Знайомство з групами лексики за походженням

Знайомство з поділом лексики за походженням Бесіда з опорою на карту	Ø Ми дійшли до містечка, в ньому будиночки різні (українські хатки, будинки інших народів). У віконечках слова: вода, сонце, рід; рушник, гопак; плеєр, майонез, краватка. – Як ви думаєте, чому так виглядає містечко? Þ Перечитайте тему нашого уроку (у підручнику)	– Це слова різні за походженням: власне українські і запозичені)
	– Якими ж за походженням є слова в нашій мові?	– Власне українські і запозичені
	– Дайте відповідь повним реченням: На які групи за походженням поділяється лексика?	– За походженням лексика поділяється на дві групи: власне українські і запозичені слова

3. Знайомство з власне українською лексикою.

Встановлення істотних ознак власне українських слів Бесіда.	Яких слів в українській мові більше?	– 90 % української мови складає власне українська лексика
	– Назвіть, які ви знаєте власне українські слова?	Учні по черзі називають, уважно роздивляючись карту
	– Як давно ці слова у нашій мові?	– З найдавніших часів, з попередніх етапів розвитку мови
	– Чи могла б мова існувати без цих слів?	– Ні, бо вони становлять національну своєрідність мови, її неповторність
Запис прикладів слів	ØЩоб запам’ятати термін, запишемо у зошитвласне українські слова, які ви знайшли на карті. Учитель записує зразок на дошці.
	Власне українські слова: вода, сонце …	Учні записують
	Ø Допишіть самостійно.
Робота з власне українськими словами: гончар…. Мотивування наступної роботи	Учитель спостерігає за роботою і просить одного учня – Прочитай останніх п’ять слів	– Гончар, посуд, кухоль, куманець, макітра
	– Чи всім знайомі ці слова, ви знаєте їх значення?
	– Чи здогадалися, де ми опинилися? На карті з’являється вулиця Гончарна. Учні читають назву	Гончарна
	– Хто живе на цій вулиці?	– Гончарі
	– Хто такі гончарі?	– Виготовляють посуд

4. Робота з текстом «Мистецтво гончарів». Вправа. 381, сторінка 166

4.1. Дотекстові завдання	Про таких майстрів ми дізнаємося із тексту на сторінці 166.
Назва	– Прочитайте його назву.	Мистецтво гончарів
Ілюстрації	Ø Придивіться до ілюстрації На карті з’являються ілюстрації: куманець, кухоль, макітра, глечик, миска, кухоль

	– Чому їх роботу називають мистецтвом?	Посуд гарний на вигляд
	З давніх-давен посуд цінувався, як велика коштовність. Тому майстри-гончарі з таким натхненням виробляли з глини миски, кухлі, горщики, макітри й куманці.
	Знайомство з новою лексикою
Знайомство з новою лексикою. «Займи позицію»	Ø Де тут куманець, кухоль, горщик, макітра, глечик, миска, кухоль? Доведіть. Можете скористатися довідкою підручника.	– Я вважаю, що …, тому що ….
4.2. Текстові завдання
Виразне читання тексту вчителем та підготовленими учнями	Ø Розпочнімо знайомство з мистецтвом гончарів. Спробуйте уявити, як працює майстер-гончар. Перший абзац читає підготовлений учень, другий – вчитель, щоб передати динаміку, третій – підготовлений учень

