Навчальна мета: уміти визначити верхньозовнішній квадрант сідниці; увести внутрішньом'язово лікарську речовину.
Виховна мета: усвідомити значення правильного визначення ділянки тіла для внутрішньом'язових ін'єкцій.
Початковий обсяг знань: знати перевагу внутрішньом'язового введення ліків; ділянки тіла, які частіше використовують для внутрішньом'язових ін'єкцій.
Оснащення:
1) шприци стерильні ємкістю 2, 5, 10 мл;
2) голки стерильні завдовжки 6—8 см;
3) стерильні ватні тампони, серветки;
4) 70% розчин етилового спирту;
5) лікарські препарати для внутрішньом'язових ін'єкцій;
6) ниркоподібний лоток;
7) пилочка.
Перевага внутрішньом'язового введення ліків. Багато лікарських препаратів при підшкірному введенні спричинюють місцеве подразнення тканини, а іноді призводять до утворення асептичних інфільтратів та абсцесів. У разі внутрішньом'язового їх уведення завдяки наявності в м'язах численних кровоносних та лімфатичних судин препарати всмоктуються швидше і не призводять до розвитку ускладнень.
Максимально внутрішньом'язово можна ввести не більше ніж 10 мл розчину, оскільки перерозтягнення м'яза призводить до порушення всмоктування препарату і розвитку інфільтрату.
Ділянки тіла, які частіше використовують для внутрішньом'язових ін'єкцій
Внутрішньом'язові ін'єкції частіше роблять у верхньозовнішній квадрант сідничної ділянки, рідше — у передньозовнішню поверхню стегна, м'яз плеча або підлопаткову ділянку.
Якщо при виконанні внутрішньом'язової ін'єкції в сідницю укол роблять надто близько до сідничної складки (нижньовнут-рішній квадрант), існує небезпека пошкодити сідничний нерв. Якщо укол здійснюють у верхньовнутрішній квадрант сідниці, можна проколоти верхню сідничну артерію.
У ділянці середньої третини поверхні стегна розміщений широкий латеральний м'яз і відсутні крупні нерви та артерії. Однак у цій ділянці розміщено багато малих нервових закінчень, тому багато хворих скаржаться на біль після введення ліків.
Щоб визначити місце для внутрішньом'язової ін'єкції в зовнішній ділянці плеча, потрібно однією рукою знайти нижній край
надплечового відростка, другою взятись за латеральну частину руки на рівні пахвової ямки. Перевернутий умовно вниз гострим кінцем трикутник є місцем ін'єкції. Ділянку плеча для внутріш-ньом'язових ін'єкцій використовують у тому разі, коли не можна використати інші ділянки.
Внутрішньом'язові ін'єкції не рекомендується вводити в середню третину латеральної поверхні плеча, тому що тут розміщена глибинна плечова артерія та радіальний нерв і існує небезпека їх травмування.
