Тема 12: «Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку».

Актуальність теми. Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГР) займають провідне місце в структурі захворювань органів травлення в дитячому віці, зустрічаючись з найбільшою частотою у дітей перших років життя. Сприяють цьому вікові анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту, недосконалість систем регуляції, висока напруженість обміну речовин, морфофункціональная незрілість, особливо у передчасно народжених немовлят. ФГР діагностують в тих випадках, коли не вдається виявити будь-які морфологічні, генетичні, метаболічні та інші зміни, якими можна було б пояснити наявність клінічної симптоматики. Первинна діагностика, лікування та проведення реабілітаційних заходів ФГР мають велике клінічне значення через можливість трансформації їх в органічну патологію.

Цілі навчання

Загальна мета: Вміти оцінювати типову клінічну картину функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку, визначати загальні принципи лікування та реабілітації.

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. На підставі скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження виділити основні синдроми хронічних розладів харчування у дітей.	1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження і розпізнавати основні симптоми функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку. (каф.  внутр. мед., пропед.педіатріі,анатомії лю)
2. Сформулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.	2. Оцінювати дані лабораторних та інструментальних досліджень. (каф.  внутр. мед., пропед.педіатріі)
3. Скласти схему діагностичного алгоритму і трактувати отримані дані.
4. Призначити лікування, що включає дієтотерапію, розробити тактику диспансерного спостереження.

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань:

Завдання 1

 До лікувальних сумішей, які застосовують при запорах у дітей першого року відносять:
А. Високоадаптовані.
В. Суміші, які містять рисовий крохмаль.
С. Суміші, які містять пробіотики.
D. Суміші, які містять залізо і кальцій.

Завдання 2

 До клінічного критерію діагностики функціонального абдомінального болю відносять:
А. Біль в животі після прийому їжі.
В. Біль у животі перед актом дефекації.
С. Біль у животі не пов'язана з прийомом їжі або актом дефекації.
D. Біль в животі в нічний час.

Завдання 3

Діагностичним критерієм функціональної діареї є:
А. Блювота.
В. Порушення випорожнень.
С. Біль у животі.
D. Діскезія.

Еталони відповідей: 1-С, 2-С, 3-В

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1.Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2.Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3.Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.

4.Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів. – Донецьк: – 2004 – 84 с.

5.Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (второе издание испр.доп). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1. Дати визначення понять: регургітація, функціональні гастроінтестинальні розлади, синдром циклічної блювоти, функціональний запор, функціональна диспепсія.
2. Патогенез функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей.
3. Класифікація функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей згідно Римським критеріям ІІІ.
4. Клінічна картина регургітації у дітей раннього віку.
5. Клініко-лабораторні критерії постановки діагнозу регургітація.
6. Корекція і профілактика зригування серед дітей першого року життя.
7. Диференційна діагностика пілороспазма і пілоростеноза.
8. Клініка синдрому циклічної блювоти.
9. Критерії діагностики синдрому циклічної блювоти.
10. Клініка і діагностика коліки у дітей раннього віку.
11. Діагностичні критерії функціональної диспепсії у дітей.
12. Клініко - діагностичні критерії постановки діагнозу функціональних порушень акту дефекації.
13. Основні симптоми функціональної диспепсії у дітей.
14. Клініка функціонального запору у дітей раннього віку.
15. Механізми виникнення симптомів функціональної диспепсії.
16. Лікування, профілактика і прогноз функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку.
17. Назвіть лікувальні суміші, які використовуються в корекції ФГР у дітей першого року життя.

Джерела інформації:

Основні:

Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: «Издательство Фолиант», 2001.- С.482-537.

2. Педиатрия: учебное пособие /А.В. Чурилина, А.В. Налетов, О.А. Глуховская [и др.] – Донецк: Донбасс, 2011.- С.28-29.

3. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.27-50, 92-102, 119-137, 171-202.

4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г. Майданника та К.Д. Дуки.- К.: «Знання України», 2002.- С.6-38, 56-67, 128-152, 233-287.

5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.50-115, 136-139, 189-192, 205-254, 293-309, 448-536.

Додаткові:

1. Дитячі хвороби / Сідельников В.М., Бережний В.В., Рєзник Б.Я. та ін.; За ред. В.М. Сідельникова і В.В. Бережного.-К.: Здоров’я, 1999.- С.106-118.

2. Майданник В.Г. Педиатрия.-Харьков: Фолио, 2002.-С.38-65.

3. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; За ред. П.С. Мощича.-К.: Здоров’я, 1994.-Т.1.-С.148-186, 608-620.

4. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник, 5-е изд. В двух томах. Т.1.- СПб: Издательство «Питер», 2002.- С.619-633.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 11
«Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку».
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

У дитини, 1 рік 3 міс., Після перенесеної двосторонньої вогнищево-зливної пневмонії, є дефіцит маси тіла (15%). Шкірні покриви бліді. Еластичність шкіри, тургор тканин, м'язовий тонус знижені. Є рівномірне зниження підшкірно-жирового шару. Ріст, психо-мовний і статомоторний розвиток дитини відповідає віку. Встановіть діагноз?
А. Гіпотрофія II ст.
В. Гіпотрофія III ст.
С. Гіпотрофія I ст.
D. Гипостатура.
E. Паратрофія

Завдання 2

Дівчинка К., 4 міс., Поступила в клініку зі скаргами матері на млявість, відмова від їжі, зригування, відсутність прибавки в масі тіла, нестійкі випорожнення. Місяць тому лікувалася з приводу дизентерії. Об'єктивно: стан важкий. Виражені сонливість, апатія. Дефіцит маси тіла 38%, відстає в рості, індекс Чулицкой - негативний. Шкірні покриви холодні, з «мармуровим» малюнком. Підшкірно-жировий шар відсутній. Тургор м'яких тканин і еластичність шкіри різко знижені. Велике тім’ячко 2х3см, краї м'які. Язик густо обкладений білим нальотом. ЧД 36 / хв, ЧСС 132 / хв. Живіт роздутий. Печінка + 3,5 см, селезінка + 1см. Дитина відстає в психомоторному розвитку: не утримує голову, "не гулит». Ваш діагноз?
А. Гіпотрофія II ст.
В. Гіпотрофія III ст.
С. Гіпотрофія I ст.
D. Гипостатура.
E. Паратрофія.

