль таких занять не можна. Саме комп'ютерне навчання несе в собі величезний мотиваційний потенціал і відповідає принципам індивідуалізації навчання. Активізація ж викладача і оснащення його розвиваючими методиками навчання - це прямий шлях до особистого зростання, до творчої активності. Високу якість освіти сьогодні може дати тільки той, хто володіє високим рівнем педагогічного професіоналізму на основі сучасних ІТ.

У процесі навчання іноземних мов у сучасної середньої школи використовуються светотехнические і звукотехнические кошти. Светотехнические кошти (відеомагнітофони, телевізори, графопропроекторы (кодоскопы), мультимедійні проектори, комп'ютери) забезпечують зорову інформацію, що у ході навчання виконувати найрізноманітніші функції: 1) служити опорою розуміння мовної структури; 2) бути ланцюгом між значеннєвий і звуковий стороною слова таким чином полегшувати запам'ятовування; 3) проектувати на екран різні ситуації на навчання говорінню; 4) виконувати роль зворотний зв'язок у вигляді ключей.

Звукотехнические кошти (магнітофони, програвачі, аудиопассивные і аудиоактивные устрою лінгафонних кабінетів) дозволяють здійснювати всі види звуковий наочності під час навчання вимову, мають можливістю представляти навчальну інформацію у природному мовної формі під час навчання аудированию і говорінню, сприяють інтенсифікації навчального процесса.

У методиці навчання іноземних мов активно досліджувалися навчальні можливості МС. Через війну узагальнення досвіду і результатів проведених досліджень було встановлено, раціональне застосування МС позволяет:

1) заповнювати відсутність природною чужомовному середовища всіх етапах обучения;

2) повніше реалізувати важливий дидактичний принцип наглядности;

3) здійснювати навчання з урахуванням індивідуальних типологічних особливостей кожного ученика;

4) створювати кращі економічні умови для програмування і контроля;

5) забезпечувати прискорене формування та розвиток навичок слухового самоконтроля;

6) максимально використовувати аналітичні і имитационные здібності учнів, повніше мобілізувати їх внутрішні ресурсы;

7) більш-менш точно визначати якісні показники іноземної мови які у магнітної записи;

8) виконувати багато активні види вправ з усіма учнями одночасно, включаючи говорение.

Створення штучної чужомовному середовища у процесі навчання іноземних мов — одне із важливих проблемних питань сучасної методики. за таким насамперед пов'язана реалізація масового, т. е. з одночасним активної участі великої кількості учнів, навчання двох із чотирьох основних видів мовної діяльності: аудированию і говорінню (условно-коммуникативному чи коммуникативному).

Раціональне використання МС дає вчителю можливість навантажити мовної та слухової канали учнів до будь-яких розумних меж і активізувати їх мовну діяльність у необхідному направлении.

Необхідність широкого впровадження МС навчання іноземних мов зумовлена тим, що їхнє застосування розкриває великі змогу реалізації однієї з найважливіших дидактичних принципів — принципу наглядности.

Використання технічних засобів для інтенсифікації процесу й забезпечення важливих показників аналізу методики преподавания.