Лекция 6.
Адвокат як правозахисник і представник у цивільномупроцесіЗаконодавствоУкраїнипокладає на адвоката виконання в цивільномупроцесіподвійнихфункцій. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про Адвокатуру і адвокатську діяльність” і Цивільногопроцесуального кодексу України адвокат у цивільномупроцесівиконуєодночаснофункціїправозаступництва і представництва.
Участь адвоката в цивільному процесі полягає у здійсненні ним представництва і захисту суб’єктивних майнових й особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб (громадян і юридичних осіб) та у сприянні суду у всебічному, повному і об’єктивному з’ясуванні всіх обставин справи, прав і обов’язків сторін.
У процесуальномупредставництві адвоката поєднуються два видиправовідносин — між адвокатом і особою, інтересиякоївінпредставляє,між адвокатом і судом у цивільномупроцесі. Правовідносиниміж адвокатом і довірителем (стороною, третьою особою та ін.) маютьматеріально-правовий і процесуально-правовий характер.
Матеріально-правовий характер ґрунтується на договорідоручення. Процесуально-правовізв’язкивиникають з приводу оформлення і визначенняобсягуповноваженьпредставника в цивільномупроцесі й регулюються ст. 112–115 ЦПК України.
Правові відносини між адвокатом і судом у цивільному судочинстві врегульовані нормами процесуального права (ст. 110–117 ЦПК України) і є цивільно-правовими.
Процесуальне представництво є найпоширенішим у судочинстві України.При здійсненні професійної діяльності адвокату надано право представляти і захищати права й інтереси громадян та юридичних осіб за їх дорученням в усіх судових органах і на всіх стадіях цивільного судочинства.
Для ведення справи в суді адвокат повинен мати певні повноваження. Повноваженнядають адвокату право на вчиненнявідімені особи, яку вінпредставляє,усіхпроцесуальнихдій, крімпереданнясправи до третейського суду, повнуабочастковувідмовувідпозовнихвимог, на погодження з позовом, зміну предмета позову, укладеннямирової угоди, переданняповноваженьіншійособі (передоручення), оскарженнярішення суду, поданнявиконавчого листа до стягнення, на одержанняприсудженого майна або грошей.
Повноваження адвоката на вчиненнякожноїіззазначенихдіймають бути спеціальнообумовлені у виданому йомудорученні. Адвокат, щозаймаєтьсяадвокатськоюдіяльністюіндивідуально, набуваєповноваженьпісляподаннясудовідоручення, виданого довірителем, а такожсвідоцтва про право займатисьадвокатськоюдіяльністю.
На підставінаданихповноваженьадвокатидопомагаютьзаінтересованим особам звернутися до суду за захистомїхцивільних прав. Для цьоговикористовуютьсяцивільніпроцесуальнізасоби — позовназаява; у справах, щовиникають з адміністративно-правовихвідносин, — скарга і заява, а при окремомупровадженні — заява.
До подання позову адвокат виконує велику і складну допроцесуальну роботу, пов’язану з вивченням матеріалів справи і написанням заяви.Вивчення матеріалів справи дає можливість адвокату визначитись у правовій природі позову, його елементах і наявності необхідних підстав для реалізації права на пред’явлення позову, намітити склад сторін та інших осіб, які візьмуть участь у справі, а також інших учасників процесу; визначити предмет доказування і докази для підтвердження, зібрати їх і подати суду разом з позовною заявою.
Позовна заява складається адвокатом у письмовій формі за змістом, визначеним ст. 137 ЦПК України. Суддя, до якогонадійшлазаява з додатками, вирішуєпитання про їїприйняття. Відмова у прийняттіоформлюєтьсямотивованоюухвалою, яка може бути оскаржена адвокатом за наявності у ньоговідповідногоповноваження.
