Вартість оздоровчих заходів в господарстві неблагополучному щодо інфекційного атрофічного риніту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Управління епізоотичним процесом”

 

на тему: “Аналіз епізоотичної ситуації, профілактика і заходи боротьби за інфекційного атрофічного риніту у свиней в умовах ДП"ДГ"Дніпро"

”

 

Студентки 1 курсу ВММ-3-17 групи

спеціальності 8.11010101 “Ветеринарна медицина (за видами) ”

               ________      О.А. Рибалт

                          (підпис)            (ініціали та прізвище)

Керівник              к.вет.н., доцент

(посада, вчене звання, науковий ступінь)

 __________                 І.М. Шендрик

(підпис)                               (ініціали та прізвище)

 

Національна шкала ________________________

Кількість балів: _____ Оцінка ECTS ________

 

Члени комісії:       ___________  доктор вет. Н. О.А. Ткаченко

                                                                                                      (підпис)               (ініціали та прізвище)

___________   доцент Н.В. Алексєєва

                                                                                                     (підпис)                (ініціали та прізвище)

___________   к. вет. н. О.М. Кулішенко

                                                                                                     (підпис)                (ініціали та прізвище)

 

 

Дніпропетровськ 2017

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 

 

Відгук

Керівника на курсову роботу

студентки Рибалт Ольги Анатоліївни

тема роботи: “Аналіз епізоотичної ситуації, профілактика і заходи боротьби за інфекційного атрофічного риніту у свиней в умовах ДП"ДГ"Дніпро”

Факультет ветеринарної медицини група МГ ВМ-3-17 курс перший

Дисципліна “Управління епізоотичним процесом”

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Керівник к.вет.н., доцент                  _______                І. М. Шендрик

                                                                                            підпис                      

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів курсової роботи	Строк виконання етапів	Примітка

 

 

Керівник         доцент          ____________         І. М. Шендрик __

                   посада                    підпис                         ініціали та прізвище

«22» січня 2017р.

 

Студент _______________             _________________

       підпис      ініціали та прізвище

«22» січня 2017р.

 

ПЛАН

 

ВСТУП                                                                                                                  5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Характеристика господарства                                                                         7

2. Епізоотичний стан господарства, району                                                       10

3. Визначення хвороби, характеристика збудника,

епізоотологічні дані, патогенез                                                                            12

4. Клінічні ознаки та перебіг хвороби                                                                15

5. Патолого-анатомічні зміни                                                                                       17

6. Обґрунтування діагнозу захворювання                                                                   19

7. Лікування тварин                                                                                         21

8. Профілактичні, протиепізоотичні та оздоровчі заходи

(план заходів, пояснювальна записка до плану, заходи,

проведені відповідно плану)                                                                                         22

9. Визначення економічної ефективності при

проведенні лікувальних, профілактичних

протиепізоотичних заходів та економічних

збитків при проведенні оздоровчих заходів                                                       27

ВИСНОВКИ                                                                                                         29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ                                        31

ДОДАТКИ                                                                                                            36

 

ВСТУП

 

При переведенні свинарства на промислову основу з’явилися проблеми,пов'язані з утриманням тварин. Такі фактори як перебування тварин у закритих приміщеннях, щільність утримання їх на обмежених виробничих площах, вплив на організм багатьох технологічних стрес-факторів, сприяють підвищеній чутливості свиней до несприятливих факторів, інтенсивному обміну мікрофлорою, пасажуванню її через сприйнятливих тварин і посиленню вірулентних властивостей[5].

За скупчених умов утриманняможлива передача збудників повітряно-крапельним шляхом, при прямому контакті хворих та здорових тварин, тому особливу небезпеку становлять респіраторні хвороби, що є однією з головних проблем промисловоготваринництва інфекційної етіології, які характеризуються гострим або хронічним перебігом, розвиткомкатарального запального процесу в дихальних шляхах, різким зниженнямпродуктивності та значною смертністю. В країнах СНД протягом 1991–2003 рр.захворюваність тварин пневмоніями у господарствах становила 14,7–42,4 %, асмертність від них – 6,7–13,9 %[4].

  Таким чином, неблагополучні за  респіраторними захворюваннями свинарські господарства мають низьку рентабельність, що позначається на цій галузі тваринництва в цілому. Значних обертів набирають хвороби, зумовлені так званими умовно-патогенними інфекційними агентами, які, за умов багаторазового пасажування в сприйнятливих тваринах та надмірного накопичення у навколишньому середовищі, здатні спричиняти серйозні захворювання[9].

   Інфекційні респіраторні хвороби свиней широко розповсюджені практично у всіх країнах світу з розвиненим свинарством і спричинюють великі економічні збитки. В природніх умовах респіраторні хвороби частіше відмічають у поросят 1,5-4-місячного віку, рідше хворіють поросята місячного і старше 5-місячного віку. В різних господарствах захворюваність господарств зазвичай складає 30-70%, летальність може досягати 40%. Найбільший відхід реєструють у поросят 60-90-добового віку. Частота і тяжкість респіраторних хвороб залежить від численності свиней на господарстві, їх імунного статусу та технології виробництва[38].

За численними даними, однією з причин інфекційної патології органів дихання асоціація умовно-патогенних бактерій, серед яких провідну роль відіграє Bordetellabronhiseptica. Захворювання викликане цим видом мікроорганізму (бордетельоз, бронхосептікоз, бордетельозна інфекція, інфекційний атрофічний риніт) зареєстровано і описано в Німеччині, Великобританії, Польщі, Франції, США, Росії, Україні, Білорусі та інших країнах.

      На сьогодні в багатьох країнах світу для ферм запропоновані вакцини і продовжується пошук нових специфічних засобів профілактики бордетельозної інфекції.В той же час засостовувані на практиці за кордоном вакцини залишаються малодоступними для ветеринарних фахівців свиновідгодівельних господарств України.

З активізацією зовнішньоекономічних зв'язків Україниу відповідності з міжнародними стандартамиукраїнським постачальникам племінних тварин доведеться акцентувати увагу на питанніперевірки імпортованих свиней на бордетелоносійство, адже така проблема гостро стоїть у багатьох країнах.

Були поставлені такі завдання:

1.Провести аналіз щодо епізоотичної ситуації за інфекційного атрофічного риніту у свиней в умовах ДП"ДГ"Дніпро".

2. Проаналізувати можливості лікування хворих свиней та специфічної профілактики захворювання в господарстві.

3. Дати рекомендації щодо оздоровлення поголів'я свиней від інфекційного атрофічного риніту. 

Курсова робота присвячена вивченню та проведенню ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних заходів, направлених на ліквідацію та зменшення випадків захворювання на інфекційний атрофічний риніт шляхом лікування і профілактики хвороби, визначенню їх економічної ефективності в умовах приватного підприємства ДП"ДГ"Дніпро", с. Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, саме в цьому полягає актуальність цієї курсової роботи.

ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

 

 Державне підприємство "Дослідне господарство"Дніпро" державної установи Інституту зернових культур національної академії аграрних наук України" засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.Керівник господарства - Хорішко Сергій Анатолійович.

Організаційно-правова форма господарювання - державне підприємство. Скорочене найменування: ДП "ДГ "Дніпро" ДУ ІЗК НААН". Свинокомплекс пов’язаний із селом Дослідне (Дніпровського району, Дніпропетровської області) дорогою із асфальтовим покриттям. Дане село знаходиться на відстані 1,7 км, відстань від господарства до міста Дніпро – 29 км. Поруч проходить автомобільна дорога та залізниця, населення складає 2126 осіб (за переписом 2001 року).

