7. Громадянин Р., лейтенант міліції, який працював слідчим у районному відділі внутрішніх справ, вироком районного суду засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати посади в системі правоохоронних органів на строк три роки, яке призначене як основне покарання. 1 серпня 2008 року суд направив копію вироку і розпорядження про його виконання у підрозділ відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань за місцем проживання засудженого.
2 серпня працівник інспекції поставив засудженого на облік і 11 серпня направив повідомлення та копію вироку суду в Головне управління МВС України у Львівській області. Через два тижні до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції надійшов лист з управління кадрового забезпечення ГУ МВС, надісланий 23 серпня 2008 року, де зазначалося про те, що засуджений Р. 4 серпня, тобто напередодні отримання зазначених документів з інспекції, був звільнений з роботи за угодою сторін (п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України). У день звільнення – 4 серпня – Р. у порядку, передбаченому чинним законодавством, було видано трудову книжку і проведено повний розрахунок. З тих пір Р. на роботу не з’являвся.
Працівник кримінально-виконавчої інспекції у той же день встановив, що засуджений Р. більше не проживає за своєю колишньою адресою і не повідомив ні родичам, ні сусідам про своє місцеперебування.
Як повинен вчинити у даній ситуації працівник кримінально-виконавчої інспекції? Чи дотримано ним, а також уповноваженими посадовими особами Головного управління МВС України в області законодавства, що регулює порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю?
8. Онищак була засуджена вироком суду до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. Суд направив копію вироку і розпорядження про його виконання в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем її проживання.
У підрозділі інспекції після постановлення засудженої на облік, їй було встановлено дні явки на реєстрацію і видано направлення для відбування покарання на комунальне підприємство «П». Після двох тижнів відбування покарання засуджена звернулася з проханням до директора комунального підприємства, замінити їй вид громадських робіт, які вона виконувала (їй було доручено прибирання скверу на території району) на якийсь інший вид робіт. Директор підприємства заявив, що іншої можливості залучення її до робіт на даному підприємстві немає. Тоді засуджена Онищак заявила, що не збирається далі виконувати таку роботу і перестала з’являтися для відбування громадських робіт згідно з визначеним їй підприємстві графіком.
Директор комунального підприємства в кінці місяця надав у кримінально-виконавчу інспекцію графік відбування громадських робіт засудженою Онищак і табель її виходу на роботу, з яких вбачалося, що засуджена протягом місяця не з’являлася для відбування покарання.
Проаналізуйте ситуацію. Чи дотримано в даному випадку директором підприємства норм кримінально-виконавчого законодавства, що регулює порядок виконання покарання у виді громадських робіт?
Чи наявне в даному випадку ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт? Які правові наслідки ухилення від відбування цього виду покарання? Як повинен діяти у розглядуваній ситуації працівник кримінально-виконавчої інспекції?
9. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 6 червня 2008 року Леоненко засуджений до покарання у виді виправних робіт на строк 10 місяців за злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України. На час засудження Леоненко працював на підприємстві, що знаходилося на території Шевченківського району м. Львова, проживав на території Франківського району м. Львова.
24 липня 2008 року суд направив копію вироку і розпорядження про його виконання в Франківський районний підрозділ Франківського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань. 28 липня працівник кримінально-виконавчої інспекції поставив засудженого на облік і направив директору підприємства, де працював засуджений, копію вироку і повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати у розмірі 20% від суми заробітку і перерахування утриманої суми в дохід держави. Зазначене повідомлення було отримане директором підприємства 15 липня. Відрахування в дохід держави із заробітку засудженого почалися з 1 серпня 2008 року. У період до 1 по 24 вересня засуджений перебував у щорічній основній відпустці; з 1 по 25 жовтня він не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджено листком непрацездатності.
Проаналізуйте, чи дотримано кримінально-виконавчою інспекцією, директором підприємства вимог законодавства, що регулює приведення вироку до виконання.
Чи враховуватиметься час перебування засудженого в щорічній основній відпустці, час, коли він не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у строк відбування покарання?
Чи враховуватиметься час відбування засудженим покарання у загальний стаж роботи?
10. Вироком суду від 1 вересня 2006 року Сидір засуджений до покарання у виді виправних робіт строком два роки.
У процесі виконання покарання кримінально-виконавчою інспекцією було встановлено дні явки засудженого на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію. Засуджений двічі поспіль не з’явився на реєстрацію у встановлені дні. Через тиждень після останньої неявки Сидір з’явився у кримінально-виконавчу інспекцію і представив медичну довідку, де підверджувалося, що він у зазначені дні був хворий. Крім того, Сидір повідомив, що має намір звільнятися з роботи за власним бажанням, оскільки його не влаштовують умови праці і попросив працівника кримінальної-виконавчої інспекції дати йому дозвіл на звільнення з роботи за власним бажанням.
Проаналізуйте, чи дотримано в даному випадку засудженим норм, що регулюють порядок відбування покарання у виді виправних робіт.
Чи може в даному випадку працівник кримінально-виконавчої інспекції дати засудженому дозвіл на звільнення з роботи?
11. Вироком суду від 3 липня 2007 року військовослужбовець Збройних Сил України Д., який перебував у військовому званні майора на посаді начальника штабу батальйона, був засуджений до покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців з відрахуванням 15% суми його грошового забезпечення в дохід держави. 24 липня 2007 року командир військової частини, де проходив військову службу засуджений Д., отримав копію вироку суду і розпорядження про його виконання і 26 липня видав відповідний наказ, що був оголошений по військовій частині і доведений до відома засудженого військовослужбовця.
Протягом часу відбування покарання Д. залишився у військовому званні майора і перебував на штатній посаді начальника штабу батальйона, що відповідала військовому званню майора; з його заробітку здійснювалися відрахування у розмірі, визначеному вироком суду. З 1 січня 2008 року його було переведено на штатну посаду начальника служби бригади, що також відповідала військовому званню майора, з окладом, вищим на 100 грн.
Чи дотримано у даному випадку законодавства, що регулює порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців?
Навчальне видання
Палюх Лідія Михайлівна
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримінального права і кримінології
