Фотосинтез і його значення в кругообігу речовин у природі.
Сучасні уявлення про фотосинтез. Світлові і темнові реакції фотосинтезу. Енергетика фотосинтезу. Залежність фотосинтезу від зовнішніх умов: світла, температури, концентрації вуглекислого газу, мінерального живлення і вологозабезпеченості рослин. Взаємодія факторів при фотосинтезі. Первинні і вторинні продукти фотосинтезу.
Фотосинтез і урожай. Фотосинтетичний потенціал посіву. Архітектоніка рослин. Оптимальні площі листкової поверхні посівів сільськогосподарських культур, динаміка їх формування. Облік фотосинтетичних показників при програмуванні врожаю. Шляхи підвищення продуктивності фотосинтезу посівів. Вирощування рослин при штучному освітлені.
Значення дихання в житті рослин. Дихання як ланцюг послідовних окислювально-відновних реакцій, анаеробна і аеробна фази дихання. Пошкодження і загибель рослин в анаеробних умовах. Енергетична і фізіологічна ефективність дихання. Залежність дихання від внутрішніх і зовнішніх умов. Зв'язок фотосинтетичного і дихального газообміну, їх роль у продукційному процесі.
Витрати органічної речовини в сільськогосподарських культур. Прийоми зниження інтенсифікації дихання зерна, коренеплодів, плодів і овочів при зберіганні.
Тема 12. Водний обмін у рослин
Вміст, властивості і фізіологічна роль води в рослині. Потреба рослин у воді. Поняття про водний баланс рослин. Основні поняття термодинаміки водного обміну. Коренева система як орган поглинання води. Форми ґрунтової вологи та доступність її для рослин. Вплив зовнішніх умов на поглинальну діяльність коренів.
Роль транспірації в житті рослин. Продиховий і позапродиховий способи регулювання транспірації. Водний дефіцит рослин, його вплив на хід фізіологічних процесів і продуктивності рослин. В'янення, коефіцієнт в'янення. Фізіологічні основи зрошення. Показники ефективності використання води рослинам -транспіраційний коефіцієнт, продуктивність транспірації, коефіцієнт водоспоживання. Способи підвищення продуктивності транспірації. Антитранспіранти.
Тема 13. Фізіологічні основи кореневого живлення рослин
Зв'язок між фотосинтезом і кореневим живленням рослин. Необхідні рослині макро- і мікроелементи, їх засвоювані форми та фізіологічна роль. Фізіологічні розлади в рослин при нестачі окремих елементів.
Коренева система як орган поглинання цих елементів. Співвідношення маси надземних і підземних частин рослин. Надходження мінеральних елементів у рослину і роль дихання в цьому процесі. Вибіркова здатність рослин та її відносний характер. Взаємодія рослин при сумісному проростанні.
Фізіологічні основи застосування добрив як необхідні умови збереження і підвищення родючості ґрунту. Поглинання, нагромадження та реутилізація елементів мінерального живлення культур при зрошенні. Вирощування рослин (гідропоніка, аеропоніка).
Тема 14. Ріст і розвиток. Онтогенез рослин
Ріст рослин. Поділ і розтягнення клітин. Фази росту та їх диференціація. Первинні і вторинні механізми росту. Закон великого періоду росту. Кореляція, полярність, генерація. Ріст рослин як процес збільшення елементів окремих структур і нагромадження біомаси. Початкові етапи проростання насіння.
Оптимальні графіки росту найважливіших с.-г. культур. Використання графіків при коректуванні технології вирощування с.-г. культур.
Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на ріст рослин: спадкових особливостей, гетерозису, поліплоїдії, світла. Поняття про фізіологічно-активні речовини (стимулятори та інгібітори росту), їх роль у житті рослин. Фітогормони рослин.
Тропізми (фото-, гео-, термо-, хемо-), нутації і настії.
Розвиток рослин. Перехід від вегетативного росту до утворення генеративних органів. Фотоперіодизм, термоперіодизм, яровизація. Ярі та озимі культури.
Прийоми регулювання росту і розвитку у виробничих умовах. Поняття про онтогенез рослин та його фази.
Стан спокою в рослин, його прийоми регулювання на практиці. Теорія циклічного старіння і омолодження рослин.