    Через територію Дніпровського району, на якій і знаходиться господарство, протікають ріки – Дніпро, Самара, Орель, Кільчень, Мокра Сура, Суха Сура, Маячка, Губиніха, Грушевка, Татарка. Грунти – чорноземні. В цілому клімат типовий для клімату степового півдня. Середньорічна температура повітря становить +10,6 °C, найбільш низька – в січні:−2,7 °C, найбільш висока — в червні: +23,7 °C. Рослинність густа, природнє лісонасадження. Загальна земельна площа свинокомплекса становить

Господарство як юридична особа є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Інституту умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, вирощування племінного молодняку тварин. 

Основними напрямами діяльності господарства є:

1. Активне сприяння Інституту, а також іншим науковим установам в роботі по проведенню наукових дослідів, виробничої перевірки і впровадженню науково-технічних розробок.

2. Сприяння на взаємовигідній основі Інституту в його діяльності по поширенню серед державних підприємств та організацій, а також інших господарюючих суб'єктів досягнень науки, техніки і передового досвіду у виробництво.

Основними видами діяльності господарства є:

- Вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур;

- вирощування інших однорічних, дворічних та багаторічних культур;

- розведення свиней;

- допоміжна діяльність у рослинництві;

- оброблення насіння для відтворення;

- виробництво м'яса;

- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

- виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

- ремонт і техyічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- оптова торгівля живими тваринами;

- вантажний автомобільний транспорт;

- складське господарство;

- надання інших інформаційних послуг;

- дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

На свиновідгодівельному комплексі станом на 30 вересня 2017 року нараховується поглів'я:

- свиней (загальне поголів'я) - 1 511

- супоросних свиноматок (основних) - 250, перевіряємих - 120

- ремонтних свинок - 50

- поросят віком від 0 до 28 дн. –654

- свині на відгодівлі - 420

- хряків - 7 (основних), (перевіряємих) - 10

Свиновідгодівельне підприємство спеціалізується на вирощуванні свиней великої білої породи, має власний пункт штучного осіменіння. Осіменіння свиней проводять розрідженою спермою шляхом внутрішньоматкового введення спермодоз.Наявне ізоляторне відділення, забійний пункт відсутній. Господарство не огороджене, має санпропускник, власну біотермічну яму. Гній вивозиться безпосередньо на поля.    

Утримання групове безвигульне.Для свиноматок і хряків застосовується індивідуальний і стійлово-вигульний методи утримання. Підсисних маток із приплодом розміщують індивідуально. Для годування свиней стійла обладнані годівницями, забезпечені ручним випоюванням. Для зберігання кормів використовується спеціально відведене приміщення: сухе, задовільно вентилюється, кожен місяць проводяться заходи по знищенню гризунів. Свинарники обладнані системою опалення і вентиляції.

Основним раціоном є кормосуміші. Після закінчення термінів відгодівлі свинарники звільняють від тварин, проводять механічну очистку і дезінфекцію.Температура в середньому тримається в межах 12-14˚С, вологість повітря не більше досягає 80%; вміст аміаку в повітрі перевищує 10 мг / м3.

    На підприємстві ведеться така документація: журнал реєстрації хворихтварин, журнал для запису протиепізоотичних заходів, журнал облікудезінсекції, дезінфекції та дератизації, звіт про ветеринарні протиепізоотичнізаходи, акти на проведення щеплення, акти на проведеннядегельмінтизації, акти на проведення дезінфекції, "Книга обліку маточного поголів'я худоби" (форма № 19), "Книга обліку вирощування і відгодівлі худоби "(форма № 20)..Також є план ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів та планзаходів щодо профілактики незаразних хвороб тварин. В кінці місяця копії звітівнадаються у районну державну лікарню ветеринарної медицини.

 

ЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН ГОСПОДАРСТВА, РАЙОНУ

 

За даними епізоотичного моніторингу свиногосподарств Дніпропетровської області 4 з 3-х районів відповідно до Методичних рекомендацій ННЦ ІЕКВМ мали ознаки ризику виникнення та поширення РРСС та/або ХА. У цих господарствах були виявлені репродуктивні розлади у свиноматок (мертвороди у 15–37 % свиноматок на період обстеження, перегули у 30–35 %), нежиттєздатність поросят у гніздах (відхід поросят за підсисний період становив у цих 4-х господарствах від 34 до 47 %), ураження респіраторного тракту в підсвинків груп дорощування та відгодівлі, зниження за останній квартал перед обстеженням конверсії корму у відгодівельній групі на 20–30 %. Згідно досліджень, важливого значення набуває коплексний підхід у вирішенні проблем моніторингу ОНХС в свинарстві Дніпропетровської області, оскільки за сучасної епізоотичної ситуації в одному господарстві можуть циркулювати різні збудники інфекційних хвороб.

Згідно з отриманими даними у Дніпропетровській області найбільш поширеними збудниками бактеріальних інфекцій, що можуть маскувати присутність збудника ОНХС, є E. сoli, Proteusspp., Staphylococcus, Pasteurellamultocida, Salmonellaspp., Pseudomonaaerugіnosa, Streptococcusspp.[10]

   Територія Дніпровського району Дніпропетровської області за 2015, 2016 та 10 місяців 2017 року благополучна за заразними хворобами тварин, у районі зустрічалися спорадичні випадки захворювання на сказ, подекуди серед тварин приватного сектору реєструвалися випадки захворювання на лейкоз ВРХ, бешиху, також інвазійну патологію у свиней.

  Господарство вважається благополучним щодо африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, хвороби Тешена, хвороби Ауєскі, бешихи свиней.

Проводяться профілактичні щеплення проти колібактеріозу свиней, класичної чуми свиней, бешихи, цирковірусної інфекції. Вакцини: IngelvacCarcoFLEX, Порциліс Порколі Дилювак Форте, Вірус-вакцина ЛК-М проти КЧС,Бешиформ, Неоколіпор, Парвоварукс, вакцина полівалентна проти лептоспірозу 4%.

  Серед інфекційних хвороб у поросят підсисного періоду і групи дорощування діагностувалися ротавірусна і коронавірусна інфекції, грип, актинобацилярна плевропневмонія, анаеробна ентеротоксемія, бордетельоз і пастерельоз. Випадки захворювання свиней на інфекційний атрофічний риніт на даному господарстві реєструються останні 5 років, що дозволяє оцінити ДП«ДГ«Дніпро» як стаціонарне неблагополучне за цим захворюванням.

  Санітарний стан тваринницьких приміщень і території господарства загалом незадовільний. Ветеринарно-санітарна обробка включає в себе побілку негашеним вапном, дезінфекцію 4% розчином NaOH. Дезінфікується поверхня за допомогою ветеринарно-санітарного апарата ДУК-2. Механічне очищення не регулярне. Умови утримання свиней не відповідають всім вимогам, і ризик виникнення різних патологій та інфекційних хвороб зростає в декілька разів.

   Проведені дослідження і дані літератури свідчать про те, що причиною розвитку риніті можуть бути вірусні інфекції (грип, цитомегаловірусна інфекція, реовірусна інфекція, парагрип, ензоотичний енцефаломієліт(хвороба Тешена)), серед бактеріальних інфекцій - бордетельоз і пастерельоз. Для уточнення етіології ринітів у свине і розробки лікувально-профілактичних заходів по їх лікуванню та профілактиці необхідно провести детальні вірусологічні та серологічні дослідження[33].

