Тема 2: « Организация выхаживания и кормления недоношенных 2 страница

D. Всім перерахованим ознаками

Завдання 2

Збільшенню констрикції легеневих судин сприяють:

A. Гипоксемія

B. Гіперкапнія

C. Поліцитемія

D. Ацидоз

E. Всі перераховані фактори

Завдання 3

Важкість гіпоксемії більш тісно корелює з ціанозом:

A. Шкірних покривів

B. Губ і язика

C. Нігтьової лож

D. Носогубного трикутника.

Завдання 4

Ціаноз шкірних покривів з'являється при рівні насичення гемоглобіну киснем менше:

A. 45%

B. 55%

C. 65%

D. 85%

E. 95%

Завдання 5

Показанням до ШВЛ є:

A. Гіперкапнія

B. Респіраторно-метаболічний ацидоз

C. Тривалі і часті напади апноє

D. Оцінка за шкалою Сільверман або Даунса більше 5-6 балів

E. Все перераховане вірно

Еталони відповідей: 1-D, 2-E, 3-B, 4-D, 5-E

Джерела інформації для поповнення вихідного ріня знань:

1. Аряєв М.Л.. Неонатологія, - Київ: "АДЕФ-Україна" 2006.- 754 с.

2. Шабалов Н.П. Неонатологія в II томах. Спец література, С-Пб., 2006.-1080с.

3. Яблонь О.С, Рубіна О.С. Клінічні лекції з неонатології. - Вінниця -2012 141с.

4. Пальчик А.Б., Федорова Л.А. Неврологія недоношених дітей. - М.: МЕД-прес-інформ, 2010. - 325с.

5. Посібник з неонатології. Під ред. Джона Клоерті. Енн Старк. -Київ. -2002. - 751с.

Зміст навчання

Теоретичні питання

1.Поняття про сурфактантну систему легенів. Фактори розвитку СДР у новонароджених.

2.Механізм розвитку хвороби гіалінових мембран. Методи антенатальної профілактики.

3. Оцінка ступеня тяжкості дихальної недостатності при синдромі дихальних розладів за допомогою шкал Сільвермана і Довнеса.

4.Методи антенатального прогнозування та постнатальної діагностики СДР.

5.Рентгенологічні ознаки СДР.

6.Принцип лікування СДР у новонароджених. Респіраторна підтримка. Сурфактант-замісна терапія.

Джерела навчальної інформації.

Основні:

1.Наказ МОЗ України від 21.08.2008, № 484 «Клінічний протокол надання допомоги новонародженій дитині з дихальними розладами». — 56 с.

2. Аряєв Н.Л. Неонатологія: книга / пер. з укр. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2006. - 836 с.

3. Неонатологія: національне керівництво / За ред. М.М. Володіна. - М.: ГЕОТАР-Медіа, 2007. - 848 с.

4. Шабалов Н.П. Неонатологія.- Москва. -2006.- Т.І.- С. 507-529

Додаткові

1. Клінічні лекції кафедри.

2.Добрянській Д. О. Сучасні аспекти патогенезу та лікування захворювань легень у новонароджених дітей. Автореф. дис.... д. М. Н. - К., 2002.

3.Суліма Е. Г., Гойда Н. Г. Неонатальна пульмонологія на сучасному етапі: досягнення, проблеми та шляхи їх вирішення // Сучасна педіатрія. - 2004. - № 3 (4). - С. 34-36.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)

Граф структурно-логічні схеми - додаток 3

«Синдром дихальних розладів у новонароджених».

Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

Для профілактика СДР новонародженого жінкам із загрозою передчасних пологів бажано вводити:

A. Гідрокортизон

B. Преднізолон

C. Дексаметазон

D. Тиреоїдин

E. Vit. E

Завдання 2

Діагноз внутрішньоутробної пневмонії правильний лише при появі клінічних симптомів захворювання протягом:

A. Перших 2-х годин життя дитини

B. Першої доби життя дитини

C. Перших трьох діб життя дитини

D. Першого тижня життя дитини

Завдання 3

Для поліпшення вентиляції легенів, дренажної функції дихальних шляхів, кровообігу в легенях і в м'яких тканинах положення тіла дитини треба змінювати не рідше, ніж кожні:

A. 5-10 хв

B. 20-30 хв

C. 2-3 години

D. 18-24 години

Завдання 4

Інтерстиціальний тип пневмонії характерний для:

A. пневмоцистоз

B. цитомегаловірусом

C. муковісцидозу

D. Всіх перерахованих захворювань

Завдання 5

Пневмоцистну пневмонію слід диференціювати з:
A. Цитомегаловірусною пневмонією
B. Стафілококкковой пневмонією
C. Пневмонією синьогнійної етіології
D. З усіма перерахованими пневмоніями

Завдання 6

Основними ускладненнями у новонароджених, які тривалий час перебували на ШВЛ, є все, за винятком:
A. Синдрому гіалінових мембран
B. Бронхолегеневої дисплазії
C. Хронічних бронхолегеневих захворювань
D. Ателектаз
E. Пневмонії, викликаної нозокоміальною флорою

Завдання 7

Виконують всі зазначені заходи по відношенню до дитини з хворобою гіалінових мембран, крім:

A. Введення сурфактанта

B. ШВЛ

C. Позитивний тиск кінця видиху (СРАР)

D. ОЗПК

E. Підтримання адекватного теплового режиму

Завдання 8

Для бронхолегеневої дисплазії характерні:
A. Прогресуюча емфізема легенів
B. Зниження РаО2
C. Респіраторний ацидоз
D. Гіпотрофія правого серця
E. Всі перераховані ознаки

Еталони відповідей: 1-C, 2-C, 3-C, 4-D, 5-A, 6-A, 7-D,8-E.

Короткі методичні вказівки практичного заняття

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного студента - перевірка результатів самопідготовки у позааудиторних умовах. Потім переходять до курації хворого по темі заняття, яке проводиться в боксовому відділенні. Під час курації викладач вибірково контролює вміння студентів збирати анамнез і епідеміологічний анамнез, проводити огляд по системам і органам, оцінювати додаткові лабораторні дослідження. Після цього проводиться клінічний розбір хворих. В кінці заняття проводиться перевірка результатів засвоєння теми - підсумковий тестовий контроль і підводяться підсумки практичного заняття.

Тема 4: «Асфіксія і гіпоксія новонароджених»

Актуальність теми. Щороку в світі помирає більше ніж 5 мільйонів новонароджених, і в 19% випадків причиною смерті є асфіксія. Частота народження дітей в асфіксії - 1-1,5%. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, асфіксія новонародженого, як нозологічна форма захворювання, зумовлена причинами, які лежать поза організмом плода і пов'язані з раптовим порушенням матково-плацентарного кровообігу в результаті чого різко зменшується доступ кисню до тканини плоду і розвивається гіпоксемія. Асфіксія новонароджених - патологічний стан який, виникає в результаті гіпоксії і гіперкапнії плода в анте- або інтранатальному періоді і характеризується порушенням функції життєво важливих органів і систем у дитини після народження. Біохімічними проявами асфіксії є гіпоксемія, гіперкапнія і патологічний ацидоз. Внаслідок цього у дітей переважають значні зміни в газообміні, гемокардіодинаміці, гемостазі, імунному статусі, обміні речовин, в ЦНС, легенів, нирках, травному каналі тощо. З урахуванням тривалості дії розрізняють хронічну і гостру гіпоксію, а з урахуванням періоду її розвитку - антенатальную і інтранатальную; часто зустрічається їх поєднання.

Мета навчання

Загальна мета: Вміти діагностувати наявність внутрішньоутробної гіпоксії, асфіксії у новонароджених, призначати етіопатогенетичне лікування, проводити профілактику цієї патології

ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1.Вивчити визначення поняття "асфіксія новонародженого" Причини асфіксії новонародженого.	1.Охарактеризувати анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей (каф.внутр.медиц,педіатрії,акушерства та гінекології)
2. Вивчити причини та патогенез хронічної і гострої внутрішньоутробної гіпоксії плода. Клінічні ознаки асфіксії новонародженого.\|	2. Зібрати анамнез і провести об'єктивне дослідження хворої дитини(каф.внутр.медиціни,педіатрії)
3 Визначати ступені асфіксії новонародженого. Надавати невідкладну допомогу при асфіксії новонародженого.	3. Поясніть патогенетичні механізми розвитку гіпоксії і асфіксії у дітей (каф.фізіології та пат.фізіології)

Щоб з'ясувати, чи відповідає Ваш рівень знань необхідному, пропонуємо завдання для визначення вихідного рівня знань:

Завдання 1

При прогнозуванні народження дитини в асфіксії на пологах необхідна присутність бригади, здатної виконати повний комплекс реанімаційних заходів, єдиним обов'язком якої є надання допомоги новонародженому, що складається з:
A. 1-го людини
B. 2-х осіб
C. 3-х чоловік
D. 4-х чоловік

Завдання 2

Прийняття рішення про необхідність реанімації новонародженого на 1-й хвилині життя засноване в першу чергу, на оцінці:

A. Частоти дихання

B. Частоти серцевих скорочень

C. Пульсації пуповини

D. Спонтанних рухів

Завдання 3

Стан новонародженого при проведенні реанімаційних заходів в пологовому залі оцінюється за трьома наступними показниками:
A. Дихання, ЧСС, спонтанні рухи
B. Дихання, ЧСС, м'язовий тонус
C. Дихання, ЧСС, колір шкірних покривів
D. ЧСС, колір шкірних покривів, м'язовий тонус

Завдання 4

Найбільш простим і об'єктивним показником герметичності накладення лицьової маски при проведенні ручної ШВЛ саморозправним мішком новонародженому в пологовому залі є:

A. Екскурсія грудної клітини

B. Аскультація дихальних шумів

C. Пульсоксиметрія

D. Рентгенографія грудної клітини

Завдання 5

Ручну ШВЛ новонародженому в пологовому залі слід проводити з подихів в хвилину:

A. 20-30

B. 40-60

C. 70-90

D. 100-120

Еталони відповідей: 1-B, 2-A, 3-C, 4-A, 5-B

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1.Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2.Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с

3.Пальчик А.Б., Шабалов Н.П. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных. – Санкт- Петербург. - 2000. – 218 с.

4.Пальчик А.Б., Фёдорова Л.А. Неврология недоношенных детей. – М.: МЕД-пресс-информ, 2010. – 325с.

5.Пособие по неонатологии. Под ред. Джона Клоерти. Енн Старк. -Киев. -2002. - 751с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1.Поняття про асфіксію новонародженого.
2.Причини і патогенез хронічної антенатальної гіпоксії плода.
3.Вивчіть діагностичні критерії гіпоксії плода.
4.Етіологічні чинники розвитку асфіксії новонародженого.
5.Клінічні прояви гіпоксії і асфіксії в момент народження.
6.Вивчіть можливі ускладнення і залишкові явища перенесеної гіпоксії і асфіксії.
7.Сучасні питання патогенезу асфіксії.
8.Компенсаторні механізми організму плода у відповідь на гіпоксію.
9.Крітерії ступеня тяжкості асфіксії в залежності від оцінки за шкалою Апгар.
10.Клінічні прояви асфіксії тяжкого ступеня.
11.Клінічні прояви асфіксії середнього ступеня.
12.Лабораторні критерії діагнозу «асфіксія новонародженого».
13.Алгоритм надання невідкладної допомоги новонародженому в стані асфіксії в пологовому залі в залежності від наявності або відсутності ознак меконіальної аспірації.
14.Особливості інфузійної терапії новонародженого з урахуванням провідного синдрому.

Джерела інформації

Основні:

1.Райнхард Рооз, Орсоль Герцель-Боровичени, Ганс Прокитте - Неонатология. 4.Практические рекомендации. – Медпресс: 2011. – 574 с.

2.Шабалов Н. П. Неонатология. – I ч.- С.-Пб., 2005. - 512 с.

Додаткові:

1.Клинические лекции кафедры.

2.Наказ МОЗ України № 312 "Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим" від 08.06.2007

3.Наказ № 726 Про вдосконалення організації надання медичної допомоги матерям та новонародженим у перинатальних центрах від 31.10.2011 р.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 4
«Асфіксія і гіпоксія новонароджених»
Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

При проведенні ручної ШВЛ через лицьову маску новонародженому в пологовому залі зонд в шлунок необхідно ввести тільки в тому випадку, якщо ШВЛ проводиться більше:

A. 1 мин

B. 2 мин

C. 5 мин

D. 10 мин

Завдання 2

Перш ніж перевіряти частоту серцевих скорочень, ручну ШВЛ через лицьову маску новонародженому в пологовому залі слід проводити протягом:

A. 10 секунд

B. 15-30 секунд

C. 60 секунд

D. 3 хвилин

Завдання 3

Непрямий масаж серця новонародженому в пологовому залі показаний, якщо:
A. Після ШВЛ лицьовою маскою 90-100% киснем протягом 15-30 секунд частота серцевих скорочень залишається нижче 100 ударів в хвилину
B. Після ШВЛ лицьовою маскою 90-100% киснем з PIP 25-30 і РЕЕР + 5 протягом 60 секунд частота серцевих скорочень залишається нижче 60 ударів в хвилину
C. Після ШВЛ 90-100% киснем через інтубаційну трубку з PIP 35-45 і РЕЕР + 5 протягом 60 секунд частота серцевих скорочень залишається нижче 10 ударів в хвилину
D. Після ШВЛ 21% киснем через інтубаційну трубку з PIP 25-30 і РЕЕР + 5 протягом 30 секунд частота серцевих скорочень залишається нижче 60 ударів в хвилину

Завдання 4

Непрямий масаж серця при реанімації новонародженого в пологовому залі можна припинити, коли частота серцевих скорочень досягає:
A. 60 ударів за хвилину і вище
B. 80 ударів за хвилину і вище
C. 100 ударів за хвилину і вище
D. 120 ударів за хвилину і вище

Завдання 5

При реанімації новонародженого в пологовому залі непрямий масаж серця завжди повинен супроводжуватися:
A. ШВЛ 90-100% киснем з дотриманням співвідношення «вдих: натискання на грудину» = 1: 3. При цьому натискання на грудину слід здійснювати в фазу видиху
B. ШВЛ 60% киснем з дотриманням співвідношення «вдих: натискання на грудину» = 1: 5. При цьому натискання на грудину слід здійснювати в фазу видиху
C. ШВЛ 20% киснем з дотриманням співвідношення «вдих: натискання на грудину» = 1: 7,5. При цьому натискання на грудину слід здійснювати в фазу вдиху
D. ШВЛ 100% киснем з дотриманням співвідношення «вдих: натискання на грудину» = 1:15. При цьому натискання на грудину слід здійснювати в фазу вдиху

Завдання 6

При проведенні непрямого масажу серця новонародженому натискання на грудину необхідно здійснювати:
A. У верхній третині з амплітудою 1,0 см і частотою 100 за одну хвилину
B. У середній третині з амплітудою 3,0 см і частотою 120 за одну хвилину
C. У нижній третині з амплітудою 2,0-3,0 см і частотою 100 за одну хвилину
D. У нижній третині з амплітудою 1,5-2,0 см і частотою 120 за одну хвилину

Завдання 7

У новонароджених, які перенесли асфіксію в пологах, можливий розвиток:
A. Поліцитемії
B. Лейкоцитоз
C. Тромбоцитопенії
D. Всі відповіді правильні

Завдання 8

У доношених новонароджених, які перенесли важку асфіксію в пологах, найчастішими варіантами ураження ЦНС є всі перераховані, крім:
A. Субдуральний крововилив
B. Субарахноїдальний крововилив
C. Парасагітальний некроз
D. Субкортікальні лейкомаляції

Еталони відповідей: 1-B, 2-B, 3-D, 4-A, 5-A, 6-D, 7-D, 8-A

Короткі методичні вказівки практичного заняття

Тема 5: «Родова травма новонароджених»

Актуальність теми. Проблема родової травми, її ефективність діагностики є актуальною, тому що число дітей з натальним ураженнями ЦНС, спинного мозку дуже велика, і їх своєчасне лікування можливе лише за умови раннього розпізнавання, правильної діагностики, раціонального застосування адекватних додаткових методів дослідження. Однак родова травма як причина смерті в даний час надзвичайно рідкісне явище і за даними M.E.Wegmag (1994), становить 3,7 на 100 000 живонароджених.

Мета навчання

Загальна мета: на підставі вивчення етіології, патогенезу, клініки, навчитися діагностувати родову травму у новонароджених з визначенням ступеня тяжкості, освоїти основні принципи терапії і профілактики.

ВМІТИ:

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Вивчити поняття «родова травма». Причини родового травматизму.	1.Знати особливості внутрішньоутробного розвитку плода.(каф.акушерства та гінекології)
2. Вивчити класифікацію родових травм. Клінічні ознаки родових травм різної локалізації.	2. Зібрати анамнез і провести клінічне обстеження новонародженої дитини. Інтерпретувати дані анамнезу та об'єктивного обстеження новонародженого.(каф.педіатрії)
3. Освоїти клінічні ознаки родових травм різної локалізації.	3. Поясніть патогенетичні механізми виникнення дихальних розладів у дітей(каф фізіології та пат.фізіології)
4.Освоїти основні ускладнення, які виникають при пологових травмах. Принципи лікування новонароджених після родової травми в залежності від її локалізації. Принципи реабілітації дітей після родових травм.

Завдання 1

Характерною ознакою кефалогематоми є:
A. Флуктуація при пальпації
B. Локалізація над тім'яної кісткою
C. Виражена болючість при пальпації
D. Очевидне відмежування по лінії черепних швів

Завдання 2

Із зазначених найбільш поширеним варіантом переломів кісток черепа у новонароджених є:

A. Вдавлені переломи тім'яної кістки

B. Переломи основи черепа

C. Переломи виличної кістки

D. Переломи гратчастої кістки

Завдання 3

Найбільш характерними варіантами крововиливів при родової травми є всі зазначені, крім:
A. Субдуральні гематоми
B. Епідуральні гематоми
C. Паренхіматозні крововиливи
D. Субарахноїдальні-коркові крововиливи

Завдання 4

При пологах в сідничному передлежанні найчастіше пошкоджуються такі ділянки спинного мозку:
A. Верхній і середній шийний
B. Нижній шийний і верхній грудний
C. Верхній грудний і середній грудний
D. Нижній грудний і поперековий

Завдання 5

При пологах в головному передлежанні найчастіше пошкоджуються такі ділянки спинного мозку:
A. Верхній і середній шийний
B. Нижній шийний і верхній грудний
C. Верхній грудний і середній грудний
D. Нижній грудний і поперековий

Еталони відповідей: 1-D, 2-A, 3-C, 4-B, 5-A

Джерела інформації для поповнення вихідного рівня знань:

1. Аряев М.Л.. Неонатология,- Киев: „АДЕФ-Украина" 2006.- 754 с.

2. Шабалов Н.П. Неонатология в II томах. Спец литература, С-Пб.,2006.-1080с.

3. Яблонь О.С, Рубина О.С. Клинические лекции по неонатологии. - Винница-2012.- 141с.

4. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. - Москва. - 2001. – 638 с.

5. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів. – Донецьк: – 2004 – 84 с.

6. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (второе издание испр.доп). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125с.

Зміст навчання
Теоретичні питання

1.Родові травми м'яких тканин. Адіпонекроз. Пошкодження грудинно-ключично-соскоподібного м'яза.
2. Диференційний діагноз родової пухлини і кефалогематоми.
3.Етіологія і патогенез спінальної травми.
4.Клінічні особливості перебігу спінальної травми.
5.Родовая травма спинного мозку і плечового сплетення. Парези і паралічі Дюшена-Ерба, Дежерін-Клюмпке.
6. Клінічні особливості перебігу травми периферичної нервової системи в залежності від форми.
7.Діагностика і лікування спінальної травми.
8.Діагностика і лікування травми периферичної нервової системи новонародженого.
9.Диференційна діагностика внутрішньочерепних крововиливів гіпоксичного генезу у новонароджених.

10. Диференційна діагностика внутрішньочерепних крововиливів травматичного генезу у новонароджених.
11.Лабораторні та інструментальні методи діагностики родової травми ЦНС.
12.Принципи лікування кефалогематоми.
13.Надання невідкладної допомоги новонародженій дитині при наявності внутрішньочерепної родової травми.
14.Прогноз життя при родової травми.
15.Реабілітаційні заходи при наявності родової травми новонароджених.

Джерела навчальної інформації.

Основні:

1.Шабалов Н. П. Неонатология. – I ч.- С.-Пб., 2005. - 512 с.

2.Райнхард Рооз, Орсоль Герцель-Боровичени, Ганс Прокитте - Неонатология.

3. Практические рекомендации. – Медпресс: 2011. – 574 с.

Додаткові:

1.Клинические лекции кафедры.

2.Наказ МОЗ України № 312 «Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим» від 08.06.2007

3.Неонатология /Под ред.Т.Л.Гомеллы, М.Д.Каннигам.- Л.;Медицииа, 1995. - С.499-458.

Орієнтовна основа діяльності (ООД)
Граф структурно-логічні схеми - додаток 5
«Родова травма новонароджених»

Тестові завдання для досягнення конкретних цілей навчання

Завдання 1

У перші години після народження для важкої травми спинного мозку найбільш характерні всі наступні прояви, крім:
A. Мертвонароджуваність або рання неонатальна смерть
B. Дихальна недостатність з гіпотонією і адинамією в кінцівках при збереженні рефлекторної активності в області обличчя і голови
C. Клоніко-тонічні судоми
D. Атонічний сечовий міхур і анальний сфінктер

Завдання 2

У клінічно неясних випадках, підозру на травму спинного мозку в перші дні після народження необхідно диференціювати з наступними станами:
A. Приховані пороки розвитку спинного мозку
B. Пороки розвитку головного мозку
C. Нервово-м'язові захворювання
D. Енцефаліти і менінгіти

Завдання 3

При наявності у новонародженого ізольованого паралічу Ерба-Дюшена слід думати про інтранатальне пошкодження:
A. Спинного мозку
B. Мозочка
C. Нервів плечового сплетення
D. Ліктьового нерва

Завдання 4

Вкажіть, спинномозкові корінці яких сегментів спинного мозку пошкоджені при наявності у новонародженого паралічу Клюмпке:

A. С1-С4

B. С5-С6

C. C7-Thl

D. Th2-Th7

Завдання 5

При паралічі Ерба пошкоджуються спинномозкові корінці або нерви плечового сплетення, які відповідають наступному сегментарному рівню:

A. С1-С4

B. С5-С6

C. С7-Thl

D. Cl-Thl

Завдання 6

Синдром Горнера є наслідком ураження:
A. Довгастого мозку
B. Шийного відділу спинного мозку
C. Плечового сплетення
D. Шийного відділу симпатичного стовбура
E. Лицьового нерва

Завдання 7

Основними заходами при лікуванні новонароджених з акушерськими парезами і паралічами верхніх кінцівок в пологовому будинку є:
A. Раннє використання судинорозширювальних і нейротрофічних засобів
B. Використання після 5-7-х діб життя обережну гімнастику для суглобів ураженої кінцівки
C. Активна анальгетична, гемостатична і стероїдна терапія
D. Як можна більше ранній початок фізіотерапії

Еталони відповідей: 1-С, 2-А, 3-С, 4-С, 5-В, 6-D, 7-B

Короткі методичні вказівки практичного заняття

Тема 6: «Гемолітична хвороба новонароджених. Кон'югаційні жовтяниці новонароджених»

Актуальність теми. Жовтяниця новонароджених розвивається у 60% доношених новонароджених і у 80% недоношених дітей. Розвиток жовтяниці новонароджених обумовлена імунологічним конфліктом через несумісність крові матері і дитини по еритроцитарних антигенах і резус фактору. Практично у всіх новонароджених після народження спостерігається тимчасове підвищення рівня білірубіну в сироватці крові, але лише половина реалізує видиму жовтяницю.
У більшості випадків жовтяниця проявляється в перші 3 доби життя дитини, протікає сприятливо і розцінюється як «фізіологічний стан», оскільки найчастіше вона зумовлена особливостями розвитку та метаболізму дитини в цей період життя.
Однак, з огляду на потенційну токсичність непрямого білірубіну і в зв'язку з тим, що жовтяниця новонароджених може бути симптомом інших захворювань, слід проводити моніторинг для своєчасного виявлення станів, які вимагають додаткових втручань.

Мета навчання

Загальна мета: Вміти діагностувати гемолітичну і кон'югаційну жовтяницю з визначенням ступеня тяжкості, освоїти основні принципи терапії і профілактики.

ВМІТИ

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1.Виділити з анамнезу і скарг відомості, які свідчать про виникнення ГрБН і ГБН у новонародженого.	1. Знати особливості кровотворної системи, системи гемостазу та обміну білірубіну особливості у доношених і недоношених немовлят.(Каф.фізіології та пат фізіології,педіатрії)
2. Провести об'єктивне обстеження новонародженого	2. Зібрати анамнез і провести об'єктивне дослідження хворого (каф.внутр.медиціни)
3. Виявити ранні ознаки виникнення ГрБН і ГБН у дітей	3. Поясніть патогентичні механізми виникнення ГрБН і ГБН у дітей (Каф.фізіології та пат фізіології,педіатрії)
4. Виявити ознаки ускладнень ГрБН і ГБН у новонародженого. Дати оцінку результатам додаткових методів обстеження і провести корекцію обстеження дитини.