Внутрішні і зовнішні фактори старіння. Практичне значення обліку процесів старіння, омолодження рослин і його регулювання шляхом обрізування, зрошення, застосування добрив та інших прийомів.
Тема 15. Утворення біомаси і формування урожаю. Стійкість рослин до несприятливих зовнішніх факторів
Вплив зовнішніх умов на розвиток рослин. Стійкість до несприятливих умов як результат видового (генетичного)та індивідуального (фізіологічного) пристосування. Приклади видових пристосувань до сильних морозів. Поняття про загартування рослин. Життя рослин в екстремальних умовах. Поняття про холодостійкість, морозостійкість, зимостійкість. Необхідні умови для загартування озимих рослин. Причини зимової загибелі сільськогосподарських рослин і боротьба з ними. Посухостійкість. Заходи боротьби з посухою. Шляхи підвищення стійкості рослин до нестачі та надлишку води. Солестійкість різних культурних рослин. Стійкість рослин до хімічних засобів захисту, що застосовуються для боротьби з хворобами, шкідниками, бур'янами, забрудненням навколишнім середовищем.
Програмування урожаю. Нормування генеративних та запасних органів. Дозрівання насіння та соковитих плодів. Причини періодичності та плодоношення культур, фізіолого-біохімічні відмінності пізніх і ранніх сортів. Поняття про інтенсивний сорт. Шляхи управління якістю с.-г. продукції.
Модуль 3. ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ
Тема 1 6. Мікроорганізми та їх роль у сільському господарстві
Роль мікроорганізмів у формуванні грунту. Фактори, які впливають на розвиток мікробних асоціацій грунту. Роль мікроорганізмів в гумусоутворенні та формуванні структури в грунті. Вплив обробітку грунту на мікрофлору. Вплив пестицидів та інших хімічних препаратів на перерозподіл мікронаселення грунту.
Амоніфікація азотовмісних органічних сполук (білків нуклеїнових кислот, сечовини, хітину, ціанаміду кальцію). Імобілізація азоту в грунті. Нітрифікація. Денітрифікація. Втрати азоту від денітрифікації при збереженні гною і заходи боротьби з ними. Фіксація атмосферного азоту мікроорганізмами. Вільноіснуючі азотфіксатори. Симбіотичні азотфіксатори. Бульбочкові бактерії бобових рослин. Бактеріальні препарати азотфіксуючих бактерій у сільському господарстві.
Перетворення мікроорганізмами сполук вуглецю, сірки, фосфору, заліза у грунті. Взаємодія мікроорганізмів і рослин. Синтез амінокислот і білка мікробіологічним шляхом і його практичне значення в сільському господарстві. Утворення мікроорганізмами ростових речовин. Одержання ферментів і біосинтез вітамінів. Антибіотики та їх застосування в рослинництві і тваринництві.
- Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | всього | лекції | семінар ЛПЗ | Самост | |
| Розділ І. (модуль 1) Ботаніка | 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1. | Цитологія. Протопласт клітини. | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 2. | Гістологія. Поняття про тканини, їх будову та функції | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 3. | Вегетативні органи рослин. Корінь. Пагін. Брунька. Стебло | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 4. | Розмноження рослин. Способи розмноження рослин | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 5. | Репродуктивні органи Квітка. Суцвіття Мікро- і мегаспорогенез. Запилення і запліднення | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 6. | Насіння і плід | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 7. | Нижчі рослини Відділи: Водорості, Гриби, Слизовики | 3 | 1 | 2 | |
| 8. | Вищі рослини Відділи: Ринієподібні, Псилотоподібні, Мохоподібні | 3 | 1 | 2 | |
| 9. | Голонасінні | 4 | 2 | 2 | |
| 10. | Покритонасінні. Односім'ядольні і двосім'ядольні | 6 | 2 | 2 | 2 |
| Розділ ІІ (модуль2.) | |||||
| 11 | Фізіологія рослин Фотосинтез. Дихання рослин | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 12. | Водний обмін у рослин | 4 | 2 | 2 | |
