Правове регулювання створення юридичними особами відокремлених суб'єктів господарювання (філій, представництв та інших відокремлених підрозділів) здійснюється ст. 95 Цивільного кодексу України, ст. 64 ГКУ, ст. 9 Закону України «Про господарські товариства» та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з ч. 4 ст. 64 ГКУ підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підприємств, що знаходяться за її межами, регулюється Господарським Кодексом та іншими законами.
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про господарські товариства» товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства.
У відповідності зі ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза його місцезнаходженням та здійснює всі або частину його функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза його місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Філії та представництва мають як схожі риси, так і відмінності.
По-перше, загальне в філій та представництв те, що вони є розташованими поза місця перебування юридичної особи його відокремленими підрозділами, самі не будучи юридичними особами.
Отже, вони не вправі від свого імені вчиняти ті чи інші дії, а можуть це робити тільки від імені який створив їх юридичної особи.
По-друге, і філії, і представництва не мають необхідної для юридичних осіб ступенем майнової відособленості – вони наділяються майном, необхідним для здійснення ними діяльності, які створили їх юридичними особами, яке не відображається на самостійному, а на окремому балансі.
По-третє, зближує філії і представництва і те, що вони повинні бути вказані в статуті створив їх юридичної особи, діють на підставі Положення про них, затверджуваного юридичною особою, а їх керівники призначаються цією ж юридичною особою і діють на підставі довіреності.
Незважаючи на значну подібність, філії та представництва мають істотні відмінності за характером виконуваних ними дій (функцій). Філії мають право вчиняти всі ті дії (або їх частину), які здійснює у відповідності з установчими документами яка їх створила юридична особа. Наприклад, філія банку має право здійснювати банківські операції в межах, зазначених в Положенні про філію. Перелік таких дій визначається в Положенні про філію, але їх коло не може бути ширше тих, що зазначені в предметі діяльності самого юридичної особи, тобто в межах його спеціальної правоздатності.
На відміну від філій представництва не мають права здійснювати фактичні дії, а їх компетенція обмежується лише юридичними діями – укладення контрактів, захист інтересів юридичної особи і т. п. Наприклад, на відміну від філій комерційного банку, його представництво не має права здійснювати банківські операції, а може лише представляти інтереси банку поза місцем його знаходження (наприклад, пропагувати послуги свого банку серед потенційних клієнтів) і захищати їх.
Для здійснення діяльності керівники філій та представництв наділяються генеральної (загальної) дорученням, за яким вони мають право укладати угоди від імені який створив їх юридичної особи в межах наданих їм повноважень.
Сказане про правове положення філій і представництв стосується і створюваних на території України відокремлених підрозділів іноземних фірм-нерезидентів.
Залежно від особливостей створив їх юридичної особи, філії та представництва, поряд із загальною правовою характеристикою, можуть характеризуватися певною специфікою.
Висновок
Господарське законодавство України визначає особливості господарської діяльності:
громадян України (ст. 128 ГК України);
кредитних спілок (ст. 130 ГК України);
благодійних та інших неприбуткових організацій (ст. 131 ГК України);
а також відокремлених суб'єктів, до яких відносяться структурні одиниці господарських організацій (64 ГК України).
Згідно ст. 128 ГК громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 ГК.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Кредитною спілкою є не прибуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня його державної реєстрації.
Благодійною організацією визнається недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом.
Відокремленими підрозділами (структурними одиницями) є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом. Вони можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку.
Питання для самоконтролю
1. Правовий статус громадянина як суб'єкта підприємництва.
2. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
3. Особливості правового статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання.
4. Особливості правового статусу відокремлених суб'єктів господарювання.
Теми рефератів
1. Правове регулювання, структура, функції і органи управління кредитних спілок.
2. Правове регулювання, структура, функції і органи управління благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання.
3. Порівняльна характеристика філій і представництв юридичних осіб як відокремлених підрозділів суб'єктів господарювання.
