Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.
Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостереження за хворим після кровопускання.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та протипоказання до кровопускання.
Оснащення:
1) 70% розчин етилового спирту;
2) стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;
3) стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;
4) кровоспинний затискувач;
5) джгут;
6) градуйований флакон;
7) клейонка;
8) пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або пластиком.
Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300—500 мл) зменшує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне значення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк легень).
Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15% вище від початкового, тому в ряді випадків знижується в'язкість крові і згортання її триває довше.
Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником неспецифічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють суб'єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.
Показання до кровопускання:
а) хронічна декомпенсована серцева недостатність з явищами
застою (набряк легень);
б) значне підвищення артеріального тиску різного походжен
ня (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);
в) тяжкі отруєння та інтоксикації.
Протипоказання до кровопускання:
а) значне зниження артеріального тиску;
б) недокрів'я;
в) шок, колапс.
