Ліцензування є одним з основних механізмів регулювання промислової безпеки й техногенного ризику. Ліцензія - це письмовий дозвіл, виданий ліцензіатові регулювальним органом на проведення певних видів діяльності, пов'язаних із вибором будівельного майданчика, спорудженням, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації.
Ліцензії видаються органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим у сфері промислової безпеки, і є офіційним документом, що засвідчує право власника на проведення певного виду діяльності. Видача дозволів здійснюється в порядку, встановленому положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України. Надання послуг і виконання робіт у сфері техногенної безпеки здійснюється підприємствами та приватними особами, які отримали на це спеціальний дозвіл (ліцензію), що видається відповідно до Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності.
Планування заходів безпеки
З метою організації та забезпечення виконання заходів, у сфері техногенної безпеки у центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях має розроблятися така документація (програми):
1.план першочергових (невідкладних) запобіжних заходів і робіт, які потрібно виконати на об'єктах і територіях із ризиком виникнення надзвичайних ситуацій, окремими розділами якого мають бути визначені:
1) переліки об'єктів і територій, на яких потрібно проводити запобіжні заходи (роботи) першочергово (невідкладно);
2) переліки об'єктів (територій), на яких потрібно проводити запобіжні заходи (роботи) протягом наступного року та-окремо протягом наступних 2-3 років;
2. план дій органів управління та сил цивільного захисту при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації. У зазначеному плані потенційно небезпечних об'єктів окремим розділом мають бути зазначені заходи захисту населення, що мешкає в зоні можливого ураження, в разі виникнення на ньому надзвичайних ситуацій (аварій).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" визначено нормативи порогових мас небезпечних речовин. Координацію роботи центральних органів виконавчої влади, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, цією Постановою покладено на Державний департамент з нагляду за охороною праці.
Суб'єкти господарювання, які мають або володіють на правах оренди потенційно небезпечними об'єктами, відповідно до чинних нормативно-правових актів, мають організувати розробку планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та наслідків аварій (ПЛАС), декларування безпеки і страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна
7
пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.
Метою планів локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки (ПЛАС) є планування системи узгоджених дій персоналу підприємства,аварійно-рятувальних служб, спецпідрозділів, центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо локалізації та ліквідації наслідків будь-якої аварії чи надзвичайної ситуації, що може виникнути на об'єкті, своєчасне надання допомоги постраждалому населенню в разі виявлення аварії, мінімізація шкідливого впливу аварії на здоров'я людей, навколишнє середовище та майно, виведення об'єкта зі стану аварії з мінімальним збитком.
ПЛАС складається з аналітичної та оперативної частин.
Аналітична частина має містити:
- опис особливостей небезпечних речовин, що застосовуються на об'єкті підвищеної небезпеки, із зазначенням класу їх небезпеки, реакційної здатності, дії на організм людини тощо;
- аналіз небезпеки та загроз виникнення аварій;
-виявлення всіх джерел небезпеки, визначення тих установок, на яких можливий викид (витік) небезпечних речовин;
-перелік подій, що ініціюють виникнення аварії з викидом (витоком) небезпечних речовин;
- розробку та аналіз ймовірних сценаріїв розвитку аварій, масштабів їхніх наслідків;
-вплив зовнішніх чинників, які не залежать від умов експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки; визначення достатності заходів для забезпечення стійкості об'єкта до зовнішніх впливів; перелік можливих зовнішніх впливів;
-прогнозування розвитку аварій і можливих їхніх наслідків для населення та територій;
-оцінку можливості виникнення пожеж і вибухів у населених пунктах внаслідок впливу уражальних чинників аварії;
-оцінку достатності фінансових, матеріальних, технічних та людських ресурсів підприємства для ліквідації (мінімізації) наслідків аварії.
Оперативна частина ПЛАС регламентує порядок дій та взаємодії персоналу підприємств (об'єктів), аварійно-рятувальних спец-підрозділів, що обслуговують об'єкт, центральних і місцевих органів виконавчої влади та населення, які виконуються негайно в разі виявлення аварії. Зміст оперативної частини ПЛАС змінюється залежно від рівня аварії.
