Послідовність дій під час прийому хворих у приймальне відділення

Оформлення документів на хворого, який поступає в лікувальне відділення стаціонару

1. Хворого оглядає лікар і вирішує питання щодо госпіталіза­ції, способу санітарного оброблення та транспортування.

2. Медична сестра або лікар оглядають хворого на наявність інфекційних захворювань та педикульозу. Ретельно оглядають шкіру, волосисті ділянки тіла, зів, вимірюють температуру тіла.

3. Медична сестра оформляє титульну сторінку "Медичної карти стаціонарного хворого". При цьому уважно записує всі пас­портні дані (прізвище, ім'я, по батькові, дату, місяць і рік наро­дження, домашню адресу, домашній і службовий телефони, місце роботи, посаду); хто направив; попередній діагноз; діагноз при­ймального відділення; назву відділення, в якому лікуватиметься хворий; дату й час (годину з хвилинами) госпіталізації.

4. Із паспорта, якщо там зазначено, записують дані про групу крові та резус-фактор.

5. Шляхом опитування з'ясовують і відзначають у карті побіч­ну дію ліків (алергійні реакції).

6. Під час госпіталізації дітей або хворих похилого віку запи­сують домашню адресу, місце роботи, телефон батьків, дітей або найближчих родичів.

 

7. Якщо хворий перебуває в непритомному стані, всі дані про нього медична сестра отримує від осіб, які його супроводжують, або медичного персоналу "швидкої допомоги".

8. У випадку, коли відсутні будь-які паспортні дані про хво­рого, котрий перебуває в непритомному стані, медична сестра по­відомляє про це в найближче відділення міліції, зазначає прикме­ти хворого, дає перелік його речей. У всіх документах до з'ясу­вання даних хворого реєструють як "невідомого".

9. Відомості про хворого (прізвище, ім'я, по батькові, № кар­ти, дату приймання, назву відділення стаціонару) медична сестра заносить до алфавітної книги, яка є документом для довідкової служби.

 

10. Якщо у хворого є документи, гроші, цінні речі, медична сестра приймає їх за описом у трьох примірниках і передає на зберігання в сейф бухгалтерії лікарні.

11. Якщо хворому відмовляють у госпіталізації через відсут­ність показання або місця у відділенні, у "Журнал відмов у госпі­талізації" записують паспортні дані, дані об'єктивного обстежен­ня, діагноз, причину відмови. Усі дані засвідчує лікар.

Санітарне оброблення хворого

1. Огляньте тіло хворого на предмет виявлення інфекційних захворювань, корости, педикульозу та зробіть відповідний запис на титульній сторінці медичної карти.

' 2. Вирішіть з лікарем питання щодо виду та обсягу санітарно­го оброблення.

3. Якщо є потреба, обріжте хворому нігті знезараженими но­
жицями. Не травмуйте нігтьові валики. У разі поранення травмо­
вану ділянку обробіть антисептиком.

У людей похилого віку нігті бувають товсті та щільні, тому перед зрізанням їх слід розпарити у воді.

4. У разі потреби допоможіть хворому роздягтися. Одяг скла­діть у спеціально виділений чистий мішок, заповніть при цьому квитанцію у двох примірниках із точним зазначенням назви та кількості речей. Один примірник здайте на склад із речами, дру­гий — вклейте в медичну карту.

5. Для миття хворого виділіть індивідуальну прокип'ячену мо­чалку та мило.

6. Закрийте корком отвір ванни, заповніть її до половини теп­лою (35—37 °С) водою. За відсутності змішувача спочатку налий-

те у ванну холодну воду, потім — гарячу, щоб уникнути накопи­чення пари в приміщенні.

7. Ослабленого хворого супроводжуйте до ванної кімнати, під­тримуйте під пахви, коли він сідає у ванну та підіймається з неї.

8. Якщо хворий не може митися сам, допоможіть йому в цьо­му. Спочатку вимийте голову, тулуб, руки й нарешті ноги.

9. Під час миття спостерігайте за станом хворого.

10. Після миття шкіру витріть сухим рушником.

Якщо є можливість, то краще хворих мити під душем, що лег­ше сприймається організмом.

Запам'ятайте! У разі погіршення самопочуття хворого (запа­морочення, серцебиття, біль у ділянці серця, блідість) треба при­пинити митися; допомогти хворому вийти з ванни; вкласти на ку­шетку з трохи піднятим ножним кінцем; накрити простирадлом; піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом; розтер­ти скроні; до голови прикласти рушник, змочений холодною во­дою, і викликати лікаря.

Обтирання тяжкохворого. Якщо ванна та душ протипоказані, зробіть хворому обтирання теплою водою з милом.

1. Залежно від стану хворого оголіть усе тіло чи окремі його частини, підстеліть під хворого чисту клейонку.

2. Рушник або полотняну серветку змочіть теплою водою з милом і швидко протріть тіло, починаючи з обличчя, шиї й закін­чуючи кінцівками.

3. У разі потреби протирайте почергово різні ділянки тіла, при­кривайте вже обтерті простирадлом або ковдрою. Спершу про­тріть спину та поперек, обсушіть рушником, потім покладіть хво­рого на спину.

4. Обробіть ділянку грудей, обсушіть і накрийте ковдрою.

5. Далі протріть живіт, руки, ноги.

6. Після санітарного оброблення допоможіть хворому надягти чисту лікарняну білизну й тапочки.

7. На титульній сторінці медичної карти зробіть позначку про проведене санітарне оброблення.

8. З приймального відділення транспортуйте хворого у відпо­відне відділення стаціонару.

Запам'ятайте! Санітарне оброблення хворих слід здійснювати у спеціально відведеному приміщенні, в якому немає зустрічного потоку хворих.

Гоління, стрижка волосся

1. З дозволу хворого можете постригти волосся за допомогою ножиць або машинки для гоління волосся.

2. Голити волосся в ділянці операційного поля потрібно не раніше як за 2 год до операції, щоб не виникли гноячкові утво­рення.

3. Можете голити волосся сухим методом.

4. У станок заправте лезо і голіть за ходом росту волосся. При цьому злегка натягуйте шкіру лівою рукою в протилежний від станка бік.

5. Можете голити волосся і після попереднього намилювання шкіри мильною піною або кремом для гоління.

6. Після гоління ділянку шкіри витріть стерильною серветкою, обробіть 70% розчином етилового спирту, тому що в мікроподря-пини можуть потрапити мікроби з поверхні шкіри і спричинити гноячкові утворення.