Завдання 3

До функціональних гастроінтестинальних порушень у дітей раннього віку відносять все, крім:
А. Регургітація.
В. Функціональний запор.
С. Функціональна диспепсія.
D. Функціональна діарея.

Завдання 4

Корекцію зригування у дітей першого року життя проводять за допомогою:
А. Постуральної терапії та дієтичної корекції.
В. Спазмолітиків.
С. Седативних препаратів.
D. Антацидів.

Завдання 5

У дитини 8 місяців після перегодовування фруктовим пюре відзначається блювота після кожного годування, рідкий стілець до 6 разів на день. Встановлено діагноз проста диспепсія. Яке обстеження буде вирішальним для виключення у цієї дитини гострої кишкової інфекції?
А. Копроцітограмма.
B. Бактеріальне дослідження калу.
C. Аналіз калу на дисбактеріоз.
D. Аналіз калу на приховану кров.
E. Аналіз калу на яйця гельмінтів.

Еталони відповідей: 1–С, 2–В, 3–С, 4–А, 5–В.

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.

Тема 13: «Атопічний дерматит і алергічний риніт. Кропив'янка».

Актуальність теми. Атопічний дерматит є одним з найпоширеніших алергічних захворювань дитячого віку. Атопічний дерматит характеризується клінічним поліморфізмом, що призводить до певних труднощів в постановці діагнозу. Поширеність атопічного дерматиту коливається в широких межах, досягаючи вкрай високих цифр в зонах екологічного неблагополуччя. В даний час атопічний дерматит становить істотну частку серед захворювань, які призводять дітей до інвалідності, порушують звичний для дітей спосіб життя, гармонійний і духовний розвиток. Надалі можливе психопатологичне формування особистості, труднощі у виборі професії та створення сім'ї.

Цілі навчання

Загальна мета: Вміти оцінювати типову клінічну картину атопічного дерматиту, алергічного риніту та кропив'янки у дітей, визначати загальні принципи лікування та реабілітації.

                                                               ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. На підставі скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження виділити основні синдроми атопічного дерматиту, алергічного риніту і кропив'янки.	1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження і розпізнавати основні симптоми функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку.(каф.внут.мед,педіатрії,анатомії людини)
2. Сформулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації	2. Оцінювати дані лабораторних та інструментальних досліджень.
3. Скласти схему діагностичного алгоритму і трактувати отримані дані.
4. Призначити лікування, що включає дієтотерапію, розробити тактику диспансерного спостереження.

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань

Завдання 1

Маркером атопії у дітей є:
A. Підвищений рівень імуноглобуліну А
B. Еозинофілія
C. Підвищений рівень імуноглобуліну Е
D. Лейкопенія
E. Моноцитоз

Завдання 2

При атопічному дерматиті ексудативні зміни шкіри властиві наступній віковій групі:
A. До 2 років
B. 2-4 роки
C. 4-6 років
D. 6-8 років
E. 8-15 років

Завдання 3

Специфічна алергодіагностика бронхіальної астми у дітей це:

A. Інгаляційні тести

B. Визначення кількості еозинофілів в крові

C. Алергологічний анамнез

D. Шкірні алергопроби

E. Імунологічне обстеження

Еталони відповідей: 1 – С, 2 – А, 3 – D

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1.Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2.Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3.Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.

4.Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів. – Донецьк: – 2004 – 84 с.

5.Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (второе издание испр.доп). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1.Функції виконує шкіри у дітей різного віку.

2. Дайте визначення поняттю «атопічний дерматит», «алергічний риніт», «кропив'янка».
3. Перерахуйте фактори ризику розвитку атопічного дерматиту.
4. Перерахуйте стадії розвитку атопічного дерматиту.
5. Назвіть клінічні форми атопічного дерматиту в залежності від віку.
6. Перерахуйте елементи шкірних висипань при атопічному дерматиті і кропивниці.
7. Форми атопічного дерматиту в залежності від поширеності шкірного процесу.
8. Як класифікують атопічний дерматит в залежності від ступеня тяжкості?
9. Оцінка алергічного статусу.
10. Диференційний діагноз атопічного дерматиту з себорейним дерматитом, контактним дерматитом, синдромом Віскота-Олдріча, мікробною екземою та ін.
11. Перебіг і результат атопічного дерматиту, алергічного риніту та кропив'янки.
12. Перерахуйте методи діагностики атопічного дерматиту.
13. Які супутні прояви при атопічному дерматиті Ви знаєте?
14. Перелічіть обов'язкові критерії діагностики атопічного дерматиту.
15. Що відносять до додаткових критеріїв діагностики атопічного дерматиту?
16. Перерахуйте основні цілі терапії дітей, які страждають на атопічний дерматит, алергічний риніт і кропив'янку. Сучасні підходи до терапії атопічного дерматиту.
17. Назвіть групи препаратів, які використовуються в лікуванні атопічного дерматиту, алергічного риніту та кропив'янки.

Джерела інформації:

Основні:

1. Майданник В. Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений III—IV уровней аккредитации. 3-е изд. — Х.: Фолио, 2006. — С. 6—7.

2. Смиян И.С. Педиатрия (цикл лекций) - Тернополь:Укрмедкнига., 1999.-с.541-562.

3. Шабалов Н. П. Детские болезни: Учебник. 5-е изд. В двух томах. — СПб.: Питер, 2005. — Т. 1. С. 224—248.

4. Современная стратегия терапии атопического дерматита: программа действий педиатра. Согласительный документ Ассоциации детских аллергологов и иммунологов России. М., 2004. Сайт РААКИ.

Додаткові:

1. Аллергология и иммунология. Клинические рекомендации для педиатров. Под ред. А.А. Баранова, Р.М. Хаитова. М.: Союз педиатров России, 2010. 252 с.

2. Овсянников Д.Ю, Пушко Л.В. Аллергический ринит у детей. Методические рекомендации, Москва, изд-во РУДН, 2012, 16С.

