Навчальна мета: уміти виконати процедуру промивання сечового міхура.
Виховна мета: усвідомити необхідність дотримання теплового режиму розчинів під час виконання процедури.
Початковий обсяг знань: знати, чому промивається сечовий міхур, та вміти визначити його об'єм.
Оснащення:
1) усе необхідне для катетеризації сечового міхура;
2) стерильний шприц Жане;
3) антисептичний розчин, підігрітий до температури 37—38 °С, у кількості 2—3 л (розчин фурациліну — 1:5000, розчин калію перманганату — 1:10000, 2% розчин борної кислоти);
4) 3% розчин коларголу;
5) урологічне крісло.
Мета промивання сечового міхура. Промивання проводять для механічного видалення із сечового міхура піску, дрібних конкрементів, гною, продуктів розпаду тканин та введення ліків при запальних процесах. Промивають сечовий міхур щодня або через день, у середньому на курс лікування призначають 12—14 процедур.
Визначення об'єму сечового міхура. Заздалегідь визначають об'єм сечового міхура, вимірюючи кількість сечі, яка виділяється за одне сечовипускання (приблизно за 3 год).
Послідовність дій під час виконання процедури
1. Вимийте руки з милом двічі під проточною водою, витріть рушником.
2. Покладіть хворого на спину із зігнутими в колінах ногами, розведеними стегнами та трохи піднятим тазом (використайте урологічне крісло).
3. Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів і продезінфікуйте зовнішнє вічко сечівника.
15 — 5-209
4. 
Надягніть стерильні гумові рукавички, виконайте катетеризацію сечового міхура та звільніть сечовий міхур від сечі.
5. Через катетер шприцом Жане введіть у сечовий міхур теплий антисептичний розчин відповідно до об'єму сечового міхура.
6. Від'єднайте шприц і через катетер випустіть розчин.
7. Повторюйте промивання до появи прозорої рідини.
8. Закінчуйте промивання введенням у сечовий міхур рідини в кількості, що відповідає половині об'єму міхура, потім видаліть катетер.
Після закінчення промивання сечового міхура можна ввести 15—20 мл теплого 3% розчину коларголу.
9. Порекомендуйте хворому після інстиляції полежати 40—60 хв,
щоб якнайдовше затримати акт сечовипускання і щоб ліки трива
лий час знаходились у сечовому міхурі.