При потребі обладнуються скотозабійні майданчики, їх встановлюють на відстані 300—400 м від жилих будівель, водойм, пасовищ, проїзних доріг і місць громадського користування. Забійні пункти та майданчики є важливими ветеринарно-санітарними об'єктами, тому при їх будівництві і експлуатації особливу увагу приділяють питанням утилізації відходів виробництва. Для забезпечення високої якості м'яса і м'ясопродуктів слід суворо дотримувати санітарно-гігієнічних вимог при будівництві і експлуатації споруд. Треба регулярно очищати, мити і дезінфікувати приміщення, обладнання, інвентар і спецодяг, особливу увагу приділяти боротьбі з мухами. Усі робітники скотозабійних пунктів повинні дотримувати техніку безпеки, особисту гігієну і регулярно проходити медичний огляд[17].
ВИЗНАЧЕННЯ ХВОРОБИ, ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДНИКА, ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ДАНІ, ПАТОГЕНЕЗ

 

    Інфекційний атрофічний риніт (лат. - Rhinitisatrophicainfectiosasuum; інфекційний атрофічний риніт, ІАР, бордетелліоз свиней) – це хронічна респіраторна хвороба поросят, що характеризується серозно-гнійним ринітом, атрофією носових раковин і завитків лабіринту гратчастої кістки, дегенерацією і деформацією кісток лицьового черепа, порушенням обміну речовин з подальшими патологічними ускладненнями.

Вперше захворювання було описано в Германії в 1830 р. у поросят під назвою «сопуча хвороба»[45].В Росії хворобу першим описав в 1895 р. А.Базарянінов як «злоякісна нежить свиней, або хоботкову хворобу»[42].

    Ранні дослідники причиною атрофічного риніту називали авітаміноз D, неповноцінну годівлю та погвні умови утримання, спадкові фактори та близькоспоріднене розведення. Були виказані припущення про участь в інфекційному процесі рикетсій та мікоплазм[32,42,46].

   Провідними агентами у виникненні респіраторних хвороб є асоціації Pasteurella multocida (серовари А і Д), Bordetella bronchiseptica таMycoplasma hyorhinis, при цьому перебіг хвороби характеризується високоюконтагіозністю, масовою захворюваністю (47–62 %) та значною летальністюмолодняка (32 % і вище)[1].

Bordetellabronchiseptica невелика (0,2–0,5х1,5–2,5 мкм), нерухома, грамнегативна паличка, що не утворює спор і капсул, суворий аероб. Має метаболізм дихального типу. Продукує гемаглютинін, який утворюється в бактеріальній стінці й відіграє важливу роль у розвитку патологічного процесу та імунної відповіді. Bordetellabronchiseptica утворює дермонекротичні екзо- і ендотоксини і ліпополісахаридний комплекс, володіє адгезивністю до клітин слизової оболонки дихальних шляхів.

Добре росте на простих живильних середовищах. Деякі дослідники повідомляли про можливість росту збудника в солоній воді без додавання будь-яких поживних речовин. Росте на простому МПА, свіжовиділені культури через 18–24 год інкубації при 35^OС утворюють гладкі, напівпрозорі, блискучі дрібні колонії з рівними кінцями, опуклою поверхнею від 0,5 до 1,0 мм в діаметрі, які через 48–72 год набувають сірувато-білого забарвлення. Добре розмножується за 20–37 оС на рідких середовищах і щільних середовищах (агар кров’яний, сироватковий, МПА, курячий з кінською сироваткою, молочно-кров’яний агар за Гартохом, картопляно-гліцериновий агар, агар Мак-Конкі, казеїново-вуглецевий агар, середовище Борде-Жангу, бордетел-агар). На рідких середовищах спричинює рівномірне помутніння з наступним утворенням пристінкового кільця. На кров’яному агарі росте у вигляді колоній золотавого кольору з утворенням В-гемолізу. Колонії округлі, випуклі, з рівними краями, гладкі, діаметром 0,5–1 мм. Дрібні округлі, куполоподібні, блискучі, напівпрозорі колонії з’являються на 1–2-гу добу, бурий пігмент Bordetella bronchiseptica на відміну від B. рarapertussis не утворює. На агарі Гартоха колонії Bordetella bronchiseptica набувають білуватого забарвлення. Збудник добре росте на МПА з тирозином без зміни кольору середовища, колонії дрібні, блискучі, сірі, вологі з рівними краями і випуклою поверхнею. На бордетелагарі утворює дрібні, маслянисті, непрозорі, блискучого кольору, іноді сріблясті, які нагадують крапельки ртуті. Bordetella bronchiseptica росте на сальмонел-шигел агарі. Рухомість Bordetella bronchiseptica добре виявляється на напіврідкому агарі за 30 ^оС[24].

В антигенному відношенні Bordetellabronchiseptica неоднорідна. Збудник має термолабільні К- і Н- і термостабільні (соматичний) О-антигени, серед яких О1 і К1 є спільними для всіх штамів. Ізоляти збудника, виділеного від свиней, містять О1,2 і К1,2 антигени.

  В умовах лабораторії хворобу можна експериментально відтворити у поросят 1–15-денного віку, кроленят, котенят і цуценят шляхом інтраназального введення чистої культури Bordetellabronchiseptica чи змивів зі слизової оболонки носової порожнини хворих свиней[13].

Багато авторів для діагностики бордетелльозної інфекції рекомендують використовувати реакцію аглютинації[14,27]. РА дозволяє виявити антитіла до бордетел в діагностичному титрі 1:40 і вище в 80% випадків.

В умовах тваринницьких приміщень збудник зберігає життєздатність не менше 16 днів. Заморожування консервує його до чотирьох місяців і більше. Розчини їдкого натру (3%-ний), формальдегіду (1%-ний) і суспензія свіжогашеного вапна (20%-на) інактивують збудник протягом трьох годин[19,21].

Bordetella bronchisерtica (BB) також широко циркулює в тваринницьких господарствах. Її часто виявляють в носовій порожнині здорових поросят та інших ссавців, включаючи собак та кішок. Розмножуючись в носовій порожнині, бордетелла виділяє цитотоксин, який викликає атрофію раковин та створює умови для розмноження пастерел. ВВ являється первинним легеневим патогеном для молодих поросят (до 4-хтижневого віку) і вторинним патогеном для поросят в період дорощування та відгодівлі. Вона підвищує сприйнятливість поросят до інших респіраторних патогенів.

Pasteurella multocida (РМ) циркулює майже в усіх свинних господарствах. Здорові свині часто являються носіями пастерел; їх, як правило, виявляють в носовій порожнині та мигдаликах[31].

Розмножуючись у носовій порожнині бордетелла створює умови для розвитку Pasteurella multocida, яка циркулює практично у всіх свинарських господарствах. Розрізняють 5 капсульних серотипів Pasteurella multocida A,B,D,E,F. Три з яких виявлені у свиней. Cвиноматки є основними носіями Bordetella bronchiseptica і Pasteurella multocida типу D, які інфікують поросят в період лактації. Інфікування Bordetella bronchiseptica є основною причиною розвитку не прогресуючого атрофічного риніту поросят,тоді як ураження, спричинені дерматонекротизуючим токсином Pasteurella multocida  типу D, є характерним для прогресуючої форми.