| 13. | Фізіологічні основи кореневого живлення рослин | 4 | 2 | 2 | |
| 14. | Ріст і розвиток. Онтогенез рослин | 4 | 2 | 2 | |
| 15. | Утворення біомаси і формування урожаю. Стійкість рослин до несприятливих зовнішніх факторів | 4 | 2 | 2 | |
| Розділ ІІІ. (модуль 3) Основи мікробіології | |||||
| 16. | Мікроорганізми та їх роль у сільському господарстві. | 3 | 2 | 1 | |
| Усього годин | 81 | 24 | 26 | 31 |
5. Тематика та план лекційних занять
(денна форма навчання)
| № | Назва теми. План | К-сть годин |
| 1 | Цитологія. Похідні протопласта 1.Завдання цитології 2.Клітинна теорія будови організмів 3.Методи дослідження клітини 4.Органоїди рослинної клітини 5.Запасні продукти. Клітинний сік | 2 |
| 2 | Гістологія. Поняття про тканини, їх будову та функції 1.Поняття про тканини рослин та їх класифікація 2.Твірні тканини 3.Покривні тканини 4.Основні тканини 5.Механічні тканини 6.Провідні елементи рослин 7.Видільні тканини | 2 |
| 3 | Вегетативні органи рослин. Корінь, пагін, стебло 1.Загальні закономірності структури органів рослин 2.Корінь та його морфологія 3.Анатомічна структура кореня 4.Поняття про пагін. Функції та будова. 5.Брунька: будова і класифікація 6.Стебло. анатомічна структура і типи | 2 |
| 4 | Листок 1.Листок як орган та його функції 2.Морфологія і класифікація листків 3.Анатомічна будова листка | 2 |
| 5 | Розмноження рослин 1.Поняття про розмноження та його значення 2.Вегетативне розмноження рослин 3.Безстатеве (спорове) розмноження рослин 4.Статеве розмноження | 2 |
| 6 | Вищі рослини. Відділи: Ринієподібні, Псилотоподібні, Мохоподібні 1.Особливості будови і цикли розвитку вищих рослин 2.Загальна характеристика відділів. Ринієподібні і Псилотоподібні. 3.Відділ: Мохоподібні: будова, розвиток, розмноження | 2 |
| 7 | Відділи: Голонасінні, Покритонасінні 1.Особливості будови вегетативних органів 2.Насінина. Її виникнення і значення 3.Життєвий цикл сосни звичайної 4.Класифікація та господарське значення голонасінних | 2 |
| 8 | Квітка. Суцвіття 1.Значення квітки як органа, функція 2.Теорії походження квітки 3.Будова квітки 4.Суцвіття. Класифікаційне значення 5.Класи односім’ядольних та двосім ’ ядольних | 2 |
| 9 | Мікро- і мегаспорогенез. Запилення і запліднення 1.Мікроспоргенез та утворення пилку 2.Мегаспорогенез і розвиток зародкового мішка 3.Запилення квіткових рослин 4.Подвійне запліднення покритонасінних рослин | 2 |
| 10 | Насіння і плід. Класифікація покритонасінних рослин 1.Насінина. Будова та функції 2.Класифікація насінин 3.Плід, його виникнення. Будова. 4.Класифікація плодів 5.Поширення плодів і насінин | 2 |
| 11 | Фізіологія рослин. Фотосинтез. Дихання рослин 1.Значення фотосинтезу 2.Механізм і енергетика фотосинтезу 3.Фотосинтез і врожай 4.Значення дихання в житті рослин | 2 |
| 12 | Ріст і розвиток. Онтогенез рослин 1.Фізіологічні основи росту рослин 2.Рухи рослин 3.Розвиток рослин та його регуляція 4.Онтогенез рослин | 2 |
| Всього: | 24 год. | |
Тематика та план лабораторних занять
(денна форма навчання)
| № | Назва теми. План | К-сть годин |
| 1 | Лабораторне заняття 1 Вивчити будову мікроскопа і засвоїти техніку роботи з ним. Методика виготовлення тимчасових препаратів. Вивчити під мікроскопом: будову клітини (епідерміс, соковита луска цибулі), хлоропластів (листок, мох, мніум або елодея канадська), хромопластів (м'якуш плодів горобини, шипшини, перцю), лейкопластів (епідерміс листка традесканції). | 2 |
| 2 | Лабораторне заняття 2 Вивчити під мікроскопом: алейронові зерна (зернівки пшениці, кукурудзи вівса), крохмальні зерна (бульба картоплі), жирні олії (ендосперм насіння рицини, сім'ядолей соняшнику), кристалів оксалату кальцію (суха луска цибулі), оболонки клітини з простими порами (листок аспідистри). Дослідити процеси мітозу в кінчику кореня цибулі. | 2 |
