Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами.

Д.В. Дзензерським

Є.С. Дейдеєм

І.В. Бриченко м

В.В. Лунченко м

С.О. Фаєрма р к ом

 

 

 ЗАКОН УКРАЇНИ № 1558-1

 

Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб-резидентів України, що мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпечені іпотекою (надалі – кредитні договори), які укладені з фінансовими установами та банками, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Кредитор – банк або інша фінансова установа, яка діє на території України та надала грошові кошти в іноземній валюті фізичним особам-резидентам України за кредитними договорами, та інші особи, яким відступлені права вимоги за такими кредитними договорами;

Позичальник – фізична особа–резидент України, який має невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед Кредитором за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпеченими іпотекою;

споживчий кредит – кошти в іноземній валюті, що надані кредитором позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб.

Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у інших законах та нормативно-правових актах.

Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за споживчим кредитом

 

Кредитори за письмовою заявою Позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набуття чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом.

Кредиторам забороняється встановлювати для Позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.

Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами Кредиторам забороняється вимагати від Позичальників без їх згоди будь-які інші документи, окрім письмової заяви,

З моменту набуття чинності цим Законом Кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами  іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання Позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

Кредитор, який має намір відступити право вимоги, зобов'язаний письмово повідомити Позичальника та його поручителя/поручителів про намір відступити право вимоги, вказавши ціну і інші умови, на яких він їх відступає та рахунок, на який мають бути зараховані кошти.

Якщо Позичальник та його поручителі відмовилися від переважного права на набуття або виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги та не здійснили зарахування коштів на вказаний Кредитором рахунок протягом 60 календарних днів від дня отримання ним повідомлення, Кредитор має право відступити право вимоги іншій особі. Умови та ціна договору про відступлення права вимоги новому кредитору не можуть відрізнятись від тих, що були запропоновані Позичальнику та поручителю/поручителям.

Позичальник та його поручитель/поручителі вважаються повідомленими з моменту отримання цінного листа Кредитора з описом вкладення та з повідомленням про вручення.

Якщо бажання придбати право вимоги виявили кілька осіб, то перевагу має Позичальник. Якщо Позичальник відмовився від придбання права вимоги, а бажання придбати право вимоги виявили кілька поручителів, то Кредитор має право вибору набувача з цих Поручителів.

У разі відступлення права вимоги з порушенням переважного права Позичальника та його поручителя/поручителів на виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги, останні можуть пред'явити до суду позов про переведення на них прав та обов'язків нового Кредитора. Одночасно Позичальник або поручитель зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити набувач.

У разі відступлення кредиторами права вимоги за споживчим кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим Законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, Позичальник виконує зобов’язання перед новим Кредитором тільки за ціною  відступлення права вимоги.

Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами.

 

Реструктуризація існуючих зобов'язань Позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених процентів (надалі – залишок заборгованості за споживчим кредитом) здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитам у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України  на дату підписання кредитного договору.

Реструктуризація оформлюється договором, який передбачає:

1) суму зобов’язання в національній валюті України;

2) процентну ставку за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати проценту ставку, встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті,  зобов’язання за якими реструктуризуються;