 

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ТА ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ

 

    На неблагополучному за атрофічним ринітом господарстві клінічні ознаки хвороби зареєстровано у поросят віком від 10 до 20 діб та у поросят на відгодівлі. У хворих тварин молодших груп відмічається чхання, вони труть носом об оточуючі предмети, із ніздрів виділяється невелика кількість серозного секрету. Температура тіла в нормі (до 40⁰ С). У хворих поросят віком 3-4 тижні відмічено різко виражену асиметрію в розвитку щелеп, порушення прикусу – ікла верхньої щелепи не закривають ікла нижньої щелепи, які зазвичай висунуті наперед. Нормальний прийом їжі порушений, часто спостерігається кровотеча з носа.

    Спочатку захворювання у поросятпроявлялось запаленням слизової оболонки, з часом вони почали чхати, фиркати, в області п’ятачка з’явився свербіж, що супроводжується набряком нижніх повік і сльозотечею, утворенням чорних плям поблизу внутрішнього кута повік – внаслідок осідання бруду на зволожених ділянках шкіри.

Біля 40% поросят на відгодівлі - з клінічними ознаками бронхопневмонії та діареї, температура підвищена до 41⁰ С і більше. У зв’язку з розвинутою атрофією носових раковин і лицьових кісток черепа, верхня щелепа у більшості поросят стала коротше і з’явилася розбіжність різців між щелепами, утворилася складка шкіри на носі за п’ятачком, нижня губа випинається вперед, приймання корму різко порушується.Дихання утруднене, сопляче. Майже в 50% випадків захворювання у поросят на відгодівлі реєструється криворилість (викривлення верхньої частини носа вправо чи вліво) і мопсовидність(вип’ячування носа наверх). Здатність приймати корм у них різко порушується, вони відстають у рості і розвитку. За даними досліджень біля 25 % хворих даної групи загинають голову набік, здійснюють манежні рухи. У тварин відмічена напружена хода, косоокість та судоми.
    У хворих поросят можуть спостерігатися ускладнення: бронхіти, пневмонії, при цьому температура підвищується на 0,5-1 С (до 41 ° С і вище).

Загибель тварин залежно від умов утримання і загальної епізоотичної ситуації в господарстві може досягати 30%[13].

    Як наслідок, ріст явно хворих поросят суттєво сповільнений, вони помітно відрізняються за масою тіла від здорових тварин. Отити, нервове збудження (тварини риють землю, кусають себе за хвіст, тощо), проноси, пневмонії виникають в окремих тварин.

    Дихання у таких тварин сопуче (від скопичення гною). Кашель і чхання, слизово-гнійні грудки вилітають на великі відстані. У окремих поросят – приступи задухи, що супроводжуються нервовими явищами.

        

 

ПАТАЛОГО-АНАТОМІЧНІ ЗМІНИ

 

    З метою виявлення патологічних змін було проведено розтин поросяти 3-х місячного віку з хронічною формою інфекційного атрофічного риніту. Для цього здійснено сагітальний розріз голови і поперечний (на рівні других премолярів), після чого  виявлено атрофію вентральної носової раковини та лабіринту решітчастої кістки, злиття порожнини носа з гайморовою пазухою та з синусом клинопіднебінної та лобної кісток, витончення твердого піднебіння та носової перетинки, носова перетинка викривлена. Носова порожнина заповнена густим сірим слизом. Спостерігається деформація верхньої щелепи у вигляді викривлення в сторону, неспівпадіння зубних аркад. Спостерігається ураження середнього вуха, барабанної перетинки та зовнішнього слухового проходу. При розтині черепної порожнини спостерігається набряк речовини мозку, тверда мозкова оболонка звичайної товщини, напівпрозора; м’яка мозкова оболонка гіперемійована. Дані зміни спостерігалися одночасно з правої та з лівої сторони черепа.

    Шкіра цілісна, на не пігментованих ділянках блідо – рожевого кольору, суха, грубо еластична. Шкіра дорсальної поверхні носа зібрана в грубі складки, нижче внутрішнього кута ока забруднена, у вигляді чорної плями. Підшкірна клітковина волога, жиру не містить.Поверхневі шийні лімфовузли збільшені до 8 см в довжину. На розрізі почервонілі, соковиті, малюнок стертий, фолікули гіперплазовані.

В трахеї виявлено скупчення слизу з домішками крові, слизова оболонка набрякла, гіперемійована, з точковими крововиливами. Слизові оболонки бронхів та бронхіол гіперемійовані, в просвіті бронхів спостерігається гнійний слиз.

Встановлений такий паталогоанатомічний діагноз:

1. Гострий катаральний або катарально – гнійний риніт.

2. Атрофія кісткової основи носових раковин.

3. Витончення та деформація носових перегородок та твердого піднебіння.

4. Криворилість, мопсовидність, порушення з’єднання зубних аркад.

5. Катарально – гнійна бронхопневмонія (ускладнення).

6. Гнійний отит (ускладнення).

7. Відставання в розвитку.

На спинці носа у поросят, починаючи з 3-хтижневого віку, можна спостерігати підвищену складчастість і набряк шкіри в ділянці ікл та спинки носа. У поросят 8 тижнів і старше, коли атрофія раковин яскраво виражена, складчастість шкіри в області спинки носа виражена. У випадках двосторонньої атрофії губи вип’ячуються вперед. Часто в області внутрішнього кута ока у поросят з білою шкірою помітні темні плями. На шкірі в області голови можна спостерігати утворення темних кірочок, особливо у тварин, що пали в перші 2 тижні життя. Шкіра в області ануса іноді буває забруднена фекаліями. У мертвонароджених і павших в перші дні життя поросят підшкірна клітковина бліда, серозно-інфільтрована. Скелетні м’язи у поросят з атрофією раковин, розвинуті слабко та блідо забарвлені. Починаючи з 3-хтижневого віку, у поросят спостерігається неспівпадання різцевих зубів. … У хворих тварин у віці 2 тижнів в носовій порожнині виявляють підвищену кількість прозорого, зглека мутного слизу. У 3-хтижневих поросят кількість слизу більш значна, він становився мутним, іноді з домішками щільних крихкуватих частинок, забарвлених в жовтувато-сірий колір. … Запалення слизової оболонки у поросят одного віку може бути різним за ступенем і характером, частіше воно катаральне, а у загиблих від пневмонії тварин – гнійне[41].

Атрофія носових раковин відбувається за рахунок токсину, який виробляється збудником. Циркулюючі в крові віруснейтралізуючі антитіла утворюються не завжди або зовсім не утворюються при місцевому імунітеті.

    Паталого-анатомічні зміни знаходять не тільки в респіраторному тракті. Під дією екзотоксинів змінюються кровоносні судини і інших органів, слідом за цим нерідко настає генералізація інфекційного процесу з бактеріємією і диссиміляцією збудника в більшість паренхіматозних органів і головний мозок. Гематогенне поширення бордетел можливе не тільки з вогнища первинного їх розмноження в слизовій носових ходів і альвеолярному епітелії, а й з лімфоретикулярної тканини глотки і гортані[37].

 

ОБГРУНТУВАННЯ ДІАГНОЗУ

 

    При постановці діагнозу враховувалися клініко-епізоотологічні дані, клінічна картина захворювання та результати гістолого-патологоанатомічних досліджень. Для морфометричного дослідження відібрано 10 голів підозрілих на захворювання поросят на відгодівлі з масою біля 100 кг. Виявлені при розтині атрофії носових раковин та носових кісток свідчать про наявність хвороби в господарстві. Розпил щелепи здійснюється між 1 і 2 премолярами. Ступінь пошкодження кісткової тканини оцінюють за 5-ти бальною системою. Легке відхилення від норми – 1 бал, слабка атрофія або викривлення носової перегородки – 2 бали, більш сильне викривлення – 3 бали, повна атрофія однієї носової раковини – 4 бали, атрофія обох раковин – 5 балів. Розрізняють 3 форми змін в носових кістках: деформативна, атрофійна та гіпоплазійна.