| 3 | Лабораторне заняття 3 На гербарному і живому матеріалі вивчити різні за походженням і формою кореневі системи (проростків гарбуза, квасолі, пшениці, помідорів та ін.). Вивчити під мікроскопом: зони кінчика кореня (пшениці), первинну будову кореня (ірису), вторинну будову кореня (гарбуза), будову коренеплодів (моркви, редьки, буряка); демонстрування бульбочок на коренях (люпину); мікоризи (дуба, сосни). | 2 |
| 4 | Лабораторне заняття 4 Вивчення будови квіток з подвійною, простою оцвітиною і без оцвітини, актиноморфною і зигоморфною оцвітиною, верхньою і нижньою зав'яззю, вільним і зрослим андроцеєм, одночленним і багаточленним гінецеєм. Вивчити під мікроскопом поперечний зріз пиляка і зав'язі. Скласти формули квіток різних видів рослин. Вивчення різних типів суцвіть на живому матеріалі і гербарію. | 4 |
| 5 | Лабораторне заняття 5 Вивчення будови насінини з ендоспермом (зернівки кукурудзи, пшениці, вівса) і без ендосперму (насінина квасолі). Вивчення будови і типів плодів. | 4 |
| 6 | Лабораторне заняття 6 Вивчити представників класу Ооміцети: фітофтора картоплі (міцелій на листках картоплі, спорангієносці зі спорангіями); класу Зигоміцети: мукор (міцелій, спорангії, зигота); класу Аскоміцети: дріжджі (міцелій, брунькування), ріжки (уражений колос жита, склероції), зморшкові шапинки (плодове тіло); класу Базидіоміцети: шампіньйон (плодове тіло), тверда та пильна сажка пшениці і вівса (уражений колос, уражена волоть, спори), дощовик (плодове тіло), трутовик (плодове тіло), лінійна іржа злаків (уражена соломина літніми і зимуючими спорами, листок барбарис), уражений ециоспорами). | 4 |
| 7 | Лабораторне заняття 7 Вивчення методики морфологічного аналізу і визначення рослин з родини лілійних, тонконогових (злаки). | 4 |
| 8 | Лабораторне заняття 8 Вивчення методики морфологічного аналізу і визначення рослин жовтецеві, розанові, бобові, селерові, капустяні, айстрові, пасльонові, гарбузові. | 2 |
| 9. | Лабораторне заняття 14 Утворення крохмалю на світі в листках рослин. Визначення листкової поверхні рослини і чистої продуктивності фотосинтезу | 2 |
| Всього | 26 |
7. Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | К-сть годин |
| 1. | Функціональна спеціалізація частин тіла рослини. Органи закріплення рослини. Апекс і відкритий тип росту. Галуження і наростання. Виникнення пагонової системи як удосконалення функції забезпечення рослини енергією. Морфологічна різноманітність листків. Брунька. Спеціалізовані органи поглинання водних розчинів - ризоїди, корінь; особливості наростання і галуження коренів. | 2 |
| 2. | Клітинна організація рослини: сифональна і багатоклітинна організація. Специфіка клітинних поділів у рослин. Апопласт і симпласт. | 1 |
| 3. | Твірні тканини. Меристеми та їх роль у житті рослини, загальні принципи організації, локалізація, класифікація. Цитологічні особливості клітин. Принципи класифікації меристем. Розвиток і спеціалізація клітин похідних меристем. Спеціалізація клітин у зв'язку з виконуваними функціями. | 1 |
| 4. | Постійні тканини, їх класифікація. Тканини первинні і вторинні, пpocті та складні. Поняття про ідіобласти, первинні і вторинні тканини. | 1 |
| 5. | Система покривних тканин. Епідерма, її функції, типи клітин. Кутикула, її роль в житті рослини. Волоски (трихоми) і емергенції. Екзодерма кореня, її будова і походження. Корок як вторинна покривна тканина, утворення корку і кірки, та їх властивості. Перидерма. | 1 |
| 6. | Система фотосинтезуючих і запасаючих тканин, їх розташування в рослині особливості будови кліток. Хлоренхіма як спеціалізована тканина фотосинтезу: розташування в рослині і будова; концепція адаптивного компромісу. | 1 |
| 7. | Механічна система. Коленхіма. Склеренхіма. Морфологічні особливості волокон і склереїд. Особливості розташування механічних тканин в різних органах рослин. | 1 |
