МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра фізіології та біохімії тварин
Макет дипломної роботи
з дисципліни “Методологія наукових досліджень”
на тему: «Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів при кишкових гельмінтозах свиней на господарстві ДП«ДГ«Дніпро» Дніпровського району Дніпропетровської області»
Студентки:
1 курсу МгВМ-3-17
Рибалт О.А.
Керівник:
Проф. Степченко Л.М.
Дніпро 2017
ЗМІСТ
ВСТУП 3
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 6
МЕТОДИКА ТА МЕТОДИ 13
РЕЗУЛЬТАТИ 15
ВИСНОВКИ 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17
ВСТУП
Першочерговим завданням аграрного сектора України є забезпечення населення високоякісними вітчизняними продуктами харчування. У вирішенні цього питання велике значення надається розвитку однієї із галузей тваринництва - свинарству. Загальновідомо, що свинарство є однією з найцінніших галузей тваринництва, особливо з огляду на його високу інтенсивність та швидкоокупність. За короткий час ця галузь може отримувати високу продуктивність тварин, мати високі прибутки та забезпечити населення якісними продуктами харчування.
Серед захворювань заразної і незаразної етіології гельмінтозні хвороби свиней займають одне з перших місць. У свиней, уражених гельмінтами, залежно від виду інвазії, знижуються прирости маси тіла тварин на відгодівлі на 18-30%, збільшуються витрати кормів - на 33,5%, а термін відгодівлі - на 2-2,5 місяці. Основні втрати в свинарстві пов’язані зі смертністю поросят до відлучення - 30-50%, а також у період дорощування - 10-15%. Вони призводять до зниження продуктивності, відставання в рості та розвитку тварин, а іноді їх загибелі. Знижується якість м’ясної продукції, а іноді і повністю вибраковуються туші та органи при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи. Все це спричинює значні економічні збитки господарству.
Для запобігання виникнення гельмінтозів існує ряд заходів ветеринарно-санітарного плану, які дозволяють мінімізувати ураженість свиней, затримати їх на рівні економічно невідчутному для господарства.
Одним з основних заходів боротьби з гельмінтозами залишається хіміотерапевтичний - застосування антигельмінтиків. З цією метою використовують препарати широкого спектру дії. Це засоби зарубіжного (мебендазол, альбендазол, івомек, дектомакс, біомектин 1%-ий, івермеквет) і вітчизняного виробництва (бровадазол, броварментин 1%-ий, бровальзен, бровалевомізол). В лікувальних дозах вони є високоефективні.
Проте у виробничих умовах повного звільнення тварин від гельмінтів вдається досягнути рідко. Тому важливою частиною комплексу заходів боротьби з гельмінтозами крім дегельмінтизації, є обов’язкова дезінвазія тваринницьких приміщень і грунту, вигульних майданчиків, пасовищ. При цьому слід враховувати ступінь стійкості яєць і личинок гельмінтів до різних хімічних, фізичних і біологічних чинників.
Для кращого розвитку свинарства в Україні повинні впроваджуватися найновіші, ефективні, відносно дешеві та дієві методи діагностики, профілактики і лікування гельмінтозів. Потрібно збільшити фінансування на розробку і впровадження у виробництво нових антигельмінтних препаратів, які мають бути ефективними, доступними та дешевими для тваринницьких господарств країни. Має значення покращення умов годівлі та утримання поголів’я свиней, так як при виконанні всіх вимог, щодо вирощування цих тварин, буде досягнуто набуття ними відповідної резистентності до інвазійних захворювань.Завданням фахівців ветеринарної медицини є розробка діагностичних, профілактичних та лікувальних заходів у боротьбі з гельмінтозами.
Мета дипломної роботи: вивчення порівняльної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах свиней на фермерському господарстві ДП«ДГ«Дніпро» Дніпровського району Дніпропетровської області.
Об’єктом досліджень будуть свині великої білої породи, які належать свиногосподарству ДП«ДГ«Дніпро». Предмет дослідження – ефективність антигельмінтної дії івермеквету 1%-го та аверсекту-2 при кишкових гельмінтозах свиней.
Завдання роботи:
- вивчити епізоотичну ситуацію в господарстві, щодо кишкових гельмінтозів у свиней;
- визначити рівень ураженості свиней гельмінтами за показниками екстенсивності інвазії (ЕІ) та інтенсивність інвазії (ІІ);
- вияснити видовий склад кишкових гельмінтозів;
- оцінити антигельмінтну ефективність івермеквету 1 %-го та аверсекту-2;
- визначити економічну ефективність проведених заходів.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Гельмінти є однією з найдревніших та багаточисленних форм життя на нашій планеті за даними HokeleekM., LuwschL.,CuaA. (2003) [20]. Тільки популяція нематод складає близько 500 тис видів і за своєю чисельністю займає друге місце серед всіх представників тваринного світу.
Серед нематодозних захворювань свиней найбільш поширеними є аскароз та трихуроз.
Аскароз свиней (Ascarosis) - геогельмінтоз, спричинюваний гельмінтами родини Ascaridae, підряду Ascaridata, які паразитують в тонких кишках. Клініко-анатомічно хвороба характеризується алергічними явищами, вогнищевими травматичними ентеритами, гепатитами і пневмоніями [25].suum представляє собою велику нематоду, веретеноподібної форми, рожево-жовтого кольору. Самець завдовжки 10-25 см. Хвостовий кінець конічний, крючкоподібно загнутий на вентральну сторону. Самка завдовжки 20 - 40 см. Вульва знаходиться на черевному боці в передній половині тіла і там, де вона розміщена, тіло має виразно помітну перетяжку. Яйця середнього розміру (0,05 - 0,08 х 0,04 - 0,05 мм), овальної форми, коричневого кольору з товстою горбистою оболонкою. В зовнішньому середовищі виділяються незрілими [17].
Трихуроз свиней (Trichurosis) - проявляється схудненням тварин симптомами колітів та тифлітів. Захворювання спричинюється нематодою Trichuris suis, родини Trichuridae, підряду Trichurata.
Морфологічно тіло Trichuris suis чітко ділиться на дві частини: хвостову - товсту, але коротку та головну - довгу і тонку. Самець завдовжки від 23 до 51 мм. Хвостовий кінець закручений у вигляді спіралі. Самка завдовжки від 39 до 53 мм. На межі переходу тонкого відділу в товстий відкривається вульва, стінки якої вкриті шипиками. Яйця дрібні (0,052 - 0,061 х 0,027 - 0,03 мм), бочкоподібної форми, з прозорими пробками на полюсах, вкриті товстою, гладенькою оболонкою, жовтого кольору, незрілі [6].
В кишках свиней досить часто одночасно паразитують збудники різних видів, родів. Свині можуть бути уражені у вигляді моно- та змішаної інвазії, залежно від віку тварин та від виробничих умов господарств.Так, С.І. Пономар, А.А. Антіпов встановили, що поросята до 1-2 місячного віку інвазуються аскарисами і трихурисами з незначними показниками ектенсивності (ЕІ-12,7 і 9,8%) та інтенсивності інвазії (ІІ-14,2 і 12,2 екз.) відповідно [24]. З віком ці показники поступово зростали і досягали найвищого рівня в 6-місячному віці (EІ-42,8; ІІ-25,4%). З віком ці показники знижувались: у свиноматок EІ складала 13%, а кнурів-плідників - 7,8%.
Авторами вияснено, що поширення кишковихнематодозів залежить від типу ведення свинарського господарства. Так, значно вищий рівень інвазованості свиней аскарисами і трихурисами спостерігали у товарних господарствах. Ступінь ураження у товарному господарстві з напівстаціонарною системою утримання аскарисами складала EІ- 32,9%, при ІІ-35,5 екз., трихурисами - EІ- 24,4%, ІІ - 30,6 екз.Для попередження інвазійних захворювань спеціалісти ветеринарної медицини постійно ведуть контроль за гельмінтозною ситуацією, зокрема ефективністю профілактичних дегельмінтизацій, шляхом діагностичних і контрольних гельмінтокопроскопічних досліджень та через огляд внутрішніх органів при забої тварин. Протягом року гельмінтокопроскопічно рекомендують досліджувати 8-12 % поголів’я свиней [32].
Крім того варто постійно проводити комплекс заходів, направлених на знищення збудника в навколишньому середовищі. Дезінвазія приміщень і території ферми, в неблагополучних господарствах через 3-10 днів, після дегельмінтизації є одним із важливих моментів у профілактиці гельмінтозів, дезінвазія свинарників-маточників - перед кожним опоросом. На вигульних майданчиках підлога повинна мати тверде покриття, а годівниці й корита перед кожним роздаванням кормів та води слід очищати.
Особлива увага повинна приділятись знезараженню гною. На усіх фермах і в таборах повинні обладнуватись вбиральні, які утримують в належному гігієнічному стані [16].
С.С. Шмаюн, А.А. Антіпов проводили дослідження щодо ефективності антигельмінтного препарату аверсект-2 при нематодозах свиней [39].Були сформовані за принципом аналогів 3 дослідні і 3 контрольні групи свиней різних за віком. Результати досліджень підтвердили 100% його ефективність при аскарозній інвазії у свиней дослідних груп.Щодо впливу препарату на трихурисів, його ефективність нижча, у поросят 2 - 4 місячного віку вона склала 80,0% при ІE-89,80%, у 4-6 місячних 66,67%, при ІE-62,26%.Дегельмінтизація свиней аверсектом-2, окрім антигельмінтної дії сприяє зростанню приросту живої маси тварин на 21,31% порівняно з контролем - за результатами зважування свиней дослідних груп на 30-й день.
Сафіулін Р.Т. вивчаючи антигельмінтну дію 0,6% преміксу івомеку та 1% розчину івомеку при змішаних гельмінтозах свиней отримав такі результати: екстенсефективність (ЕЕ) преміксу при аскарозі та езофагостомозі становила 100%, а при трихурозі - 75%; ЕЕ розчину івомеку відповідно 100% та 60% [31]. Серед випробуваних препаратів найкращим за співвідношенням ціна-якість виявився 0,6%-й премікс івомеку.
В 1996 році виробничо-комерційним підприємством „Бровафарма” запропоновано, розроблено і випробувано новий ветеринарний препарат бровадазол-плюс. Ефективність цього препарату при змішаних гельмінтозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) вивчали Бялецький С., Мандигра М., Березовський А. [5]. Встановлено, що екстенсефективність бровадазол - плюс у дозі 1г на 10 кг маси тіла тварини через 15-20 днів після обробки становила 100%.
Архіпов І.А. стверджує, що використання при змішаних гельмінтозах таких препаратів, як пірантел і піперазину адипінат, призводить до динамічних порушень клітинного імунітету: викликає супресію Т-систем, зниження ступеня зрілості рецепторного апарату імунокомпетентних клітин, зростання супресорної та пригнічення хелперної активності Т-системи, що веде до виникнення імунодефіцитного стану [3]. На думку дослідника, використання левамізолу в імуномодулюючій дозі в комбінації з мебенветом гранулятом підвищує ефективність дегельмінтизації поросят віком 2-4 місяці при змішаній інвазії аскарисами, трихурисами та езофагостомами, забезпечує збільшення приросту маси тіла тварин. Введення левамізолу 2-місячним поросятам при кишкових нематодозах не дає високого антигельмінтного ефекту, але на тривалий час (до 2-х місяців) затримує ре- та суперінвазію.
Великої уваги заслуговує антигельмінтик альбендазол, який відноситься до препаратів групи карбаматбензимідазолів [41]. За спектром антигельмінтної активності альбендазол володіє високою терапевтичною активністю. Він наносить “подвійний удар” гельмінтам, порушуючи функцію їх мікротубулярного апарату з пошкодженням тубулінового білку, пригнічує транспорт глюкози та фумаратредуктази. Наслідком цього є припинення синтезу АТФ в організмі гельмінта, припинення кліткового ділення настадії метафази, пригнічення яйцекладки та розвитку личинок. Препарат метаболізується печінкою та виводиться жовчю.
В.А.Сидоркін проводив дослідження з оцінювання антигельмінтної ефективності при аскарозі та трихурозі нового препарату “Івермек”, який виготовляє ЗАО “Ніта - Фарм “ [34]. Для порівняння ефективності препаратівавтор використовував цевамек (виробництва “Санофі“ Франція) і левомізол - 75 (“Латекс”, Іспанія). Препарати вводили в дозі 1мл на 33 кг маси тіла тварини внутрішньом’язево та 1 мл на 10 кг маси тіла тварини відповідно. Aнтигельмінтну ефективність оцінювали за результатами копроовоскопічнихдосліджень до і через 20 днів після використання препаратів. Фекалії від тварин відбирали із прямої кишки і досліджували методом флотації. При аскарозі свиней ЕЕ і ІЕ препарату склала 100%. При лікуванні трихурозу поросят ЕЕ склала відповідно при застосуванні івермека і цевамека - 100 %, а у левомізола - 88,6 %, при одночасному зниженні інтенсивності інвазії з 98,5 ± 4,5 до 13,6 ± 3,4 яєць в 1 г фекалій в середньому на одну інвазовану тварину.
В.А Сидоркін та С.В. Семенов визначили ефективність препарату альбендазолу - альвету (містить 20% АДР) [35]. За їх даними ЕЕ альвету в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла тварини за АДР склала 98,46% при аскарозі; 91,93% - при езофагостомозі і 87,4% - при трихурозі.
В.А. Сидоркін, С.В. Новікова, Н.Д. Баринов відмічали високу екстенс- та інтенсефективність левамізолу 7,5%-го при кишкових гельмінтозах свиней, використовуючи препарат парентерально в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини [36]. На високу терапевтичну ефективність левамізолу 8%-го при його внутрішньому застосуванні (1г на10 кг маси тіла тварини) вказують Л.С. Короленко, Л.І. Шендрик, Р.В. Хорошун, О.О. Маценко [15]. Автори зазначають, що при аскарозі ЕЕ його дорівнює 90,9-100%, при трихурозі - 93,7-98,8%. Окрім того, лише левамізол має, із великої кількості протигельмінтозних препаратів, ще й імуностимулюючу дію.
Т.Г. Нікулін, А.І. Ятусевич, Н.Ф. Карасьов підтвердили, що івомек є препаратом широкого спектру дії і діє на декілька видів ендопаразитів кишкового тракту [18]. Досліди проводили на свинях інвазованих аскарисами, трихурисами, еймеріями та балантидіями, при ЕІ - 100 %. Змішана кишкова інвазія дуже часто зустрічається у свиней. Над цим дослідом працював В.А. Дзержинський [10]. При обстеженні тварин ним було встановлено, що поросята в 2-х місячному віці інвазовані аскарисами, трихурисами в асоціації з еймеріями та балантидіями. У супоросних та підсисних свиноматок зустрічали дещо інший склад паразитів: одночасно трихуриси, еймерії та балантидії.
Інвазованість свиней аскарисами та трихурисами в свинарських господарствах різного типу направлення не однакові.
Р.Т.Сафіуллін, А.М.Сазонов [28] вивчали розповсюдження та динаміку нематодозів свиней в господарствах різного типу.В спеціалізованих господарствах при переведенні з племінних господарств молодняку у віці 5-6 місяців під час карантування має ЕІ зараженістю аскарисами 17 - 18 %, трихурисами - 3 - 14 %. Така ураженість пояснюється тим, що в господарствах під час карантинування дегельмінтизацію проводили одноразово.
Найвищою ураженість тварин спостерігалась в господарствах з вирощуванням тварин в літніх лагерях. Ураженість свиноматок склала: аскарисами -2 - 8 %, трихурисами - 2- 4 %. Хряки уражені аскарисами на 3 - 16 %, трихурисами - 3 - 12 %.Це пояснюється авторами забрудненістю території літніх таборів, вигульних майданчиків. Однак зараженість тварин підвищується при прибутті нових партій ремонтного молодняка. Цим може пояснитись довготривала ураженість гельмінтозами в спеціалізованих господарствах.Профілактика даних захворювань у неблагополучних господарствах проводиться диференційовано з урахуванням географічних зон, спеціалізації та системи ведення свинарства.
Вивчаючи епізоотичну ситуацію щодо змішаних кишкових гельмінтозів свиней господарств Дніпропетровської області: ТОВ „Агро-Овен”, АФ „Наукова”, ТОВ Весна” та навчгоспу „Самарський” Н.М. Ситник встановила, що серед 2-4 місячних поросят аскарозно-трихурозна інвазія складала 48,7%, аскарозно-трихурозно-езофагостомозна - 27,4% [37]. У свиней на відгодівлі вищою була гельмінтозна інвазія в асоціації аскариси+трихуриси+езофагостоми - 51,4%, ніж аскариси+езофагостоми - 37,1% та аскариси+трихуриси - 11,5%. Свиноматки були інвазовані аскарисами на 83% при інтенсивності інвазії (ІІ) 6-8 яєць в полі зору мікроскопа, езофагостомами на 66,7% при ІІ 12-27 яєць, трихурисами - 33,3% при ІІ 1-5 яєць в полі зору.
Більшість сучасних ветеринарних паразитологів вважають, що найбільш ефективною може бути програма інтегрованого контролю паразитичних хвороб шляхом одночасного або послідовного застосування комбінації хімічних, фізичних, агротехнічних, біологічних, гігієнічних та інших методів боротьби з паразитичними організмами з урахуванням їхніх біологічних особливостей та умов господарства, де ці методи застосовуються.
Інтегрована боротьба з паразитозами, зокрема з кишковими нематодозами, спрямована не на повне знищення паразитів, а на зниження їх кількості до економічно невідчутного рівня. Це дозволяє підтримувати природний імунітет тварин, а також виключає появу небажаних наслідків застосування хімічних препаратів і враховує екологічні особливості історично сформованих пасовищних біоценозів.
Стратегія профілактики гельмінтозів тварин базується на комплексі заходів, спрямованих на ефективне знешкодження збудників на різних етапах їх розвитку. Одним із найдієвішим з них є дезінвазія, оскільки знезараження навколишнього середовища, яке містить джерело інвазії, є важливим фактором розриву ланок епізоотичного ланцюга гельмінтозних хвороб, що сприяє запобіганню інвазуванню кінцевих живителів.
Отже, виходячи із даних літератури, гельмінтози кишечника тварин достатньо часто реєструються в свиногосподарствах і, як правило, у вигляді змішаних інвазій, складниками яких є декілька видів гельмінтів. Для боротьби з ними існує ряд препаратів вітчизняного виробництва. Проте профілактичні заходи повинні включати, крім дегельмінтизації, дезінвазуючі заходи в приміщеннях та вигульних майданчиках.
МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Методи дослідження. Для початку з метою встановлення гельмінтологічної ситуації в господарстві будуть відібрані проби фекалій від свиней різних вікових та виробничих груп (підсисних поросят 2-місячних, ремонтного молодняка та свиноматок).
Для дослідження наявності яєць збудників гельмінтозів у фекаліях використовуватиму один із загальноприйнятих методів: гельмінтоовоскопію за методом Фюллеборна, удосконаленим І.І.Коваленком, Л.Д.Мигачовою, О.М.Болонською, з використанням насиченого розчину гранульованої аміачної селітри (920 г селітри на 1 л води).
Для визначення ефективності антигельмінтної дії будуть використані препарати інвермеквет 1 %-ий (ТзОВ “ Ветсинтез”, м.Харків) та аверсект-2 (НПО “Фармбіомед”, Росія).
Дослідження проводитимуться на поросятах віком 3 місяців, спонтанно інвазованих аскарисами і трихурисами. З цією метоюза принципом аналогів, враховуючи вік, масу тварин, умови утримання будуть сформовані дві дослідні групи та одна контрольна група тварин. На протязі всього досліду тварини перебуватимуть в однакових умовах утримання та годівлі.
Схема досліду виражена в таблиці:
| Групи тварин | Вага тварин, кг | Вік, міс | Препарат, доза |
| |||
| Перша дослідна група | 22,2 ± 2,8 | 3,1 - 3,5 | Івермеквет 1% 1мл на 33кг маси тіла тварини | ||||
| Друга дослідна група | 22,4 ± 3,2 | 3,0 - 3,1 | Аверсект-2 1мл на 33 кг маси тіла тварини | ||||
| Контрольна група | 22,3±3,1 | 3,2 - 3,4 | Дегельмінтизація не проводиться |
Тваринам першої дослідної групи буде вводитись івермеквет 1%-ий індивідуально шляхом підшкірного ін’єкції в ділянці верхньої третини шиї з розрахунку 1 мл на 33 кг маси тіла тварини. Препарат виготовлений ТОВ «Ветсинтез» м. Харків і представляє собою прозору, безбарвну, маслянисту рідину.
Тваринам другої дослідної групи застосовуватиметься аверсект-2, шляхом підшкірної ін’єкції у дозі 1 мл на 33 кг маси тіла тварини (0,3 мг ДР) одноразово. Аверсект-2 випускається НПО “Фармбіомед”, Росія у формі 1%-го стерильного прозорого, світло-жовтого кольору розчину для підшкірного введення жуйним та свиням при арахно-ентомозах та нематодозах. Препарат містить 10 мг аверсектину С, який є діючою речовиною.
За піддослідними тваринами плануються клінічні спостереження протягом двох тижнів після застосування препаратів. На 14-й день – повторний відбір пробкалу і дослідження, як і при постановці діагнозу.
Головним показником протипаразитарної дії препаратів є визначення інтенсивності та екстенсивності інвазії на 14-ий день після їх введення у оброблених тварин. Антигельмінтна ефективність препаратів визначається за показниками інтенсефективність (ІЕ) та екстенсефективності (ЕЕ).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для запобігання виникнення гельмінтозів існує ряд заходів ветеринарно-санітарного плану, які дозволяють мінімізувати ураженість свиней, затримати їх на рівні економічно невідчутному для господарства.
Проте у виробничих умовах повного звільнення тварин від гельмінтів вдається досягнути рідко. Тому важливою частиною комплексу заходів боротьби з гельмінтозами крім дегельмінтизації, є обов’язкова дезінвазія тваринницьких приміщень і грунту, вигульних майданчиків, пасовищ. При цьому слід враховувати ступінь стійкості яєць і личинок гельмінтів до різних хімічних, фізичних і біологічних чинників.
Інвазійні хвороби можуть бути причиною загибелі значної кількості тварин, призводять зниження різних видів їх продуктивності. Нерідко виникає необхідність у вибраковуванні уражених паразитами внутрішніх органів або усієї туші. Лікування хворих тварин пов’язане зі значними затратами на придбання протипаразитарних лікарських засобів та їх застосування.
Завданням фахівців ветеринарної медицини є розробка діагностичних, профілактичних та лікувальних заходів у боротьбі з гельмінтозами.Інвазованість свиней аскарисами та трихурисами в свинарських господарствах різного типу направлення не однакові.Найвища ураженість тварин спостерігається в господарствах з вирощуванням тварин в літніх таборах.
Отже, виходячи із даних літератури, гельмінтози кишечника тварин достатньо часто реєструються в свиногосподарствах і, як правило, у вигляді змішаних інвазій, складниками яких є декілька видів гельмінтів. Для боротьби з ними існує ряд препаратів вітчизняного виробництва. Проте профілактичні заходи повинні включати, крім дегельмінтизації, дезінвазуючі заходи в приміщеннях та вигульних майданчиках.
ВИСНОВКИ
1. На основі проведених досліджень буде отримана оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу і трихурозу свиней на свинофермі ДП«ДГ«Дніпро» Дніпровського району Дніпропетровської області, визначена екстенсивність та інтенсивність інвазії щодо цих захворювань, екстенсивність та інтенсефективність порівнюваних препаратів – івермеквету 1%-го та аверсекту-2, вивчені показники ефективності їх нематодозної дії.
2. Визначення економічних збитків внаслідок інвазійних хвороб тварин допоможе виявити, чи покривають прибутки, які одержало господарство від зростання продуктивності тварин в результаті їх звільнення від паразитів, всі затрати на засоби ведення боротьби з ними.
3. Неодмінно стане відомо, застосування якого з досліджуваних препаратів є найбільш економічно вигідним для дегельмінтизації свиней при кишкових нематодозах при одночасному виявленні ступеня інтенсивності інвазії у тварин різних вікових і виробничих груп при однаковому рівні ураженості.