Необхідно виключити грип, фіброзну остеодистрофію (некротичний риніт). Спалахи грипу мають гострий характер, хвороба швидко поширюється в стаді. За некротичного риніту виникає розпад м’яких тканин, хрящів і кісток носа з утворенням виразок. У всіх сумнівних випадках проводять додаткові патолого-гістологічні, бактеріологічні, вірусологічні й серологічні дослідження[28].

    Проведена бактеріальна діагностика із застосуванням живильного середовища, що складається з наступних компонентів – пептон, глюкоза, лактоза, хлористий натрій, блакитний бромтимол, агар + 20 мг пеніциліну і фуралтодону, 0,5 мг гентаміцину, рН такого середовища – 7,6. Збудник утворює колонії діаметром 0,5- - 3,3 мм, центральна частина яких темно-блакитного кольору.  Метод бактеріологічного дослідження дозволяє максимально виявляти (до 90% і більше) хворих тварин і бордетелоносіїв у стаді. У практичних умовах із цією метою найбільш широко використовують метод ретельного клінічного дослідження лицьового черепа тварин з метою виявлення початкових ознак риніту й порушень прикусу різців[19,21].

    Посів культури, отриманої із порожнини носа за допомогою тампона, було поміщено в фізичний розчин. Термін інкубації – 48 годин.

Проведена діагностика з використанням тест набору, що передбачає груповий відбір оральної рідини. Бавовняні мотузки, які входять в набір прикріплюються в станках, де знаходяться свині на різних етапах вирощування. Потім через деякий проміжок часу мотузку знімають і викручують. Рідину, яку одержали, переливаємо в пробірки і направляємо в лабораторію для дослідження.     

Аналіз вітчизняної літератури вказує на те, щоєдиним поширеним методом лабораторної діагностики респіраторних інфекційсвиней є бактеріологічний метод. На жаль, усі ці дослідження досить громіздкіта тривалі[3,39,26].

Лабораторна діагностика інфекційних захворюваньсільськогосподарських тварин поповнюється сучасними методами, такими якімуноферментний аналіз (ІФА) та полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)[40], проте ці методи ще не набули широкого застосування в Україні.А тому виникає необхідність у визначенні місця ПЛР у системі діагностики респіраторних інфекцій свиней. Необхідно враховувати, що головним аспектом серед заходів боротьби із респіраторними інфекціями є своєчасна діагностика та виявлення тварин-пастерелоносіїв[1].

Застосування ПЛР для виявлення ДНК збудника пастерел за респіраторних захворювань у свиней становить 100,0 %, індикація бактерій 82 бактеріологічним методом досліджень становить – 80,0 %, виявлення антитіл в ІФА – 53,3 % (титри від 1: 128 до 1: 412) і РА – 46,7 %[30].

Радіографічний метод. Використовують в деяких країнах для племінних господарств. Не дозволяє виявити слабкі ураження кістки носової порожнини.

Із серологічних методів застосовують РА. Дозволяє виявити більшу кількість хворих поросят, ніж бактеріологічно. Особливо при субклінічному перебігу хвороби. Серологічна діагностика не завжди свідчить про благополуччя господарства по атрофічному риніту. Пояснюється це поверхневою локалізацією ВВ при природньому зараженні. В даному випадку виробляється тільки місцевий імунітет. Але він грає велику роль в захисті тварин від даної хвороби.

 

ЛІКУВАННЯ ТВАРИН

 

    Лікування атрофічного риніту ефективне тільки на початку хвороби в гострому періоді і має на меті запобігти деформації лицевого черепу, що поліпшує відгодівлю та скорочує строки здачі тварин на забій. При виражених процесах атрофії, мопсовидності та криворилості хворих не лікують, а вибраковують. На великих свиногосподарствах лікування не проводять, так як це економічно невигідно. Щоб лікування було ефективне потрібно обов’язково визначати чутливість чистих культур до антибіотиків.

    Поросят віком від 3-х тижнів із явними ознаками атрофічного риніту було ізольовано із намірами відгодівлі і забою. Для поросят підсисного періоду без видимих структурних змін носової кістки, захворювання яких діагностично підтверджене, застосовано такий план лікування:

1. По-перше, поряд з лікуванням необхідно усунути вплив на організм поросят несприятливих зовнішніх чинників, організувати моціон, повноцінне годування з додаванням в корм мінеральних речовин і вітамінів.

2. Індивідуальне зрошення носової порожнини розчинами Біоміцину (2 рази/добу з інтервалом 7 – 8 годин) і Сульфалену (10%-ий розчин 1 раз/добу) протягом 2 тижнів.

3. Внутрішньом’язове введення масляних розчинів Ретинолу ацетату (1 раз/добу протягом 3 діб в дозі 15 тис.МО)і препарату Відеїн (по 200 тис. МО 1 раз/добу протягом тижня через день).   

 

ПРОФІЛАКТИЧНІ, ПРОТИЕПІЗООТИЧНІ ТА ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ

 

    Виникнення хвороби пояснюється не тільки дією збудника. Вирішальну роль у виникненні захворювання мають порушення зоогігієнічних правил годування і утримання супоросних свиноматок і молодняка.

    Практичні спостереження показують, що атрофічний риніт у свиней виникає під впливом комплексу неблагоприємних факторів: тіснява та вологість у свинарниках, відсутність моціону тварин, недостатність в раціоні мінеральних речовин, і насамперед солей кальцію та фосфору, недостатність вітаміну А і D.

    На благополучні свиноферми інфекційний атрофічний риніт заноситься із тваринами, що явно хворі (нині зустрічається порівняно рідко), або з тваринами, що не мають явних ознак хвороби.

    Згідно з «Тимчасовою інструкцією про заходи щодо боротьби з інфекційним атрофічним ринітом свиней» і «Методичними вказівками по оздоровленню племінних і товарних свинарських ферм від інфекційного атрофічного риніту», затвердженими Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 20.01 1961 і 01.09.1965 рр. регламентовані такі заходи  попередження заносу інфекції в господарства:

1. Для комплектування стада необхідно купувати свиней на господарствах і фермах, благополучних за інфекційним атрофічним ринітом, не допускати свиней, що недавно прибули, в загальне стадо без попереднього їх карантинування. Доцільно досліджувати свиней в ІФА для визначення антитіл до дерманекротоксинів.

2. Поступивших на господарство супоросних свиноматок утримувати ізольовано до 8 тижнів після опоросу. При розміщенні свиней у господарстві суворо дотримуватися роздільного утримання свиней за віковими та виробничими групами.

3. Забезпечити повноцінне годування свиней за раціонами із включенням в них комплексів білків, вітамінів та мінеральних речовин, особливо при підготовці свиноматок до злучки та опоросу, в літній час свиней утримувати в обладнаних таборах.

4. Не менше двох разів на рік – весною та восени – проводити очистку території свиноферми з послідуючою дезінфекцією. Гній необхідно піддавати біотермічному знезараженню.

5. Регулярно, не менше одного разу на рік проводити клінічний огляд всього свинопоголів’я.

6. Предмети догляду щоденно після роботи очищати та обмивати дезрозчином. В кожному свинарнику встановити раковини для миття рук, мати мило та рушник. Спецогляд із приміщення виносити не дозволяється. Через кожні 10 -15 діб на господарстві проводити санітарний день.

