Кровопускання

Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.

Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостережен­ня за хворим після кровопускання.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та про­типоказання до кровопускання.

Оснащення:

1) 70% розчин етилового спирту;

2) стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;

3) стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;

4) кровоспинний затискувач;

5) джгут;

6) градуйований флакон;

7) клейонка;

8) пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або плас­тиком.

Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300—500 мл) змен­шує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне зна­чення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк ле­гень).

Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний ме­ханізм і підвищується вміст води в крові до 15% вище від почат­кового, тому в ряді випадків знижується в'язкість крові і згортан­ня її триває довше.

Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником не­специфічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють су­б'єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.

Показання до кровопускання:

а) хронічна декомпенсована серцева недостатність з явищами
застою (набряк легень);

б) значне підвищення артеріального тиску різного походжен­
ня (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);

в) тяжкі отруєння та інтоксикації.

Протипоказання до кровопускання:

а) значне зниження артеріального тиску;

б) недокрів'я;

в) шок, колапс.