Оперативна частина має містити ситуаційний (масштабний) план, на якому позначено промисловий майданчик об'єкта на місцевості, а також житлові райони, населені пункти, інші підприємства й організації, що знаходяться поруч із ним і на які може поширюватися дія уражальних чинників; розмір території, яку наносять на цей план, визначається масштабом можливих зон ураження за різними сценаріями розвитку аварії.
Крім того, має бути: план підприємства, де визначено місця розташування виробництв, місця скупчення небезпечних речовин із зазначенням їх маси; місця найімовірнішого виникнення аварій; евакуаційні виходи і маршрути
8
евакуації; шляхи під'їзду, ділянки для встановлення і маневрування спецтехніки; сховища і місця укриття персоналу, а також список і схема оповіщення посадових осіб про аварію, які мають бути терміново оповіщені про аварійну ситуацію чи аварію, порядок оповіщення і взаємодії місцевих органів і територіальних органів МНС, спецпідрозділів та організацій, що залучаються до ліквідації наслідків аварії.
Відомості щодо місць знаходження засобів протиаварійного захисту, джерел аварійного водопостачання, енергопостачання, засобів захисту органів дихання теж включаються до оперативної частини. Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня "В" має бути затверджена органами місцевого самоврядування.
Орган управління техногенно небезпечного об'єкта має визначити і затвердити перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), для яких треба розробляти ПЛАС, попередньо узгодивши його з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відома якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Розробку й затвердження ПЛАС треба переглядати через кожні 5 років.
Розробка ПЛАС виконується власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій за умови, що вони мають дозвіл (ліцензію) на такий вид діяльності, отриманий в установленому порядку. Керівник ПНО має забезпечити зберігання ПЛАС у диспетчера підприємства (об'єкта), передачу територіальним органам Держнаглядохоронпраці та МНС.
Витяги з ПЛАС у достатньому обсязі для якісного виконання відповідних дій мають знаходитися в керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв'язку районної (об'єктової) пожежорятувальної служби, начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби, а також на робочих місцях.
Керівник (власник) підприємства має організувати вивчення ПЛАСу і змін до нього персоналом організацій, які братимуть участь у ліквідації наслідків аварій, та відповідними спецслужбами.
Керівник (власник) підприємства має визначити порядок та терміни проведення навчання і практичної підготовки персоналу усіх організацій, які беруть участь у ліквідації наслідків аварій. Графік проведення учбово-тренувальних занять і учбових тривог затверджує керівник підприємства (об'єкта) або органу місцевого самоврядування залежно від рівня аварії й погоджує з територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці та територіальним управлінням МНС.
Для забезпечення ефективної локалізації та ліквідації аварії на всіх рівнях її розвитку за наказом керівника підприємства має бути створений штаб, функціями якого є: збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо її локалізації та ліквідації наслідків; поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії та поза її межами; координація дій персоналу підприємства та всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації наслідків аварії.
На підприємствах має бути визначений порядок оповіщення населення про аварійну ситуацію (аварію) на підприємстві, системи і засоби та терміни
9
їх перевірки, інструктажу персоналу сторонніх організацій і осіб, які відвідують підприємство (об'єкт) про дії у випадку виникнення аварії.
Для ефективного виконання завдань у сфері захисту населення і територій в центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях має бути розроблена документація, якою визначається порядок проведення евакуаційних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту працюючого персоналу; організації та проведення навчання керівного складу, органів управління та силових структур.
Евакуація — це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.
2.3. Контроль та нагляд в Україні.
Контроль - система спостереження і перевірки функціонування об'єкта з метою недопущення відхилення його параметрів від заданих.
Вона складається:
- Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.
- Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, у центрі уваги якої перебувають найвразливіші щодо виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру об'єкти, явища і території.
- Міжвідомчий комітет.
- Урядова комісі з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на чолі з віце-прем'єр-міністром України.
- Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Комісія з питань стійкого розвитку, Міжвідомча координаційна комісія з організації виконання Україною вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, Міжвідомча комісія з боротьби з туберкульозом та ін.