Ключовим аспектом контролю даної патології є контроль вертикальної інфекції за допомогою двох найважливіших і взаємодоповнюючих стратегій:

    1. Санація свиноматок за допомогою антимікробних препаратів, з метою зниження тиску інфекції в популяції. Така санація не дозволяє знищити бактерії повністю, але допоможе досягти зниження ступеня зараження поросят через молозиво.  

2.Імунізація через молозиво, за допомогою вакцинації свиноматок. Пасивний імунітет, що передається поросятам, ефективно знижує бактеріальну колонізацію носового тракту, тим самим досягаються ефекти, які мінімізують пошкодження слизової та хрящової тканин носової перегородки та недопущення проникнення бактерій в організм поросят, які інфікувалися від свиноматок в період лактації. Зменшується ступінь зараження неінфікованих відлучених поросят від інфікованих.

Крім того, доцільними будуть такі дії як:

1. Вибракувати тварин зі слабкою конституцією.

2. Не часто змінювати структуру стада, залишати якомога більше старих високопродуктивних самок.

3. Застосовувати систему «все пусто – все зайнято».

4. Ізольовано утримувати кожну племінну свиноматку з виводком і кожний виводок протягом місяця після відйому.

Було здійснено ряд заходів по ліквідації інфекційного атрофічного риніту на неблагополучному господарстві та його оздоровленню. При появі атрофічного риніту все свинопоголів’я піддано клінічному огляду і поділено на 3 групи:

1. Група хворих тварин, що мають явні ознаки хвороби. Всі свині цієї групи ізольовано із загальних свинарників і направлено на забій.

 2. Група умовно здорових свиней, серед яких було виділено хворих. Свині цієї групи через кожні 5-6 діб підлягають ретельному клінічному огляду, всіх виявлених хворих ізольовано, поставлено на відгодівлю за територією свиноферми.

3. Група здорових свиней. До цієї групи відносять все інше поголів’я в свинарниках, де при клінічному огляді свиней не виявлено хворих і підозрюваних у захворюванні, свиноматок, які мають не менше 3-х опоросів і кнурів віком не молодше 2 років, відібраних з благополучних свинарників, до оздоровлення свинокомплексу їх розміщено в окремих ізольованих, сухих, добре вентильованих приміщеннях.

За планом оздоровлення господарства, що розроблений ветеринарними спеціалістами, також здійснено:

1. Проведення механічного очищення, необхідного ремонту, дезінфекції і дератизації свинарників та оточуючої теорії, до розміщена група здорових свиней. Для дезінфекції застосовано 4%-й розчин їдкого натру.

2. Закріплення окремого персоналу для догляду за здоровим поголів’ям.

3. Ізольоване утримання здорових поросят, отриманих від основних свиноматок.

4. Направлення неблагополучного поголів’я свиней на забій із заміною його здоровим поголів’ям, завезеним з іншого господарства, благополучного за захворюванням свиней на інфекційний атрофічний риніт.

5. Внаслідок встановлення захворювання свиней на ІРТ дане господарство рішенням райвиконкому оголошено неблагополучним за цим захворюванням, прийнято на особливий облік та піддано обмеженням.

6. Так як у господарстві є хворі свині, новонародженим поросятам зрошували носову порожнину дибіомицином у вигляді суспензії (1 г дибіоміцина на 30 - 35 г 20%-го водного розчину гліцерину).

За умовами обмежень було заборонено:

1. Вивіз свиней на інші господарства для відтворення стада до повного оздоровлення господарства.

2. Вивіз клінічно хворих свиней для відгодівлі на інші господарства.

Як виключення допускався вивіз із племінною метою здорового молодняка з 8-місячного віку за умов:

а) ізольованого вирощування цього молодняка на основі роздільного утримання вікових та виробничих груп;

б) відсутності хворих серед груп молодняка, відібраних із племінною метою;

в) проведення на господарстві всього комплексу оздоровлюючих заходів у відповідності з інструкцією.

З метою отримання здорових поросят і підвищення їх стійкості до зараження на атрофічний риніт супоросних і підсисних свиноматок забезпечено повноцінними кормами з повним набором білкових, мінеральних та вітамінних речовин, з дачею їм соковитих кормів, поросят-сисунів забезпечено годування в спеціально-обладнаних для цього підкормочних станках. Особливу увагу надано раціональному утриманню та годівлі тварин, дотримано такі умови як не допущення різкої зміни раціону, регулярний клінічний огляд і своєчасне виявлення хворих.

В Японії та США для специфічної профілактики ІАР свиней розроблені живі та інактивовані вакцини з В. bronchiseptica. Зокрема, фірма "Інтервет" виробляє інактивовану вакцину "Порціліс AR-T". В нашій країні вакцини проти ІАР не випускаються. Також, в даний час фірма Intervet (Нідерланди) виробляє інактивовану вакцину проти атрофічного риніту свиней «PorcilisAR-Т», призначену для імунізції супоросних свиноматок з метою створення колострального імунітету у новонароджених поросят.

Актуальними із доступних являються декілька вакцин проти ІАРС - Porcilis AR-T i RHINIFFA, що містять передусім токсин P. multocida і антигени РM, ВВ і антиген збудника бешихи. Згідно рекомендаціям виробників, супоросних свинонматок слід імунізувати в третьому триместрі супоросності в першому циклі дворазово з перервою 3-6 тижнів, в кожному черговому циклі – одноразово за 2 тижні до опоросу. У випадку застосування вакцини Atro-Вас-3 крім свиноматок слід імунізувати активно і поросят. Хряків слід імунізувати кожні півроку[34]. Z. Pejsak, B. Wasinska, S. Wardinski запропонували інактивовану вакцину Риновак. Рекомендується щеплення вакциною Порциліс БПМ супоросних свиноматок та ремонтних свинок дворазово за 35 та 14 діб до опоросу. Молодняк від щеплених свиноматок вакцинувати на 35 та на 50 день після народження.

Необхідним запобіжним заходом можна вважати профілактику респіріторних хвороб загалом. Зокрема, для специфічної профілактики бордетельозу свиней рекомендується щеплювати тварин інактивованою вакциною проти бордетельозної інфекції свиней.  Формується клітинний місцевий імунітет.

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЛІКУВАЛЬНИХ, ПРОФІЛАКТИЧНИХ ТА ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ ЗАХОДІВ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ

        

Вартість оздоровчих заходів в господарстві неблагополучному щодо інфекційного атрофічного риніту

 

Препарат	Форма випуску	Вартість ціна одиниці,грн.	Витрачено на курс лікування		Вартість лікування, грн...
Біоміцин	Порошок, 1 кг	85,45	4600 г		85,45
Сульфален	Ампули 0.025%, 1 мл, 10 шт.	15,24	4578 мл		6 976,90
Ретинол-ацетат р-н масл. 3,44%	Флакон, 10 мл	8,05	147,15		118,50
Відеїн	Порошок, 5 кг.	33,26		1308 г	33,26
Всього					7 213,11

 

    Визначення економічного збитку, спричиненого хворобою:

1. Збиток від вимушеного забою поросят на відгодівлі:

 

З1 =168*10*40 - 60 480 = 6 720 грн.

 

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів:

 

1. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороби:

 

Пз = 860*0,71*25,34 – 6 720 = 8 752,60 грн

 

2. Витрати на роботу лікаря ветеринарної медицини під час лікування свиней:

 

1 люд/хв. = місячна ставка ветеринарного лікаря/28 робочих днів/12 годин.

