3.1. Обов’язкамиспеціалістів ветеринарної медицини суб’єкта господарювання є:
3.1.1. Здійснення ветеринарно-санітарного контролю за надходженням забійних тварин, іншої підконтрольної продукції та матеріалів, включаючи перевірку правильності оформлення і відповідності ветеринарних документів до вантажу, що надійшов, дотримання правил транспортування тощо.
3.1.2. Установлення причин падежу, вимушеного забою тварин при їх надходженні, а також на території суб’єкта господарювання.
3.1.3. Контроль за дотриманням правил карантинування і термінів передзабійної витримки тварин.
3.1.4. Проведення у повному обсязі ветеринарно-санітарної експертизи сировини, продовольчої сировини, у тому числі м’яса та м’ясопродуктів, отриманих при забої тварин, відповідно до порядку, визначеного Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів та іншими нормативно-правовими актами.
3.1.5. Проведення трихінелоскопії.
3.1.6. Клеймування туш відповідно до Інструкції по клеймуванню м’яса, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.97 за №19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.97 за №447/2251.
3.1.7. Контроль за якістю та безпекою продукції, у тому числі допоміжних матеріалів, що використовуються для її виготовлення, а також за приготуванням, зберіганням і використанням нітриту натрію.
3.1.8. Відбір зразків продукції, інших підконтрольних матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних досліджень у державній лабораторії ветеринарної медицини, розташованій на території суб’єкта господарювання, або в інших державних лабораторіях ветеринарної медицини.
3.1.9. Проведення обов’язкових лабораторних досліджень: фізико-хімічних, біохімічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, гістологічних, радіологічних та інших відповідно до чинних нормативно-правових актів з метою оцінки безпеки та якості продукції, а також кормів тваринного походження, води, інших підконтрольних матеріалів.
3.1.10. Проведення ветеринарно-санітарної експертизи, у тому числі постійного лабораторного контролю продукції тваринного походження при надходженні до холодильника, її оцінка відповідно до чинних нормативних актів лікарями ветеринарної медицини суб’єкта господарювання при переробці, випуску в реалізацію, а також контроль за дотриманням термінів зберігання продукції.
3.1.11. Контроль за дотриманням правил пакування, маркування, транспортування продукції тваринного походження.
3.1.12. Контроль за дотриманням температурних режимів переробки продукції, отриманої на підприємстві або тієї, що надійшла.
3.1.13. Контроль за своєчасною утилізацією трупів тварин, ветеринарних конфіскатів, забракованого м’яса та іншої продукції.
3.1.14. З’ясування причин виготовлення продукції тваринного походження, що не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, участь у розробці і здійсненні заходів щодо усунення виявлених недоліків.
3.1.15. Контроль за санітарним станом виробничих приміщень (холодильників, складів тощо), умовами зберігання продукції тваринного походження та інших підконтрольних матеріалів.
3.1.16. Проведення обліку ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження та ветеринарно-санітарної роботи суб’єкта господарювання, своєчасне подання звітності у встановленому порядку.
3.2. Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:
3.2.1. Відвідувати безперешкодно всі виробничі об’єкти.
3.2.2. Одержувати від адміністрації і спеціалістів суб’єкта господарювання своєчасну інформацію, яка необхідна для розв’язання поставлених завдань.
3.2.3. Проводити відбір проб продукції, інших матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних та лабораторних досліджень згідно з чинними нормативно-правовими актами.
3.2.4. Бракувати продукцію, яка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи визнана непридатною до споживання.
3.2.5. Не допускати використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, недоброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні та виготовлених з порушенням стандартів та технологічних інструкцій.
3.2.6. Не допускати розміщення в загальних загонах, камерах тварин, продукцію тваринного походження, що надійшли без ветеринарних свідоцтв або без інших документів установленої форми, а також недоброякісну у ветеринарно-санітарному відношенні, до отримання правильно оформлених відповідних документів або усунення виявлених дефектів.
3.2.7. Не допускати відпуск продукції у транспортні засоби, які не відповідають санітарним вимогам.
3.3.Обов’язки та права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників
Обов’язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на м’ясопереробних підприємствах, бойнях та інших підприємствах:
3.3.1. Розробка плану заходів щодо профілактики занесення, поширення і ліквідації карантинних захворювань тварин та контроль за їх виконанням.
3.3.2. Підготовка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи висновків щодо подальшого використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, та придатності їх для реалізації або переробки з дотриманням певних технологічних вимог.
3.3.3. Оформлення висновків і актів на забраковану продукцію, у тому числі на м’ясо, м’ясопродукти й технічну сировину.
3.3.4. Контроль за виконанням суб’єктом господарювання вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.
3.3.5. Здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за умовами надходження, переробки і зберігання продукції, у тому числі й такої, що надійшла за імпортом.
3.3.6. Державний контроль та нагляд за ветеринарно-санітарним благополуччям продукції тваринного походження, дотриманням стандартів і технологічних інструкцій на всіх стадіях виробництва.
Обов’язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на молокопереробних підприємствах:
3.3.7. Облік суб’єктів господарювання, зайнятих виробництвом та заготівлею сирого товарного молока.
3.3.8. Контроль за епізоотичною ситуацією у сировинній зоні підприємства.
3.3.9. Контроль за правильністю оформлення ветеринарних супровідних документів, відповідністю сировини, яка надходить, супровідним документам, наявністю пломб на ємностях.
3.3.10. Недопущення надходження молока, що не піддавалося попередньому знезараженню з господарств, неблагополучних щодо інфекційних хвороб тварин.
3.3.11. Контроль за поставками молока без дотримання термінів очікування після проведення планових профілактичних обробок дійних корів, а також їх лікування. Аналіз дослідження тварин на мастити.
3.3.12. Контроль за санітарним станом транспортних засобів, тари, ємностей та іншого інвентарю, який використовується при перевезенні молока й молокопродуктів з ферм та інших суб’єктів господарювання.
3.3.13. Вибірковий лабораторний контроль сирого товарного молока, яке надходить на переробку за показниками безпеки.
3.3.14. Контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог при зберіганні, пастеризації та переробці молочної сировини.
3.3.15. Відбір зразків готової молочної продукції для проведення досліджень за показниками безпеки відповідно до періодичності досліджень, визначеної в установленому порядку.
3.3.16. Оформлення в установленому порядку ветеринарних документів визначеного зразка на молочну продукцію.
3.3.17. Перевірка правильності ведення ветеринарної документації.
Обов’язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на рибодобувних підприємствах:
3.3.18. Облік підприємств, які займаються розведенням і виловом (добуванням) риби та інших водних живих ресурсів.
3.3.19. Проведення епізоотологічної і ветеринарно-санітарної оцінки водойм, де ведеться промисел риби та інших водних живих ресурсів.
3.3.20. Контроль за виконанням рибодобувними підприємствами ветеринарно-санітарних заходів на промислових водоймах, плавбазах.
3.3.21. Огляд суден, з яких здійснюється лов риби, або промислової дільниці для з’ясування відповідності знарядь лову, інвентарю, що використовуються, установленим ветеринарно-санітарним вимогам, а також місць зберігання і засобів транспортування рибної продукції.
3.3.22. Огляд партії виловленої риби та інших водних живих ресурсів на відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
3.3.23. Відбір зразків сировини для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, у тому числі й лабораторних досліджень.
3.3.24. Оформлення висновків щодо можливості використання продукції з харчовою, кормовою, технічною метою та направлення продукції на знезараження, утилізацію або знищення.
3.3.25. Оформлення ветеринарних документів визначеного зразка на рибу та інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них.
3.3.26. Перевірка правильності ведення ветеринарної документації.
Обов’язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на рибопереробних підприємствах:
3.3.27. Облік підприємств, зайнятих постачанням риби та інших водних живих ресурсів.
3.3.28. Контроль за санітарним станом транспорту, на якому доставляється сировина.
3.3.29. Контроль за правильністю оформлення ветеринарних супровідних документів; відповідністю сировини, що надійшла, супровідним документам.
3.3.30. Контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних правил при розвантаженні, складуванні й зберіганні сировини, що надійшла.
3.3.31. Контроль за проведенням ветеринарно-санітарної оцінки (ветсанекспертизи) сировини, що надійшла на переробку.
3.3.32. Контроль за дотриманням технологічних режимів при переробці риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції з них (за знезараженням з причини перевищення норм паразитологічної чистоти тощо).
3.3.33. Видача висновків про направлення виробничих відходів і забракованої продукції на технічну переробку, утилізацію або знищення.
3.3.34. Контроль за станом приміщень, обладнання, інвентарю, транспортних засобів і за проведенням дезінфекції, дезінсекції та дератизації.
3.3.35. Контроль за умовами зберігання та маркування риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції з них.
3.3.36. Відбір зразків готової продукції для проведення досліджень за показниками безпеки відповідно до періодичності досліджень, визначеної в установленому порядку.
3.3.37. Оформлення ветеринарних документів установленого зразка на продукцію.
3.3.38. Перевірка правильності ведення ветеринарної документації.
