Сангвінік. Людині з даним типом темпераменту притаманна висока активність. Вона жваво, збуджено реагує на все, що привертає її увагу, наділена живою мімікою і виразними рухами. Навіть незначний привід може викликати в неї голосний сміх, так само як і неістотний факт може її сильно розгнівати. За обличчям сангвініка легко вгадати його настрій, ставлення до предмета або людини.
У нього високий поріг чутливості, тому, він не помічає дуже слабких звуків і світлових подразників. Енергійний, працездатний, з активністю береться за нову справу і може довго працювати, не втомлюючись. Здатний до швидкого зосередження, дисциплінований. Якщо хоче, може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість, швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність проявляється в мінливості почуттів, настроїв і прагнень
Холерик. Як і сангвінік, відрізняється низькою чутливістю та високою активністю. Однак він нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і є більш інертним на відміну від сангвініка. Звідси - більша стійкість прагнень та інтересів, висока наполегливість, можливі ускладнення в переключенні уваги. Йому притаманна циклічність в діяльності та поведінці. В спілкуванні непоступливий, любить бути в центрі уваги. Він скоріше екстраверт.
Флегматик наділений високою активністю, низькою чутливістю та емоційністю. Його складно розвеселити або засмутити. Коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним; залишається спокійним, незважаючи навіть на великі неприємності. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само як і мовлення. Розум некмітливий, складно переключає увагу і пристосовується до нових умов, повільно перебудовує навички і звички. При цьому він енергійний, працездатний. Відзначається терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, важко зближається з новими людьми, погано відгукується на зовнішні враження. За своєю психологічною сутністю він інтроверт.
Меланхолік.Людина з високою чутливістю, що в поєднанні зі значною інертністю призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози. Він надто образливий, хворобливо чутливий. Міміка і жести його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай невпевнений в собі, сором'язливий.
20.Співвідношення хар-ру та темпераметру.
Характер- устойчивые индивидуальные особенности личности, скла-дывающиеся и проявляющиеся в деятельности и общении, что обусловливает типичные для нее способы поведения. Среди множества черт характера одни - ведущие, другие второстепенные, при этом они могут либо гармонировать (и тогда говорят о цельности характера), либо контрастировать с ведущими чертами (и тогда говорят о противоречивом характере).
Авторы выделили четыре группы мнений:
1) отождествление темперамента и характера;
2) противопоставление темпераменту характера, установление между ними антагонистических отношений;
3) признание темперамента элементом характера;
4) признание темперамента основной природой характера.
Автором первой точки зрения является Э. Кречмер, который, выводя темперамент из особенностей телесной конституции по существу отождествляет его с характером личности. Эта точка зрения довольно распространена в западной психологии, где темперамент не выделяется как самостоятельное понятие, а выступает в качестве синонима понятий «личность» и «характер» (Р. Кеттелл).
Сторонники второй точки зрения отмечают, что темперамент представляет собой врожденную первичную реакцию личности, а характер - это проявление вторичной, приобретенной в опыте реакции (П. Викторов, 1887). Между первичной реакцией, образующей «первичную индивидуальность», и вторичной реакцией, или «вторичной индивидуальностью», возникает антагонизм. Вторая тормозит первую.
