Умови зародження вантажопотоку.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

 

Титульний аркуш реферату оформлюється відповідно до прикладу у Додатку 1. методичних вказівок.

Текст реферату має бути набраний на комп'ютері через 1,5 інтервали стандартного машинописного тексту до 40 рядків на одній сторінці стандартного аркуша формату А4 (297х210 мм), шрифт Times New Roman, приблизний рекомендований обсяг - 17-20 друкованих сторінок (14 кегль, усі поля - 20 мм).

Приклад оформлення бібліографічного опису використаних джерел наведений у Додатку 2. Посилання в тексті подавати тільки у квадратних дужках, наприклад [1], [1, 6]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела, потім,через кому- сторінку (маленьке с.), далі її номер (наприклад: [1, с. 5])

Рисунки, що містяться в рефераті мають на меті аж ніяк не художній супровід, а являють собою в достатній мірі інформативно насичене, графічне доповнення текстового матеріалу. На всі рисунки й таблиці необхідно додавати посилання в тексті відповідно до розділу якому вони належать (наприклад, для другої таблиці в третьому розділі, і першого рисунка того ж розділу, відповідно: «табл. 3.2.», «рис. 3.1.»). Усі рисунки мають супроводжуватися підрисунковими підписами, (положення по центру), а таблиці повинні мати надтабличні заголовки (вирівнюються по правій межі поля). Приклади оформлення рисунків і таблиць наведені в Додатку 3. Припустимим є відхилення від встановленого 14 кеглю шрифту до 12 кеглю для текстового наповнення об’ємних таблиць. 

Якщо студент використовує спеціальне програмне забезпечення
“ Port, Ships & Terminals Guide ” (Lloyd ' s Register, Fairplay), “ Guide to Port Entry on CD ” та інші програми, використана інформація має бути перекладена на мову реферату з посиланням на джерела, які оформлюються окремими додатками-роздруками за допомогою функції Print Screen / клавіш «PrtScr», а використаний фрагмент – виділений курсором (див. Додаток 4.).

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний аркуш реферату, сторінку «Зміст» включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації, таблиці, додатки, розташовані на окремих сторінках, також включають у загальну нумерацію сторінок звіту.

 

 

 

Реферат складається з наступних обов’язкових елементів:

- Титульний аркуш;

- Зміст;

- Вступ;

- Основна частина;

- Висновки;

- Додатки;

- Список використаних джерел;

 

Вступній частині передують титульна сторінка і повний зміст роботи з зазначенням усіх розділів і підрозділів і відповідних до них сторінок (самі титульна сторінка та сторінка «зміст», сторінка «Перелік використаних джерел» не нумеруються).

Вступ реферату є обов’язковою і виконаною самостійно, складовою реферату. Форма вступної части - довільна, але в ній повинні знайти відображення: обґрунтування важливості теми, оцінка рівня і характеру її опрацювання, короткий аналіз існуючих публікацій.

 

 

СТРУКТУРА ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ РЕФЕРАТУ

Реферат є формою звіту певного дослідження, напис реферату - творчий процес, Його повнота, глибина розробки окремих частин, об’єм, віддавання переваг певним школам вченої думки визначаються автором самостійно.  Приблизний план основної частини, що становить необхідний мінімум,  складають наступні основні пункти (в ході творчого опрацювання теми, вони можуть бути поповнені й іншими, роздрібнені на підпункти чи підрозділи тощо):

 

1. Умови зародження вантажопотоку.

2. Загальна характеристика морської інфраструктури в країнах (регіонах) відправлення і призначення.

3. Характеристика двох пар портів (два - в країні (регіоні) відправлення, два – в країні (регіоні) призначення), що обслуговують вантажопотік.

4. Характеристика вантажу.

5. Визначення раціонального шляху для освоєння вантажопотоку.

6. Висновки.

 

 

 

 

Умови зародження вантажопотоку.