1 люд/60 хв. – 3200/28/12/60 = 0,16 грн (витрачено на одну годину лікування хворої тварини).

60 хв. х 0,16 х 7 діб = 67,2 грн

 

3. Загальна сума ветеринарних витрат при лікуванні хворих свиней:

 

В_в(заг.) 1 тв. = 7 213,11 грн. + 67,2 грн. = 7 280,31 грн.

 

4. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення лікувальних заходів (Е_е):

 

Е_е = П_з – В_в =8 752,60 грн. – 7 280,31 грн. = 1 472,29 грн.

 

5. Економічний ефект від проведення лікувальних заходів на одну гривню витрат:

Е_е = Е_е / В_в =  1 472,29 грн. /7 280,31 грн. = 0,2 на гривню витрат

 

Підвівши підсумок з розрахунків економічної ефективності можна стверджувати, що дана схема лікування є економічно вигідною.

 

ВИСНОВКИ

 

    Інфекційний атрофічний риніт розвивається у поросят з перших днів життя. Встановлено, що на господарстві ДП «ДГ «Дніпро» наявне стаціонарне вогнище даної хвороби. Діагноз встановлено комплексно. Паталогоанатомічно захворювання характеризується загальним відставанням в розвитку, вираженим в різній мірі запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, атрофією кісткової основи носових раковин і лицьових кісток голови, незначними дистрофічними змінами в паренхіматозних органах.

    Серед недоліків роботи господарства доцільно було б вказати на невиконання вимог щодо біотермічного знезараження гною, відсутність огорожі, неналежний ветеринарно-санітарний стан тваринницьких приміщень, порядок в яких, очевидно, підтримується нерегулярно.

    На господарстві ДП «ДГ «Дніпро» поширені респіраторні патології свиней, зумовлені асоціаціями умовно-патогенних мікрорганізмів, серед яких перше місце посідають збудники інфекційного атрофічного риніту свиней. Внаслідок порушення прикусу у поросят на відгодівлі певною мірою знижено ріст та розвиток організму. Економічний ефект від проведення лікувальних заходів склав 0,2 на гривню затрат.

    Економічний збиток від ІАРС складається в основному в результаті зниження приросту маси в результаті поганого росту і розвитку перехворілих поросят, загибелі тварин при ускладнених формах хвороби та вимушеному забої, витрат на проведення оздоровчих заходів.

Були проведені заходи з профілактики та ліквідації атрофічного риніту на господарстві. Було вирішено лінічно хворих поросят піддано лікувати, ізолювати в окреме приміщення для відгодівлі та подальшого забою. Рекомендовано регулярно проводити клінічний огляд тварин, насамперед ремонтного молодняку, вчасно замінювати неблагополучне поголів’я господарства, застосовувати специфічну(при можливості) та неспецифічну профілактику.

Значне поширення захворювання на інфекційні пневмонії бактеріальної

етіології зумовлено недосконалістю існуючої системи лабораторної

діагностики, специфічної профілактики та протиепізоотичних заходів.

Також, на основі вищевказаного, пропоную ввести на господарству наступні заходи:

1. Проводити екологічну пропаганду серед робітників свиноферми та населення найближчих населених пунктів.

2. Регулярно проводити на території свиноферми дезінфекцію, дератизацію з метою розриву епізоотичного ланцюга.

3. Для попередження інфекційних захворювань, зокрема інфекційного атрофічного риніту, регулярно проводити профілактичні ветеринарні заходи.

4. Систематично звволожувати дезкилимки розчинами лугів, для запобігання заносу хвороботворних мікроорганізмів на територію свиноферми.

5. Регулярно здійснювати контроль за параметрами мікроклімату, вчасно ліквідувати всі

6. Наладити безперебійне оснащення робітників спецодягом та спецвзуттям.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Авраменко Н. О. Діагностика та виявлення тварин-носіїв респіраторних інфекцій свиней на сучасному етапі. Сучасні тенденції проведення лабораторних досліджень у ветеринарній медицині, – Полтава: ТОВ НВП “Укрпромторгсервіс”, 2015. – 118 с.

2. Алтухов М.М. Короткий довідник ветеринарного лікаря. - Москва: "Агропромиздат", 1990. - 574с

3. Апатенко В. М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных / В. М. Апатенко.– К.: Урожай, 1990. – 170 с

4. Андросик Н. Н. Этиологическая структура и специфическая профилактика респираторных болезней свиней / Н. Н. Андросик, Н. Д. Андросик, Ю. Г. Лях // Науковий вісник НАУ. – 2001. – № 5.

5. Андросик Н.Н. Профилактика пневмоний свиней. – Минск: Урожай, 1989.

6. Бакулев І.А. Епізоотологія з мікробіологією. Москва: "Агропромиздат", 1987. - 415с.

7. Безбородкин Н.С. Методика определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий. Витебск, 2000.

8. БессарабовБ.Ф., Воронін Є.С. та ін; Під ред. Сидорчука А.А. Інфекційні хвороби тварин /. - М.: Колос, 2007. – 671с.

9. Бердник В. П. Микоплазмоз свиней: дисс. на соиск. науч. степени д. вет. н. – М., 1991. – 616 с.

10. Біла Н. В., Маршалкіна Т. В., Колбасіна Т.В. Оцінка ризиків епізоотичної ситуації у свинарських господарствах Дніпропетровської області // Інститут сільського господарства степової зони НААН України, Д., - 2012.

11. Васильев Д.А., Сверкалова Д.Г., Никульшина Ю.Б., Зайнудинова Л., Тарасова Л. Изучение биологических свойств Bordetella bronchiseptica. Ветеринарная медицина домашних животных: Сборник статей. - Выпуск 4. - Казань: Печатный двор, 2007.

12. Вербицький П.І., ДостоєвськийП.П. Довідник лікаря ветеринарної медицини. - К.: "Урожай", 2004. - 1280с.

13. Вербицкий А.А. Диагностика и специфическая профилактика бордетеллезной инфекции у свиней./дис.канд.наук. – Мн., 2002. – 109 с.

14. Вербицкий А.А. Перспективы использования реакции агглютинации при бордетеллезной пневмонии свиней. / Ученые записки Витебской гос. академии вет. медицины. Т. 36. Ч. 1. - Витебск, 2000.

15. Временная инструкция о мероприятиях по борьбе с инфекционным атрофическим ринитом свиней. [Електронний ресурс] – Режим доступу до стор.: http://lawru.info/dok/1960/09/06/n1192429.htm

16. Гавриш В.Г. Довідник ветеринарного лікаря, 4 видавництва. Ростов-на-Дону: "Фенікс", 2003. - 576с.

17. За ред. В.І.Герасимова. Свинарство і технологія виробництва свинини, – Х: Еспада, 2010. – 448с.

18. Достоєвський П.П., Судаков Н.А., Атамась В.А. та ін. Довідник ветеринарного лікаря. К.: Урожай, 1990. - 784с.

19. ЗубецН.А. Инфекционный атрофический ринит свиней.: М.: Россельхозиздат, 1975.

20. Кадымов Р.А., Дунямалиев Г.Э., Агаева Э.М. Ассоциированное течение некоторых болезней бактериальной этиологии. // Тез.докл. VI межгос. конф. по науч. и прикл. проблемам паразитоценологии. - К., Харьков, Луганск, 1993. - С. 49.

21. Конопаткин А.А. и др. Эпизоотология и инфекционные болезни сельськохозяйственных животных, - М.: Колос, - 1984. – 544с.