| 8. | Система проведення речовин. Висхідний і низхідний потік речовин, тканини, що його здійснюють: ксилема (деревина) і флоема (луб). Гідроїди мохів. Первинні і вторинні провідні тканини, меристеми та їх похідні. Диференціація первинних провідних тканин: прото- і метаксиле-ма, прото- і метафлоема; особливості їх будови. Поліфункціональність провідних тканин, різноманітність структурних елементів. Трахеїди і трахеї ксилеми їх розвиток і будова. Облямовані пори і перфорації. Типи перфораційних пластинок. Ситовидні клітини і ситовидні трубки флоеми, особливості їх розвитку і будови. Поняття про ситовидні поля і ситовидні пластинки. Асоціація ситовидних елементів з паренхімними клітинами, її значення. Супроводжуючі клітини флоеми покритонасінних. | 1 |
| 9. | Пагін. Морфологічне розчленування пагона. Пагони видовжені та вкорочені. Бруньки, їх будова, розташування і роль в житті рослини. Бруньки відновлення. | 1 |
| 10. | Розвиток пагона. Будова і діяльність конуса наростання у спорових і насінних рослин. Верхівковий та інтеркалярний ріст пагона. Чим зумовлений ріст у товщину пагона. | 1 |
| 11. | Стебло його функції, особливості морфології та анатомії. Топографічні зони стебла; первинна кора і центральний циліндр (стела), їх будова. | 1 |
| 12. | Стелярна теорія. Принципи класифікації стел та їх еволюція. Особливості закладання прокамбію і диференціації протоксилеми при розвитку різних типів стел. Розташування провідних тканин. Роль листків і бруньок, що розташовані у пазухах у формуванні структурних особливостей провідної системи рослини. Листкові та гілкові сліди, листкові прориви і прориви галуження. | 1 |
| 13. | Будова багаторічних стебел деревних рослин. Формування перидерми. Прирости деревини і лубу як наслідок діяльності камбію. Функціональні зони лубу, особливості їх будови. Відмінності в будові деревини і лубу листяних і хвойних рослин. Вікові зміни вторинних провідних тканин. Тилоутворення. Дилатація та її значення. Формування кірки, її типи і роль в житті дерева. | 1 |
| 14. | Атипові способи потовщення стебел. Нетипові способи потовщення стебел ліан, однодольних та ін. | 1 |
| 15. | Листок і його функції. Закладання і розвиток листкових зачатків, їх верхівковий і інтеркалярний ріст. Морфологія листка. Ярусні категорії листків. Гетерофілія. Листкорозміщення (філотаксис). Листкова мозаїка. | 1 |
| 16. | Анатомія листових пластинок. Епідерма, мезофіл, його будова і розташування в листках різних рослин. Механічні тканини. Жилкування, його типи, будова провідних пучків. | 1 |
| 17. | Вплив зовнішніх умов на будову листків. Тривалість життя листків. Листопад, його значення в житті рослини. Листки водяних, прибрежно-водяних рослин, сукулентів. Характерні риси будови листків рослин, що ростуть на світлі і в тіні. | 1 |
| 18. | Корінь та його функції. Головний, бічний і додатковий корінь, їх походження. Типи кореневих систем. Розвиток і ріст кореня. Функціональні зони молодого кореня. Меристема кореня, особливості її будови у різних рослин. Функції кореневого чохлика. Зона росту, зона поглинання речовин і диференціації постійних тканин. Ризодерма, формування кореневих волосків. | 2 |
| 19. | Первинна будова кореня як органу поглинання речовин. Первинна кора, будова ендодерми. Центральний циліндр кореня. Особливості розташування, розвитку і топографії провідних тканин. Утворення камбію і вторинне потовщення кореня. Роль перициклу в цьому процесі. Атипові способи потовщення кореня. | 1 |
| 20. | Метаморфози вегетативних органів, що відображають зміну їх типових функцій. Катафіли. Кореневище, столон, бульба, бульбоцибулина, цибулина. Кладодій, філокладій, філодій. Колючка, вусик. Шпилька. Коренева "шишка" і "коренеплід". Способи визначення морфологічної природи органу. | 1 |
