Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на 10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).
Дегазація - видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин.
Дегазація може проводитись хімічним або механічним способом.
Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих розчинів,
Механічний спосіб - зрізання і видалення верхнього зараженого шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речовини окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні (їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлоретані, він призначений для дегазації БОР типу іприт і У-газів; дегазуючий розчин № 2 - водний розчин 2% їдкого натру, 5% мо-ноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР типу Зоман.
Дезінфекція - знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів.
Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або комбінованим способом.
Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезін-фікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і руйнують біотоксини.
Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують такі речовини та їх розчини:
- хлорне вапно;
- водний розчин хлорного вапна,
- їдкий натр (каустична сода),
- водний розчин їдкого натру (10%),
- формальдегід (35-40% водний розчин),
- перекис водню,
- спеціальні препарати.
18
Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає застосування тривалої дії високих температур (кип'ятіння, нагрівання в автоклаві, використання перегрітої пари,
відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.
Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб потребує утилізації забруднених речовин і води.
Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження.
Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
- всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;
- в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;
- в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;
- в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
- на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об'єкта (предмета);
- для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;
- знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;
- після проведення робіт провести обеззараження інструменту, приладів.
Використана література:
1. Є .П. Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності, навчальний посібник.2002 р. ст.295-311.
2. В.С.Тарасюк, Г.Б. Кучанська Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життедіяльності. Стр.388-399.
3. В.С. Джигерей, В.Ц. Жидецкій, Безпека життєдіяльності, Львів «Афіша» 2001р.
Додаток 2
ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ
До лекції №5
1. Назвіть основні законодавчі акти з БЖД.
2. Назвіть об’єкт управління БЖД.
3. Хто здійснює державне управління БЖД? Вкажіть їх функції.
4. Які заходи та дії передбачає управління БЖД?
5. Які основні завдання державного управління БЖД.
6. Які дії передбачає система правого захисту та контролю БЖД.
7. Вкажіть основні механізми державного регулювання.
8. Вкажіть механізми управління безпекою й ризиком.
9. Ліцензування. Дати визначення ліцензії.
10. Які плани розробляються з метою організації та забезпечення техногенної безпеки в центральних та місцевих органах самоврядування?
11. Які плани повинні розробляти суб'єкти господарювання, які мають або володіють на правах оренди потенційно небезпечними об'єктами?
12. З яких частин складається ПЛАС і що мають містити ці частини?
13. Строк перегляду ПЛАС.
14. Дати визначення евакуації і порядок ії проведення.
15. Значення моніторингу, дати визначення, об’єкти моніторингу.
16. Основні складові моніторингу, рівні забезпечення моніторингу.
17. Складові системи моніторингу.
18. Робота і структура інформаційної системи моніторингу.
19. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об’єктів.
20. Експертиза декларації.
21. Хто здійснює організацію і оперативне керівництво силами та засобами ЦЗ під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків НС і які сили і формування залучаються?
22. Рятувальні заходи та невідкладні роботи.
23. Основні завдання розвідки.
24. Етапи рятувальних та невідкладних робіт.
25. Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха.
26. Методи обеззаражування та обробки споруд, техніки, предметів та людей.