З прийняттямпозовної заяви виникаютьцивільно-процесуальнівідносини, у якихбере участь адвокат, якийнабирає прав і обов’язківпроцесуальногопредставника.Підготовкуцивільних справ до судового розгляду, мета якоїполягає в забезпеченнісвоєчасного та правильного вирішеннясправи, покладено на суддю.
Процесуальнідіїосіб, щоберуть участь у справі, а такожїхпроцесуальнихпредставників (у тому числіадвокатів) здійснюютьсяпереважно на вимогусудді. Разом з тимпроцесуальнідії з підготовкицивільноїсправи до судового розглядуможутьздійснюватись і з ініціативипроцесуальнихпредставників — адвокатів і спрямовуватися на визначення характеру спірнихправовідносин, обставин, якіпідлягаютьвстановленню, на відшукуваннядоказів, визначення кола осіб, щобратимуть участь у справі, тощо.
Представники мають право ставити перед суддею питання про витребування доказів від осіб, які відхилили вимогу адвоката про їх добровільну видачу, а також можуть порушувати клопотання про забезпечення доказів і позову, про зміну умов його забезпечення або скасування.
При оформлених повноваженнях на ведення справи в суді адвокат відповідача може використовувати загальні процесуальні засоби захисту, передбачені ст. 99, 103 ЦПК України, а також спеціальні процесуальні засоби — заперечення проти позову і зустрічний позов.
Право на пред’явленнязустрічного позову може бути реалізовано адвокатом не пізніше як за три дні до судового засідання.Процесуальнимзабезпеченнямучастіадвокатів у судовому засіданні є своєчаснеодержаннявід суду викликів і повідомлень про день, місце і час розгляду судом спірноїсправи, а також про відкладення судом розглядусправи за відсутностівідомостей, щоїм вручено повістки.
У підготовчійчастині судового засіданняпроцесуальніпредставникиз’ясовуютьможливістьрозглянути справу в конкретному судовому засіданні, при певномусуді й учасникахпроцесу.
Представникамнадаєтьсяможливістьознайомитисьзі складом суду, а також з прізвищами прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання і заявлятиїмвідвід за наявності для цьогопідстав.
Незважаючи на те щообов’язокроз’яснення особам, щоберуть участь у справі, їх прав покладається на суддю, процесуальнийпредставник повинен проконсультувати особу, яку він пред-ставляє, про її права, порядок їхреалізації та правовінаслідкизазначенихдій.
Вінможезаявлятиклопотання про витребуваннявідтретіхосібдодатковогодоказовогоматеріалу, внесеннязмін до складу осіб, щоберуть участь у справі, про змінудомагання в позовномуспорі, подавати заяви про залучення до справиспівучасників, третіхосібтощо.
При дачі сторонами та іншими особами, що беруть участь у засіданні, пояснень суду про обставини справи та інші питання, які підлягають розгляду, процесуальний представник має право ставити їм запитання про уточнення вимог, їх підстав і заперечень, висловлювати власні міркування з приводу питань, що постають у процесі провадження справи.
Основним у поясненні є обов’язок сторін та їх процесуальних представників, пов’язаний з доказуванням підставності позову і заперечень на нього.
Адвокати мають також право брати участь у судових дебатах, обмінюватися з дозволу суду репліками, одержувати від суду роз’яснення щодо змісту винесеного рішення та про строки і порядок його оскарження, а в разі неучасті в судовому засіданні одержати його копію.
У судових дебатах представникиосібпідбиваютьпідсумкирозгляду судом справи, даютьправовуоцінкудослідженимдоказам і спірнимправовідносинам, викладаютьсудження з приводу розглядусправи по суті.
У промовіпредставниквисловлює думку щодорозподілуміж сторонами судовихвитрат, а в разівстановлення при розглядісправипорушеньзаконностімає право порушитиклопотання про винесення судом окремоїухвали.
Важливоючастиноюпроцесуально-правового положенняпредставника є повноваження, якізабезпечуютьйогодіяльність, спрямовану на виправленнядопущених у протоколі судового засідання і в рішенні суду неточностей абонеповноти.