 3. Детские болезни: учебник/ под ред. А.А. Баранова.-2-е изд.,испр. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012, стр. 540 – 555, 565-568.

4. Клиническая иммунология и аллергология: Учебное пособие / Под ред. А.В. Караулова. - М.: Медицинское информационное агентство, 2008. - 651 с.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 12
«Атопічний дерматит і алергічний риніт. Кропив'янка».
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

Маркером атопії у дітей є:
A. Підвищений рівень імуноглобуліну А
B. Еозинофілія.
C. Підвищений рівень імуноглобуліну Е.
D. Лейкопенія.
E. Моноцитоз.

Завдання 2

При атопічному дерматиті ексудативні зміни шкіри властиві наступній віковій групі:
A. До 2 років.
B. 2-4 роки.
C. 4-6 років.
D. 6-8 років.
E. 8-15 років.

Завдання 3

У дитини 5 місяців після вживання коров'ячого молока з'явилися почервоніння і свербіж шкіри. Лікар пояснив це алергічною реакцією на білок коров'ячого молока. Застосування якої групи лікарських препаратів є першочерговим в цьому випадку?
A. Антибіотики.
B. Вітаміни.
C. Ферменти.
D. Глюкокортикоїди.
E. Антигістамінні.

Завдання 4

Хлопчик 6 років, скаржиться на болі в області живота. За останні 2 години тричі відзначалася блювота. Мати пов'язує погіршення стану дитини з сильним психоемоційним стресом (дитину злякала собака). Часто виникають ацетонемічні стани на тлі вірусних інфекцій, порушень дієти, при психо-емоційному збудженні. При огляді - дитина млява, примхлива. На шкірі верхніх кінцівок елементи атопічного дерматиту. Живіт м'який, болючий в області пупка. Аналіз сечі на ацетон позитивний (+++). Які анамнестичні дані можуть обумовлювати у дитини схильність до ацетонемічних станів?
А. Нервово-артритичний діатез, атопічний дерматит.
В. Вік дитини.
С. Психоемоційний стрес.
D. Часті ГРЗ.
Е. Штучне вигодовування на першому році життя.

Завдання 5

У дитини 11 місяців з обтяженою спадковістю по алергічних захворюваннях запідозрена ексудативно-катаральна аномалія конституції. Яке дослідження найвірогідніше підтвердить схильність дитини до алергічних реакцій?
А. Визначення рівня IgА в сироватці крові.
В. Визначення рівня IgD в сироватці крові.
С. Визначення рівня IgG в сироватці крові.
D. Визначення рівня IgE в сироватці крові.
Е. Визначення рівня IgM в сироватці крові.

Завдання 6

У дитини 6 місяців з ексудативно-катаральною аномалією конституції після оцінки загального аналізу крові виявлена нормальна кількість еозинофілів. Якою була кількість еозинофілів?

А. 4 %.

В. 8 %.

С. 12 %.

D. 16 %.

Е. 20 %.

Завдання 7

Дитина, 2 міс., Знаходиться на природному вигодовуванні. Після вживання яблучного соку у дитини з'явилася гіперемія шкіри, поодинокі папульозні елементи на шкірі грудей і спини. Дитина неспокійний. Якою має бути первинна тактика педіатра?
А. Призначити загальне УФО.
B. Призначити консультацію дерматолога.
C. Визначити характер харчування матері і виключити з її дієти облігатні алергени.
D. Провести курс лікування кларитином.
E. Обробити уражені ділянки шкіри маззю з глюкокортикоїдами.

Завдання 8

Хлопчик 3 років скаржиться на висип, свербіж, що з'явилися після вживання апельсинів. На шкірі обличчя, тулуба, кінцівок різної величини пухирі, які місцями зливаються, утворюючи осередки неправильної форми. Симптом Нікольського негативний. Видимі слизові чисті. Найбільш ймовірний діагноз:
А. Гостра кропив'янка.
В. Набряк Квінке.
С. Токсикодермія.
D. Синдром Стівенса - Джонсона.
Е. Синдром Лайєлла.

Завдання 9

У дитини після вживання в їжу цитрусових з'явилися набряки на губах, скронях, біля очей, кінцівках, статевих органах. Встановіть діагноз.
А. Анафілактичний шок.
В. Набряк Квінке.
С. Інфекційний паротит.
D. Дифтерія.
Е. Пневмонія.

Завдання 10

Дитина скаржиться на підвищення температури до 38оС, виражений свербіж шкіри, поява висипу по всьому тілу. Увечері з'їла багато мандарин. Які препарати необхідно призначити в першу чергу?

А. Жарознижуючі засоби.

В. Антибіотики.

С. Холестирамін.

D. Саліцилати.

Е. Антигістамінні.

Еталони відповідей: 1 – С, 2 – А, 3– Е, 4 – А, 5- D, 6-А, 7 – С, 8 –А, 9 – В, 10 – Е.   

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.

 

Тема 14: «Вроджені вади та хронічні захворювання бронхо-легеневої системи у дітей»

Актуальність теми. Пороки розвитку виникають внаслідок порушення ембріонального формування бронхо-легеневих структур. Поряд з вадами розвитку виділяють аномалії розвитку, до яких прийнято відносити вроджені дефекти, що не виявляються клінічно і не впливають на функцію органу (наприклад, аномалії розгалуження бронхів).

Пороки розвитку займають значне місце серед хронічних захворювань органів дихання у дітей. У більшості випадків вже в дитинстві пороки розвитку органів дихання служать джерелом рецидивуючого або хронічного запалення і істотно порушують функцію дихання.

Широка поширеність хронічних бронхо-легеневих захворювань, можливість виникнення серйозних ускладнень, зміна якості життя підкреслює значимість проблеми хронічних бронхо-легеневих захворювань у дітей. Знання студентами етіології, патогенезу, особливостей клінічної картини, методів діагностики, диференціальної діагностики та лікування хронічних бронхо-легеневих захворювань у дітей (хронічної пневмонії, бронхоектатичної хвороби, хронічного бронхіту, хронічної інтерстиціальної пневмонії) допоможе поліпшити якість обстеження та лікування дітей з даною патологією.

Цілі навчання

Загальна мета: Вміти оцінювати типову клінічну картину вроджених вад та хронічних захворювань бронхо-легеневої, визначати загальні принципи лікування та реабілітації. ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. На підставі скарг, даних анамнезу, об'єктивного обстеження виділити провідні синдроми вроджених вад і хронічних захворювань бронхо-легеневої системи у дітей.	1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження і розпізнавати основні симптоми пневмонії у дітей.(каф.внутр.медиціни,педіатрії)
2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, інтерпретувати і оцінювати результати лабораторних, біохімічних, імунологічних досліджень.	2. Інтерпретувати можливий морфологічний субстрат.(каф.пат.фізіології,пат.морфології)
3. Освоїти клінічну симптоматику вроджених вад розвитку і хронічних захворювань органів дихання.	3. Оцінювати дані лабораторних та інструментальних досліджень
4. Принципи лікування і реабілітації дітей з вродженими вадами розвитку і хронічними захворюваннями органів дихання бронхолегеневої системи.

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань:

Завдання 1

Назвіть показання для бронхоскопії.

A. Підозра на чужорідне тіло бронхів

B. Важкий напад бронхіальної астми

C. Хронічний бронхіт

D. Підозра на аномалію бронхів

E. Все перераховане

Завдання 2

Для якого захворювання характерна бочкоподібная грудна клітина?
A. Пневмонія
B. Бронхіт
C. Ателектаз легенів
D. Бронхіальна астма
E. Муковісцидоз

Завдання 3

Вкажіть, що вказує на вроджену чи спадкову патологію дихальної системи?
A. Рання поява захворювань дихальной системи зі стійким обструктивним синдромом
B. Рецидивуючий характер захворювань дихальной системи
C. Наростання явищ ДН, незважаючи на лікування
D. Неефективність терапії
E. Все перераховане

Еталони відповідей: 1 – Е, 2 – D, 3 – E.

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1. Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2. Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3. Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.- 141с.

4. Пальчик А.Б., Фёдорова Л.А. Неврология недоношенных детей. – М.: МЕД-пресс-информ, 2010. – 325с.

5. Пособие по неонатологии. Под ред. Джона Клоерти. Енн Старк. -Киев. -2002. - 751с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1.Дихальна недостатність. Ступені дихальної недостатності.
2. Основний механізм очищення бронхів
3. Основні фактори захисту дихальної системи у дітей.
4. Особливості дослідження зовнішнього дихання у дітей.
5. Класифікація вад розвитку трахеї, бронхів, легенів і легеневих судин.
6. Агенезія, аплазія, гіпоплазія легень.
7. Пороки розвитку стінки трахеї і бронхів. Синдром Муньє-Куна.
8. Трахеобронхомаляція.
9. Кісти легенів. Секвестрація легенів.
10. Синдром Картагенера.
11. Вади розвитку легеневих судин.
12. Поняття про затяжну пневмонію, сприятливі фактори і патогенез затяжної пневмонії.
13. Клінічна характеристика, перебіг і діагностика затяжної пневмонії.
14. Які фактори (вроджені та набуті) сприяють розвитку хронічної пневмонії?
15. Термінологія і класифікація хронічної пневмонії.
16. Патогенез хронічної пневмонії.
17. Клінічна характеристика хронічної пневмонії.
18. Перебіг і діагностика хронічної пневмонії.
19. Ускладнення хронічної пневмонії.
20. Диференційна діагностика хронічної пневмонії.
21. Лікування дітей з хронічною пневмонією.
22. Профілактика хронічної пневмонії.
23. Визначення хронічного бронхіту у дітей.
24. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування хронічного бронхіту у дітей.
25. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування бронхоектатичної хвороби у дітей.
26. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування хронічної інтерстиціальної пневмонії у дітей.
27. Можливі наслідки і ускладнення хронічної пневмонії, бронхоектатичної хвороби, хронічного бронхіту, хронічної інтерстиціальної пневмонії у дітей.

Джерела  інформації:

Основні:

1. Детские болезни: учеб, с компакт-диском/ под ред. А.А. Баранова. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 1006 с.: Гриф УМО.        

2. Артамонов, Р.Г. Редкие болезни в педиатрии. Дифференциально диагностические алгоритмы: учеб, пособие/ Р.Г.Артамонов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 128 с. Гриф УМО.

3. Шабалов, Н.П. Детские болезни: учеб, для студентов педиатр, фак. мед. вузов: в 2 т./ Н.П.Шабалов. - 5-е изд., перераб. и доп. - СПб: Питер, 2006. Гриф МЗ РФ. Имеется также электронный вариант.

4. Запруднов, A.M. Детские болезни: учебн., для студентов, обучающихся по специальности 040200 - Педиатрия/ А.М.Запруднов, К.И.Григорьев, Л.А.Харитонова. - М.: ГЭОТАР-МЕД,, 2004. Гриф УМО.

Додаткові:

1. Полин Р.А. Секреты педиатрии: пер. с англ.: учеб. пособие для врачей-интернов, ординаторов и слушателей системы повышения квалификации специалистов здравоохранения/ Р.А.Полин, М. Ф.Дитмаар/ Под ред. Н.Н.Володина, А.Г.Румянцева, Ю.Н.Токарева. - М.: БИНОМ; СПб.: Невский Диалект, 2001. - 784с.: ил. Гриф МЗ РФ.

2. Вельтищев, Ю.Е. Неотложные состояния у детей: справ./Ю.Е.Вельтищев, В.Е.Ша

робаро, Т.Г.Степина\Под ред. Ю.Е.Вельтищева, В.Е.Шаробаро. - М.: Медицина, 2004. - 352 с.

3. Интенсивная терапия в педиатрии: практ. рук./ под ред. В.А. Михельсона. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 550 с.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

Причинами хронічних бронхо-легеневих захворювань можуть бути наступні, окрім:
А. Сторонній предмет.
В. Первинні імунодефіцитні стани.
С. Сегментарная пневмонія.
D. Вроджені аномалії розвитку бронхо-легеневого апарату.
Е. Спадкові захворювання легенів.

Завдання 2

У період затихання загострення хронічного бронхіту показані:
А. Антибіотики.
В. Відхаркувальні препарати.
С. ЛФК.
D. Загартовування.
Е. Постуральний дренаж.

Завдання 3

Найбільш частими збудниками загострення хронічної пневмонії є:
А. Пневмокок.
В. Стрептокок.
С. Гемофільна паличка.
D. Мікоплазма.
Е. Клебсієли.

Завдання 4

Основними показаннями для хірургічного лікування хронічної пневмонії є:
А. Формування легеневого серця.
В. Важкий перебіг хронічної пневмонії на тлі системного захворювання.
С. Часто рецидивуючий гнійний локальний процес.
D. Ураження 2-3 сегментів.
Е. Дольове ураження

Завдання 5

Оптимальний вік дитини для операції на легенях при хронічному процесі:
А. До 1 року.
В. 1 - 3 роки.
С. 4 - 7 років.
D. 8 - 14 років.
Е. У будь-якому віці.

Завдання 6

До методів реабілітації при хронічній пневмонії відносяться всі, крім:
А. Масаж.
В. Дихальна гімнастика.
С. Антибіотики.
D. Адаптогени.
Е.Лікувальна фізкультура.

Ет алони відповідей: 1- С, 2-С, Е, 3-А, С, 4.-С, Е, 5- D; 6-С

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.

                       

 

Тема 1 5: «Гострі респіраторні інфекції. Гострий бронхіт у дітей»

Актуальність теми.  За даними ВООЗ, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Високий рівень захворюваності, обумовлений поліетіологічністю ГРВІ, нестійкістю та виключною типоспеціфічностью противірусного імунітету, призводить до частого розвитку ускладнень і навіть до летальних випадків при важкому їхньому перебігу. В умовах несприятливої ​​екології ГРВІ зумовлюють ще більші зміни в імунітеті, особливо у дітей раннього віку з незрілими імунними реакціями і аномаліями конституції; це призводить до значних змін у формуванні імунітету і розвитку хронічних захворювань різних органів і систем в старшому віці.

На структуру захворювань дихальної системи істотно впливають вікові анатомо-фізіологічні особливості, тісно пов'язані з морфологічною та функціональною незрілістю органів дихання.

Гострі бронхіти у дитячому віці можуть виникати практично при будь-якій вірусній, бактеріальній або грибковій респіраторній інфекції. Вважають, що бронхіт виникає у 20% хворих на ГРВІ. Зростання захворюваності на гострий бронхіт, особливо у дітей, які проживають у великих містах, багато в чому пов'язаний зі зростаючим навантаженням ксенобіотиками, алергенами, мікрофлорою і іншими агресивними чинниками несприятливої ​​екологічної обстановки. Це сприяє формуванню різних реакцій з боку слизової бронхів, включаючи і реакцію запалення, які стають основою для формування рецидивуючого або ускладненого перебігу запального процесу. Саме при гострому бронхіті, який у 90% випадків провокується вірусами, необгрунтовано призначається антибактеріальна терапія. Таким чином, гострі бронхіти у дітей є важливою медико-соціальною проблемою, з клінічною стороною якої повинен бути ознайомлений лікар будь-якої спеціальності.

Цілі навчання

Загальна мета: вміти оцінювати типову клінічну картину гострих респіраторних інфекцій та гострих бронхітів у дітей, визначати загальні принципи лікування та реабілітації.

                                                                    ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1.Вміти вибрати з даних анамнезу відомості, свідчення про наявність у дитини гострих респіраторних інфекцій, гострих бронхітів.	1. Зібрати і оцінити скарги та дані анамнезу(каф.внутр.мед,педіатрії)
2 Виявити самі інформативні ознаки гострих респіраторних інфекцій, гострих бронхітів при об'єктивному обстеженні дитини (огляд, пальпація, перкусія та аускультація) і лабораторно-інструментальному дослідженні.	2. Визначити необхідний обсяг і послідовність методів обстеження: фізичних, лабораторних, інструментальних. Проводити фізичне обстеження, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень
3 Визначити загальні принципи лікування та реабілітаційні заходи.

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань:

Завдання 1

У дитини 2-х років часто виникає обструктивний синдром. Що може провокувати розвиток цього синдрому?
А. Вірусна інфекція.
B. Вплив холоду.
C. Вплив різких запахів.
D. Гіпервентиляція.
E. Все перераховане.

Завдання 2

Під час спалаху ГРВІ з метою встановлення діагнозу грипу проводиться експрес-діагностика, яка базується на виявленні специфічного вірусного антигену в матеріалі, що досліджується (змив з носової частини глотки).
Яку серологічну реакцію використовують для цього?
А. Імунофлюоресценції.
B. Зв'язування комплементу.
C. Аглютинації.
D. Преципітацію.
E. Опсонізацію.

Завдання 3

Дитина, 6 років, лікується з приводу гострого бронхіту. Під час обстеження нижні межі легень визначаються: справа - по середньо-ключичній лінії - 6 ребро, по середньо-аксилярній лінії - 8 ребро, на лопатковій лінії - 10 ребро; зліва - по середньо-аксилярній лінії - 8 ребро, на лопатковій лінії - 9 ребро. Чи відповідають нижні межі легень віковій нормі?
А. Відповідають.
B. Зліва відповідають, праворуч - ні.
C. Справа відповідають, зліва - ні.
D. Всі кордони вище норми.
E. Все кордони нижче норми.

Завдання 4

Дитині для лікування ускладненої форми гострого бронхіту призначений антибіотик з групи пеніцилінів.
Який з наведених препаратів призначений?
А. Стрептоміцин.
B. Гентаміцин.
C. Амоксицилін.
D. Тетрациклін.
E. Фурацилін.

Еталони відповідей: 1 – Е, 2 – А, 3 – С, 4-А

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1. Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2. Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3. Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.- 141с.

4. Пальчик А.Б., Фёдорова Л.А. Неврология недоношенных детей. – М.: МЕД-пресс-информ, 2010. – 325с.

5. Пособие по неонатологии. Под ред. Джона Клоерти. Енн Старк. -Киев. -2002. - 751с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1.Етіопатогенез гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей.

2. Клінічна картина ГРВІ в залежності від типу збудника.
3. Класифікація гострого ларинготрахеїту у дітей. Диференційна діагностика крупа.
4. Лікування гострого стенозуючого ларинготрахеїту залежно від ступеня стенозу.
5. Невідкладна допомога при гіпертермічному, обструктивному, кардіоваскулярному синдромах, нейроторотоксикозі).
6. Загальні принципи лікування неускладнених і ускладнених форм респіраторної патології.
7. Назвіть фактори, що сприяють розвитку бронхіту у дітей.
8. Перерахуйте основні ланки патогенезу бронхітів.
9. Назвіть форми гострих бронхітів.
10. Які особливості перебігу бронхітів у підлітків?
11. Які зміни відзначаються при аускультації у хворих з гострим бронхітом, бронхіолітом, обструктивним бронхітом?
12. Перерахуйте методи діагностики, які застосовуються при бронхітах.
13. Перелічіть групи препаратів, що застосовуються в лікуванні різних видів бронхітів.
14. Перерахуйте показання для проведення бронхолегеневого обстеження.
15. Назвіть показання до призначення антибактеріальної терапії при бронхітах.
16. Перелічіть групи препаратів, що входять до складу муколітичної терапії.
17. Які фізіотерапевтичні засоби застосовуються для лікування бронхітів?
18. Назвіть заходи профілактики бронхітів.

Джерела інформації:

Основні:

1. Детские болезни: учеб, с компакт-диском/ под ред. А.А. Баранова. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 1006 с.: Гриф УМО.

2. Артамонов, Р.Г. Редкие болезни в педиатрии. Дифференциально диагностические алгоритмы: учеб, пособие/ Р.Г.Артамонов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 128 с.

3. Шабалов, Н.П. Неонатология [Электронный ресурс]: учеб, пособие для студентов, обучающихся по специальности 040200-Педиатрия: в 2 т./ Н.П.Шабалов. - 3-е изд., доп. и испр. - М.: МЕДпресс-инофм,2004.

4. Шабалов, Н.П. Детские болезни: учеб, для студентов педиатр, фак. мед. вузов: в 2 т./ Н.П.Шабалов. - 5-е изд., перераб. и доп. - СПб: Питер, 2006.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.: Меди-цина, 1986. – 432с.

Додаткові:

1. Практические навыки педиатра / Под ред. М.В. Чичко. – Мн.: Книжный Дом, 2005. – 848с.

7. Таточенко В.К., Рачинский С.В. Болезни органов дыхания у детей. - М.: Медицина, 1987. - 496с.

2. Педиатрия (руководство):Заболевания органов дыхания и сердечно-сосудистой системы / Под ред. Р.Е. Бермана, В.И. Вогана. - М.: Медицина, 1988.

3. Нельсон Дж.Д. Антимикробная терапия в педиатрии: Справочник - Витебск: беллидклита, 1997. - 126с.

4. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник. – Харьков: Фолио, 2005. – 1125 с.

5. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В., Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста- Киев: Здоров’я, 2004.-608с.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 13
«Гострі респіраторні інфекції. Гострий бронхіт у дітей»
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

 Для діагностики вірусної інфекції використовуються наступні методи:
А. Імунофлюоресцентний.
В. Дослідження сироватки крові (РСК, РПГА).
С. Полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР).
D. Визначення антитіл класу імуноглобулінів М за допомогою ІФА.
Е. Все перераховане вище.

Завдання 2

Який з перерахованих збудників найчастіше є причиною розвитку бронхіоліту?
А. Вірус грипу.
В. Вірус парагрипу.
С. Респіраторно-сентиціальний вірус.
D. Збудник дифтерії.
Е. Гемофільна паличка.

Завдання 3

Який з перерахованих збудників найчастіше є причиною розвитку гострого стенозуючого ларинготрахеїту (крупа)?
А. Вірус грипу.
В. Вірус парагрипу.
С. Респіраторно-сентиціальний вірус.
D. Збудник дифтерії.
Е. Гемофільна паличка.

Завдання 4

Часта захворюваність (4-5 разів на рік) бронхітами, що протікають з обструкцією у дитини 3 років характерна при:
А. Туберкульозі легенів.
В. Бронхіальній астмі.
С. Рецидивуючому обструктивному бронхіті.
D. Хронічному бронхіті.

Завдання 5

Ознаками, на підставі яких можна поставити діагноз "гострий бронхіоліт", є нижчеперелічені, крім:
А. Раптового погіршення стану на тлі ГРВІ, появи нападів кашлю.
В. Підвищення температури до гіпертермії.
С. Болі в горлі.
D. Тахіпное з подовженим видихом, ціаноз, роздування крил носа.
Е. Тахікардії.

Завдання 6

Який симптом є підставою для призначення антибіотикотерапії при ГРВІ?
А. Підвищення температури пізніше третього дня захворювання.
В. Підвищення температури в перші три дні захворювання.
С. Кашель.
D. Катаральні явища в ротоносоглотці.

Завдання 7

У дитини задишка, свистячі хрипи. На якому рівні вражені в цьому випадку бронхи?
А. Великі.
В. Середні.
С. Дрібні.

Завдання 8

У дитини першого року життя число подихів у спокої 60, при неспокої - ціаноз, вислуховуються сухі і вологі хрипи. Який ступінь обструкції бронхів відповідає цій клініці?
А. Легкий.
В. Середньої тяжкості.
С. Важкий.

Завдання 9

Для яких вірусних інфекцій характерний судомний синдром?
А. Грип.
В. Ентеровірусна інфекція.
С. Аденовірусна інфекція.
D. Респіраторно-синтиціальна інфекція.

Завдання 10

При якій інфекції частіше виникає синдром крупа?
А. Ентеровірусна інфекція.
В. Парагрип.
С. Аденовірусна інфекція.

Еталони відповідей:.  1-E, 2 – C; 3– B, 4– E, 5– С, 6 – C, 7– C, 8 – A, 9– C, 10 –B

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.

 

Тема 16: «Бронхіальна астма у дітей»

Актуальність теми. Бронхіальна астма - одне з найбільш поширених хронічних захворювань, на яке хворіють люди всіх вікових груп і яке розглядається в сучасному суспільстві не тільки, як велика медична проблема, а й як соціально значуща проблема. У більшої частини дорослих дане захворювання починається з дитинства. Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про те, що від 5 до 10% дітей страждають цим захворюванням, і з кожним роком цей показник неухильно зростає. Крім високої поширеності та більш важкого перебігу хвороби, яка характеризується прогресуючим перебігом, почастішали епідеміологічні спалахи БА, які є принципово новою якістю в еволюції хвороби. спостерігається більш важкий перебіг, поява гормонозалежних форм і несприятливих наслідків хвороби, рання інвалідизація дітей і підлітків. Таким чином, бронхіальна астма у дітей є важливою медико-соціальною проблемою, з клінічною стороною якого повинен бути докладно обізнаний лікар будь-якої спеціальності.

Цілі навчання

Загальна мета: вміти діагностувати у дітей бронхіальну астму, призначати раціональну терапію і профілактику.

                                                                   ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. На підставі скарг, даних анамнезу, об'єктивного обстеження виділити провідні синдроми бронхіальної астми у дітей.	1 Збирати і оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження і розпізнавати основні симптоми бронхіальної астми у дітей.(каф внутр.мед,педіатрії)
2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, інтерпретувати і оцінювати результати лабораторних, біохімічних, імунологічних досліджень.	2. Визначати етіологічні та причинно-значущі чинники, що призвели до розвитку захворювання, знати його патогенез.(каф пат.анатомії,пат.морфорогії)
3. Провести диференційну діагностику на підставі диференційно-діагностичного алгоритму.	3. Обгрунтувати вибір груп препаратів, що застосовуються для фармакотерапії бронхіальної астми у дітей.(каф.фармакології)
4. Надання невідкладної допомоги при астматичному статусі.
5. Призначити лікування. Диспансерне спостереження дитини, з бронхіальною астмою.

 

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань:

Завдання 1

 Новонароджений з масою тіла 3850 г, довжиною 57 см, народився від I вагітності, I пологів в термін гестації 42 тижні. Навколоплідні води з домішками меконію. При народженні у дитини відзначаються ознаки порушення становлення функції зовнішнього дихання, дифузний ціаноз; аускультативно в легенях визначається значна кількість вологих хрипів. Який можливий діагноз у немовляти?
A. Аспіраційний синдром
B. Природжений сепсис
C. Розсіяні ателектази легенів
D. Черепно-мозкова травма
E. Вроджена пневмонія

Завдання 2

 У новонародженого на 10-й день виникла задишка, сухий кашель, ціаноз. При годуванні виникають напади асфіксії. При огляді: права половина грудної клітки бочкоподібно збільшена, дихання тут ослаблене, перкуторно - тимпаніт. Який найбільш вірогідний діагноз у дитини?
A. Вроджена емфізема справа
B. Гіпоплазія правої легені
C. Муковісцидоз (легенева форма)
D. Пневмонія
E. Плеврит

Завдання 3

У новонародженої недоношеної дитини з гестаційним віком 34 тижні через 2 години після народження спостерігалося збільшення частоти дихальних рухів до 80 за хвилину, шумне стридорозне дихання. За даними клініко-ренгенологічного дослідження встановлена хвороба гіалінових мембран. Провідним чинником розвитку пневмопатії у цієї дитини є:
A. Структурно-функціональна незрілість органів дихання
B. Родова травма
C. Куріння матері під час вагітності
D. Внутрішньоутробні інфекції
E. Асфіксія

Завдання 4

 Дівчинка Н., 11 років, поступила в клініку зі скаргами на напади задухи, що виникають переважно в нічний час, при зміні погоди, після фізичного навантаження, на тлі цвітіння амброзії, сухий нав'язливий кашель, слабкість, головний біль, болі в животі. Встановлено попередній діагноз - бронхіальна астма. Виберіть основний симптом, що дозволяє діагностувати бронхіальну астму у дитини?
A. Головний біль.
B. Сухий кашель.
C. Слабкість.
D. Болі в животі.
E. Напад ядухи.

Завдання 5

У дитини, 12 років, яка страждає на бронхіальну астму, на фоні ГРВІ посилився сухий нав'язливий кашель, з'явилося задуха. Мокрота не відділяється. Після 5-кратного використання сальбутамолу відзначається погіршення стану. Об'єктивно: сидить, спираючись на стілець. Ціаноз лиця, акроціаноз. Периферичних набряків немає. Дихання різко ослаблене, значно подовжений видих. Тони серця приглушені, тахікардія. Рs-112 / хв., АТ-110/70 мм рт. ст. Печінка - у краю реберної дуги. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Астматичний статус.
B. Гострий обструктивний бронхіт.
C. Аспірація стороннього тіла.
D. Пневмонія, гострий перебіг.

 Еталони відповідей: 1 – Е, 2 – А, 3 – С,  4-E, 5-A

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1. Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2. Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3. Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.- 141с.

4. Пальчик А.Б., Фёдорова Л.А. Неврология недоношенных детей. – М.: МЕД-пресс-информ, 2010. – 325с.

5. Пособие по неонатологии. Под ред. Джона Клоерти. Енн Старк. -Киев. -2002. - 751с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1. Визначення бронхіальної астми.

2. Етіологія і патогенез бронхіальної астми у дітей.

3. Класифікація бронхіальної астми у дітей (за формою хвороби, фаз, ступеня тяжкості перебігу хвороби, наявності ускладнень).

4.Клінічна картина бронхіальної астми:

5. Діагностика бронхіальної астми:.

6. Лікування бронхіальної астми у дітей:

7.Ускладнення і прогноз.

Джерела інформації:

Основні:

1. Детские болезни: учеб, с компакт-диском/ под ред. А.А. Баранова. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 1006 с.: Гриф УМО.        

2. Артамонов, Р.Г. Редкие болезни в педиатрии. Дифференциально диагностические алгоритмы: учеб, пособие/ Р.Г.Артамонов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 128 с. Гриф УМО.

3. Шабалов, Н.П. Детские болезни: учеб, для студентов педиатр, фак. мед. вузов: в 2 т./ Н.П.Шабалов. - 5-е изд., перераб. и доп. - СПб: Питер, 2006. Гриф МЗ РФ. Имеется также электронный вариант.

Додаткові:

1. Запруднов, A.M. Детские болезни: учеб, для студентов, обучающихся по специальности 040200 - Педиатрия/ А.М.Запруднов, К.И.Григорьев, Л.А.Харитонова. - М.: ГЭОТАР-МЕД,, 2004. Гриф УМО.

2. Клинические рекомендации. Педиатрия. 2005. 2006/ гл. ред. А.А.Баранов; Союз педиатров России. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2002, - 257с.

3. Педиатрия: учеб. пособие для студентов мед. вузов, интернов, ординаторов, врачей-курсантов учреждений дополн. проф. образования: пер. с англ., доп./ гл. ред. Н.Н.Володин. - М.: ГОЭТАР Медицина, 1997. - 833 с. - (Рук. для врачей и студентов). Гриф МЗ РФ.

4. Полин Р.А. Секреты педиатрии: пер. с англ.: учеб. пособие для врачей-интернов, ординаторов и слушателей системы повышения квалификации специалистов здравоохранения/ Р.А.Полин, М. Ф.Дитмаар/ Под ред. Н.Н.Володина, А.Г.Румянцева, Ю.Н.Токарева. - М.: БИНОМ; СПб.: Невский Диалект, 2001. - 784с.: ил. Гриф МЗ РФ.

5. Диагностика и лечение бронхиальной астмы у детей. Консенсусний отче ЕААСI/AAAI/PRACTALL. – 2010.- 58 с.

6. Педиатрия. Клинические рекомендации. //Под ред. А.А.Баранова.-М., «Геотар-Медиа.- 2011.- С. 59-105. Пушко Л.В., Овсянников Д.Ю. Бронхиальная астма у детей. Методические рекомендации, Москва, изд-во РУДН, 2012, 24С.

7. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. – К.: Книга Плюс, - 2004. – 368 с.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 14
«Бронхіальна астма у дітей»
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

1. Дитина 7 років, хворіє на бронхіальну астму. Які алергени найімовірніше впливають на виникнення загострення хвороби у цієї дитини?
А. Побутові.
B. Пилкові.
C. Алергени тваринного походження.
D. Віруси і вакцини.
E. Грибкові.

Завдання 2

У дівчинки 13 років протягом 3-х років щорічно в сезон полінаціі відзначаються симптоми риніту і кон'юнктивіту. Зараз дитина здорова. Які обстеження необхідно призначити дитині для встановлення діагнозу?
А. Риноскопічне обстеження.
В. Рентгенологічне обстеження.
С. Бактеріологічне обстеження.
D. Специфічна алергодіагностика (скарифікаційні шкірні тести).
Е. Імунологічні дослідження (показники клітинного та гуморального імунітету).

Завдання 3

У дитини 8 років, яка хворіє на бронхіальну астму 3 роки, виник приступ задухи. Під час об'єктивного обстеження лікар виявив у дитини вздуття легень. Які об'єктивні ознаки дозволили зробити такий висновок?

А. Експіраторна задишка.

В. Перкуторно - коробковий звук.

С. Аускультативно - сухі свистячі хрипи.

D. Акроцианоз.

Е. Вимушене положення в ліжку.

Завдання 4

Дитина 11 років, на протязі 4-х років хворіє на бронхіальну астму. На тлі ГРЗ у дитини розвинувся напад задухи. Яку групу лікарських препаратів слід призначити в першу чергу для зняття нападу?
А. Антибіотики.
В. Муколитики.
С. Антигістамінні.
D. Бета 2-агоністи.
Е. Глюкокортикоїди.

Завдання 5

Дівчинка 14 років, протягом останніх п'яти років страждає на бронхіальну астму із загостреннями, які виникають в період цвітіння амброзії і тополі. ГРЗ хворіє не частіше 2 разів на рік. Про який патогенетичний механізм розвитку бронхіальної астми свідчать такі анамнестичні дані?
А. Аутоімунний.
B. Мікрозапальний.
C. IgE-залежний.
D. Нейрогенний.
E. Імунокомплексний.

Завдання 6

 Дитина 8 років, хворіє на бронхіальну астму з тяжким перебігом. Зараз у дитини - період ремісії. Лікар призначив дитині базисну терапію. Який метод дослідження дозволить лікарю контролювати ефективність терапії і стан дитини?
А. Рентгенографія.
В. Спірометрія.
С. Пневмотахометрія.
D. Бронхографія.
Е. Пікфлуометрія.

Завдання 7

У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту спостерігається з 2-х річного віку. У 7 років вперше розвинувся напад задухи. На рентгенограмі - емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?
А. Обструктивний бронхіт.
В. Бронхіальна астма.
С. Альвеоліт.
D.Врожденний порок серця.
Е. Первинна легенева гіпертензія.

Завдання 8

Дівчинка 8 років, яка з 3-х річного віку хворіє на бронхіальну астму, госпіталізована в клініку в стані задухи. Було встановлено діагноз: астматичний статус II стадія. Що обов'язково використовується при цьому в лікувальному комплексі?
А. М-холінолітики.
В. Внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів.
С. Бета-адреноблокатори .
D.Сальбутамол.
Е. Штучна вентиляція легенів.

Завдання 9

Вкажіть клінічні ознаки, які не типові для бронхіальної астми у дітей:
А. Початок симптомів в неонатальному періоді.
В. Свистяче дихання, резистентне до бронходилятаторів.
С. Свистяче дихання, пов'язане з прийомом їжі або блювотою.
D. Раптовий початок з кашлем і асфіксією.
Е. Стридор, стеаторея.
F. Все перераховане.

Завдання 10

Назвіть М-холіноблокуючі препарати, що застосовуються при лікуванні хворих з бронхіальною астмою:
А. Недокроміл натрію.
В. Гістаглобулі1н.
С. Іпратропіума бромід.

Еталони відповідей:. 1-А, 2 – D, 3– B, 4 – D, 5– С, 6– Е, 7– B, 8– B, 9– F, 10 –С.

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.