Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Українська минувщина. - К., 1994.




Контрольні запитання та завдання

1. Розкрийте суть народного календаря, покажіть його філософські
основи.

2. Українська етнософія як основа народного календаря.

3. Визначте виховні потенції:

а) зимових дат і свят народного календаря;

б) весняних дат і свят народного календаря;

в) літніх дат і свят народного календаря;

г) осінніх дат і свят народного календаря.

4. Визначте місце народного календаря в національній системі вихо­
вання.

130


Тема 1 З

Педагогіка народознавства як одна

з основ національного реформування

загальноосвітньої школи

1. Суть педагогіки народознавства, народознавчі принципи і підходи у
вихованні учнівської молоді.

2. Основні напрями і зміст народознавчої роботи.

3. Форми, методи, результативність педагогіки народознавства.

Суть педагогіки народознавства, народознавчі принципи і підходи у вихованні учнівської молоді

Одним із провідних напрямів роботи національної загальноосві­тньої школи сьогодні є народознавча основа навчально-виховно­го процесу. Вона передбачає успішне оволодіння народною куль­турою, духовним набутком нації, теоретичне і практичне засво­єння учнями патріотичних ідей, виховання їх як діячів історії та культури рідного народу, поборників свободи і незалежності.

Народознавство - це сукупність наук про народ, його духов­ність, культуру, історію, а також здобутки народного мистецтва, які відображають багатогранність його життя. Народознавство застерігає людину від моральної деградації.

Педагогіка народознавства - це напрям сучасної педагогі­ки, який забезпечує практичне засвоєння культурно-історичних, мистецьких надбань народу, це систематичний пошук, творче співробітництво школи, батьків, громадськості з метою успішно­го розв'язання проблем національного виховання; це загальні орієнтири на теоретичне і практичне засвоєння молоддю крає­знавчого, фольклорного, географічного, етнографічного та історич­ного матеріалу. Педагогіка народознавства об'єднує здобутки на­родної педагогіки, досягнення психолого-педагогічної науки, а також сучасних наук про людину, про народ.

131


 


душевної байдужості і черствості, емоційної товстошкірості, фор­мує почуття милосердя, уміння сприймати біль інших людей, від­гукуватися на чуже горе.

Особистісний підхід створює умови для комплексного впливу на вихованця, глибокого знання його душі, рівня сформованості якостей характеру, компонентів світогляду.

Особистісний підхід розраховує на певний результат - сильну, самобутню, яскраву особистість, випестовану на високих народ­них ідеалах, творчих традиціях рідного та інших народів. За особистісного підходу унікальність особистості досягається роз­витком індивідуальних задатків, нахилів, здібностей як у вихо­ванні, так і в ставленні до різних сфер життя, природи.

Сутність педагогіки народознавства відображено в таких її основних наукових поняттях: народна культура, етнопедагогіка, народознавство, педагогіка народного календаря, фольклорне ви­ховання, козацька педагогіка, народна символіка, національна самосвідомість, національний характер, народний світогляд, наці­ональна школа, національна система виховання.

Ідеї і засоби народознавства давні за часом. Особливо рельєф­но вони виявились у добу українського Відродження (XVI-XVII ст.), коли Україна виборювала культурну самобутність, по­літичну самостійність, національну незалежність, коли відбував­ся бурхливий розвиток української культури.

В умовах політики русифікації відбувався процес денаціона­лізації українців. Народознавчі ідеї і засоби поглинула уніфіко­вана система російського самодержавства.

У революційні роки спостерігається процес відродження тра­дицій народної педагогіки, ідей і засобів народознавства (УНР). Здійснювалися українізація суспільного життя, освітньої справи, перехід на рідну мову навчання, національну систему виховання.

У 1920-30-х роках педагоги реалізували програму україно­знавства, яка передбачала вивчення молоддю національної істо­рії, географії, етнографії, економіки України, її національної куль­тури, народного мистецтва: пісенного, музичного, танцювального, рушникарства, писанкарства та ін. Широко застосовувались куль­турно-історичні традиції, зростала роль народних звичаїв та об­рядів, здобутків народної педагогіки у вихованні підростаючого покоління.

Народнознавчі ідеї і засоби, народознавчі програми були зни­щені в роки культу особи і застою. Народознавчий потенціал






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2018-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лучшая месть – огромный успех. © Фрэнк Синатра
==> читать все изречения...

4341 - | 4208 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.