Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності

 

У відповідності зі ст. 93 ГКУ підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Підприємствами колективної власності є:

- виробничі кооперативи;

- підприємства споживчої кооперації;

- підприємства громадських та релігійних організацій;

- інші підприємства, передбачені законом.

Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог Господарського Кодексу, інших законодавчих актів.

Найпоширенішим видом підприємств колективної власності є виробничий кооператив.

У відповідності зі ст. 95 ГКУ та ст. 163 ЦК виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.

Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий кооператив» або «кооперативне підприємство».

Стаття 96 ГКУ передбачає такі принципи діяльності виробничих кооперативів:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

- особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень:

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Відповідно до стаття 97 ГКУ, яка передбачає загальні умови створення виробничого кооперативу засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути менше трьох осіб.

Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами.

Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації відповідно до вимог Господарського Кодексу.

Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу.

Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо).

Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі:

- добровільного виходу з кооперативу;

- припинення трудової участі в діяльності кооперативу;

- виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом;

- не затвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу;

- смерті члена кооперативу.

Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються Господарським Кодексом та статутом кооперативу.

Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з кооперативного підприємства) може бути оскаржено до суду.

У відповідності зі ст. 99 ГКУ основними правами членів виробничого кооперативу є (ст. 99 ГК):

- участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

- користування послугами кооперативу;

- одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

- одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

- одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень органів управління кооперативу.

Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися також інші права та обов'язки членів кооперативу.

До органів управління виробничого кооперативу належать:

Загальні збори членів кооперативу – вищий орган управління;

Правління (голова) кооперативу;

Ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.

Наглядова рада (якщо передбачено статутом)