22. Кузнєцов А. Ф. Довідник ветеринарного лікаря. Москва: "Лань", 2002. - 896с.

23. Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований / А.С. Лабинская М.: Медицина, 1978.

24. Лукашов І.І. Епізоотологія та клініка інфекційного атрофічного риніту у поросят//Ветеринарія, 1954

25. Методические указания по оздоровлению племенных и товарных свиноводческих ферм от инфекционного атрофического ринита [Електронний ресурс] – Режим доступу до стор.:http://lawru.info/dok/1965/09/01/n1190895.htm

26. Миланко А. Я. Инфекционные пневмонии свиней (распространенность, экономический ущерб, этиология, лабораторная диагностика, терапия, специфическая профилактика и меры борьбы): автореф. дис. … доктора вет. наук / А. Я. Миланко. – М., 1990.

27. Миланко А.Я., Ребенко Г.И., Душкин Д.В. Бордетеллез свиней. // Ветеринария. - 1996. - №3. - С. 22-24

28. Нахмансон В. М., Бурба Л. Г. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней сельскохозяйственных животных: справочник / В. М. Нахмансон, Л. Г. Бурба. – М., 1990. – 255 с.

29. Никольский В.В., Божко В.И., Бортничук Б.В. Болезни молодняка свиней. – К.: Урожай, 1989.

30. Омельченко Г. О. Порівняльна оцінка методів діагностики респіраторних інфекцій свиней бактеріальної етіології / Полтавська державна аграрна академія, м. Полтава

31. Орлянкин Б.Г., Мишин А.М. Инфекционные респираторные болезни свиней: этиология, диагностика и профилактика / Научно-исследовательский институт диагностики и профилактики болезней человека и животных, -  М.: Ветеринария Кубани, №3 - 2010.

32. Притулін П.І. Інфекційний атрофічний риніт/ В кн.: «Хвороби свиней». – М.:Колос, 1970.

33. Прудников В.С., Долженков В.А. Риниты свиней (распространение, морфология, диагностика). Витебская государственная академия ветеринарной медицины, - Витебск, - 2017.

34. Семанин А.Г., Суркова Е.И., Скорик А.С., Васильева Ю.Б., Феоктистова Н.А., Пирюшова А.Н., Уралов Н.Р. Комплексный биопрепарат на основе фагов/ Фундаментальные и прикладные исследования по приоритетным направлениям биоэкологии и боитехнологии: материалы І-ой Международной заочной научно-практической конференции. – Ульяновск: УлГПУ. – 2014.

35. Скородумов Д.И. [и др.] Микробиологическая диагностика бактериальных болезней животных. М.:ИзографЪ, 2005. – 656с.

36. Сосов Р. Ф., Инфекционный атрофический ринит, в кн.: Эпизоотология, 2 изд., М. 1974.

37. Храмова Н.И. Обнаружение штамов BordetellaBronchiseptica содержащих главные аглютиногены всех видо врода Bordetella.//ЖМЭИ. – 1984. - №6.

38. Шевцов А.А., Русалеев В.С., Ширяев Ф.А., Потехин А.В. Экономически значимые болезни свиней бактериальной этиологии, методы их диагностики и средства профилактики// Промышленное и племенное свиноводство.-2008.-N°4.-С.31-35.

39. Шеховцов В. С., Приходько Ю. А., Луценко Л. И., Темный П. В., Белая И. Д.Ассоциативные болезни свиней / Вет. медицина: Міжвід. темат. наук.зб. – Х., 1998. – Вип. 75. – С. 182–194

40. ЩербаковА. В., КовалишинВ. Ф., Яковлева А. С.[и др.] Этиологическая структура инфекционных болезней свиней в животноводческих хозяйствах России / Актуальные проблемы патологии животных. – Владимир, 2003. – С. 146–150.

41. Якушева О.В., Белименко В.В. Патоморфологические изменения у свиней при инфекционном атрофическом рините. М.: журнал «Российский ветеринарный журнал» №2, - 2012.

42. Якушева О.А. Паталогоанатомические изменения при инфекционнном атрофическом рините у естественно больных и экспериментально зараженных поросят:автореф. дисс....канд. вет. наук. - М., - 1964.

43. Cowart R.P., Backstorm L, Brim T.A. Pasteurella multocida and Bordetella bronchiseptica in atrophic rhinitis and pneumonia in swine// Can. Vet. J. Res., 1989.

44. Cowart R.P., Backstrom L, Brim T.A. Pasteurella multocida and Bordetella bronchiseptica in atrophic rhinitis and pneumonia in swine // Can. Vet. J. Res., 1989; 53: 295 - 300.

45. Franque W. Was ist die Schnuffelkrankhait der Schweine? / Deutch. Zeitschr. f. die gesammte Tiehrheilk., - 1930.

46. Pearce H.G., Roe C.R. Infectious porcine atrophic rhinitis: review // Can, Vet, Journal, 1966; 7 (11): 243 - 251.

47. Pearce H.G., Roe C.R. Infectious porcine atrophic rhinitis: A review // Can. Vet. Journal, 1966; 7 (11): 243—251.

48. Switzer W.P. Infectious atrophic rhinitis. V. Concept that several agents may cause turbinate atrophy // Am. Jour. Vet. Res., 1956; 17:478.

 

 

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК 1.1.

 

 

 

 

 

                                                 

 

 

 

ДОДАТОК 2.1.

 

Акт епізоотологічного обстеження

 

 

Дата  30.10.2017р.                                                                                               

Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Дослідне, ДП «ДГ «Дніпро»

 

Характеристика епізоотичної ситуації

 

    Останні 5 років господарство вважається неблагополучним за інфекційним атрофічний ринітом свиней. Також реєструвалися такі хвороби як ротавірусна і коронавірусна інфекції, грип, актинобацилярна плевропневмонія, анаеробна ентеротоксемія, бордетельоз і пастерельоз.

За роки неблагополуччя 2 рази частина поголів’я відправлялась на забій.

    При комплексному дослідженні стада було виявлено хворих поросят на відгодівлі (168 голів) та поросят підсисного періоду(327 голів).

    При обстеженні господарства встановлено неблагополучні умови утримання тварин, серед яких незадовільний ветеринарно-санітарний стан тваринницьких приміщень, недосконала система вентиляції, підвищена вологість повітря.

 

Висновок

 

    Враховуючи епізоотичний стан господарства, вважається доцільним заміна хворого поголів’я на здорове, розподіл тварин на групи та їх ізоляція після повного клінічного обстеження, послідуюча повна механічна очистка і дезінфекція тваринницьких приміщень, обладнання, інструментарію. Ветеринарній службі господарства провести планове обстеження всіх тварин, що знаходяться в особистих господарствах близько розміщених населених пунктів.

 

ДОДАТОК 2.2.

План

профілактичних протиепізоотичних заходів по

господарству на 2017 рік

№ п/п	Назва досліджень	Кількість голів	Всього дослідже-но голів	По кварталам
				I	II	III	IV
1.	Діагностичне дослідження Загальний аналіз крові   РМА на лептоспіроз	Кнури-виробники 7 голів, ремонтний молодняк 50 голів, Поросята на підсосі 654 голів, поросята на відгодівлі 420	11

---

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==> Геологическая характеристика Гусевогорского месторождения | Протокол патологоанатомічного розтину

Поделиться с друзьями:

---

Дата добавления: 2018-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 282 | Нарушение авторских прав

---

Лучшие изречения:

© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление