У Конституції України записано, що "кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом" (ст. 42). Тобто підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству. Разом з тим законодавчими актами передбачено обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, зокрема, законодавче встановлено перелік видів діяльності, підприємництво в яких не передбачено.
Так, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами й організаціями.
Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів), пересиланням грошових переказів, листів до 20 грамів, поштових карток, виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку.
Окремі види потребують спеціального дозволу (ліцензії).
Ліцензія - це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.
Ліцензуванню підприємницької діяльності підлягають лише ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави. Для здійснення підприємницької діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію та дотримуватись певних умов і правил здійснення даного виду діяльності (ліцензійні умови), які встановлює Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування визначається Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який було ухвалено 1 червня 2000 р.
5. Підприємницький капітал. Залучення кредитних ресурсів.
Для здійснення бізнесової діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Без наявності останнього не може бути підприємництва. Чим значнішім і ефективнішим є капітал підприємця, тим потужнішими і масштабнішими будуть результати його діяльності.
Суспільство не може перешкодити намаганню підприємця в накопиченню власного капіталу для подальшого розвитку бізнесу, оскільки саме сумарний обсяг підприємницького капіталу визначає рівень національного багатства. Тому, як свідчить досвід господарювання, держава має обов’язково підтримувати підприємництво, особливо в період його становлення.
Під капіталом прийнято розуміти матеріальні та грошові кошти, а також інтелектуальні напрацювання і організаторські навички, котрі використовуються у процесі виробництва і його обслуговування та є джерелом і засобом отримання прибутку.
Економічну й елементарну структуру підприємницького капіталу фірми зображено на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Елементний склад і поділ за економічним призначенням підприємницького капіталу
З даного рисунку видно, що підприємницький капітал охоплює певні капіталоутворюючі елементи, а саме:
Ø усі технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, устаткування, рухомий склад транспорту, інструменти тощо), використовувані підприємцем на законній підставі (не лише як об’єкти власності, а й на правах оренди, лізингу, тимчасового користування тощо);
Ø матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали, пристосування й інструменти одноразового або короткочасного використання);
Ø оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, кошти для придбання елементів оборотних фондів, фонди обігу, у тому числі грошові кошти на розрахунковому рахунку у банку);
Ø інтелектуальну власність (якщо вона як така буде сприйнята виробництвом або ринком), тобто власне підприємницька ідея, спосіб виготовлення сировини або готової продукції, спосіб надання товару нових властивостей і якісних характеристик - все те, що прийнято називати “ноу-хау”.
Зрештою потрібно усвідомлювати, що капітал будь-якої підприємницької виробничої структури (підприємства, фірми, компанії, корпорації) завжди розподіляють на основний та оборотний за ознакою економічного призначення.
До складу основного капіталу входять усі технічні засоби виробництва, без яких неможливо організувати нормальний процес виробництва. Оборотний капітал охоплює все те, що “проходить” через підприємство і призначене для виробничого й особистого (колективом працюючих) споживання або продажу на ринку. Це передовсім сировина і матеріали; готова продукція (ще нереалізована, а також реалізована, але ще не оплачена покупцями); готівка у касі підприємства і на банківських рахунках, включаючи кошти на оплату праці персоналу.
