6.1. Соціально-економічна категорія «ринок праці».
6.2. Умови формування і ефективного функціонування ринку праці.
6.3. Елементи ринку праці і їх характеристика.
6.4. Механізм функціонування сучасного ринку праці.
6.5. Функції і сегментація ринку праці.
Л и тература
1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2005. – С. 124-145.
2. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С. 38-59.
3. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 100-113.
4. Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навч. посіб. / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 207-217.
5. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 30-79.
6. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб.- Львів: «Новий світ-2000», 2004. - С. 72-84.
7. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - С. 157 – 160; 163 – 166.
8. Богданова Т.І. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей /Т.І. Богданова, Л.В. Іванова, Т.П. Збрицька. – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2006. – С. 40-51.
9. Богданова Т.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Опорний конспект лекцій для студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей / Т.І. Богданова, А.В. Завірюха, Л.В. Іванова та інш. - Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008. – С. 93-102.
6.1. Соціально-економічна категорія «ринок праці»
Ринок праці є важливою складовою частиною всієї ринкової системи.
Згідно з положенням класичної політичної економії виділяється чотири напрями у визначенні ринку:
1. Представники першого напряму під ринком розуміютьпростір, місце, сферу сбуту товарів.
2. Представники другого напряму визначають ринок яксукупність продавців і покупців.
3. Представники третього напряму визначают ринок яксукупність товарно-грошових відносин, засіб координації дій учасників обміну або як форму зв'язку товаровиробників.
4. Вчені четвертого напряму бачать в ринку механізм, технологію здійснення обміну та розподілу товарів.
Сьогодні визначення ринку праці носить дискусійний характер, оскільки є недостатньо вивченим.
У сучасних умовах виділяють чотири точки зору щодо визначення ринку праці (робочої сили):
· Представники першої групи ринок праці розглядають як сферу обігу специфічного товару „робоча сила” та як особливий, притаманний товарно-грошовим відносинам засіб її включення в економічну систему.
· Друга група вчених дає визначення ринку праці на базі його складових елементів: попиту та пропозиції, тобто ринок праці, як і будь-який інший ринок, ґрунтується на категоріях побуту та пропозиції.
· Представники третьої групи наукових співробітників вважають, що ринок праці це сукупність економічних відносин, форм і методів узгодження та регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, які пов’язані з організацією, використанням і оплатою найманої праці.
· Представники четвертого напрямку дають таке визначення ринку праці: це складна система економічних відносин щодо обміну індивідуальної спроможності до праці на фонд життєвих благ, які необхідні для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системі суспільного розподілу праці відповідно законам товарного виробництва та обігу.
Таким чином, ринок праці – це:
- система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв’язку між сторонами обміну, в процесі якого встановлюється ринкова ціна на об’єкт обміну, відбувається зміна його власника;
- система суспільних відносин, що пов’язані з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці;
- економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці;
- механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит і пропозицію.
У зв'язку з тим, що в понятті ринку праці фігурують такі економічні категорії як «робоча сила» і «праця», розглянемо кожну з них.
Робоча сила - це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються під час виробництва будь-якої споживної вартості. Вона виступає в ролі товару за таких умов:
- людина незалежна і може вільно розпоряджатись своєю робочою силою;
- власник робочої сили відокремлений від засобів виробництва та не має коштів до існування.
Праця - це цілеспрямована діяльність людей на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
Категорії «праця» і «робоча сила» не тотожні. Однак, у зв'язку з тим, що на ринку праці купується лише здатність людини до праці (робоча сила) і працівник «авансує» її роботодавцю за умови оплати за неї через певний період, а розрахунок здійснюється за конкретну роботу певної якості (праця), що виконана, то поняття «ринок праці» і «ринок робочої сили» можна використовувати паралельно.
Ринок праці формується як органічна ланка ринкової системи.
Таким чином, ринок починається з купівлі робочої сили і засобів виробництва. Без з'єднання цих елементів за допомогою капіталу не може функціонувати виробництво, різні типи ринків, які входять в ринкову систему і які доцільно ранжирувати в такому порядку:
1. Ринок праці.
2. Ринок засобів виробництва.
3. Ринок предметів споживання.
4. Фінансовий ринок.
5. Ринок послуг.
6. Ринок технологій тощо.
Отже, ринок праці є однією з найважливіших ланок ринкової системи. Він функціонує лише у взаємозв'язку з іншими типами ринків, забезпечує рух товарів і послуг. На відміну від інших типів ринків, він має не тільки ресурсний і товарний характер, але й породжує велику кількість економічних і соціальних проблем.
Ринок праці не може розглядатися ізольовано, у відриві від типу економічної системи, тобто сукупності всіх економічних процесів і явищ, які відбуваються в суспільстві на основі діючих майнових відносин і організаційних форм. Він є похідним від моделі ринкової економіки, а його регулятори - органічна складова системи господарювання. Враховуючи вищезазначене можна стверджувати, що ринковій економіці відповідає адекватний ринок праці, який містить, значною мірою, елементи цієї моделі (Схема. 1).
Отже, ринок праці - є самостійною, комплексною системою в ринковій економіці, яка, з одного боку, залежить від інших ринків, а з іншою, - сама впливає на них.
|
|