| 21. | Розмноження рослин. Поняття про вегетативне і безстатеве розмноження і статеве відтворення. Життєвий цикл і чергування "поколінь". Специфіка спорангіїв, спор і гаметангіїв вищих рослин як віддзеркалення пристосування до наземного існування. Поняття про діаспору. Здатність до регенерації як основа вегетативного розмноження, способи вегетативного розмноження. Чергування гаплоїдних і диплоїдних генерацій (гаметофіту і спорофіту) в циклі розвитку вищих рослин. Безстатеве розмноження спорами. Спорангії, їх будова і розташування у різних представників вищих рослин. Спорофіли, стробіли, соруси. Розвиток і будова гаметофітів (заростків). | 1 |
| 22. | Статеве відтворення вищих рослин. Гаметангії, особливості їх будови і розташування. Жіночі та чоловічі гамети. Статевий процес і умови його здійснення. Розвиток зародка. | 1 |
| 23. | Будова квітки. Оцвітина, андроцей, гінецей, розташування їх елементів на квітколожі. Спіральні, кругові і напівкругові квітки. Симетрія. Діаграми і формули квіток. | 1 |
| 24. | Оцвітина, його будова, походження і функції. Проста і подвійна оцвітина. Чашечка і віночок. Походження подвійної оцвітини. Зростання членів оцвітини. | 1 |
| 25. | Андроцей. Тичинка як гомолог мікроспорофіла, її будова. Мікроспорогенез. Пилкове зерно як крайній ступінь редукції чоловічого гаметофіту вищих рослині. Особливості будови пилкових зерен. Різноманітність будови тичинок. Стамінодії. | 1 |
| 26. | Гінецей. Морфологічна природа плодолистка. Будова маточки. Біологічне значення зав'язі, її положення в квітці. Стилодії і стовпчики. Типи гінецею: апокарпний, синкарпний, паракарпний, лізикарпний. Будова насіннєвого зачатку, типи плацентації. Мегаспорогенез. Зародковий мішок як жіночий гаметофіт покритонасінних рослин. | 1 |
| 27. | Цвітіння і запилення. Клейстогамія і хазмогамія. Агенти запилення. Пристосування квіток до різних способів запилення. Самозапилення і перехресне запилення. Дихогамія і гетеростилія, їх біологічне значення. | 2 |
| 28. | Подвійне запліднення, розвиток зародка і ендосперма, формування насінини і плоду, їх біологічне значення. Будова насінини по локалізації запасних речовин. Перисперм, його походження. Функції насінної шкірки. Гетероспермія. | 2 |
| Разом | 31 |
8. Індивідуальні завдання
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
Самостійна та індивідуальна робота: робота в бібліотеці та в Інтернеті; аналіз структури та закономірностей будови вищих рослин, написання рефератів.
Лабораторні дослідження: аналіз будови клітин, тканин та окремих органів за допомогою мікроскопа, а ультраструктури клітин – на електронних мікрофотографіях. Засвоєння основних морфологічних термінів і застосування елементарних методів морфологічного аналізу, які є основою подальшого вивчення систематики вищих рослин і використовуються при визначенні видів рослин під час літньої практики.
Теми рефератів:
1. Рослини як бур’яни полів і городів.
2. Дикорослі кормові види рослин.
3. Дикорослі харчові та вітамінні види рослин.
4. Лікарські види дикорослих рослин.
5. Гриби як збудники хвороб рослин.
6. Практичне використання водоростей, грибів і лишайників.
7. Коренеплоди та коренебульби, їх будова та практичне використання.
8. Штучне вегетативне розмноження культурних рослин.
9. Розвиток пилку, мікроспорогенез і мікрогаметогенез у покритонасінних рослин.
10. Розвиток насінного зачатка, мегаспорогенез і мегагаметогенез у покритонасінних рослин.
11. Характеристика різних способів запилення квітів, їх адаптаційні особливості.
12. Характеристика різних видів апокарпних і ценокарпних плодів.
13. Характеристика різних способів розповсюдження плодів і насіння, їх адаптаційні особливості.
14. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Жовтецеві та Гвоздичні.
15. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Лободові та Розові.
16. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Гарбузові та Капустяні.
17. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Бобові та Селерові.
18. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Пасльонові та Огірочникові.
19. Характеристика родин Двосім’ядольних рослин – Глухокропивові та Айстрові.
20. Характеристика родин Односім’ядольних рослин – Лілійні та Амарилісові.
21. Характеристика родин Односім’ядольних рослин – Осокові та Тонконогові.
22. Еколого-морфологічна класифікація рослин.
23. Рослини з гетеротрофним способом живлення (паразити та напівпаразити).
24. Вікові та сезонні зміни в житті рослин.
25. Рідкісні та зникаючі види рослин України, їх охорона.
26. Геоботанічне районування України та Рівненської області.
27. Флора та рослинність хвойних лісів України.
28. Флора та рослинність мішаних і листяних лісів України.
29. Флора та рослинність різних типів лук на території України.
30. Флора та рослинність різних типів боліт на території України.
31. Флора та рослинність степів України.
32. Флора та рослинність прісних водойм України.
Методи навчання
Методи навчання за джерелами знань: Словесні (лекція, розповідь, пояснення, евристична і репродуктивна бесіда тощо); Наочні: ілюстрація, демонстрація, презентація, спостереження);
П ояснювально-ілюстративн ий метод
Методи навчання за характером пізнання: аналітичний, аналітико-синтетичний, індуктивний (від конкретного до загального), дедуктивний (від загального до окремого) тощо.
Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності студента: проблемний, частково - пошуковий, дослідницький.
Методи проблемного навчання
Метод особистісно-орієнтований
Використання новітніх методів навчання: метод кейсу, метод інтерв’ю, прес-конференції, робота в групах тощо
Методи контролю
Поточний, підсумковий.
Усний контроль: (індивідуальне і фронтальне опитування)
Письмовий контроль: контрольна робота, тестовий контроль, метод комп’ютерного тестового контролю тощо.
Перевірка самостійної роботи: опитування, захист теми, тестування.
Комплексні контрольні роботи.
11. Критерії успішності навчання та засоби діагностики
Критерії успішності навчання. Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою («зараховано» і «незараховано») і виставляються за результатами підсумкової оцінки з дисципліни. Підсумкова оцінка складається із суми балів з усіх видів робіт.
Оцінка “відмінно”, виставляється, якщо студент глибоко, в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, виконав всі форми навчальних занять, брав активну участь в обговоренні питань семінарських занять тісно пов’язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити культурологічні поняття і застосовувати їх при вирішенні завдань, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок.
Оцінка “добре”, виставляється, якщо студент твердо знає програмний матеріал, має навики аналізу та тлумачення культурологічних понять, логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок, брав активну участь у виконанні всіх форм навчальних занять.
Оцінка “задовільно ”, виставляється, якщо студент засвоїв основний матеріал, при роботі під час семінарських занять, при опитуванні із питань самостійного вивчення не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність у викладені програмного матеріалу, має прогалини в знаннях.
Оцінка “незадовільно”, виставляється, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки під час відповідей на семінарських заняттях, при опитуванні із питань самостійного вивчення допускає неточні відповіді та формулювання понять, не володіє навичками застосування культурологічних знань, які забезпечували б вирішення професійних завдань, має невиконані форми навчальних занять..
Діагностика успішності навчання з навчальної дисципліни здійснюється на основі таких засобів, як питання до заліку, тести, тестові завдання, пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань з дисципліни, захист рефератів, презентацій, написання наукової роботи на конференцію тощо.
Орієнтовний р озрахунок балів
за видами поточного контролю
| Вид занять | Максимальна кількість балів | Всього балів | |
| 1. | Відвідування лекцій | 1 | 13 |
| 2. | Відвідування семінарських занять | 1 | 7 |
| 3. | Виконання завдання для самостійної роботи (домашнього завдання) | 3-5 | 60 до 100 |
| 4. | Робота на семінарському занятті | 3-5 | 6 до 35 |
| 5. | ІНДЗ | 30 | |
| 6. | Написання реферату | 15 | |
| 7. | Написання директорської контрольної роботи | 3-5 | 3 до 5 |
| 8. | Залік | зараховано | «3» - 86 - 130 «4» - 131-204 «5»- 205 і вище |
| незараховано з повторною здачею |