 

В основі зародження вантажопотоку на океанських шляхах полягає міжнародний географічний розподілення праці (МГРП), що призводить до певної спеціалізації окремих держав чи регіонів на виробництві окремих видів продукції та необхідності в обміні нею. Значний вплив на розвиток світових вантажопотоків визначає також  рівень транспортного освоєння океанських шляхів певними державами.

В цьому розділі студенти проводять порівняльний аналіз обсягів виробництва зазначеного вантажу в країні (регіоні) походження та відповідно в країні призначення.

Зайвина виробництва певного продукту (що в процесі транспортування перетворюється на «вантаж») в країні відправлення і дефіцит того ж самого товару (вантажу) в країні призначення надає підстави до утворення вантажопотоку. Така нерівномірність розподілу певного продукту матеріального виробництва викликана для різноманітних товарів різними факторами. Наприклад, для деяких товарів рослинного походження (зерно, банани, деревина, тютюн) – це пов’язано із специфікою кліматичних умов, що створюють умови для зростання цих товарів (або сировини з якого товар виробляється), чи унеможливлюють його; для нафти, різноманітних руд це обумовлено наявністю чи відсутністю певних корисних копалин в різних частинах Світу. 

З появою певного вантажопотоку, країна походження (чи найближчий і найбільш економічно вигідний до виробника порт) стає місцем зародження морського вантажопотоку, а країна призначення (чи найближчий і найбільш економічно вигідний до споживача порт) – місцем поглинання вантажопотоку.

Визначення щодо умов зародження певного вантажопотоку може бути проілюстровано фрагментами економічних карт, що характеризують наявність передумов до експорту певного товару. Для приклада наведені фрагменти карти, що містять дані про передумови експортування бавовни з портів Індії. (див. Д одаток 5.) 

 

Рекомендована література

1. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник для вузов. – М.: Гардарики, 2003. – 704 с.: ил., табл.

2. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства: Учебное пособие — M.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — 400 c.

 

2. Загальна характеристика морської інфраструктури в країнах (регіонах) відправлення і призначення.

В цьому розділі належить упорядковано, в залежності від їх географічного положення, або від спеціалізації, перелічити найбільш значущі порти, встановлених завданням, відповідних країн чи регіонів. На власний розсуд студента, в текстовій, або табличній формі навести: географічні координати портів (наприклад: порт Одеса - 46°28′ пн. ш. 30°42′ сх. д.), обсяги загального вантажообігу, спеціалізації портових терміналів і причалів, глибини під причалами, обсяги вантажообігів.

 

Рекомендована література

1. Амбарян О.А., Брюм А.И., Иванов В.Г. Главные морские порты Украины: Одесса, Ильичевск, Южный. – О.: Маяк, 1993. – 336 с.

2. Бриллиант ЛЛ. География морского судоходства. Учебник для мореход-ных училищ. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 198 3. – 301 с.

3. Мартыненко В.Т. География морского судоходства: Учебное пособие / В.Т. Мартыненко, Н.Н. Цымбал. - Одесса: Феникс, 2006. - 248 с.

4. Надточий Г.Л. География морского судоходства. Учебник. 2 изд. – М.: Транспорт, 1979. – 295с.

5. Порты мира. Краткий справочник. – СПб.: Изд-во ГУНИО МО РФ, 2002.

 

 

3. Характеристика двох пар портів, придатних для забезпечення вантажопотоку.

Базою для визначення портів, придатних для забезпечення вантажопотоку є аналіз даних попереднього розділу. В результаті порівняння вантажообігу, наявності перевантажувального обладнання, спеціалізованих причалів придатних для обробки заданого вантажу, обираються дві пари портів (два в країні (регіоні) відправлення, два – в країні (регіоні) призначення). Характеристики обраних портів (координати, спеціалізація, глибини при причалах, наявність терміналів і перевантажувальних комплексів відповідно до заданого вантажу, складських приміщень) докладно викладаються текстом, а відстані між парами портів, зводяться в таблицю. 

 Таблиця 1.

 

Таблиця відстаней між портами відправлення і призначення, мілі.

 

Порти призначення

Порти відправлення