Обов’язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на об’єктах громадського харчування і торгівлі (холодильниках, продовольчих складах, базах, кулінарних цехах, магазинах, супермаркетах тощо), де проводиться реалізація сировини тваринного походження або її первинна переробка:
3.3.39. Проведення епізоотологічної і ветеринарно-санітарної оцінки підприємств, де здійснюється виробництво, зберігання та реалізація продукції тваринного походження, а за необхідності й підприємств-постачальників.
3.3.40. Контроль за виконанням цими підприємствами відповідних ветеринарно-санітарних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дератизація тощо).
3.3.41. Контроль за правильністю оформлення ветеринарних супровідних документів на сировину або харчові продукти тваринного походження (клейма, штампи, печаті).
3.3.42. Визначення відповідності продукції супровідним документам, наявності та достовірності ветеринарно-санітарної експертизи (ветеринарно-санітарний огляд, а за необхідності – й органолептична оцінка).
3.3.43. Контроль за санітарним станом транспортних засобів, тари, ємностей та іншого інвентарю, який використовується при перевезенні сировини або харчових продуктів тваринного походження.
3.3.44. Контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог при виготовленні харчових продуктів тваринного походження.
3.3.45. Вибірковий лабораторний контроль сировини та харчових продуктів тваринного походження за умови їх сумнівної якості та безпеки, а також при порушенні ветеринарно-санітарних вимог у процесі приймання, переробки, зберігання та реалізації.
3.3.46. Видача висновків про можливість подальшого використання продукції сумнівної якості та безпеки з урахуванням аналізу отриманих результатів лабораторних досліджень (направлення на знезараження, промислову переробку, утилізацію тощо).
3.3.47. Контроль за недопущенням до реалізації продукції з вичерпаним терміном придатності.
3.3.48. Оформлення в установленому порядку ветеринарних документів визначеного зразка на сировину та харчові продукти тваринного походження при їх реалізації на інших підприємствах, територіях.
3.3.49. Контроль за ветеринарно-санітарним станом холодильного обладнання, дотриманням температурних режимів зберігання з веденням відповідної документації
Права офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників:
3.3.50. Вимагати від начальників цехів та інших посадових осіб виконання ветеринарно-санітарних правил і здійснення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, а також давати, у межах своєї компетенції, обов’язкові для виконання розпорядження щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
3.3.51. Вимагати від відповідних служб ветеринарної медицини суб’єктів господарювання–постачальників інформацію проїхепізоотичний та ветеринарно-санітарний стан.
3.3.52. Готувати пропозиції головному державному інспектору ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.
3.3.53. Припиняти роботу виробничих цехів (відділень) у випадках установлення гострих інфекційних хвороб тварин, при яких є чинними ветеринарно-санітарні обмеження виробничої діяльності суб’єкта господарювання.
3.3.54. Припиняти виготовлення продукції на обладнанні й устаткуванні, а також на окремих ділянках виробництва і в цехах, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам (правилам і нормативам) та не забезпечують випуск доброякісної продукції.
3.3.55. Брати участь в обґрунтуванні претензій до постачальників за неякісну продукцію, матеріали, напівфабрикати тощо, забраковані при вхідному контролі.
3.3.56. Видавати ветеринарні свідоцтва (довідки), акти про якість та безпеку продукції, що відвантажується.
3.3.57. Брати участь в оцінці якості зразків нових видів продукції тваринного походження, в погодженні технічної документації на її виготовлення з метою забезпечення ветеринарно-санітарних вимог і норм якості.
3.3.58. Брати участь у підготовці висновків про відповідність ветеринарно-санітарним вимогам проектів реконструкції суб’єктів господарювання або окремих його цехів, а також у роботі комісій, які приймають новозбудовані або реконструйовані цехи (дільниці, технологічні лінії тощо).
3.3.59. Здійснювати державний контроль та нагляд за роботою об’єктів ветеринарно-санітарного призначення і проведенням заходів щодо дезінфекції, дератизації та дезінсекції.
3.3.60. Негайно інформувати головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим і власника продукції про випадки встановлення при передзабійному огляді або післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі антропозоонозних, контагіозних, зоонозних або інших захворювань, а також про порушення ветеринарно-санітарних вимог.
3.3.61. Подавати пропозиції адміністрації суб’єкта господарювання про матеріальне заохочення спеціалістів ветеринарної медицини, за добросовісне виконання ними функціональних обов’язків.
3.3.62. Мати печатку з найменуванням та номером суб’єкта господарювання, клейма та штампи згідно з чинною Інструкцією з клеймування м’яса.
