117. Під вегетативним розмноженням розуміють тип:
а) статевого розмноження;
Б) нестатевого розмноження.
118. Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:
а) кореневі паростки;
б) кореневища;
в) бульби.
119. Бульбу мають:
а) тюльпан;
б) топінамбур;
в) валеріана.
120. Кореневими паростками розмножуються:
а) шипшина, акація біла, хрін;
б) акація біла, хрін;
в) нарцис, шипшина.
121. Живці бувають:
а) літні, зимові;
б) літні, зимові, весняні;
в) літні, весняні.
122. Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:
а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);
б) бегонії, глоксинії.
123. Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:
а) листкових, стеблових та кореневих;
б) листкових та кореневих;
в) стеблових та кореневих.
124. Малину, сливу, вишню, айву розмножують:
а) кореневими живцями;
б) листковими живцями;
в) стебловими живцями.
125. Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:
а) бульб;
б) виводкових бруньок;
в) кореневих паростків.
126. Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:
а) відводками;
б) живцями;
в) кореневищами.
127. Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини – це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
128. Зрощування прищепи та підщепи однакової товщини – це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
129. Рослину, з якої беруть живець для щеплення називають:
а) підщепою;
Б) прищепою.
130. Рослину, до якої прищеплюють живець називають:
а) підщепою;
б) прищепою.
130. Органами вегетативного розмноження є:
а) листок, бульба;
б) цибулина, кореневище;
В) листок, бульба, цибулина, кореневище.
131. Цибулину мають:
а) конвалія, лілія;
б) лілія, нарцис;
в) топінамбур, жоржина.
132. Видами нестатевого розмноження є:
а) спорове, вегетативне;
б) вегетативне;
в) спорове.
133. Генеративний орган – це:
а) квітка, стебло;
б) квітка, листок;
В) квітка.
134. Чашолистики разом із пелюстками утворюють:
а) оцвітину;
б) віночок;
в) квітку.
135. Головні частини квітки – це:
а) тичинки й маточки;
б) пелюстки та чашолистики;
в) тичинки та пелюстки.
137. Подвійну оцвітину мають:
а) жасмин, вишня;
Б) шипшина, жасмин, вишня.
138. Маточка складається з:
а) приймочки, стовпчика, зав’язі;
б) приймочки, зав’язі;
в) приймочки та стовпчика.
139. Усі частини квітки розташовані на:
а) квітконіжці;
б) квітколожі;
в) стеблі.
140. Квітка має тичинки і маточки у:
а) яблуні, кукурудзи, дуба;
б) яблуні, огірків, вишні;
В) яблуні, шипшини, вишні.
141. Одностатеві квітки – це ті, що мають:
а) маточки;
б) тичинки;
В) маточки або тичинки.
142. Однодомними рослинами є:
а) дуб, береза, огірок;
б) тополя, огірок;
в) тополя, дуб, береза.
143. Залежно від будови квітки поділяються на:
а) одностатеві;
б) двостатеві;
В) одностатеві та двостатеві.
144. Суцвіття мають такі рослини:
а) ромашка, конюшина, морква;
б) горобина, шипшина;
в) бузина, тюльпан.
145. Суцвіття початок мають такі рослини:
а) кукурудза, рогіз;
б) кукурудза;
в) рогіз.
146. Вишня, примула, цибуля мають таке суцвіття:
а) простий зонтик;
б) складний зонтик;
в) щиток.
147. Суцвіття китицю мають:
а) смородина, конвалія;
б) черемха, конвалія;
В) капуста, конвалія, черемха, смородина.
148. Пижмо, деревій мають суцвіття:
а) щиток;
б) складний зонтик;
В) складний щиток.
149. Утворення суцвіть – це пристосування:
а) до запилення;
б) для краси;
в) до приваблювання комах.
150. Суцвіття складний колос мають такі рослини:
а) пшениця, бузок, жито;
б) пшениця, жито;
в) бузок, осот, пшениця.
151. Розрізняють такі способи запилення:
а) самозапилення;
б) перехресне запилення;
В) самозапилення та перехресне запилення.
152. До комахозапильних рослин належать:
а) петунія, матіола, яблуня;
б) яблуня, береза, вільха;
в) петунія, тимофіївка, вишня.
153. Для підвищення урожайності соняшника люди використовують запилення:
а) штучне;
б) перехресне;
в) самозапилення.
154. Характерні ознаки для вітрозапильних рослин:
а) відсутність нектарників, великі пиляки, маточки з великими приймочками;
б) відсутність нектарників;
в) маточки з великими приймочками.
155. Комахозапильні рослини мають:
а) яскраву оцвітину, привабливий запах;
