Глобальна роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим 3 тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства.
Автори, що розглядали інформаційне суспільство: Збігнев Бжезинський, Махлюен, Понятовський, Тофлер, Масуда, Белл.
Вони розглядали ІС як новий рівень в історії людства і основні цілі нової концепції визначали дуже чітко:
1) створення єдиної комп'ютеризованої нації;
2) глобалізм інформаційного простору;
3) розвиток комунікаційних мереж;
4) вільний потік інформації незважаючи на кордони держав.
З точки зору розвитку суспільства, в даній характеристиці існують положення, які зараз здаються неможливими (наприклад створення єдиної комп'ютеризованої нації вважається утопічним). Справа в тому, що створення інформаційної цивілізації залежить не лише від дослідників, а і від самого суспільства. Зараз кожен із індивідуумів визначає для себе рівень насичення інформацією: чи побутовий (на рівні мильних опер), чи спеціалізований. І звичайно не можна заставити всіх користуватися інформацією на спеціалізованому рівні.
Однак вже зараз певні положення цієї концепції починають реалізовуватись. Так в японський дослідник Масуда розробив "План інформаційного суспільства – національна мета Японії до 2000 року". На цей план було асигновано десятки млрд. доларів, і Японія реалізувала його майже повністю (крім створення регіональної системи життєдіяльності людини). Компонентами цього плану є:
1) створення баз даних для управління від найвищого до місцевого рівня;
2) комп'ютеризація усіх соціальних сфер суспільства;
3) створення системи інформаційного контролю за виконанням рішень на всіх рівнях;
4) створення комп'ютерної системи охорони навколишнього середовища і регіональної системи життєдіяльності людини.
Європейське співтовариство з 1994 року поставило завдання побудови інформаційного суспільства в числі найбільш пріоритетних. Досягнутий значний успіх у реалізації Плану дій (Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May 1994), який визначив стратегію просування Європи до інформаційного суспільства:
- успішно розпочата лібералізація телекомунікаційного сектору;
- вжиті заходи для забезпечення соціальної орієнтації інформаційного суспільства, підтримки регіональних ініціатив для досягнення узгодженого розвитку;
- сформульований план дій у сфері освіти;
- надана підтримка європейській індустрії виробництва змісту, яка, як очікується, створить додатково приблизно 1 млн робочих місць протягом наступних 10 років;***
- успішно втілені програми наукових розробок;
- Європейська Комісія стала важливим інструментом створення загальних правил, які необхідні для переходу до глобального інформаційного суспільства.
Враховуючи вже досягнуте, перед європейськими країнами ставлятся нові завдання:
1. Покращити умови для бізнесу за допомогою ефективної та узгодженої лібералізації телекомунікацій, створити необхідні умови для втілення електронної торговлі.
2. Необхідний перехід до навчання протягом всього життя. У цьому напрямку працює ініціатива "Навчання в інформаційному суспільстві".
3. Значні наслідки інформаційного суспільства для конкретної людини зумовили дискусію, направлену на те, щоб поставити людей в центр перетворень, що відбуваються. За результатами обговорення видана Зелена книга "Життя і робота в інформаційному суспільстві: спочатку люди" (Green Paper. Living and Working in the Information Society: People First. European Comission, Belgium, 1996). Мова в ній йде про створення нових робочих місць, охорону прав і свобод громадян, передусім недоторканності приватного життя.
4. Сьогодні зрозумілою є важливість глобального співробітництва, встановлення правил створення інформаційного суспільства. Вони стосуються права на інтелектуальну власність, захист даних і таємницю приватного життя, розповсюдження шкідливого і незаконого змісту, проблеми оподаткування, інформаційну безпеку, використання частот, стандартів. Для встановлення загальних правил у цих сферах необходні багатосторонні угоди в рамках Всесвітньої Торгової Організації. (Europe at the Forefront of the Global Information Society: Rolling Action Plan". Communication from the European Comission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee, and the Committee of the Regions, 1996.)***
Пріоритетні напрямки в політиці інформації та комунікації ЄС такі:
· Створення інтегрованої кампанії, що охоплює фундаментальні основи ЄС
· Переслідування цілей інформаційної політики через її Представництва, офіси і створення інформаційних і документаційних центрів у співпраці з національними і регіональними авторитетами
· Розвиток нових послуг у сфері мас-медіа, особливо в аудіо-відео просторі, який є головним джерелом інформації для більшості громадян
· Постачання інформації, пристосованої до культур і мов різних країн чи навіть цілих регіонів.
