Тема 6: Характеристика антибіотиків, отриманих з окремих видів грибів актиноміцетів, бактерій, вищій рослин та тварин.

Мета заняття:

· Ознайомитись з історичними аспектами вчення явища антагонізму та вкладом  вчених у розвиток вчення про антибіотики.

· Проаналізувати вимоги до продуцентів антибіотиків грибного та актиноміцетного походження.

· Ознайомитись з антибіотиками, які мають бактеріальне походження.

· Проаналізувати можливості отримання антибіотичних речовин з вищих рослин та тварин.

· Проаналізувати аспекти використання антибіотиків у тваринництві та ветеринарній практиці.

Перелік питань, які підлягають самостійному опрацюванню:

1. Відкриття явища антагонізму, та здатності мікроорганізмів синтезувати антибіотичні речовини. Внесок А. Флемінга,

 З.В. Єрмолаєвої, З.А. Лаксмона, Б.П. Фокіна у розвиток вчення про антибіотики.

2. Характеристика антибіотиків грибного та актиноміцетного походження.

3. Характеристика антибіотиків отриманих з бактерій та бацил.

4. Характеристика фітонцидів та антибіотиків тваринного походження.

5. Значення антибіотиків для ефективного ведення сучасного тваринництва.

 

Основні мікробіологічні терміни та інші ключові слова, на які треба звернути увагу під час засвоєння матеріалу:

· Антагоністичний тип взаємовідносин між мікроорганізмами, походження терміну «антибіотик», загальна схема мікробіологічних досліджень при одержанні антибіотичних речовин. Хімічний склад та основні вимоги до антибіотиків, роботи І.І. Мечнікова з вивчені антагонізму молочно – кислих та гнилісних бактерій, відкриття А. Флємінгом антибіотичних властивостей зеленої цвілі, отримання З.В.Єрмольєвою антибіотика пеніциліну, біциліну, інтерферону, отримання

З. А. Ваксманом стрептоміцину.

· Антибіотики грибного походження отримані з пеніцилів, базидіоміцетів, та інших представників, загальна класифікація та загальний хімічний склад. Особливості хімічного складу, механізму дії та використання пеніциліну. Гриб – продуцент цефалоспорину, характеристика мікроцину, гризеофульвіну та фумагиліну.

· Актиноміцети найбільші продуценти різних класів хімічних сполук. Стрептоміцин, лікування туберкульозу, стрептоміциностійкі штами бактерії. Гентаміцин, його походження та використання при лікуванні гнійно – септичних процесів. Відкриття тетрациклінів, хімічний склад, вплив на різні групи бактерій, характеристика вібраміцину хлор тетрацикліну, вітацикліну, синтез та застосування ністатину.

· Антибіотики роду бациллюс, відкриття, хімічний склад та використання граміцидіну С, бацитрацину, поліміцину, субтиліну, мікобациліну. Пробіотики, як нова форма використання явища антагонізму, бактерин–СЛ, протосубтилін, ацидофілін.

· Фітонциди, їхні властивості, склад, механізм дії на мікроорганізми, антимікробна, антивірусна та фунгіцидна дія. Походження, хімічний склад та можливості використання аліцину, аренаріну, новоіманіну та сальвіну. Антибіотики, що утворюються тваринним організмом, хімічний склад походження та використання лізоциму, екмоліну та інтерферону.

· Лікувальне та профілактичне застосування антибіотиків при годівлі тварин, кормові антибіотики, збагаченні вітамінами каротиноїдами та іншими біологічно активними речовинами. Технологія отримання та можливості застосування біоміцину, біовіту – 40, біовіту-80, кормогризину, флавоміцину для підвищення продуктивності тварин та профілактики шлунково – кишкових захворювань.

 

Література:

1. Асонов Н.Р. «Мікробиология» - М.-1989. - 351с.

2. Векірчик К.М. «Мікробіологія з основами вірусології» - К.-2001. - 311с.

3. Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. «микробиология пищевых производств». – М.-1988. - 256с.

4. Миколайчик О.І. Кравців Ю.Р. Лабораторний практикум з мікробіології – Львів -2005. - 248с.

5. Фурзікова Т.М. та ін. «Мікробіологія» практикум, - К.-2006. - 210с.

6. Харченко С.М. «Мікробіологія» - К.-1994. - 350с.

 

 

Контрольні питання з