Перевірка первинного сприйняття. Бесіда за змістом	Вчитель демонструє ілюстрацію. – Подивіться на ілюстрацію чи таким ви уявляли гончаря за роботою? Þ Як народжується гончарний виріб?			– Так. Зосередженим на справі.
		– Чи легка ця справа?	– Не легка, але чарівна
Вибіркове читання тексту в парах		Ø Перший варіант перечитайте пошепки своєму сусіду частину тексту, де описується його робота, передаючи усю чарівність цього процесу	Учні читають 2 абзац
		Ø Підніміть руку кому вдалося детально уявити роботу гончаря.
		ØА тепер другий варіант прочитайте першому, що ще ми дізналися про мистецтво гончарів	Учні читають 1, 3 абзац
4.3. Після-текстові завдання		– Хто уважний, як називається предмет на фото	– Куманець
Комунікативна вправа: вживання нової лексики		– Які ще вироби виготовляють гончарі?	– Глечики, миски, кухлі
		– Як одним словом називаються ці предмети?	– Посуд
		Ø На дошці дієслова. Складемо речення із словосполученням глиняний посуд.	Виготовляти посуд, милуватися посудом, подавати у посуді,
		Ø Запишемо у зошит найкраще.	Записують речення
		*З давніх-давен в Україні виготовляли майстри-гончарі глиняний посуд.*
Робота над оволодінням мовними нормами		Ø Чи дотримувалися правил вимови? Прочитайте слова в рамочці.
		Ø Знайдіть і прочитайте словосполучення із цими словами.	…
Орфографічний коментар		– Які слова виділено у тексті? Þ Чому? Þ Поясніть їх правопис.	– Череп’яний (апостроф після п перед я); у спеціальній печі („правило 9-ки”), Межиріччя (дві ч наприкінці слова -подовження).
		– Нам час вирушати з містечка Гончарне, наостанок скажемо, а яких слів власне українських чи запозичених в тексті було більше?	– Власне українських
		– Чому?	– Власне українська лексика складає майже 90 % її словникового складу

5. Запам’ятовування матеріалу

Вправа на застосування знань. Робота в парах. Учитель-учень

Ø Мешканці нас не хочуть відпускати, хочуть дати нам щось у подарунок, щоб його отримати ви всі перетворитесь на пари «вчитель-учень» учнями будуть учні другого варіанта, вони будуть усно виконувати вправу 382, а учні першого варіанта стануть вчителями, вони будуть слухати і перевіряти правильність виконання, при потребі допомагати. Починаймо. Вчитель контролює роботу учнів

Учні розповідають в парах

Презентація тлумачного словника	– Як ви думаєте, що це за подарунок? Þ Чи значення всіх власне українських слів ми завжди знаємо? Þ Що допоможе нам дізнаватися значення власне українських слів, значення яких ми не знаємо.	– Ні, не всіх. Деякі слова незрозумілі. – Запитати у вчителя чи звернутися до словника.
	– Чому потрібно використовувати тлумачний словник?	– Тому що можна швидко дізнатися тлумачення слова.
	Вчитель виставляє на поличку, доступну учням, декілька тлумачних словників. Тепер ви зможете завжди на перерві постійно знаходити значення невідомих слів.

4. Знайомство із запозиченою лексикою.

Сприйняття нового матеріалу. Бесіда за картою	– Попрощаємося з містом власне українських слів. Куди вирушаємо далі?	– Запозичена лексика
	– Чому воно менше?	– Інших 10 %
	– Як ви розумієте термін «запозичені»?	– Перейшла в українську мову з інших світових мов
	– Придивіться уважно до малюнків на карті, чи можете встановити звідки прийшли слова?	Музей – грецька Клас, аудиторія, конституція – латинська Бутерброд – німецька Футбол –англійська Соло – італійська
	– А як ви вважаєте, чому в нашій мові з’являються слова з інших мов?	– Тому що їх використовують на Україні мешканці інших стран. – Тому що з’являються нові предмети, у яких немає українських назв.
Усвідомлення нового матеріалу. Робота з підручником	Ø Скористаємося підручником. Впр. 385. Максиме, прошу	Три учні читають по черзі.

	– То ж чому в нашій мові з’являються слова з інших мов?	– Через зв’язок України з іншими країнами та тому що з’являються нові предмети.
	– Які слова називаються запозиченими?	– Ті, що українська мова засвоїла з інших мов.
Запам’ятовування нового матеріалу. Взаємоконтроль у парах. Учитель-учень	Ø Розкажіть, що ви дізналися про запозичені слова. Тепер другий варіант учитель, перший – учень. Вчитель контролює роботу учнів.	Учні розповідають в парах

III. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